Рішення № 139158750, 21.08.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/2168/25

Провадження № 2/674/232/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е.,

за участю секретаря Проценко Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Палінчака А.О.,

представника третьої особи органу опіки та піклування Чорної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки і піклування Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки і піклування Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, у якому просив встановити факт самостійного виховання та утримання позивачем свого малолітнього сина ОСОБА_3 .

В огрунтування позову вказав, що з вересня 2013 року проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . Під час спільного проживання у них народились двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В червні 2019 року відносини між сторонами фактично припинилися, спільного побуту не ведуть, проживають окремо. Дочка ОСОБА_5 , залишилась проживати з матір`ю, а син ОСОБА_4 з позивачем. ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про визначення місця проживання дитини сина ОСОБА_4 з батьком, цей позов задоволено.

Відповідачка та спільна дочка ОСОБА_5 18.06.2025 виїхали та проживають за межами України. Сином ОСОБА_3 , повністю опікується позивач, самостійно виховує та утримує його, відповідачка жодної участі у житті дитини не бере.

Зазначив, що Дунаєвецький районний суд Хмельницької області своїм рішенням відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини сина ОСОБА_3 . Виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 та Лист Першого відділу ДВС у м. Хмельницькому підтверджує перебування на виконанні у відділі вищевказаного виконавчого листа, який було повернуто без подальшого виконання стягувану за його заявою.

Позивач єдиний забезпечую свого сина усім необхідним для його повноцінного фізичного, ментального та розумового розвитку, сприяє задоволенню усіх його потреб та створенню належних умов життя, що в сукупності свідчить про самостійне виховання та утримання свого сина.

Встановлення даного факту необхідно позивачу для захисту та реалізації законних прав та інтересів малолітньої дитини та прав самого позивача, як батька та уникнення суперечностей при визначенні даного факту зі сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших фізичних та юридичних осіб.

Ухвалою судді від 08 грудня 2025 року справу прийнято до провадження та постановлено проводити розгляд справи в порядку загального провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, з підстав, викладених у ньому, додатково зазначили, що встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини не пов`язано з наданням відстрочки за мобілізацією, оскільки позивач вже має відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового засідання за адресою реєстрації, проте до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», відзиву на позов не подала. На адресу суду 19.02.2026 надійшла заява, написана від імені ОСОБА_2 , у змісті якої зазначено, що відповідачка перебуває за межами України, проти позовних вимог не заперечує, розгляд справи просить проводити у свою відсутність. Протокольною ухвалою було відмовлено у прийнятті вказаної заяви, з метою дотримання найкращих інтересів дитини, оскільки незважаючи на твердження у змісті самої заяви про перебування за кордоном, власноруч написану заяву надіслано від імені ОСОБА_2 з м.Хмельницького. Також, з метою дотримання найкращих інтересів дитини, судом відмовлено у прийнятті заяви про надання пояснень та розгляд справи за відсутності відповідачки, яка надійшла від імені ОСОБА_2 на електронну адресу суду 12.08.2026, проте не містить електронного цифрового підпису, тобто не можливо ідентифікувати особу відправника.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Новодунаєвецької селищної ради Хмельницької області не заперечила щодо задоволення позову.

Заслухавши учасників процесу, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

За рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області у справі №686/16237/20 від 08.11.2022, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволення позову матері ОСОБА_2 про визначення місця проживання сина ОСОБА_3 з нею.

За рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №674/503/22 від 08.02.2023, яке набрало законної сили, задоволено позов батька ОСОБА_1 та визначено місце проживання сина ОСОБА_3 разом з ним за адресою АДРЕСА_1 .

Станом на 07.08.2025 позивач ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї №3-271.

Згідно довідки старости Міцівецького старостинського округу від 18.06.2025 №3-218, батько ОСОБА_1 виховує та утримує сина ОСОБА_4 ..

З акту обстеження помешкання за адресою АДРЕСА_1 від 18.06.2025, вбачається, що позивач проживає спільно з сином ОСОБА_4 , санітарно-гігієнічні умови задовільні, створені умови для розвитку та проживання дитини.

Відповідно до листа першого відділу ДВС у м.Хмельницькому від 05.05.2025 №70530/2511646 повідомлено ОСОБА_1 , що виконавчий лист у справі №674/1254/21 від 21.07.2022 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 повернуто на підставі заяви стягувача без подальшого виконання. У заяві повідомив про відсутність боргу станом на 09.11.2023.

Згідно листа тренера спортивного клубу «Прага» від 14.04.2025, приводить і забирає ОСОБА_3 з тренувань батько ОСОБА_1 , з мамою дитини не знайомий.

За інформацією вихователів ХЗДО №28 «Пролісок» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.10.2019 по 11.03.2020 відвідував ХЗДО №28 «Пролісок» , мама дитину в садочок не приводила і не забирала, не проплачувала кошти за харчування, участі у вихованні сина не приймала, опікувався сином батько.

