Рішення № 139158488, 12.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року справа № 320/6159/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі відповідач-1), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі відповідач-2 та/або КДКП), Черкаської обласної прокуратури (далі відповідач-3), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 11.12.2025 №548дп-25 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 »;

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 30.12.2025 №35-дц «Про застосування дисциплінарного стягнення»;

поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури з 06.01.2026;

стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.01.2026 до моменту фактичного поновлення на публічній службі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 11.12.2025 №548дп-25 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури Яшника Б.С.» (далі рішення КДКП від 11.12.2025 №548дп-25) є необґрунтованим, прийняте без урахування обставин, що мали значення для його прийняття, без дотримання принципу пропорційності. Позивач наголошує, що відповідач-2 не встановив жодних відомостей щодо прокурора ОСОБА_1 , пов`язаних з його професійною діяльністю, які б належало спростувати. Позивач також вказує, що чинне законодавство України не передбачає обов`язку прокурорів проходити переогляд щодо встановленої групи інвалідності, відтак, у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку. Крім того, на переконання позивача, у межах спірних правовідносин порушено порядок виклику для проведення переогляду щодо попередньо встановленої інвалідності, а проходження такої процедури є правом, а не обов`язком особи з інвалідністю. Позивач зазначає, що у спірному рішенні відповідача-2 відсутнє посилання на докази завдання шкоди авторитету органів прокуратури та не відображено причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) позивача та наслідками. Позивач також вважає, що спірне дисциплінарне провадження здійснювалось з порушенням строків, встановлених частиною дев`ятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру», а спірне рішення КДКП протиправно прийняте за відсутності позивача.

11.02.2026, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лисці І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 задоволено заяву судді Лиски І.Г. про самовідвід та вирішено передати справу до канцелярії Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду.

16.04.2026, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 відкрите провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання на 21.05.2026; витребувано докази у позивача: копію трудової книжки; від відповідача-1: копію наказу Генерального прокурора від 30.12.2025 №35-дц «Про застосування дисциплінарного стягнення», докази ознайомлення позивача з ним; від відповідача-2: склад КДКП станом на 11.12.2025, копію протоколу засідання КДКП на якому розглядалась дисциплінарна скарга щодо позивача, копії матеріалів дисциплінарної справи щодо позивача, копію рішення про відкриття дисциплінарного провадження, копію рішення КДКП від 11.12.2025 №548дп-25 з доказами ознайомлення позивача та вручення йому копії; від відповідача-3: копію особової справи позивача, довідку про нараховану та виплачену середньомісячну та середньоденну заробітну плату позивача за два календарні місяці перед звільненням із зазначенням кількості відпрацьованих робочих днів та усіх складових заробітної плати, підстав їх нарахування та виплати.

18.05.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; вирішено проводити подальший розгляд справи в режимі відеоконференції.

06.05.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву з доказами, витребуваними ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2026. КДКП зазначає, що предметом дисциплінарного провадження була поведінка позивача щодо виконання законних вимог керівництва та готовність підтвердити доброчесність своїх дій, а обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційними повноваженнями КДКП. За твердженнями відповідача-2, спірне рішення КДКП прийняте з дотриманням встановленої процедури та в межах встановлених строків.

07.05.2026 Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву. Офіс Генерального прокурора заперечує проти вимог позивача та зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства України, Генеральний прокурор не здійснює дослідження та оцінку обставин, які слугували підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, відтак, спірний наказ прийнятий з метою реалізації рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

11.05.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив КДКП. Позивач зазначає, що вимога щодо проведення переогляду у межах кримінального провадження є протиправною та не відповідає вимогам чинного законодавства України. Позивач також повторно наголошує, що право ініціювати повторну перевірку щодо встановленої інвалідності виникло у правоохоронних органів з 08.11.2024 (у зв`язку зі змінами у законодавстві України), відтак, станом на 25.10.2024 (дату ініціювання проведення перевірки) відповідної правової норми не існувало. Позивач також повторно вказує, що КДКП у межах спірних правовідносин не встановила наявність ознак дисциплінарного проступку.

07.05.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву з доказами, витребуваними ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2026. Черкаська обласна прокуратура заперечує проти вимог позивача та вказує, що позивачу неодноразово направлялись персональні повідомлення про необхідність прибуття до медичного закладу для проходження обстеження, проте, позивач вказані вимоги не виконав чим засвідчив відсутність наміру доводити законність набуття статусу особи з інвалідністю ІІ групи безстроково.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 витребувано докази у відповідача-1: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та фабулу щодо кримінального провадження №4202400000000116 та №62024000000000923, розпочатих 21.10.2024, копії процесуальних документів щодо стадії даних кримінальних проваджень у частині, що стосується позивача; закрите підготовче провадження у справі; справа призначена до судового розгляду по суті на 30.06.2026.

05.06.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від Офісу Генерального прокурора надійшли додаткові пояснення з доказами, витребуваними ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2026.

30.06.2026 у судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідачів заперечували щодо їх задоволення, сторони надали пояснення по суті спору.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 судове засідання відкладене на 28.07.2026.

24.07.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від КДКП надійшли додаткові пояснення. Відповідач-2 вказує, що направлені позивачу листи виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури не є самостійною ініціативою окремого керівника, а є результатом реалізації обов`язкових до виконання рішень, прийнятих на державному рівні, та доручень Офісу Генерального прокурора в межах службової вертикалі.

27.07.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, де вказує, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №580/14297/25 визнане протиправним та скасоване рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального особи від 22.07.2025 №ЦО-17950, прийняте Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю та скасування II групи інвалідності з 22.07.2025. Позивач вказує, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 по вказаній справі залишено без руху апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» та надано 10-денний строк на усунення недоліків.

28.07.2026 у судовому засіданні судом досліджені докази, що перебувають у матеріалах справи. Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 оголошена перерва у судовому засіданні до 12.08.2026.

В судовому засіданні представник позивача надав суду усні пояснення, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 у справі №580/14297/25 апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, повернуто особі, яка її подала.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

З листопада 2010 року ОСОБА_1 займав посади в органах прокуратури, зокрема, з 19.06.2024 посаду прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури.

Згідно з довідкою до акта огляду Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 від 14.09.2016 №531234 ОСОБА_1 встановлена інвалідність ІІ групи загального захворювання безтерміново.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації оприлюднені відомості щодо можливих зловживань під час встановлення груп інвалідності посадовим особам, зокрема, й прокурорам, що спричинило значний суспільний резонанс.

22.10.2024 Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, введене в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, яким, крім іншого рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.

Відповідно до фабули у кримінальному провадженні №42024000000001166 від 21.10.2024 до ЄРДР внесена інформація наступного змісту: Відповідно до повідомлень у засобах масової інформації, що викликало суспільний резонанс, окремі працівники органів прокуратури України, використовуючи корупційні зв`язки з працівниками МСЕК, шляхом внесення недостовірних відомостей до офіційних медичних документів необґрунтовано оформили різні групи інвалідності та безпідставно отримували виплати з Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4, 5 статті 190, частиною 3 статті 369, частинами 1, 2 статті 366, частиною 4 статті 358, частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 358, частиною 4 статті 191, статтею 368-5 КК України.

У цьому кримінальному провадженні досліджується законність встановлення медико-соціальними експертними комісіями груп інвалідності працівникам державних і правоохоронних органів, зокрема працівникам органів прокуратури, на підставі яких їм нараховано та сплачено з Державного бюджету України відповідні пенсії.

05.12.2024 кримінальне провадження № 42024000000001166 від 21.10.2024 об?єднано із кримінальним провадженням № 62024000000000923 від 21.10.2024.

У межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000001166 від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, яке об`єднане з кримінальним провадженням №42024000000000923, доручено Міністерству охорони здоров`я України провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення різних груп інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на Державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України та затверджене Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури листом від 22.11.2024 №07-173вн-24 повідомив позивача про необхідність прибуття 25.11.2024 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури повторно листом від 18.12.2024 №07-222вн-24 повідомив позивача про необхідність прибуття з 18.12.2024 по 17.01.2025 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури втретє листом від 09.01.2025 №07-18вн-25 повідомив позивача про необхідність прибуття у період з 18.12.2024 до 17.01.2025 по Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду.

Виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури вчетверте листом від 14.01.2025 №07-34вн-25 повідомив позивача про необхідність прибуття у період з 10.01.2025 по 18.01.2025 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду.

15.04.2025 на ім`я виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури надійшли пояснення позивача, де останній підтверджує ознайомлення з вказаними вище листами та зазначає, що не вважає за необхідне проведення повторного обстеження, оскільки у 2020 році ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України», на вимогу Офісу Генерального прокурора у межах кримінального провадження №42020000000001036, здійснила перевірку медичних документів та підтвердила правомірність встановлення групи інвалідності.

У подальшому, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» Міністерства охорони здоров`я України за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 22.07.2025 №ЦО-17950 скасоване попереднє рішення Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 від 14.09.2016 №531234 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності загального захворювання безтерміново.

22.05.2025 до КДКП надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

05.05.2025 член КДКП Степанова Т.В. прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження №07/3/2-304дс-57дп-25.

06.05.2025 виконувачу обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури направлений запит КДКП №07/3-514вих-25 щодо витребування документів та інформації, де викладена вимога призначити та провести службове розслідування щодо прокурора ОСОБА_1 .

20.05.2025 до КДКП надійшли пояснення ОСОБА_1 щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі. Позивач зазначає, що у його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а правомірність отримання інвалідності підтверджена у 2020 році. Позивач також наголошує, що проходження переогляду є правом, а не обов`язком особи з інвалідністю, а відповідні вказівки виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури суперечать чинному законодавству України.

Наказом Черкаської обласної прокуратури від 08.05.2025 №62 призначене службове розслідування за фактом можливого вчинення прокурором ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 надав пояснення, де вказує, що вимога щодо проведення переогляду є протиправною, оскільки повідомлення здійснені неуповноваженою особою, а проходження переогляду суперечить вимогам чинного законодавства України.

09.06.2025 виконувачем обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури затверджений висновок службового розслідування за фактом можливого вчинення прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури частково підтверджено наявність фактів, що стали підставою для скерування виконувачем обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури дисциплінарної скарги від 17.04.2025 №07-373вих-25 до КДКП.

Рішенням КДКП від 04.06.2025 №129-дп25 продовжений строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні №07/3/2-304дс-57дп-25 до 22.07.2025.

10.11.2025 членом КДКП ОСОБА_2 складений висновок №07/3/2-304дм-57дп-25 про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 , де висловлена пропозиція притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Листом КДКП від 14.11.2025 №07/3-2020вих-25 позивач повідомлений про засідання КДКП 26.11.2025 о 10:00 за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81-б, кабінет 105, щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

24.11.2025 позивач направив до КДКП заяву про відкладення засідання, призначеного на 26.11.2025.

Листом КДКП від 27.11.2025 №07/3-2084вих-25 позивач повідомлений про засідання КДКП 11.12.2025 о 10:00 за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81-б, кабінет 105, щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

09.12.2025 позивач направив до КДКП заяву про відкладення засідання, призначеного на 11.12.2025, у зв`язку з участю у судовому засіданні Черкаського районного суду Черкаської області у справі №707/947/25 в межах кримінального провадження №12023250000000364.

09.12.2025 позивач направив до КДКП заперечення на висновок від 10.11.2025 №07/3/2-304дм-57дп-25 про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що вказівки виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури щодо проходження переогляду суперечать вимогам чинного законодавства України. Позивач наголошує, що вчинення дисциплінарного проступку не підтверджується жодними доказами, а законність набуття інвалідності підтверджувалась у 2020 році. Позивач також зазначає, що сам факт наявності публікацій у медіа не може покладати на прокурора безумовний обов`язок спростовувати такі твердження. Також позивач стверджує, що у висновку від 10.11.2025 №07/3/2-304дм-57дп-25 не визначено в чому саме полягає шкода авторитету прокуратури і якими доказами це підтверджується.

Рішенням КДКП від 11.12.2025 №548дп-25 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Наказом Генерального прокурора від 30.12.2025 №35-дц «Про застосування дисциплінарного стягнення» прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури з 05.01.2026 за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Вважаючи протиправними рішення КДКП від 11.12.2025 №548дп-25 та наказ Генерального прокурора від 30.12.2025 №35-дц, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту рішення КДКП від 11.12.2025 №548дп-25, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення визначено, зокрема, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Фактичною підставою для такого висновку КДКП визначена відсутність належної реакції з боку позивача на листи виконувача обов`язків керівника прокуратури Черкаської області про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження (від 22.11.2024 №07-173вн-24, від 18.12.2024 №07-222вн-24, від 09.01.2025 №07-18вн-25, від 14.01.2025 №07-34вн-25).

КДКП встановила, що внаслідок вказаної бездіяльності позивач не вжив заходів щодо публічного або службового підтвердження законності встановлення йому групи інвалідності, обрав пасивну модель поведінки, поставив свій власний інтерес та власну думку вище інтересів суспільства та авторитету органів прокуратури всупереч складеній присязі прокурора.

Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

27.04.2017 Всеукраїнська конференція прокурорів затвердила Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів, відповідно до Преамбули якого Кодекс визначає основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою.

Згідно зі статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; поваги до прав і свобод людини і громадянина, недопущення будь-якого виду дискримінації; незалежності та самостійності; політичної нейтральності; презумпції невинуватості; справедливості, неупередженості та об`єктивності; професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури; прозорості службової діяльності, конфіденційності; утримання від виконання незаконних наказів та вказівок; недопущення конфлікту інтересів; компетентності та професіоналізму; доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості; поваги до незалежності суддів.

Відповідно до статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживає заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Сприяти йому в цьому повинні керівники відповідних прокуратур.

Статтею 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що при виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.

Відповідно до статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, дискредитувати його як представника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

Згідно з пунктами 5, 6 частини першою статті 43 Закону України «Про прокуратуру», прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно з статтями 32, 33 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з статтею 44 Закону України «Про прокуратуру», дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

Відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про прокуратуру», дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Системним аналіз викладених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі установлення обставин, що свідчать про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, КДКП наділена повноваженнями прийняти рішення у дисциплінарному провадженні про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. КДКП наділена повноваженнями притягувати прокурора до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та/або за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики і накладати на нього дисциплінарні стягнення, зокрема, у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Розглядаючи дисциплінарну скаргу, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку - вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та/або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, КДКП має надавати оцінку фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу зазначеного дисциплінарного проступку, використовуючи відомості, отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.

Верховний Суд у рішенні від 18.02.2019 у справі №9901/721/18 наголосив, що правила професійної етики та поведінки прокурорів, є обов`язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою. Прокурор зобов`язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 9901/19/17 визначено, що ознаками непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду (репутації прокурора та авторитету органів прокуратури), наявність наслідків (негативний громадський резонанс). Оскільки саме ці ознаки має встановити дисциплінарний орган, щоб констатувати вчинення прокурором грубого порушення правил прокурорської етики. Дисциплінованість визначається як звичай, уміння дотримуватися дисципліни, а дисциплінований - такий, що незмінно дотримується вимог дисципліни, правил поведінки, організований, витриманий, здійснює свою діяльність на засадах твердої дисципліни.

Таким чином, саме порушення прокурором вимог щодо доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості можна кваліфікувати, як грубе порушення вимог статті 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2024 у справі №9901/865/18 дійшла висновку, що повноваження КДКП стосовно оцінювання обставин, пов`язаних з дисциплінарним проступком прокурора, його особистих якостей, наявність чи відсутність шкоди авторитету прокуратури внаслідок дій чи бездіяльності прокурора, якому ставлять у провину вчинення дисциплінарного проступку, вибір виду дисциплінарного стягнення - є дискреційними та належать до її виключних повноважень, у зв`язку із чим результати такої оцінки не можуть бути об`єктом судового контролю.

Отже, в контексті характеру спірних правовідносин, адміністративний суд враховуючи положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, наділений повноваженнями оцінити повноту дослідження та врахування КДКП фактів та обставин, які ним з`ясовувались щодо дій або бездіяльності позивача у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення дисциплінарного правопорушення, суворості обраного дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їх достатності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 640/18630/20.

Попередньо судом встановлено, що у жовтні 2024 року в засобах масової інформації оприлюднені відомості щодо можливих зловживань під час встановлення груп інвалідності посадовим особам, зокрема й прокурорам, що спричинило значний суспільний резонанс.

У подальшому, виконувач обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури повідомляв позивача про необхідність прибуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду у такі дати:

1) листом від 22.11.2024 №07-173вн-24 на 25.11.2024;

2) листом від 18.12.2024 №07-222вн-24 з 18.12.2024 по 17.01.2025;

3) листом від 09.01.2025 №07-18вн-25 з 18.12.2024 до 17.01.2025;

4) листом від 14.01.2025 №07-34вн-25 з 10.01.2025 по 18.01.2025.

Позивач не заперечує, що був ознайомлений з вказаними листами та не з`явився у вказані дати до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду з метою підтвердження встановленої групи інвалідності.

При цьому, позивач не надав ні КДКП, ні суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неприбуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

На переконання суду, перебування позивача у відпустках не може вважатись обставиною, яка об`єктивно унеможливила його прибуття для особистого переогляду.

Так, відповідно до законодавства про працю та законодавства, що регулює проходження служби в органах прокуратури, відпустка є видом часу відпочинку, який надається працівнику зі звільненням від виконання посадових (службових) обов`язків на визначений строк.

Суд наголошує, що перебування особи у відпустці означає лише її тимчасове звільнення від виконання службових обов`язків і жодним чином не свідчить про обмеження її свободи пересування чи можливості виконання інших обов`язків.

Більш того, перебуваючи у відпустці, позивач був вільний від виконання службових повноважень та мав можливість самостійно розпоряджатися своїм часом, відтак, період відпустки, навпаки, створював сприятливі умови для виконання обов`язку щодо проходження особистого переогляду.

Отже, сам по собі факт перебування позивача у відпустці не є об`єктивною та непереборною перешкодою для його прибуття на особистий переогляд.

Ураховуючи викладене, позивач необґрунтовано та неодноразово ухилився від виконання вимог виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури про необхідність прибуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для особистого переогляду з метою підтвердження інвалідності, встановленої в 2016 році та спростування інформації, що оприлюднена у засобах масової інформації та викликала суспільний резонанс.

Суд звертає увагу на те, що вказані обставини досліджені у спірному рішенні КДКП, їм надана правова оцінка та належна кваліфікація.

Враховуючи встановлені обставини, суд вказує, що факт зловживання державними соціальними гарантіями осіб з інвалідністю з боку представника органів прокуратури прямо суперечить засадам законності та професійної етики прокурора, його доброчесності, честі та гідності.

На переконання суду, подібна поведінка позивача підриває авторитет прокурора та органів прокуратури, оскільки така бездіяльність має наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, зокрема, органів прокуратури, викликає негативний громадський резонанс. Вчинення прокурором дисциплінарного проступку, що виразилось в описаній вище бездіяльності, є несумісним з подальшим зайняттям цим прокурором будь-якої посади в органах прокуратури і не може мати наслідком накладення більш м`якого стягнення ніж звільнення з посади в органах прокуратури.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності у його діях складу дисциплінарного проступку та недоведеності КДКП наявності правових підстав для застосування дисциплінарного стягнення у вигляду звільнення з органів прокуратури.

Щодо доводів позивача про процедурні порушення, допущені КДКП під час дисциплінарного провадження, суд зазначає таке.

У позовній заяві ОСОБА_1 наголошує, що перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності проведена з порушенням встановленого строку.

Так, позивач вказує, що висновок від 10.11.2025 №07/3/2-304дм-57дп-25 про наявність дисциплінарного проступку прокурора складений поза межами строку, встановленого частиною дев`ятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру», перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

Згідно з частинами десятою та одинадцятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру», член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Судом попередньо встановлено та сторонами не заперечується, що 22.05.2025 до КДКП надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

05.05.2025 член КДКП ОСОБА_2 прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження №07/3/2-304дс-57дп-25.

Рішенням КДКП від 04.06.2025 №129-дп25 продовжений строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні №07/3/2-304дс-57дп-25 стосовно до 22.07.2025.

10.11.2025 членом КДКП ОСОБА_2 складений висновок №07/3/2-304дм-57дп-25 про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 , де висловлена пропозиція притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

При цьому, буквальний аналіз положень частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку про те, що законодавцем встановлений двомісячний строк (який може бути продовжений ще на місяць) саме для проведення перевірки членом КДКП, а не для складання висновку.

