Рішення № 139159139, 21.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 р. № 400/7312/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДержавної служба України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150, пр. Перемоги, 14,Київ,01135 Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Океанівська, 1А,м. Миколаїв,54052,

провизнання дій протиправними та скасування постанов від 24.07.2024 року ВП 75621080 та ВП 75621409,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо направлення Постанови АА № 000012506 від 24.07.2023р та серія АА № 000012507 від 24.07.2023 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для примусового виконання; скасування постанови Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження ВП 75621080 та ВП 75621409 від 24.07.2024.

Позивач обґрунтовує позов тим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення може бути надіслана відповідачем до органів державної виконавчої служби протягом 30 днів лише після того, як позивач отримавши її, не сплатив протягом 10 днів визначену у ній суму штрафу. При цьому у разі оскарження позивачем Постанови протягом 10-ти днів, перебіг строків щодо її пред`явлення до виконання зупиняється, а у разі залишення скарги без задоволення порушнику надається п`ятнадцять днів для сплати штрафу з дня повідомлення. За таких обставин, є абсолютно протиправною поведінка Державної служби України з безпеки на транспорті направлена на примусове виконання оскаржуваних Постанов в розмірі подвійної суми штрафу, оскільки факт невручення позивачу Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду позбавляє Державну службу України з безпеки на транспорті примусово стягувати суму штрафу в подвійному розмірі .

Відповідач1, надав суду відзив, в якому зазначив, що позов задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду набрало законної сили 26.06.2024, оскарженню не підлягає і перебіг строку на примусове виконання постанов поновився. Позивачем у встановлений законом строк в добровільному порядку штрафи сплачено не було, тому Державна служба України з безпеки на транспорті направила постанови на примусове виконання 19.07.2024 (докази додаються), тобто в межах 30- денного терміну, а відтак твердження позивача про протиправність дій Укртрансбезпеки щодо направлення постанов серії АА №000012506 від 24.07.2023, серії АА №000012507 від 24.07.2023, на виконання до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса) є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 16.02.2026 суд замінив відповідача у справі Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на належного Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) .

Відповідач 2 Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відзив суду не надав. Ухвалу від 16.02.2026 отримав через е-суд 17.02.2026.

Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Відповідачем складено постанови серії АА № 00012506 від 24.07.2023, серії АА № 00012507 від 24.07.2023, згідно яких - ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вказані правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафів.

24.07.2023 постанови серії АА № 00012506 від 24.07.2023, серії АА №00012507 від 24.07.2023 було направлено рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу позивача: вул. Райдужна, 22, м. Миколаїв, Миколаївської обл, які були отримані останнім 28.07.2023, що підтверджується поштовими формами Ф.119.

Позивач звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва із відповідним позовом про оскарження постанов серії АА № 00012506 від 24.07.2023, серії АА № 00012507 від 24.07.2023.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05.04.2024р. по справі №488/2837/23 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим рішенням суду позивач оскаржив рішення суду до П`ятого апеляційного адміністративного суду .

26.06.2024 П`ятий апеляційний адміністративний судом постановив, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05.04.2024 про визнання протиправними та скасування постанов серії АА №000012506 від 24.07.2023, серії АА №000012507 від 24.07.2023 без змін.

Державна служба України з безпеки на транспорті направила постанови на примусове виконання 19.07.2024 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка 24.07.2024 відкрила виконавче провадження з примусового виконання постанов Укртрансбезпеки.

Відповідно до частини третьої статті 291 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Згідно зі статтєю 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Відповідно частини першої статті 300-2 КУпАП, у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.

Частиною другою статті 300-2 КУпАП регламентовано, що у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.

Згідно з статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення

штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої

служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його

майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 4 статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

У виконавчому документі зазначаються, зокрема

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання)(ст.4 Закону України Про виконавче провадження).

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Позивач обґрунтовує правомірність позовних вимог тим, що постанову суду від 26.06.2024 П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 488/2837/23 він не отримував, тому 15-денний строк на сплату штрафу в добровільному порядку не наступив, оскільки повноваження адвоката Сафронова Ю.І. обмежувалися лише написанням та поданням апеляційної скарги. Після цього договірні відносини із адвокатом позивач за умовами договору припинялися, про що свідчить відповідна додаткова угода до Договору про надання правової допомоги. Тобто ні участі в судових засіданнях, ні отримання судових рішень апеляційного суду ні доведення їх до мого відома не входили до повноважень адвоката.

В матеріалах справи міститься лист П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024 на запит позивача щодо дати отримання ним постанови суду від 26.06.2024, в якому суд повідомляє позивачу, що за даними автоматизованої системи документообігу суду електронний примірник постанови доставлено до електронного кабінету адвоката Сафронова Ю.І. у підсистемі «Електронний суд» 26.06.2024.

Матеріали справи містять докази сплати позивачем штрафу 26.07.2024 в сумі 8500 грн. та 17000грн.Також 29.07.2024 позивачем сплачено на рахунок Корабельного ДВС 31000 грн.

Відповідно до норм Кодексу України про адміністративне правопорушення позивач повинен був протягом 15-ти днів сплатити штраф з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова суду прийнята та надіслана представнику позивача 26.06.2024, тому 11.07.2024 був останній день справи штрафу позивачем в одинарному розмірі.

Посилання позивача на те, що представник позивача Сафронов Ю.І. не повинен був його повідомляти про постанову апеляції з посиланням на угоду про розірвання договору, суд не бере до уваги, оскільки доказів повідомлення апеляційний суд щодо направлення позивачу всієї кореспонденції матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять доказів, коли ж позивачу стало відомо про постанову апеляції, тому доводи позивача суд відхиляє, оскільки вони всупереч ст.77 КАС України не підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки позивач до 12.07.2024 не сплатив у добровільному порядку суму штрафів, тому відповідач 1 правомірно надіслав 19.07.2024 їх на виконання до ДВС, а ДВС правомірно прийняла 24.07.2024 постанови про відкриття виконавчих провадження. Підстав для повернення виконавчого документа на підставі ст.4 Закону України Про виконавче провадження у державного виконавця не було.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач не довів суду правомірність вимог, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко