Рішення № 139158562, 21.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Київ № 320/11762/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС

до ПП "ТАКО"

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до ПП "ТАКО", в якому позивач просить суд стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства "ТАКО" податковий борг у розмірі 36 622, 16 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що Приватне підприємство «ТАКО» (код ЄДРПОУ 30302678) перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків та відповідно до вимог статті 67 Конституції України, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов`язане своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки і збори у строки та розмірах, установлених законом. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також непогашеної пені, нарахованої у визначеному законом порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Про відкриття провадження відповідач був проінформований шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку Укрпошта, на адресу місцезнаходження відповідача (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): 03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, що підтверджується відомостями списку згрупованих відправлень та рекомендованим повідомленням № 0601168001502. Також в матеріалах справи наявний скріншот з сайту "Укрпошта", що підтверджує вручення відправлення № 0601168001502.

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «ТАКО» (код ЄДРПОУ 30302678) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків.

Згідно з наявними у матеріалах справи відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України «Податковий блок» за ПП «ТАКО» обліковується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 36 622,16 грн, який складається із заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 24.01.2019 №0061301206, яким до ПП «ТАКО» застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 2 400,00 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугували результати камеральної перевірки, оформлені актом від 11.12.2018 №20573/26-15-12-06/30302678.

Крім того, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 13.04.2020 №0370860405, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 3 000,00 грн. Підставою для його прийняття стали результати камеральної перевірки, оформлені актом від 13.04.2020 №6829/26-15-04-05-16.

Відомостей щодо оскарження ПП «ТАКО» зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов`язань у встановлені законодавством строки за ПП «ТАКО» утворився податковий борг.

Також із матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом на адресу ПП «ТАКО» було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 05.05.2015 №4954-23.

Відповідно до змісту зазначеної податкової вимоги станом на 04.05.2015 загальна сума податкового боргу ПП «ТАКО» становила 30 050,02 грн.

Податкова вимога була направлена за податковою адресою підприємства: 03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 15, рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Разом з тим поштове відправлення було повернуто контролюючому органу без вручення адресату, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та відповідними відмітками оператора поштового зв`язку.

Доказів повного погашення податкового боргу після направлення податкової вимоги матеріали справи не містять.

Згідно з інформацією про розмір та структуру податкового боргу та інтегрованими картками платника податків, долученими контролюючим органом до матеріалів справи, станом на час звернення Головного управління ДПС у м. Києві до суду податковий борг ПП «ТАКО» не погашений та становить 36 622,16 грн.

Таким чином, у зв`язку з наявністю у ПП «ТАКО» непогашеного податкового боргу Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до адміністративного суду з цим позовом, у якому просить стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства «ТАКО» податковий борг у розмірі 36 622,16 грн.

Правовою підставою такого способу стягнення є, зокрема, пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, за яким стягнення коштів з рахунків платника податків здійснюється за рішенням суду в розмірі суми податкового боргу або його частини.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у примусовому порядку.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, обов`язковими передумовами для набуття грошовим зобов`язанням статусу податкового боргу є його узгодженість та несплата платником податків у встановлений законом строк.

Аналогічний підхід щодо правової природи податкового боргу висловлений Верховним Судом, який зазначає, що узгоджене грошове зобов`язання після настання строку його сплати та за умови його несплати набуває статусу податкового боргу, що, у свою чергу, надає контролюючому органу право вживати передбачених законом заходів щодо його стягнення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Приватне підприємство «ТАКО» перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Контролюючим органом, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 24.01.2019 №0061301206 на загальну суму 2 400,00 грн, підставою для прийняття якого стали результати камеральної перевірки, оформлені актом від 11.12.2018 №20573/26-15-12-06/30302678.

Також контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 13.04.2020 №0370860405 на загальну суму 3 000,00 грн, прийняте за результатами камеральної перевірки, оформленої актом від 13.04.2020 №6829/26-15-04-05-16.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у встановленому законом адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

При цьому пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, саме оскарження рішення контролюючого органу у встановленому законом порядку впливає на момент узгодження відповідного грошового зобов`язання.

З огляду на відсутність доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень та їх скасування, суд доходить висновку, що визначені ними грошові зобов`язання набули статусу узгоджених.

Водночас матеріалами справи, зокрема інформацією про розмір та структуру податкового боргу та інтегрованими картками платника податків, підтверджується, що відповідні грошові зобов`язання відповідачем у повному обсязі у встановлені законом строки не сплачені, у зв`язку з чим за ПП «ТАКО» обліковується податковий борг.

Щодо дотримання контролюючим органом процедури, яка передує примусовому стягненню податкового боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 05.05.2015 №4954-23, відповідно до якої станом на 04.05.2015 за ПП «ТАКО» обліковувався податковий борг у сумі 30 050,02 грн.

Вказана податкова вимога направлялася на податкову адресу відповідача засобами поштового зв`язку Укрпошта, на адресу місцезнаходження відповідача (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): 03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, що підтверджується відомостями списку згрупованих відправлень та рекомендованим повідомленням № 0410711490276.

Оцінюючи вказані обставини, суд враховує положення статті 42 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент направлення податкової вимоги, якими було врегульовано порядок вручення платнику податків документів контролюючого органу, у тому числі випадки неможливості їх фактичного вручення з причин, пов`язаних із відсутністю платника за його місцезнаходженням.

Відтак сама по собі обставина повернення поштового відправлення контролюючому органу не свідчить про недотримання процедури направлення податкової вимоги, якщо така вимога була направлена за належною податковою адресою платника податків у визначений законом спосіб.

При цьому суд звертає увагу, що після направлення зазначеної податкової вимоги податковий борг відповідача у повному обсязі погашений не був.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, збільшення розміру податкового боргу після направлення податкової вимоги від 05.05.2015 №4954-23 із 30 050,02 грн до 36 622,16 грн саме по собі не зумовлювало виникнення у контролюючого органу обов`язку направляти відповідачу нову податкову вимогу за умови, що податковий борг, щодо якого була сформована первинна вимога, у проміжку часу не погашався у повному обсязі.

За своєю правовою природою податкова вимога спрямована на повідомлення платника про існування узгодженого та не сплаченого у встановлений строк грошового зобов`язання, обов`язок його погашення та можливість застосування передбачених законом заходів примусового стягнення.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому законодавством встановлена послідовність застосування заходів примусового погашення податкового боргу та необхідність дотримання контролюючим органом процедури, яка передує такому стягненню.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту направлення відповідачу податкової вимоги минув передбачений законодавством строк для добровільного погашення податкового боргу, однак відповідач свої податкові зобов`язання у повному обсязі не виконав.

Наявні у матеріалах справи інтегровані картки платника податків та відомості контролюючого органу про розмір і структуру податкового боргу підтверджують, що станом на момент звернення до суду за ПП «ТАКО» обліковується непогашений податковий борг у загальному розмірі 36 622,16 грн.

Водночас доказів сплати відповідачем зазначеної суми податкового боргу, її списання, визнання безнадійною, скасування відповідних грошових зобов`язань або інших обставин, які б свідчили про припинення податкового обов`язку в цій частині, до матеріалів справи не надано.

Отже, оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позов, доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, наявні підстави для стягнення з відповідача податкового боргу.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Розглянувши подані до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства "ТАКО" (ЄДРПОУ: 30302678, місцезнаходження: 03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 15) податковий борг у розмірі 36 622, 16 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.