Рішення № 139160158, 21.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/1999/26

Провадження № 2/643/4846/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання - Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес Позика», в особі представника Мишевської Н.М., звернулось до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання кредиту

№ 498206-КС-002 від 31.01.2025 у розмірі 15781,40 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.01.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладено договір про надання кредиту № 498206-КС-002, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн строком до 23.05.2025 зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною ставкою 1 % за кожен день користування, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти згідно з графіком платежів.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 6090,00 грн, унаслідок чого станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 15781,40 грн, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 6930,40 грн; суми прострочених платежів по процентах 4851,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 4000,00 грн. Заборгованість по штрафам та комісії відсутня.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 27.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також витребувано у

АТ «Універсал Банк» відповідні письмові докази.

На виконання вимог ухвали суду АТ «Універсал Банк» листом від 28.04.2026 № БТ/Е-16990 повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано платіжну картку

№ НОМЕР_1 та відкрито відповідний банківський рахунок, і надало виписку про рух коштів за картковим рахунком за період з 31.01.2025 по 23.05.2025.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, заяв чи клопотань до суду не надіслала.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Як визначено ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, наведене положення слід розуміти так, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, коли його проголошення не відбувається, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення, навіть якщо фактичне вирішення справи відбулось у судовому засіданні, яким завершено її розгляд; при цьому незбіг дати судового засідання та дати ухвалення (складення повного) судового рішення не є порушенням прав учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 31.01.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» (кредитодавець) та

ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 498206-КС-002 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, підписаний позичальником шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами п. 2.1, 2.4, 2.6, 2.7, 2.12, 2.13 договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 8000,00 грн на строк до 23.05.2025 зі сплатою стандартної процентної ставки 1 % за кожен день користування кредитом; датою видачі кредиту визначено 31.01.2025, датою повернення 23.05.2025.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 8000,00 грн підтверджується наданою на вимогу суду АТ «Універсал Банк» випискою про рух коштів за картковим рахунком

№ НОМЕР_3 , відкритим для обслуговування платіжної картки

№ НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , а також частковим виконанням відповідачем зобов`язань за договором на суму 6090,00 грн, що вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Часткове виконання відповідачем зобов`язань за договором свідчить про визнання нею договору та правомірності вимог позивача. За змістом усталеної практики Верховного Суду не може вважатися неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами (п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17); часткова сплата боржником основного боргу та/або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (постанова Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини, що підлягають правовому регулюванню нормами глави 71 ЦК України.

За приписами ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений строк.

Оскільки відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконала, кредит у визначений договором строк не повернула, вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6930,40 грн та по процентах за користування кредитом у розмірі 4851,00 грн є обґрунтованими.

Перевіряючи розрахунок процентів за користування кредитом, суд враховує, що за змістом

ст. 1048 ЦК України проценти за користування кредитом є платою за правомірне користування кредитними коштами та нараховуються в межах строку кредитування. Згідно з наданим позивачем розрахунком нарахування процентів за користування кредитом за стандартною ставкою 1 % на день здійснено за фактичний залишок кредиту в межах строку дії договору (до 23.05.2025), після чого їх нарахування припинено; загальний розмір таких процентів становить 4851,00 грн. За таких обставин вимога про стягнення процентів за користування кредитом у зазначеному розмірі підлягає задоволенню.

Разом із тим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 4000,00 грн з огляду на таке.

За змістом п. 7.5 договору та наданого позивачем розрахунку зазначена сума нарахована як проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором з розрахунку 700000 % річних (у межах, що не перевищують 1 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення та половини суми кредиту в сукупності).

Проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, спрямованим на відшкодування втрат кредитора, та підлягають стягненню за наявності протиправного прострочення боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16). Право на нарахування таких процентів виникає саме за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (у редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX) установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дію якого станом на час виникнення спірної заборгованості та розгляду справи неодноразово продовжено і який триває. Оскільки прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором мало місце у період дії воєнного стану, відповідач у силу прямого припису п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнена від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, за таке прострочення. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 11.07.2024 у справі № 727/1033/21.

За таких обставин нарахування позивачем відповідачу процентів на підставі ст 625 ЦК України у розмірі 4000,00 грн є безпідставним, а відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення договору, надання кредитних коштів та наявності заборгованості. Відповідач доказів на спростування позовних вимог, у тому числі доказів погашення заборгованості в більшому розмірі, суду не надала.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням наведеного позов підлягає частковому задоволенню: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором про надання кредиту № 498206-КС-002 від 31.01.2025 у розмірі 11781,40 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 6930,40 грн та заборгованість по процентах за користування кредитом 4851,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1987,55 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 498206-КС-002 від 31.01.2025 у розмірі 11781,40 грн (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 40 копійок), з яких: заборгованість по тілу кредиту 6930,40 грн; заборгованість по процентах за користування кредитом 4851,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 1987,55 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складено та підписано 21.08.2026.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА