Рішення № 139160128, 21.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13995/26

Провадження № 2/638/9347/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Рубель О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцова Олена Олександрівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позову позивач зазначив, ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Чернівці помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Позивач є спадкоємець першої черги за законом. Позивач не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у зв`язку з обставинами, що не залежали від його волі. Пропуск строку відбувся через те, що позивач виконує конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни. ОСОБА_1 проходить військову службу у складі в\ч НОМЕР_1 . Позивач учасник бойових дій. У зв`язку з чим ОСОБА_1 просить визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 місяці з дня набрання рішення суду законної сили.

19.06.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

23.06.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова позовну заяву залишено без руху. 30.06.2026 позивачем недоліки усунуто.

01.07.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

22.07.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова підготовче засідання закрито, призначено справу до судового розгляду.

Від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 надійшла заява, у якій він зазначив, що 03.05.2022 на підставі Указу № 65/2022 від 24.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України за мобілізацією. Ця інформація підтверджується відповідним записом у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 19 травня 2004 року, який видано на ім`я ОСОБА_1 . Також, представник позивача просив розглянути справу без участі позивача та/чи його представника у порядку письмового провадження, зазначив, що позивач та його представник позовні вимоги підтримують повністю та просять позов задовольнити.

Відповідач Ізюмська міська рада та третя особа Ізюмська державна нотаріальна контора у судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно про причини неявки суд не сповістили.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , яке видане Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №331.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової О.О. від 04.05.2026 №236/01-16 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою ОСОБА_1 у відведений 6-ти місячний строк для прийняття спадщини не звертався. Видати свідоцтво про право на спадщину за законом не має можливості, оскільки пропущено строк.

У листі Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової О.О. від 06.07.2026 №113/01-16 зазначено, що після смерті ОСОБА_2 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкова справа не заводилася.

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 , де у графі батько зазначено ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 .

Маючи намір прийняти спадщину після померлого батька позивач вживав відповідних заходів, а саме звернувся до Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової О.О. з заявою про прийняття спадщини.

Листом Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцової О.О. роз`яснено ОСОБА_1 , що він пропустив строк для прийняття спадщини.

Приписами ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Судом встановлено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

03.05.2022 на підставі Указу № 65/2022 від 24.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України за мобілізацією, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 19.05.2004, який видано на ім`я ОСОБА_1

Посвідченням серія НОМЕР_5 підтверджується, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Як вказує позивач перешкоди для прийняття спадщини існували, а саме він виконує конституційний обов`язок щодо захисту Батьківщини. Вказані обставини підтверджуються дослідженими доказами.

В зв`язку з чим, суд визнає причини пропуску подання заяви позивачем про прийняття спадщини поважними та встановлює додатковий строк для прийнятті спадщини.

Хоча строк для прийняття спадщини значний, проте сукупність інших обставин справи, вказують на наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, пропущено ОСОБА_1 із поважних, незалежних від позивача причин.

Норми європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-цвід 28 жовтня 2019 року.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

На підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 90, 92, 95, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268.208-282ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцова Олена Олександрівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном у 3 (три) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований АДРЕСА_2 .

Відповідач - Ізюмська міська рада Харківської області, ЄДРПОУ 26201641, Харківська обл., м. Ізюм, пл. Центральна, буд. 1.

СУДДЯ І.В. СЕМІРЯД