Більш того, саме по собі недодержання строків проведення перевірки не може бути підставою для визнання протиправним викладеного у рішенні КДКП висновку щодо кваліфікації певних дій як таких, що мають характер дисциплінарного проступку.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 05.03.2018 у справі №800/581/17.

При цьому, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що у період з 23.07.2025 до 10.11.2025 член КДКП ОСОБА_2 здійснювала перевірку відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності (направляла запити, отримувала на них відповіді тощо).

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення КДКП строку проведення перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Розглянувши доводи позивача про порушення його права бути присутнім на засіданні КДКП, суд зазначає таке.

Судом встановлено та позивачем не заперечується, що листом КДКП від 14.11.2025 №07/3-2020вих-25 позивач повідомлений про засідання КДКП 26.11.2025 о 10:00 за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81-б, кабінет 105, щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

24.11.2025 позивач направив до КДКП заяву про відкладення засідання, призначеного на 26.11.2025.

14.11.2025 засідання КДКП щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку відкладене у зв`язку з відсутністю позивача.

Листом КДКП від 27.11.2025 №07/3-2084вих-25 позивач повідомлений про засідання КДКП 11.12.2025 о 10:00 за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81-б, кабінет 105, щодо розгляду висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

09.12.2025 позивач направив до КДКП заяву про відкладення засідання, призначеного на 11.12.2025, у зв`язку з участю у судовому засіданні Черкаського районного суду Черкаської області у справі №707/947/25 в межах кримінального провадження №12023250000000364.

11.12.2025 КДКП прийняла рішення №548дп-25, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про прокуратуру», розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи.

Згідно з частиною третьою статті 47 Закону України «Про прокуратуру», висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження.

Суд звертає увагу на те, що право КДКП на розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора без участі останнього, у випадку повторної неявки прямо передбачене пунктом 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру».

Позивач не заперечує, що був належним чином та своєчасно повідомлений про засідання КДКП 11.12.2025.

З огляду на зазначене КДКП, розглядаючи питання про наявність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1 за його відсутності, діяла у відповідності до вимог частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» та не порушила право позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення КДКП процедури прийняття рішення від 11.12.2025 №548дп-25, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Щодо доводів позивача про відсутність обов`язку проходження повторного переогляду особами з інвалідністю, порушення порядку виклику позивача для проходження переогляду, суд зазначає таке.

Зокрема, у позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що чинне законодавство України не передбачає обов`язку прокурорів проходити переогляд щодо встановленої групи інвалідності, відтак, у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку. Крім того, на переконання позивача, у межах спірних правовідносин порушено порядок виклику для проведення переогляду щодо раніше встановленої інвалідності, а проходження такої процедури є правом, а не обов`язком особи з інвалідністю.

Перш за все, суд звертає увагу позивача на те, що предметом позову у цій справі є: рішення КДКП від 11.12.2025 №548дп-25, наказ Генерального прокурора від 30.12.2025 №35-дц «Про застосування дисциплінарного стягнення», поновлення позивача на посаді прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно, під час розгляду цієї справи суд має встановити, чи діяли відповідачі в межах повноважень, наданих чинних законодавством України, чи були наявні визначені Законом України «Про прокуратуру» підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та чи дотримано процедуру здійснення дисциплінарного провадження.

Так, у межах даної справи не розглядається і не встановлюється правомірність рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» Міністерства охорони здоров`я України за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 22.07.2025 №ЦО-17950, яким скасоване попереднє рішення Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 від 14.09.2016 №531234 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності загального захворювання безтерміново.

На переконання суду, саме у межах спору щодо оскарження рішення експертної команди про скасування попередньо встановленої інвалідності підлягають перевірці обставини щодо наявності або відсутності у позивача обов`язку пройти переогляд, правомірності його виклику для проведення такого переогляду, дотримання встановленої процедури його проведення, а також правомірності висновків експертної команди про скасування попередньо встановленої інвалідності.

Натомість, у цій справі суд не наділений повноваженнями здійснювати перевірку законності рішення експертної команди, оскільки таке рішення не є предметом оскарження, а відповідний суб`єкт владних повноважень не є відповідачем у цій справі.

