Ухвала суду № 139158288, 21.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

21 серпня 2026 рокуСправа № 280/8617/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали позовної заяви

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до 1.Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393); 2.Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі позивач) до Державної податкової служби України (надалі відповідач-1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі відповідач-2), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу форми «Ф» №0006603-1303-0801 від 01.07.2026, винесену Головним управлінням ДПС у Запорізькій області щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у нерозгляді у строк, встановлений п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України, скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 01.07.2026 (реєстраційний індекс 24430/6) на Податкову вимогу №0006603-1303-0801 від 01.07.2026; 3) визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка полягає у незастосуванні наслідків, передбачених п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України, щодо скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 01.07.2026 (реєстраційний індекс 24430/6); 4) зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити (сторнувати) з інтегрованої картки платника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нарахування з військового збору (КБК 11011700) та з єдиного податку (КБК 18050400) за 2026 рік, здійснені за періоди застосування пільг, передбачених п.11 підрозділу 8 розділу XX та пп.1.12 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України; 5) зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області припинити податкову заставу майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , право на яку заявлено з 21.03.2026 на підставі Податкової вимоги №0006603-1303-0801, та виключити відповідний запис з обліку.

Також, позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд: 1) зупинити дію Податкової вимоги форми «Ф» №0006603-1303-0801 від 01.07.2026, винесеної Головним управлінням ДПС у Запорізькій області щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; 2) заборонити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області вчиняти дії та приймати рішення щодо анулювання реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи з підстав, передбачених пп.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, у зв`язку з наявністю податкового боргу з військового збору (КБК 11011700) та єдиного податку (КБК 18050400) за 2026 рік, який є предметом спору у цій справі, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Заява вмотивована позивачем наступним: "... 2.1. Позивачу загрожує анулювання реєстрації платника єдиного податку вже 30.09.2026 Відповідно до пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Механізм анулювання реєстрації платника єдиного податку за цією підставою визначено пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ. Заборгованість, яка є предметом спору, обліковується в інтегрованій картці платника з весни 2026 року і перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ПКУ (180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян = 3 060 грн). Станом на 18.08.2026 в ІКП обліковується 7 192,23 грн, з них: військовий збір (КБК 11011700) - 4 323,50 грн, єдиний податок (КБК 18050400) - 2 868,73 грн. Контрольні дати за пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ: 01.04.2026, 01.05.2026, 01.06.2026 (II квартал) та 01.07.2026, 01.08.2026, 01.09.2026 (III квартал). П`ять із шести дат уже настали за наявності спірної заборгованості в ІКП. Якщо заборгованість не буде знята до 01.09.2026, формальна підстава для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку другої групи виникає 30.09.2026 - в останній день другого з двох послідовних кварталів. Анулювання відбувається за рішенням контролюючого органу на підставі даних інтегрованої картки платника, без звернення до суду і без окремого погодження з платником. Тобто настання цього наслідку не залежить від волі позивача і не потребує жодних додаткових дій відповідачів, окрім автоматичної обробки даних ІКП. 2.2. Наслідки анулювання є істотними і не усуваються рішенням у цій справі У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку позивач із 01.10.2026 переходить на загальну систему оподаткування, що означає: сплату податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військового збору за ставкою 5 % з чистого оподатковуваного доходу замість фіксованого платежу за другою групою; втрату можливості застосовувати пільги, передбачені п. 11 підрозділу 8 розділу XX та пп. 1.12 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, оскільки ці норми стосуються саме платників єдиного податку; істотне ускладнення обліку та звітності. Повернення на спрощену систему оподаткування є можливим лише з початку наступного календарного кварталу, тобто, з урахуванням строків подання відповідної заяви, - не раніше 01.01.2027. Таким чином, навіть у разі повного задоволення цього позову позивач буде змушений перебувати на загальній системі оподаткування щонайменше протягом IV кварталу 2026 року. Крім того, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є окремим індивідуальним актом, який не є предметом розгляду в цій справі, а отже не може бути скасований рішенням суду у цій справі. Для його скасування позивач буде змушений звертатися до суду з окремим позовом, сплачувати окремий судовий збір і проходити повний цикл судового розгляду вдруге. 2.3. Рішення у цій справі буде ухвалено пізніше, ніж настане загроза Позовна заява подана 18.08.2026. Відповідно до ст. 258 КАСУ суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. З урахуванням п`ятиденного строку на вирішення питання про відкриття провадження (ч. 2 ст. 171 КАСУ), рішення у цій справі об`єктивно не може бути ухвалене раніше кінця жовтня 2026 року. Натомість формальна підстава для анулювання реєстрації платника єдиного податку виникає 30.09.2026, тобто до ухвалення рішення у справі. Отже, без вжиття заходів забезпечення позову захист порушених прав позивача рішенням у цій справі буде запізнілим і неповним: на момент ухвалення рішення шкода вже настане, а її усунення потребуватиме окремого судового провадження. Це прямо охоплюється підставою, передбаченою абзацом другим ч. 2 ст. 150 КАСУ: невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить та фактично унеможливить ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. 2.4. Ознаки протиправності оскаржуваного рішення є очевидними ...".

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову суд вважає, що заява про забезпечення позову позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1-ч.2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як зазначено у ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч.5 ст.154 КАС України).

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 за №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №826/16911/18, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 26.06.2019 у справі №826/13396/18, від 30.09.2019 у справі №420/5553/18, від 30.09.2019 у справі №640/868/19, від 30.09.2019 у справі №1840/3517/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19 та інших.

Отже, суддя, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Як уже зазначалось вище, підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову не наведено та не надано доказів у підтвердження того, що: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.

Також, при відсутності у матеріалах позову та заяви про забезпечення позову документів (доказів), які свідчать про здійснення відповідачем-2 очевидно протиправних дій, суд вважає заяву про забезпечення позову позивача не обґрунтованою.

При цьому, слід відмітити, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Вказана позиція викладена у постанові від 28.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі №800/521/17.

Приймаючи до уваги викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150-154, 241-243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Прасов