Рішення № 139160052, 05.08.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

05.08.2026

ЄУН 389/205/26

Провадження №2/389/95/26

Рішення

іменем України

(заочне)

05 серпня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Брудницької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Бізнес Позика» 29.01.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05.03.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №525392-КС-002, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 17 000 грн на засадах строковості, поворотності та платності з фіксованою процентною ставкою 0,7% в день, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Разом з тим, в порушення умов кредитного договору та додаткової угоди, ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 07.01.2026 має заборгованість в сумі 24 208 грн 58 коп, яка складається з прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 9 740 грн, прострочених платежів по процентах в сумі 4 523 грн 58 коп, прострочених платежів за комісією в сумі 1 445 грн та заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України в сумі 8 500 грн. Наразі ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 24 208 грн 58 коп та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві одночасно просила розгляд справи проводити без її участі,проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку ч.6 ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету особи, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Згідно з ухвалою суду від 05.08.2026 розгляд справи проводиться заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

За нормами ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 05.03.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №525392-КС-002, за умовами якого останньому надано кредит в сумі 17 000 грн строком на 16 тижнів до 25.06.2025, з фіксованою стандартною процентною ставкою 0,7 в день, комісією за надання кредиту в сумі 3 400 грн.

ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Цей договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6176.

В анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) ОСОБА_1 надав відомості, які його ідентифікують, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, адреса реєстрації і проживання, ідентифікаційний номер, місце і дату народження, паспортні дані, електронну адресу, фінансовий номер телефону, номер банківської картки для перерахунку коштів.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту №525392-КС-002 від 05.03.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на офіційному сайті, в якій конкретизовано час вчинення, опис дії та її виконавця.

Таким чином, у підписаному ОСОБА_1 договорі чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами та розмір комісії за надання кредиту, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір згідно зі ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Довідкою ТОВ «ПрофітГід» підтверджується перерахування позичальнику 05.03.2025 коштів в сумі 17 000 грн на банківську картку, номер якої був зазначений ОСОБА_1 в кредитному договорі, призначення платежу: перерахування коштів за кредитним договором №525392-КС-002 від 05.03.2025.

Факт належності ОСОБА_1 відповідної платіжної картки та надходження на неї 05.03.2025 коштів у сумі 17 000 грн також підтверджується відомостями, наданими АТ «Акцент-Банк» на виконання ухвали суду.

З розрахунку за кредитом слідує, що станом на 09.01.2026 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 , нарахованої позивачем, становить 24 208 грн 58 коп, з яких: 9 740 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 523 грн 58 коп заборгованість за відсотками, 1 445 грн заборгованість за комісією, 8 500 грн заборгованість за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України.

З аналізу наданих доказів слідує, що між ОСОБА_1 з однієї сторони та ТОВ «Бізнес Позика» з іншої, склалися кредитні правовідносини на підставі укладеного між ними договору в електронній формі. ТОВ «Бізнес Позика» виконало свої зобов`язання за договором та здійснило переказ кредитних коштів ОСОБА_1 на суму 17 000 грн. Даних про те, що позичальником в повному обсязі були повернуті кошти за вказаними договорами, матеріали справи не містять.

Оскільки в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконав, фактично отримані та використані ним кошти в добровільному порядку не повернуті, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та за комісією обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, щодо стягнення заборгованості за процентами в сумі 8 500 грн, нарахованими на підставі ст.625 ЦК України, то суд зазначає наступне.

Як слідує з розрахунку позивача, нарахування процентів на підставі ст.625 ЦК України в період з 15.05.2025 до 10.08.2025 здійснювалося у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Відповідний правовий висновок щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23.

Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23, дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене та враховуючи, що згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України та з огляду часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.3, 6, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.141, 263-265, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №525392-КС-002 від 05.03.2025 в сумі 15 708(п`ятнадцять тисяч сімсот вісім) грн 58 коп, з яких: 9 740 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 523 грн 58 коп заборгованість за процентами, 1 445 грн заборгованість за комісією.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на підставі ст.625 ЦК України, в сумі 8 500 грн, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 1 727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн 63 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місце знаходження: бульвар Лесі Українки,26 офіс 411, м.Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 10.08.2026.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва