Рішення № 139158349, 21.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2026 р. справа № 300/3357/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ НП в Івано-Франківській області, ГУ НП, орган поліції) згідно якого, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 16.11.2025, за результатами якого було надано необґрунтовану відповідь № 238846/00003-2025 від 23.12.2025 (604469);

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо обмеження права позивача на ознайомлення з матеріалами розгляду його скарги від 16.11.2025, що виразилося у наданні замість матеріалів перевірки копії доповідної записки у частково прихованому (заретушованому) вигляді разом із відповіддю № 66420/00003-2026 від 02.04.2026 (755050);

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16.11.2025 у повній відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян", забезпечивши об`єктивну, всебічну перевірку та надання мотивованої відповіді щодо кожного доводу та обставини, викладених у скарзі, без узагальнення чи ігнорування поставлених у прохальній частині скарги питань;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області надати ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали перевірки за його скаргою від 16.11.2025, крім інформації, доступ до якої може бути обмежений виключно на підставах та в порядку, визначених законом, забезпечивши можливість фотокопіювання таких матеріалів.

Підставою звернення із вказаним позовом, на думку позивача є протиправність рішень № 238846/00003-2025 від 23.12.2025 та № 66420/00003-2026 від 02.04.2026..

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 у справі №341/602/25 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, однак вважає, що під час зупинки транспортного засобу, проведення процесуальних заходів та оформлення матеріалів працівниками поліції було допущено низку порушень вимог законодавства.

З метою надання оцінки діям працівників поліції позивач 16.11.2025 звернувся до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області зі скаргою, у якій навів конкретні обставини щодо, на його думку, безпідставної зупинки транспортного засобу, перевищення поліцейськими повноважень під час здійснення заходів мобілізації, незаконного проведення поверхневого огляду, утримання позивача, приховування доказів, неповноти відеозапису та невідповідності дати і часу на портативному відеореєстраторі, упередженої та неетичної поведінки працівників поліції, неналежного оформлення процесуальних документів та інших порушень.

За результатами розгляду скарги Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області надано відповідь №238846/00003-2025 від 23.12.2025, яку позивач вважає необґрунтованою та такою, що не містить належної правової оцінки кожного з доводів скарги. На переконання ОСОБА_1 , відповідач фактично обмежився загальними висновками та не забезпечив повного, всебічного й об`єктивного розгляду порушених ним питань із наведенням відповідного правового обґрунтування.

Крім того, 16.03.2026 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання можливості ознайомитися з матеріалами розгляду його скарги від 16.11.2025 та отримати їх копії. У відповідь Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області листом №66420/00003-2026 від 02.04.2026 було надано, зокрема, копію доповідної записки №139356/00003-2025 від даних третіх осіб.

ОСОБА_2 23.12.2025, значна частина якої була заретушована з посиланням на наявність службової інформації та персональних С. вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони, на його думку, призвели до необґрунтованого обмеження його права на ознайомлення з матеріалами перевірки за власною скаргою. При цьому відповідачем не було прийнято та надано позивачу окремої мотивованої постанови про обмеження доступу до відповідної інформації, а саме посилання на службову інформацію чи персональні дані, на переконання позивача, не може саме по собі бути достатньою правовою підставою для приховування матеріалів перевірки.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено його право на належний, повний, всебічний та об`єктивний розгляд звернення, а також право на ознайомлення з матеріалами перевірки, що, на його думку, гарантовані статтею 40 Конституції України, статтями 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", статтями 5, 21 Закону України "Про інформацію" та іншими нормами законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку. 08.06.2026 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.06.2026 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області скерувало на адресу суду відзив від на позовну заяву. Орган національної поліції не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що скарга позивача від 16.11.2025 була прийнята до розгляду, за нею проведено перевірку викладених обставин, досліджено матеріали, що стосувалися подій 04.04.2025, зокрема обставин зупинки транспортного засобу, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оформлення адміністративних матеріалів, використання засобів відеофіксації та поведінки працівників поліції. За результатами перевірки складено доповідну записку №139356/00003-2025 від 23.12.2025 та надано позивачу письмову відповідь №238846/00003-2025 від 23.12.2025 із повідомленням про результати перевірки та мотиви, з яких доводи скарги не знайшли свого підтвердження.

Відповідач посилається на те, що відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" його обов`язком є прийняти та розглянути звернення, перевірити викладені у ньому факти й надати заявнику відповідь. Водночас законодавство не покладає на орган державної влади обов`язку погоджуватися з доводами заявника або приймати рішення саме такого змісту, якого він бажає. Тому сама по собі незгода позивача з результатами перевірки та змістом наданої відповіді не свідчить про протиправність дій відповідача.

Крім того, ГУ НП в Івано-Франківській області зазначає, що при розгляді скарги правомірно врахувало постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19.08.2025 у справі №341/602/25, якими надано правову оцінку обставинам події 04.04.2025 та доказам, зібраним працівниками поліції під час документування адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Щодо вимоги про визнання протиправною відповіді №66420/00003-2026 від 02.04.2026 відповідач зазначає, що позивачу було надано копію доповідної записки за результатами проведеної перевірки, а також роз`яснено можливість особисто ознайомитися з матеріалами перевірки у приміщенні Управління превентивної діяльності ГУНП в Івано-Франківській області. Часткове заретушування відомостей у наданій копії відповідач обґрунтовує необхідністю захисту персональних даних третіх осіб, службової інформації та інших відомостей з обмеженим доступом.

Відповідач вважає, що право позивача, передбачене статтею 18 Закону України "Про звернення громадян", на ознайомлення з матеріалами перевірки не передбачає безумовного права на отримання копій усіх матеріалів без урахування законодавчих обмежень щодо захисту інформації та персональних даних. При цьому відповідач наголошує, що ОСОБА_1 не було відмовлено в ознайомленні з матеріалами перевірки, а лише визначено порядок такого ознайомлення та забезпечено захист інформації з обмеженим доступом. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив відповідача від 03.08.2026, у якій зазначив про те, що відповідач формально розглянув його скаргу від 16.11.2025, оскільки у відповіді №238846/00003-2025 від 23.12.2025 фактично обмежився посиланням на судові рішення у справі №341/602/25, не надавши належної оцінки конкретним доводам щодо законності зупинки транспортного засобу, дій працівників поліції, використання технічних засобів відеофіксації, етики спілкування та інших обставин, викладених у скарзі. На думку позивача, ГУ НП в Івано-Франківській області також не було надано належної оцінки діям конкретних працівників поліції у контексті вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та інших нормативних актів.

Посилаючись на статті 15, 19 Закону України "Про звернення громадян", положення Указу Президента України від 07.02.2008 №109/2008 та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.04.2020 у справі №813/4351/16, позивач вважає, що орган державної влади зобов`язаний не лише надати відповідь на звернення, а й забезпечити повний, всебічний та об`єктивний розгляд наведених у ньому обставин із наданням належної оцінки кожному істотному доводу заявника. Просить задовольнити позовні вимоги.

Також ОСОБА_1 скористався правом на подання додаткових пояснень, в який зазначив, що за дорученням позивача, ОСОБА_3 07.07.2026 близько 15 год. 00 хв. прибув в управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області для ознайомлення з матеріалами розгляду скарги від 16.11.2025. Разом з тим, під час ознайомлення з матеріалами розгляду скарги від 16.11.2025 з`ясувалося, що в зазначених матеріалах є лише вказана скарга з додатками до неї. При цьому, будь-які інші документи, у тому числі пояснення працівників поліції тощо, які б вказували на вчинення дій щодо перевірки й дослідження обставин та подій, зазначених в скарзі від 16.11.2025, відсутні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, додаткові пояснення дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Постановою Галицького районного суду від 03.06.2025 у справі №341/602/25, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19.08.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на р/р UA148999980313070149000009001 отримувач: ГУК в Івано-Франківській області/Івано-Франківськ/21081300, код ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_1 16.11.2025 подав до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України скаргу на незаконні дії працівників поліції (в порядку Закону України "Про звернення громадян", в якій просив:

- прийняти дану скаргу до розгляду відповідно до статті 7 Закону України "Про звернення громадян";

- провести службове розслідування щодо зазначених вище порушень вимог чинного законодавства України й відомчих нормативних актів відповідно до статей 14 і 16 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, з дотриманням вимог статті 19 Закону України "Про звернення громадян", не допускаючи безпідставної передачі розгляду скарги іншим органам та зважаючи на мої попередні безрезультатні звернення до місцевих та регіональних органів поліції;

- перевірити наявність розпорядчих документів, якими старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 та старшому сержанту поліції Москальчук визначено завдання щодо несення патрульної служби та/або здійснення мобілізаційних заходів з визначенням конкретного місця та конкретного періоду часу (дата і час доби) виконання службових завдань;

- відібрати окремо пояснення в старшого сержанта поліції Москальчук щодо особи, яка дала вказівку утримувати його якомога довше у будь-який спосіб, у тому числі неправовий, а також щодо мотивації такої вказівки, перевіривши при цьому припущення щодо надання такої вказівки старшим дізнавачем капітаном поліції ОСОБА_5 . В разі підтвердження наведених вище ознак службової змови та перевищення службових повноважень працівниками поліції провести за даним фактом службове розслідування;

- відібрати окремо пояснення в старшого лейтенанта поліції Семківа щодо необґрунтованого та неправомірного інтересу до особи мого батька, військовослужбовця Збройних Сил України, та в разі необхідності повідомити контррозвідувальні органи Служби безпеки України;

- повідомити письмово за електронною адресою nazarzhuk7@gmail.com про результати розгляду скарги та прийняті рішення дотриманням вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян", надавши відповідь за результатами розгляду скарги в обов`язковому порядку тим органом, який отримав цю скаргу і до компетенції якого входить вирішення порушених у скарзі питань, за підписом керівника цього органу. У відповіді підтвердити або обгрунтовано спростувати окремо кожне порушення, описане в скарзі, не допускаючи узагальнень.

Зміст скарги ОСОБА_1 від 16.11.2025 розділено на окремі блоки, зокрема:

- "І. Безпідставна зупинка транспортного засобу" - зупинку автомобіля старшим сержантом поліції Москальчук здійснено без повідомлення мені підстав для такої зупинки;

- "II. Перевищення повноважень під час здійснення заходів мобілізації" - працівники поліції не пред`явили жодного розпорядчого документу про уповноваження їх на здійснення мобілізаційних заходів та не повідомили про здійснення ними таких заходів. Це також підтверджує незаконність зупинки транспортного засобу, оскільки працівники поліції без відповідного розпорядчого документу про уповноваження їх на здійснення мобілізаційних заходів можуть лише приймати участь у таких заходах спільно з ТЦК та СП;

- "ІІІ. Незаконний подвійний обшук, необґрунтований та неправомірний інтерес до особи мого батька, приховування доказів." - обшук автомобіля та особистих речей було проведено без належних підстав, належного процесуального оформлення, залучення двох свідків (понятих), як того вимагає стаття 264 КУпАП;

- "IV. Незаконний розподіл ролей та упередженість" - існування тривалого в часі фінансового конфлікту дає мені підставу вважати, що старший сержант поліції Москальчук, використовуючи свої службові повноваження, фактично ініціювала зупинку мого транспортного засобу з метою помсти, а не для припинення правопорушення;

- "V. Незаконне та необґрунтоване утримання" - працівники поліції зі складу екіпажу патрульної поліції, які зупинили транспортний засіб, незаконно та необґрунтовано утримували близько двох годин, неоднократно посилаючись на необхідність переоформлення протоколу про адміністративне правопорушення начебто через збій в системі;

- "VI. Відсутність повноти та об`єктивності відеозапису, невстановленння на портативному відеореєстраторі дійсного астрономічного часу" - має місце істотна розбіжність в часі, що може бути наслідком невстановлення на портативному відеореєстраторі дійсного астрономічного часу, діючого на той період в Україні, незаконне вимкнення старшим сержантом поліції Москальчук свого портативного відеореєстратора тривалістю 13 хв. 18 с., видалення старшим сержантом поліції Москальчук з портативного відеореєстратора фрагменту відеозапису тривалістю 36 сек. або інше незаконне втручання в налаштування режиму індикації часу портативного відеореєстратора., відсутній відеозапис з портативного відеореєстратора старшого лейтенанта поліції Семківа, на якому мало б бути зафіксовано факт другого незаконного обшуку ним транспортного засобу, розпитування про особу мого батька та, після того як він передав свій відеореєстратор старшому сержанту поліції Москальчук, також і факт отримання нею від невідомої особи вказівки про утримання мене якомога довше;

- "VII. Неетична поведінка" - працівники поліції зі складу екіпажу патрульної поліції під час затримання та освідування допускали неетичну поведінку, чим виявили зневагу до і принизили гідність;

- "VIII. Неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів" - При складанні протоколу про адміністративне правопорушення старший лейтенант поліції Семків 04.04.2025 вніс в нього дані, які мають сумнівну достовірність, а деяка інформація не внесена у протокол взагалі, а саме: вказано спеціальне звання працівника поліції ОСОБА_6 , який складав протокол, "старший лейтенант поліції", Разом з тим, у поясненнях від 09.03.2025, які в мене відбирав цей самий працівник поліції під час досудового розслідування в рамках кримінальної справи, де я є потерпілим, зазначено спеціальне звання ОСОБА_6 "капітан поліції". В листі № 1090102025 від 07.07.2025 (359071) (додаток 5), адресованому мені начальником відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області за результатами розгляду моєї скарги щодо незаконних дій працівників поліції під час оформлення документів щодо іншого правопорушення, де я є потерпілим, також вказано спеціальне звання ОСОБА_6 "капітан поліції". Зазначені вище документи датовані перед та після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про дійсне спеціальне звання ОСОБА_6 "капітан поліції", а не "старший лейтенант поліції", як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт внесення до протоколу про адміністративне правопорушення недостовірної інформації; не зазначено причину зупинки мого транспортного засобу; вказано технічний засіб відеозапису - портативний відеореєстратор (бодікамера) № 181501256, що належить старшому сержанту поліції Москальчук, яка не залучалася до оформлення зазначеного протоколу. Натомість портативний відеореєстратор (бодікамеру) старшого лейтенанта поліції Семківа в протоколі не вказано взагалі та відеозапис з нього до протоколу не долучено; не внесено інформацію про факт проведення огляду та обшуку транспортного засобу; неправильно вказано назву та умовне позначення спеціального технічного приладу: в протоколі вказано "газоаналізатор Драгер 6810", а згідно зі свідоцтвом про повірку це "газоаналізатор Alcotest 6810", крім того, його заводський номер не вказано взагалі. При складанні 04.04.2025 акту огляду на стан алкогольного сп`яніння використанням спеціальних технічних засобів старший лейтенант поліції Семків допустив порушення вимог Інструкції № 1452/735, а саме: неправильно вказано назву та умовне позначення спеціального технічного приладу: в акті вказано "газоаналізатор Драгер 6810", а згідно зі свідоцтвом про повірку це "газоаналізатор Alcotest 6810", його заводський номер не вказано взагалі; безпідставно зазначено про виявлення в мене різкої зміни забарвлення шкірного покриву, що мало б бути помітно з мого зовнішнього вигляду при спілкуванні зі мною, але насправді це не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з відеозапису з портативного відеореєстратора (бодікамери) старшого сержанта поліції Москальчук, ніхто з працівників поліції зі складу екіпажу патрульної поліції цього не бачив і нічого про це не сказав; не вказано спеціальне звання працівника поліції ОСОБА_6 , який складав акт. Старший лейтенант поліції Семків у своєму рапорті від 04.04.2025 начальникові відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області безпідставно вказав про виявлення декількох надуманих ознак алкогольного сп`яніння, яких фактично не було, свідомо обмовляючи мене, а саме: B порушення мови, що пояснюється отриманими мною 09.03.2025 тілесними ушкодженнями, у тому числі травматичною ампутацією коронкової частини двох зубів на верхній щелепі та забійною раною нижньої губи, на яку було накладено 9 швів. Звертає на себе увагу той факт, що саме старший лейтенант поліції Семків відбирав у мене пояснення лікувальному закладі безпосередньо після операції з накладення мені швів на забійну рану нижньої губи, тому йому було добре відомо про справжні причини мого нечіткого мовлення;

- "ІХ. Неналежне відрекомендування при зверненні до цивільної особи" - під час зупинки транспортного засобу нечітке та незрозуміле відрекомендування старшого сержанта поліції Москальчук, а старший лейтенант поліції Семків відрекомендувався лише після зауваження;

- "Х. Зневажливе ставлення до положень законодавства" - під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції незаконно наполягали на доставленні мене в ТЦК та СП, незважаючи на пред`явлення документів, що підтверджують перебування на військовому обліку, та на відсутність мене у базі даних розшуку за результатами перевірки безпосередньо на місці зупинки мого транспортного засобу. Але після прохання назвати статтю Закону України "Про Національну поліцію" або норму іншого законодавчого акту, згідно з якою мене хочуть доставити в ТЦК та СП, працівники поліції раптом припинили розмову на цю тему. Почувши мою відмову виконувати їх незаконні вимоги, працівники поліції відразу "змінили риторику" розмови та почали пояснювати, що доставлення до ТЦК та СП можливе винятково за моєю згодою. Фактично це можна трактувати як спробу обмежити мої права і свободи в неправовий спосіб, що суперечить статті 64 Конституції України. У подальшому старший сержант поліції Москальчук назвала це питання "глупим", чим виявила зневагу до законодавства України, яке регламентує діяльність поліції взагалі та патрульної поліції.

Департамент патрульної поліції Національної поліції України листом від 24.11.2025 за №32320-2025 "Про надсилання звернення за належністю" повідомив ОСОБА_1 про розгляд звернення від 16.11.2025, шляхом надсилання вказаного звернення за належністю для розгляду в межах компетенції та надання відповіді заявнику до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 від 16.11.2025, надало позивачу відповідь, оформлену листом "Про надання відповіді" від 23.12.2025 за №238846/00003-2025.

Так, в межах наданої відповіді, згідно мотивів, що викладені у скарзі [розуміти як блоки І-Х скарги від 16.11.2025] ГУ НП в Івано-Франківській області зазначено наступне:

- "І. Безпідставна зупинка транспортного засобу" - відповідно до підпунктів 1 та 3 пункту 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", 04.04.2025 поліцейськими було зупинено транспортний засіб під Вашим керуванням за порушення вимог п.п. 2.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) в результаті чого складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідно п.п. 1, 2, 3, 4, 11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

- "II. Перевищення повноважень під час здійснення заходів мобілізації" - 04.04.2025 поліцейськими ВП № 3 (м. Галич) відповідно до п.п. 2, 6, п. 2 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію", здійснено перевірку Ваших документі та військово-облікових документів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України затвердженої 15.05.2024 № 560 "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації): - організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військовооблікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.;

- "ІІІ. Незаконний подвійний обшук, необґрунтований та неправомірний інтерес до особи мого батька, приховування доказів." - поверхнева перевірка Вашого транспортного засобу здійснювалась у відповідності до ст. 34 Закону України "Про Національну поліцію" будь-які речі та документи у Вас не вилучались. Відповідно до ч. 4 ст. 264 КУпАП огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).;

- "IV. Незаконний розподіл ролей та упередженість" - посилання на те, що працівник поліції використовуючи свої службові повноваження цілеспрямовано ініціював зупинку Вашого автомобіля, оскільки між Вами був незавершений конфлікт не є слушним. Причини та обставини зупинки транспортного засобу під Вашим керуванням не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. В даному випадку вбачаються ознаки цивільно-правових відносин.;

- "V. Незаконне та необґрунтоване утримання" - у відповідності ст. ст. 261, 262 КУпАП адміністративне затримання поліцейськими відносно Вас не проводилось.;

- "VI. Відсутність повноти та об`єктивності відеозапису, невстановленння на портативному відеореєстраторі дійсного астрономічного часу" - за змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення;

- "VII. Неетична поведінка" - що стосується спілкування поліцейських з Вами та питань про Вашого батька будь-яких протиправних стверджень чи образ поліцейські не вказували;

- "VIII. Неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів" - протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором ВП № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Семківим В.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. Відповідно до Додатку 1 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 1 розділу IІ), бланк протоколу про адміністративне правопорушення не містить не містить розділу інформації про підстави для зупинки транспортного засобу, а містить викладену суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин.

Також цим листом ГУ НП в Івано-Франківській області повідомлено ОСОБА_1 про те, що постанова Галицького районного суду від 03.06.2025 справа № 341/602/25, провадження № 3/341/151/25, 19.08.2025, яка набрала законної сили, про визнання позивача винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджує правомірність та законність дій поліцейських. Роз`яснено порядок оскарження рішення за наслідками розгляду скарги, зокрема зазначено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, відповідно до статей 16,17 Закону України "Про звернення громадян", заявник має право звернутись особисто або через уповноважену на те іншу особу зі скаргою до органу, посадової особи вищого рівна або до суду.

Також ОСОБА_1 16.03.2026 подав до ГУ НП в Івано-Франківській області клопотання про надання копій матеріалів розгляду скарги (в порядку Закону України "Про звернення громадян"), згідно якого просив:

- надати скановану копію всіх без винятку матеріалів розгляду скарги, а також всіх без винятку результатів проведення перевірки фактів, викладених у скарзі вх. № Ж-11038 від 25.11.2025, які надіслати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- вразі повного або часткового незадоволення пункту 1 даного клопотання надіслати на електронну адресу nazarzhuk7@gmail.com мотивовану відмову (постанову) відповідно до частини четвертої статті 15 та частини першої статті 19 Закону України "Про звернення громадян";

- відповідь надати невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня отримання звернення про надання інформації (запиту на інформацію), на підставі частини першої статті 20 Закону України "Про звернення громадян" у зв`язку з тим, що дане звернення не потребує додаткового вивчення, оскільки згідно з відповіддю № 238846/00003-2025 від 23.12.2025 (604469) перевірку фактів, викладених у скарзі вх. № Ж-11038 від 25.11.2025, вже проведено.

За наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 від 16.03.2026, Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області надало позивачу відповідь, оформлену листом "Про надання відповіді" від 02.04.2026 за №66420/00003-2026, згідно якої відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" надається інформація про результати розгляду звернення [розуміти - додаток: копія доповідної записки на 24 арк. (з частково обмеженим доступом) в електронному варіанті)].

Даним листом "Про надання відповіді" від 02.04.2026 за №66420/00003-2026 також інформовано, що з метою забезпечення балансу між правом на доступ до інформації та необхідністю захисту службової інформації, надається копія доповідної записки складеної за результатами перевірки. При цьому частина інформація у вказаному документі заретушована (прихована) у зв`язку з тим, що вона містить службову інформацію, персональні дані третіх осіб, а також відомості розголошення яких може призвести до порушення їх прав. Дане обмеження доступу відповідає вимогам статей 6 та 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Також, відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян", інформовано ОСОБА_1 про можливість ознайомитись з матеріалами перевірки приміщенні УПД ГУНП в Івано-Франківській області.

Роз`яснено порядок оскарження рішення за наслідками розгляду скарги, зокрема зазначено, що статтею 16 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 16.11.2025, за результатами якого було надано необґрунтовану відповідь № 238846/00003-2025 від 23.12.2025 (604469), а також щодо обмеження права позивача на ознайомлення з матеріалами розгляду його скарги від 16.11.2025, що виразилося у наданні замість матеріалів перевірки копії доповідної записки у частково прихованому (заретушованому) вигляді разом із відповіддю № 66420/00003-2026 від 02.04.2026 (755050), ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 за № 393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР, Закон України "Про звернення громадян") регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян").

Відповідно до статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Так, ОСОБА_1 16.11.2025 подав до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України скаргу на незаконні дії працівників поліції (в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України "Про Національну поліцію", Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 за №930, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2017 року за № 1493/31361 затверджений Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі - Порядок №930).

Цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян (пункт 1 розділу I Порядку № 930).

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №930 скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком.

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку №930 громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.

Згідно з пунктом 13 розділу І Порядку №930 усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими статті 3 Закону №393/96-ВР видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги.

Згідно із пунктом 1 Розділу II Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв`язку, мережі Інтернет, електронного зв`язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи "Урядовий контактний центр" та телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп`ютерами.

Відповідно підпункту 3 пункту 6 Розділу II Порядку №930 попередній розгляд звернень громадян здійснюється з урахуванням Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, та положень про структурні підрозділи апарату Національної поліції України, міжрегіональні територіальні органи поліції, територіальні органи поліції, а також організаційно-розпорядчих актів Національної поліції України, які визначають розподіл обов`язків керівництва органів (підрозділів) поліції.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді (пункт 5 розділу IV Порядку № 930).

Відповідно із пунктом 6 розділу ІV Порядку №930 звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Розділом V Порядку № 930 врегульовано порядок розгляду скарг.

За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України (пункт 2 розділу V Порядку №930).

Згідно пункту 3 розділу V Порядку №930 за результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.

Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь.

Приписами пункту 4 розділу V Порядку №930 унормовано, що рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу (підрозділу) поліції (або його заступник), у провадженні якого знаходиться скарга.

У разі визнання скарги громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, забезпечується повнота і своєчасність її розгляду, приймаються рішення відповідно до законодавства України і негайно вживають заходів щодо поновлення порушених прав громадянина.

Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк.

За змістом пункту 5 розділу V Порядку №930 забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.

У разі необхідності підпорядкованому органу (підрозділу) поліції може бути доручено проведення додаткової перевірки конкретних обставин чи відомостей (фактів), викладених у зверненні громадянина, відповідно до законодавства України (пункт 6 розділу V Порядку №930).

Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №930 розгляд і вирішення скарги, поданої з порушенням зазначеного строку, можуть бути здійснені у разі поновлення органом (підрозділом) поліції чи посадовою особою, що розглядає скаргу, строку, якщо буде визнано, що він порушений з поважних причин.

Повертаючись до фактичних обставин справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 16.11.2025 подав до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України скаргу на незаконні дії працівників поліції (в порядку Закону України "Про звернення громадян", в якій просив:

- прийняти дану скаргу до розгляду відповідно до статті 7 Закону України "Про звернення громадян";

- провести службове розслідування щодо зазначених вище порушень вимог чинного законодавства України й відомчих нормативних актів відповідно до статей 14 і 16 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, з дотриманням вимог статті 19 Закону України "Про звернення громадян", не допускаючи безпідставної передачі розгляду скарги іншим органам та зважаючи на мої попередні безрезультатні звернення до місцевих та регіональних органів поліції;

- перевірити наявність розпорядчих документів, якими старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 та старшому сержанту поліції Москальчук визначено завдання щодо несення патрульної служби та/або здійснення мобілізаційних заходів з визначенням конкретного місця та конкретного періоду часу (дата і час доби) виконання службових завдань;

- відібрати окремо пояснення в старшого сержанта поліції Москальчук щодо особи, яка дала вказівку утримувати мене якомога довше у будь-який спосіб, у тому числі неправовий, а також щодо мотивації такої вказівки, перевіривши при цьому припущення щодо надання такої вказівки старшим дізнавачем капітаном поліції ОСОБА_5 . В разі підтвердження наведених вище ознак службової змови та перевищення службових повноважень працівниками поліції провести за даним фактом службове розслідування;

- відібрати окремо пояснення в старшого лейтенанта поліції Семківа щодо необґрунтованого та неправомірного інтересу до особи мого батька, військовослужбовця Збройних Сил України, та в разі необхідності повідомити контррозвідувальні органи Служби безпеки України;

- повідомити письмово за електронною адресою nazarzhuk7@gmail.com про результати розгляду скарги та прийняті рішення дотриманням вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян", надавши відповідь за результатами розгляду скарги в обов`язковому порядку тим органом, який отримав цю скаргу і до компетенції якого входить вирішення порушених у скарзі питань, за підписом керівника цього органу. У відповіді підтвердити або обгрунтовано спростувати окремо кожне порушення, описане в скарзі, не допускаючи узагальнень.

Зміст скарги ОСОБА_1 від 16.11.2025 розділено на окремі блоки, зокрема: "І. Безпідставна зупинка транспортного засобу", "II. Перевищення повноважень під час здійснення заходів мобілізації", "ІІІ. Незаконний подвійний обшук, необґрунтований та неправомірний інтерес до особи мого батька, приховування доказів.", "IV. Незаконний розподіл ролей та упередженість", "V. Незаконне та необґрунтоване утримання", "VI. Відсутність повноти та об`єктивності відеозапису, невстановленння на портативному відеореєстраторі дійсного астрономічного часу", "VII. Неетична поведінка", "VIII. Неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів" , "ІХ. Неналежне відрекомендування при зверненні до цивільної особи", "Х. Зневажливе ставлення до положень законодавства".

Департамент патрульної поліції Національної поліції України листом від 24.11.2025 за №32320-2025 "Про надсилання звернення за належністю" повідомив ОСОБА_1 про розгляд звернення від 16.11.2025, шляхом надсилання вказаного звернення за належністю для розгляду в межах компетенції та надання відповіді заявнику до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 від 16.11.2025, надало позивачу відповідь, оформлену листом "Про надання відповіді" від 23.12.2025 за №238846/00003-2025.

Суд вважає необхідним насамперед розмежувати зміст звернення громадянина, його мотивувальну частину та сформульовані у ньому прохання, оскільки зазначені елементи не є тотожними за своєю правовою природою та не можуть ототожнюватися під час оцінки повноти розгляду звернення.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про звернення громадян" скарга є зверненням з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

При цьому мотивувальна частина звернення являє собою виклад обставин, фактів, міркувань, посилань на норми законодавства, якими заявник обґрунтовує свою позицію та з якими пов`язує можливе порушення своїх прав чи законних інтересів.

Натомість прохальна частина визначає конкретний результат, якого заявник просить досягнути від органу, що розглядає звернення, та спосіб реагування на наведені ним обставини.

Отже, сама по собі обставина, що заявник у мотивувальній частині скарги виклав значну кількість тверджень про можливі порушення законодавства, не означає, що кожне таке твердження автоматично становить окрему вимогу, яка підлягає задоволенню саме у тому способі, який суб`єктивно визначив заявник.

Водночас орган, який розглядає звернення, не може обмежитися формальним реагуванням лише на його прохальну частину, залишивши без оцінки обставини, покладені заявником в основу скарги. З огляду на пункт 5 розділу IV Порядку № 930 звернення вважається вирішеним лише за умови, якщо розглянуто всі порушені в ньому питання, ужито необхідних заходів і заявникові надано ґрунтовну та вичерпну відповідь.

Таким чином, предметом перевірки суду у цій справі є не те, чи було органом поліції буквально відтворено у відповіді кожне формулювання прохальної частини скарги, а те, чи було фактично розглянуто порушені заявником питання, перевірено наведені ним обставини та надано на них належну, повну й обґрунтовану відповідь.

Зміст скарги свідчить, що заявник не лише виклав власне бачення подій, але й сформулював низку прохань щодо проведення перевірки, витребування документів, отримання пояснень від поліцейських, а також можливого призначення службового розслідування.

Разом із тим обов`язок органу поліції щодо розгляду звернення не означає безумовного обов`язку вчинити кожну із запропонованих заявником процесуальних чи організаційних дій, якщо за результатами перевірки не встановлено передбачених законом підстав для їх здійснення.

Згідно частинами 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIIІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами 1-6, 10 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Згідно із вимогами пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції"; ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування; втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знаку (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом; порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів; перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку; здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.

За змістом пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п.1 розділу V Порядку № 893).

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів (пункт 7 розділу V Порядку № 893).

В силу вимог пункту 8 розділу V Порядку № 893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Під час розгляду справи у формі відкритого засідання всі процедурні питання, пов`язані з його проведенням, порядок дослідження матеріалів справи (у тому числі оголошення матеріалів, надання пояснень, їх дослідження тощо) визначає голова дисциплінарної комісії.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Отже, законодавець пов`язує обов`язок призначення службового розслідування не з самим фактом надходження скарги, а з наявністю в ній та/або інших матеріалах об`єктивних достатніх даних, які можуть свідчити про ознаки дисциплінарного проступку.

Аналогічний підхід закріплений пунктами 1, 2 розділу II Порядку № 893, відповідно до яких службове розслідування призначається за письмовим наказом уповноваженого керівника за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Таким чином, саме по собі суб`єктивне твердження заявника про незаконність поведінки поліцейських, навіть якщо воно викладене у значному обсязі та супроводжується посиланнями на норми законодавства, не є тотожним установленню достатніх даних про дисциплінарний проступок.

Вимоги позивача про перевірку розпорядчих документів, відібрання пояснень у конкретних працівників поліції, перевірку версії щодо надання певної вказівки, встановлення мотивів поведінки працівників, перевірку відеозаписів тощо фактично становлять способи, за допомогою яких, на думку самого заявника, повинні бути встановлені обставини, викладені ним у скарзі.

Проте право громадянина визначати бажаний спосіб перевірки не означає, що відповідний орган влади позбавлений можливості самостійно визначати належний спосіб розгляду звернення в межах наданих йому повноважень.

Із положень пунктів 1, 2 розділу IV та пунктів 2-6 розділу V Порядку № 930 вбачається, що саме керівник органу поліції організовує перевірку звернення, визначає необхідні заходи та приймає рішення за її результатами.

Тому непроведення кожної із запропонованих заявником конкретних ревізійних дій саме по собі не свідчить про неповноту розгляду скарги, якщо встановлено, що наведені обставини були перевірені в іншій належній формі та заявнику надано відповідь по суті.

Також суд вважає за необхідне вказати на правові висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 24.10.2025 у справі №620/5156/23 відповідно до яких бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, яка проводила службове розслідування стосовно поліцейського, не створює і не може створювати жодних юридично значущих наслідків для особи, яка подала заяву про проведення службового розслідування відносно дій поліцейського (для позивача), не зумовлює впливу на його права, обов`язки або інтереси, що унеможливлює їх порушення. З огляду на те, що висновок службового розслідування не створює безпосередньо для особи жодних юридичних прав та/чи обов`язків, то допущена, бездіяльність дисциплінарної комісії у неповному проведенні службового розслідування, також не порушує прав позивача, а тому спір щодо оскарження такої бездіяльності не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому окремі мотиви скарги були взаємопов`язаними, а тому їх розгляд та правова оцінка в межах одного питання одночасно охоплювали пов`язані з ним доводи. Вимоги Закону України "Про звернення громадян" не можуть тлумачитися як такі, що зобов`язують суб`єкта владних повноважень буквально відтворювати структуру звернення та надавати окрему відповідь на кожне наведене в ньому припущення, якщо відповідний довід фактично охоплений наданою відповіддю.

Суд зазначає, що Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області фактично надано оцінку кожному з основних блоків доводів скарги, відповідь від 23.12.2025 за №238846/00003-2025, надана у встановлений законом строк, безпосередньо по суті порушених питань та з наведенням мотивів прийнятого рішення, підстави вважати скаргу нерозглянутою або розглянутою неналежним чином у суду відсутні.

Крім того, заявнику повідомлено про результати розгляду скарги, наведено правове обґрунтування прийнятого рішення та роз`яснено порядок його оскарження.

За таких обставин відсутні достатні правові підстави вважати, що звернення ОСОБА_1 від 16.11.2025 було розглянуто ГУ НП в Івано-Франківській області неповно, однобічно або формально.

Саме по собі те, що відповідач не погодився з правовою оцінкою заявника, не задовольнив його прохання про проведення службового розслідування або не надав окремого формулювання щодо кожного з наведених у скарзі тверджень, не свідчить про порушення вимог статей 15, 19 Закону України "Про звернення громадян", оскільки по суті всі порушені питання були охоплені проведеною перевіркою та наданою за її результатами відповіддю.

Що стосується дій Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в частині розгляду клопотання позивача від 16.03.2026 про надання копій матеріалів розгляду скарги (в порядку Закону України "Про звернення громадян"), суд зазначає таке.

Так, ОСОБА_1 16.03.2026 подав до ГУ НП в Івано-Франківській області клопотання про надання копій матеріалів розгляду скарги (в порядку Закону України "Про звернення громадян"), згідно якого просив:

- надати скановану копію всіх без винятку матеріалів розгляду моєї скарги, а також всіх без винятку результатів проведення перевірки фактів, викладених у скарзі вх. № Ж-11038 від 25.11.2025, які надіслати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- вразі повного або часткового незадоволення пункту 1 даного клопотання надіслати на електронну адресу nazarzhuk7@gmail.com мотивовану відмову (постанову) відповідно до частини четвертої статті 15 та частини першої статті 19 Закону України "Про звернення громадян";

- відповідь надати невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня отримання звернення про надання інформації (запиту на інформацію), на підставі частини першої статті 20 Закону України "Про звернення громадян" у зв`язку з тим, що дане звернення не потребує додаткового вивчення, оскільки згідно з відповіддю № 238846/00003-2025 від 23.12.2025 (604469) перевірку фактів, викладених у моїй скарзі вх. № Ж-11038 від 25.11.2025, вже проведено.

За наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 від 16.03.2026, Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області надало позивачу відповідь, оформлену листом "Про надання відповіді" від 02.04.2026 за №66420/00003-2026, згідно якої відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" надається інформація про результати розгляду звернення [розуміти - додаток: копія доповідної записки на 24 арк. (з частково обмеженим доступом) в електронному варіанті)].

Даним листом "Про надання відповіді" від 02.04.2026 за №66420/00003-2026 також інформовано, що з метою забезпечення балансу між правом на доступ до інформації та необхідністю захисту службової інформації, надається копія доповідної записки складеної за результатами перевірки. При цьому частина інформація у вказаному документі заретушована (прихована) у зв`язку з тим, що вона містить службову інформацію, персональні дані третіх осіб, а також відомості розголошення яких може призвести до порушення їх прав. Дане обмеження доступу відповідає вимогам статей 6 та 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Також, відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян", інформовано ОСОБА_1 про можливість ознайомитись з матеріалами перевірки приміщенні УПД ГУНП в Івано-Франківській області.

Роз`яснено порядок оскарження рішення за наслідками розгляду скарги, зокрема зазначено, що статтею 16 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами перевірки.

За змістом статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, серед іншого, у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

Приписами пункту 5 розділу VI Порядку №930 передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має право ознайомитися з матеріалами перевірки. Ознайомлення з матеріалами перевірки здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації під час розгляду заяви чи скарги виконавець повинен скласти про це мотивовану постанову.

Відповідно до абзацу 10 статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України "Про захист персональних даних" порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат та орган державного фінансового контролю під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Так, у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 16.03.2026 Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області надало позивачу копію доповідної записки на 24 арк. (з частково обмеженим доступом) в електронному варіанті).

Така доповідна записка містить заретушовані елементи тексу. Листом від "Про надання відповіді" від 02.04.2026 за №66420/00003-2026 інформовано ОСОБА_1 про те, що з метою забезпечення балансу між правом на доступ до інформації та необхідністю захисту службової інформації, надається копія доповідної записки складеної за результатами перевірки. При цьому частина інформація у вказаному документі заретушована (прихована) у зв`язку з тим, що вона містить службову інформацію, персональні дані третіх осіб, а також відомості розголошення яких може призвести до порушення їх прав. Дане обмеження доступу відповідає вимогам статей 6 та 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Також інформовано про можливість ознайомитись з матеріалами перевірки приміщенні УПД ГУНП в Івано-Франківській області.

Як зазначив скаржник у додаткових поясненнях від 09.07.2026, за дорученням позивача, ОСОБА_3 07.07.2026 близько 15 год. 00 хв. прибув в управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області для ознайомлення з матеріалами розгляду скарги від 16.11.2025.

Відтак, суд вказує на те, що ОСОБА_1 реалізував своє право на ознайомлення з матеріалами розгляду скарги від 16.11.2025, шляхом ознайомлення з такими документами уповноваженим представником - Жук С.М. Доказів перешкоджання відповідачем права ОСОБА_1 , чи його представника, на ознайомлення з матеріалами розгляду скарги від 16.11.2025 матеріали адміністративної справи не містять.

В свою чергу, відповідач не відмовив позивачу у доступі до матеріалів перевірки в цілому, а надав копію доповідної записки, обмеживши доступ лише до окремих відомостей, розголошення яких могло порушити права та законні інтереси інших осіб. Такий спосіб обмеження доступу відповідає принципу пропорційності, оскільки забезпечує одночасно право заявника на ознайомлення з матеріалами перевірки та необхідність захисту персональних даних третіх осіб.

Таким чином, суд доходить висновку, що ретушування окремих відомостей у наданій ОСОБА_1 копії доповідної записки саме по собі не свідчить про протиправне обмеження його права на ознайомлення з матеріалами перевірки. Відповідачем забезпечено доступ до основного змісту матеріалів перевірки, тоді як приховування окремих відомостей було зумовлене необхідністю захисту персональних даних третіх осіб та іншої інформації з обмеженим доступом.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що надання правової оцінки діям працівників ГУНП в Івано-Франківській області, вчиненим під час оформлення матеріалів та розгляду справи про адміністративне правопорушення, не входить до предмета доказування у цій адміністративній справі.

Як слідує зі змісту позовних вимог, предметом цього спору є правомірність дій відповідача саме при розгляді звернення (скарги) позивача та наданні відповіді на нього, а також виконання відповідачем передбачених Законом України "Про звернення громадян" обов`язків щодо повноти, об`єктивності та належності розгляду такого звернення.

Натомість доводи позивача щодо законності зупинки транспортного засобу, правомірності дій працівників поліції під час перевірки документів, проведення огляду, складання протоколу про адміністративне правопорушення, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, повноти відеофіксації, поведінки поліцейських тощо стосуються безпосередньо обставин вчинення та оформлення адміністративного правопорушення.

Вказані питання підлягають вирішенню у відповідному провадженні у справі про адміністративне правопорушення та/або в порядку оскарження постанови чи інших процесуальних рішень, прийнятих у такому провадженні, а не шляхом встановлення їх правомірності у справі щодо оскарження результатів розгляду звернення громадянина.

При цьому відповідно до статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, окружний адміністративний суд у межах даної справи не наділений повноваженнями підміняти суд, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи про адміністративне правопорушення, та оцінювати правомірність дій працівників поліції, вчинених у межах такого провадження.

Більше того, як встановлено судом, постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 у справі № 341/602/25, яка набрала законної сили 19.08.2025, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Відтак питання, які безпосередньо стосуються обставин цього адміністративного правопорушення та належності оформлення відповідних матеріалів, підлягали оцінці саме судом, який розглядав справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, у межах цього спору суд не надає самостійної оцінки правомірності кожної окремої дії працівників поліції під час події 04.04.2025, оскільки це виходило б за межі предмета даного спору та фактично означало б повторний розгляд питань, які є предметом іншого судового провадження.

Водночас зазначені обставини можуть оцінюватися судом виключно в тій мірі, в якій вони необхідні для встановлення належності та повноти розгляду відповідачем скарги позивача, тобто для з`ясування питання, чи виконав ГУНП в Івано-Франківській області свої обов`язки, передбачені Законом України "Про звернення громадян", та чи надало заявнику відповідь по суті порушених ним питань.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судовий збір.

Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108798), вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Микитин Н.М.