Надання судом оцінки правомірності процедури проведення переогляду чи законності рішення про скасування інвалідності в межах цього спору фактично означало б вихід суду за межі предмета позову, що суперечить принципу диспозитивності адміністративного судочинства та положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Окремо суд звертає увагу позивача на те, що, як вбачається зі змісту рішення КДКП від 11.12.2025 №548дп-25, фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення визначено, зокрема, відсутність належної реакції з боку позивача на листи виконувача обов`язків керівника прокуратури Черкаської області про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження (від 22.11.2024 №07-173вн-24, від 18.12.2024 №07-222вн-24, від 09.01.2025 №07-18вн-25, від 14.01.2025 №07-34вн-25).

Так, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не пов`язане з фактом наявності у нього інвалідності чи проведеним уповноваженими органами перевірки правомірності її встановлення.

З огляду на викладене, наведені позивачем доводи не впливають на оцінку правомірності оскаржуваних позивачем рішення КДКП від 11.12.2025 №548дп-25 та наказу Генерального прокурора від 30.12.2025 №35-дц «Про застосування дисциплінарного стягнення», а тому суд їх відхиляє.

З аналогічних мотивів суд також відхиляє посилання позивача на те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №580/14297/25 визнане протиправним та скасоване рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального особи від 22.07.2025 №ЦО-17950, прийняте Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю та скасування II групи інвалідності з 22.07.2025.

Окремо суд звертає увагу, що станом на дату розгляду цієї справи, в силу положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №580/14297/25 не набрало законної сили.

Так, в судовому засіданні 12.08.2026 представник позивача повідомив, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 у справі №580/14297/25 апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, повернуто особі, яка її подала.

Проте станом на дату ухвалення судом рішення у справі №320/6159/26 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про повідомлені представником позивача обставини щодо повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» у межах справи №580/14297/25.

При цьому як вбачається з суб`єктного складу учасників справи №580/14297/25, станом на день ухвалення судом рішення у справі №320/6159/26 не сплив строк щодо вирішення судом апеляційної інстанції питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, тому стверджувати, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі №580/14297/25 набрало законної сили неможливо.

До того ж в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на день ухвалення судом рішення у справі №320/6159/26 не проставлена відмітка про дату набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі №580/14297/25.

Посилання позивача на те, що його притягнення до дисциплінарної відповідальності є проявом колективної відповідальності прокурорів, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами дисциплінарного провадження.

Суд повторно наголошує, що як вбачається зі змісту рішення КДКП від 11.12.2025 №548дп-25, фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення визначено, зокрема, відсутність належної реакції з боку позивача на листи виконувача обов`язків керівника прокуратури Черкаської області про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження (від 22.11.2024 №07-173вн-24, від 18.12.2024 №07-222вн-24, від 09.01.2025 №07-18вн-25, від 14.01.2025 №07-34вн-25).

У рішенні КДКП від 11.12.2025 №548дп-25 не визначено як підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності факт скасування попередньо встановленої інвалідності.

При цьому, вказані листи виконувача обов`язків керівника прокуратури Черкаської області про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження є індивідуалізованими конкретно щодо позивача.

Отже, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності пов`язане не з його належністю до певної категорії осіб, а з оцінкою конкретної поведінки самого позивача, яка, на переконання дисциплінарного органу, полягала у невиконанні законних вимог керівництва та недотриманні встановлених для прокурора стандартів службової дисципліни.

Із матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що КДКП досліджувала обставини, які стосувалися виключно поведінки позивача, його ставлення до виконання обов`язків, а також оцінювала його особисті дії після отримання відповідних листів виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури.

З огляду на викладене, доводи позивача про застосування до нього колективної відповідальності є помилковими, оскільки вони не підтверджуються змістом оскаржуваного рішення КДКП та не узгоджуються з фактичними обставинами справи.

Отже, судом встановлено, що під час прийняття рішення від 11.12.2025 №548дп-25 КДКП діяла у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, враховуючи повноваження та функції Генерального прокурора, визначені пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру», відповідачем-1 було обґрунтовано та правомірно прийнято наказ від 30.12.2025 №35-дц «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури з 05.01.2026 за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Як наслідок, похідні вимоги позивача про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

12.08.2026 у судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення Київського окружного адміністративного суду. Повний текст рішення суду складено 21.08.2026.

Керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.