Відповідно до довідки від 26.03.2025 №01-42/5 «Початкової школи №4 Хмельницької міської ради» за період навчання з 01.09.2020 по 01.06.2024 будь-які питання щодо виховного процесу ОСОБА_3 вирішувались з батьком ОСОБА_1 .. Мати контактувала з класним керівником один раз.

Згідно довідки від 04.11.2025 №01-24/111 «Гімназії №24 Хмельницької міської ради» зазначено, що мати учня ОСОБА_4 ОСОБА_2 до навчального закладу не приходить, навчанням сина не цікавиться з 01.09.2024 по сьогоднішній час, а також згідно з характеристикою з вказаного навчального закладу на ОСОБА_7 зафіксовано, що батько відвідує батьківські збори, цікавиться справами ОСОБА_3 в гімназії.

Згідно декларації про вибір лікаря дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , довіреною особою пацієнта є позивач ОСОБА_1 ..

З психологічного висновку практичного психолога ОСОБА_8 від 07.11.2025 №46/2025-р вбачається, що, між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 існує тісний емоційний зв`язок, батько має можливості для забезпечення базових потреб дитини та забезпечення його розвитку; з трьох з половиною років хлопчик проживає з батьком та перебуває на його утриманні; стосунки з мамою недовірливі та травматичні для дитини, жінка відсутня в країні, протягом семи років не виконує материнських функцій.

За інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 в період з 01.12.2025 по 31.03.2026 кордон не перетинала.

Згідно військово - облікового документа з «Резерв+» позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 та має відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації.

Допитані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 кожен окремо, повідомили суду, що позивач самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_3 з самого дитинства, мати за місцем проживання даної сім`ї відсутня протягом багатьох років та життям дитини не цікавиться.

Крім того, за клопотанням позивача судом в якості свідка опитано дитину ОСОБА_12 , який повідомив, що з мамою протягом тривалого часу не спілкується, вона разом зі старшою сестрою виїхала проживати за кордон, його життям не цікавиться, на маму ображений та не бажає спілкуватись з нею.

В матеріалах справи наявна письмова інформація від сусідів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 від 09.07.2025 про виховання самостійно без участі матері сина ОСОБА_3 ОСОБА_15 , проте, такий письмовий доказ суд відхиляє як недопустимий, оскільки у цивільному провадженні не передбачено права надавати письмові заяви свідків про відомі їм обставини.

Також, суд відхиляє як неналежні докази витяг з рішення Новодунаєвецької селищної ради від 06.10.2022 №110, висновок про визначення місця проживання дитини, рішення про визначення місця проживання дитина від 06.10.2022 №24, оскільки вказані документи були підготовлені органом опіки в межах іншої цивільної справи про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 разом з батьком. На даний час справу вирішено судом, визначено постійне місце проживання дитини разом з батьком, рішення суду набрало законної сили, отже ця обставина доказуванню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо застосування норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.. 122 та 125 цього Кодексу.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. Кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 15 СК України сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Отже, сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Тому смерть, до прикладу, матері дитини є підставою для припинення її обов`язку утримувати дитину.

Згідно із частиною другою статті 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання. У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Тобто, в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), котрі мають бути підтверджені виключно цивільно-правовими актами (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), та позбавляють особу можливості користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права обов`язки можуть бути припинені/зупинені.

На час розгляду справи мати дитини ОСОБА_2 є живою, батьківських прав не позбавлена, недієздатною не визнана, отже зобов`язана утримувати свого сина до досягнення повноліття.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд застосовує висновки Верхового Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 зазначила, що доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. У цій справі не встановлено обставин, які свідчать, що мати дитини не здатна виконувати свої батьківські обов`язки чи позбавлена у визначений законом спосіб можливості здійснення своїх батьківських прав стосовно дитини.

Отже, з врахуванням практики Верховного Суду, матеріали справи не містять доказів, що мати дитини ОСОБА_2 не здатна виконувати свої батьківські обов`язки чи позбавлена у визначений законом спосіб можливості їх здійснювати. З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, що може бути вирішено в межах розгляду справи про позбавлення батьківських прав. Натомість, заявник просить установити факт самостійного виховання та утримання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.

Крім того, окремо слід зазначити, що встановлення тих чи інших фактів в межах судового провадження завжди має конкретне юридичне значення, проте, на обгрунтування необхідності встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини позивач послався лише на загальні обставини щодо необхідності захисту та реалізації законних прав та інтересів малолітньої дитини та прав самого позивача. Таким чином, судом не встановлено обгрунтованості підстав для необхідності встановлення даного факту, відсутні будь-які докази, що від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав позивача, та він матиме юридичне значення.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку наведеним, суд керуючись принципом верховенства права, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог. Тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене рішення (вступну та резолютивну частини) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

- позивач ОСОБА_1 ,місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідачка ОСОБА_2 , місце реєстрації та останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- третя особа орган опіки і піклування Новодунаєвецька селищна рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, місцезнаходження Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, селище Дунаївці вул. Чорновола, 19, код ЄДРПОУ 04406414;

Повне рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова