Рішення № 139160038, 19.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"19" серпня 2026 р. Справа № 363/1514/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в приміщенні Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгород за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

06 березня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 14 032 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2 662 грн 40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 4 500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено кредитний договір №1931959, на виконання умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 7 000 грн строком на 30 днів із фіксованою процентною ставкою 1.99%. 04.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №025-040122 від 04.01.2022 року, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс», а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників. 05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників. Відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами щодо повернення отриманих коштів належним чином не виконав, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання зобов`язань. Станом на момент звернення до суду загальний розмір заборгованості за договором позики №1931959 становить 14 032 грн, з яких: 7 000 грн основний борг, 7 032 грн заборгованість за процентами.

Процесуальні дії та рішення у справі.

19 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження та витребувано докази у АТ «Універсал Банк».

26 травня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

22 червня 2026 року на адресу від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані матеріали.

15 липня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

19 серпня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Згідно позовної заяви представник позивача просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції.

Вишгородського районного суду Київської області, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «вручено члену сім`ї», оголошеннями про виклик в судове засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи.

12 квітня 2021 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики відповідно до умов якого, позикодавець зобов`язався передати відповідачу грошові кошти на умовлений договором строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, а відповідач зобов`язався повернути кошти та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Підписанням зазначеного договору відповідач підтвердив, що ознайомився з повною інформацією про позикодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання договору позики він вивчив його умови та правила надання грошових коштів у позику.

Відповідно до договору позики: сума позики становить 7 000 грн; строк позики (строк договору) 30 днів; базова процентна ставка 1,99% на день. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) 2,70%.

Договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором z43bXGkQF0, наданим відповідачу 12.04.2021 року шляхом надсилання на його електронну пошту, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. (Правила про надання грошових коштів у позику від Правила надання грошових коштів у позику на умовах повернення позики в кінці строку позики від 11.02.2021 року додаються).

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Відповідно до платіжної інструкції №10585ce9-5857-4c59-a5bf-4ff8a55cac37 від 12.04.2021 та довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000102624/ТНПП від 08.01.2026 року, позикодавець ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передав відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно руху коштів по картці, наданих АТ «Універсал Банк» вбачається, що банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , йому надано кредитні кошти, якими він користувалась.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором №1931959 від 12.04.2021 року у відповідача наявна заборгованість, яка станом на 09.02.2022 року становить 14 032 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 032 грн - сума заборгованості за відсотками. Фактично сплачена 8176,20 гривень.

04 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №025-040122, відповідно до якого право вимоги за договором №1931959 від 12.04.2021 року перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс».

Відповідно до реєстру прав вимог №09/02/22 від 09.02.2022 року до договору факторингу, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1931959 від 12.04.2021 року в сумі 14 032 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 032 грн - сума заборгованості за відсотками.

05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за договором позики №1931959 від 12.04.2021 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги №05/12/25 ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача, у розмірі 14 032 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 032 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з розрахунком суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Договором позики №1931959 від 12.04.2021 року, станом на 10.02.2026 заборгованість відповідача становить 14 032 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 032 грн - сума заборгованості за відсотками.

Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Мотиви та висновки суду.

Згідно умов договору позики №1931959 від 12.04.2021 року строк договору - 30 днів, дата надання позики 12.04.2021 по 12.05.2021 - дата повернення позики (останній день).

Відповідно до пункту 5.2 Правил, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Дійсно Правила надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 .

До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 12.05.2021.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Оцінюючи подані сторонами докази в їх сукупності, суд виходить із того, що відповідно до статей 12, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до умов укладеного договору розмір процентів за користування позикою у межах погодженого строку становив 1,99 % на день. Таким чином, розмір договірних процентів за весь погоджений сторонами строк кредитування становить: = 4 179 грн (7 000 грн х 1,99 %)х30 днів. При цьому суд враховує, що позивачем заявлено до стягнення 7 032 грн процентів, тобто сума заявлених процентів включає нарахування за період, що виходить за межі погодженого сторонами 30-денного строку кредитування.

Посилання позивача на положення Правил щодо нарахування процентів за понадстрокове користування позикою не є достатньою підставою для стягнення таких сум, оскільки судом не встановлено належних та достатніх доказів того, що саме редакція Правил, на яку посилається позивач, була належним чином доведена до відома відповідача та погоджена ним як складова укладеного договору, а також не надано належних доказів фактичної пролонгації договору після 12 травня 2021 року.

За таких обставин право кредитодавця нараховувати договірні проценти за ставкою 1,99 % на день існувало лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, обґрунтованими можуть бути визнані лише проценти у розмірі 4 179 грн, нараховані за 30 календарних днів користування позикою. У частині процентів, нарахованих понад зазначену суму та поза межами строку дії договору, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з тим судом встановлено, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 09 лютого 2022 року заявлена заборгованість становила 14 032 грн, з яких 7 000 грн основна сума боргу та 7 032 грн проценти.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що за договором №1931959 відповідачем фактично сплачено 8 176,20 грн.

Зазначена обставина має істотне значення для визначення дійсного розміру заборгованості, оскільки відповідно до засад змагальності та обов`язку доказування суд повинен встановити не лише факт отримання відповідачем кредитних коштів, а й фактичний стан виконання ним грошового зобов`язання.

Саме по собі зазначення у розрахунку позивача заборгованості у розмірі 14 032 грн не може бути підставою для стягнення цієї суми, якщо матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем платежів за договором. Суд не може покласти в основу рішення розрахунок заборгованості, який не враховує фактично здійснені відповідачем платежі, оскільки це призводило б до стягнення суми, яка фактично була сплачена боржником.Враховуючи встановлений судом допустимий розмір заборгованості за договором, а саме:7 000 грн основна сума позики;4 179 грн проценти за користування позикою протягом погоджених 30 днів;загальний розмір зобов`язання становить 11 179 грн. (7 000 грн + 4 179 грн). З урахуванням фактично сплачених відповідачем 8 176,20 грн залишок заборгованості становить 3 002,80 грн (11 179 грн ? 8 176,20 грн).

Таким чином, заявлена позивачем сума заборгованості у розмірі 14 032 грн не відповідає фактичному розміру зобов`язання відповідача, оскільки позивач нарахував договірні проценти за межами погодженого 30-денного строку кредитування, заявлений розмір процентів 7 032 грн перевищує максимально допустимий за умовами договору розмір процентів за 30 днів 4 179 грн, позивач не врахував фактично сплачені відповідачем 8 176,20 грн, доказів правомірного збільшення строку кредитування або належної пролонгації договору після 12 травня 2021 року матеріали справи не містять. За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню лише в межах фактично існуючої та документально підтвердженої заборгованості.

Щодо судових витрат.

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн, на підтвердження чого надано: договір №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018 року, ордер на надання правничої допомоги серії АХ №1287256 від 03.09.2025 року, довіреність у порядку передоручення від 18.09.2025 року, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579938009.1 від 16.01.2026 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, Витяг з Акту від 02.01.2026 року №5-ДІЛ про приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року.

Згідно з витягом з акта приймання-передачі, вартість наданих правничих послуг становить 4 500 грн, до яких включено: вивчення матеріалів справи, їх аналіз, визначення правової позиції, аналіз судової практики, підготовка позовної заяви та судовий супровід в суді.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із положень статті 137 ЦПК України, відповідно до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: зв`язок витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість і пропорційність до предмета спору, поведінку сторін, стадію розгляду справи, а також вжиті заходи щодо досудового врегулювання спору.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

Як зазначено у практиці Великої Палати Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), суд при визначенні суми відшкодування має враховувати критерії реальності, необхідності та розумності витрат, а не лише їх договірне визначення між адвокатом та клієнтом.

Аналогічний підхід висловлено Європейським судом з прав людини, який наголошує, що компенсації підлягають лише фактичні, необхідні та розумні витрати (зокрема, рішення у справах «East/West Alliance Limited проти України» та «Лавентс проти Латвії»).

Оцінивши подані докази, суд враховує, що справа є незначної складності, була розглянута у спрощеному провадженні, без участі представника позивача у судових засіданнях (за його заявою), а обсяг виконаних адвокатом робіт обмежувався підготовкою позовної заяви та аналізом документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не повною мірою відповідає критеріям розумності та співмірності, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 3 000 грн як фактично обґрунтованого та необхідного розміру.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №579941445.1 від 23.02.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Із 14 032 грн позовних вимог, з яких судом задоволено лише 3 002,80 грн, що становить 21,40%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 569,74 грн. (2 662,40 грн ? 21,40%) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 642 грн. (3 000,00 грн ? 21,40%), а інша частина судових витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість у розмірі 3 002 грн 80 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 569 грн 74 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 642 грн 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАС ГРУП», адреса місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3; код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник