Рішення № 139158185, 21.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3536/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком, скасувати Рішення ГУ ПФУ у Кіровоградській області від 15.05.20264 № 071750018712 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу усіх періодів трудової діяльності згідно Дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 , Диплому про навчання № НОМЕР_2 від 24.07.1984р. та Військового квитка серія НОМЕР_3 від 13.05.1984 р;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням усіх періодів трудової діяльності згідно з Дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_1 , Диплому про навчання № НОМЕР_2 від 24.07.1984 р. та Військового квитка серія НОМЕР_3 від 13.05.1984 р., починаючи з часу набуття ним права на пенсію, а саме 10.05.2026 р. (досягнення віку 60 років).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що у зв`язку з досягненням пенсійного віку він звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, до якої долучив всі необхідні документи. Однак відповідач безпідставно відмовив у призначенні такої та не зарахував до його страхового стажу періоди роботи за поданим дублікатом трудової книжки з мотивів відсутності на титульній сторінці дати її заповнення. Окрім того, відповідач протиправно не зарахував період навчання, оскільки такий перетинається з періодом військової служби. Таке рішення органу Пенсійного фонду вважає протиправним, оскільки відповідальність за правильне заповнення трудової книжки несе роботодавець. При цьому наголошує на тому, що всі записи трудової книжки заповнені акуратно, завірені печаткою, з них можна достовірно встановити періоди роботи та посади позивача. Отже, допущені роботодавцем формальні неточності в заповненні трудової книжки не можуть слугувати підставою для позбавлення позивача права на пенсію.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 до участі у справі як співвідповідача було залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

10 червня 2026 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просив відмовити, аргументуючи безпідставністю такого. Зокрема, зазначив, що при призначенні позивачу пенсії Головним управлінням дійсно не було враховано спірний трудовий стаж з огляду на наявні недоліки заповнення дубліката трудової книжки. Вважає, що всі записи у трудовій книжці повинні відповідати вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. При оформленні дубліката трудової книжки записи про стаж роботи вносяться на підставі документів, які підтверджують факт роботи (архівні довідки, виписки з наказів, особові справи тощо). Без таких документів запис у дублікаті не має юридичної сили і не може бути врахований до страхового стажу. Стосовно зарахування періодів навчання зазначає, що такий не може бути зарахований, оскільки перетинається з періодом військової служби. Для його зарахування до страхового стажу потрібно надати уточнюючу довідку про період та форму навчання, видану за місцем навчання (архівним відділом) на підставі первинних документів.

12 червня 2026 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій доводи відповідача вважає безпідставними. Зазначає, що дублікат трудової книжки це офіційний документ, який має таку ж юридичну силу, як і оригінал. Жодним законодавчим актом чи інструкцією не передбачено, що відсутність дати заповнення дублікату трудової книжки свідчить про її недійсність. Також зазначила, що період навчання позивача підтверджено долученими до заяви дипломом та архівною довідкою. Окрім того, наказом № 11 від 28.04.1984 р. про дострокове відрахування з видачою диплому № 058881 в зв`язку з призом до лав радянської армії підтверджено період навчання позивача з 01.09.1983 по 10.05.1984. Звертає увагу суду на те, що незважаючи на отримання всіх необхідних документів та наявності повноважень на проведення перевірки достовірності зазначених в них відомостей, відповідач жодних дій, спрямованих на підтвердження страхового стажу позивача, не вчинив.

15 червня 2026 року 3-я особа надала до суду свої письмові пояснення на позов № 0700-0902-8/37641 від 11.06.2026, в яких вважає правомірним рішення відповідача про не зарахування окремих періодів трудової діяльності та навчання до страхового стажу позивача, оскільки існуючі недоліки є суттєвими. При цьому зазначає, що покликання позивача лише на записи згідно з дублікатом трудової книжки, яка оформлена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, у цьому випадку є недостатніми.

17 червня 2026 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на пояснення 3-ї особи, в якій зазначає, що виявлені суб`єктом владних повноважень недоліки в оформленні окремих записів трудової книжки не обумовлюють недійсність трудової книжки, не призводить до суттєвого чи істотного впливу на зміст відомостей про трудову діяльність позивача, а тому дублікат трудової книжки позивача, що містить записи про періоди роботи на відповідних посадах і у зазначені періоди часу, є належним доказом роботи позивача.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 08 травня 2026 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучив, серед іншого, дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 ; диплом № НОМЕР_2 від 24.07.1984; військовий квиток серії НОМЕР_3 ; диплом серії НОМЕР_4 від 29.06.1991.

Вказана заява позивача, відповідно до принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі ГУ ПФУ в Кіровоградській області), яке рішенням № 071750018712 від 15.05.2026 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області, страховий стаж ОСОБА_1 на момент звернення становить 29 років 11 місяців 4 дні, при мінімально необхідному не менше 33 років. При цьому до страхового стажу не зараховано наступні періоди:

- періоди трудової діяльності згідно з дублікатом трудової книжки ( НОМЕР_1 ), оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата її заповнення;

- період навчання з 01.09.1983 по 24.07.1984 згідно з дипломом № НОМЕР_2 , оскільки період навчання перетинається з періодом військової служби.

При цьому зазначено, що для зарахування вищезазначених періодів треба надати підтверджуючі документи або уточнюючі довідки, видані уповноваженим органом/архівним відділом на підставі первинних документів, довідки про перейменування (в разі необхідності), а також уточнюючу довідку про період та форму навчання, видану за місцем навчання (архівним відділом) на підставі первинних документів.

Не погоджуючись із зазначеними діями органу Пенсійного фонду України, з метою захисту права на пенсійне забезпечення позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

Під «страховим стажем» згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058).

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Окрім того, відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 (в редакції, чинній до 01.01.2024), до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Положеннями ст. 62 Закону № 1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказане кореспондується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993р. (далі Інструкція) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р. (далі Порядок).

П. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» визначено, що заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції, до трудової книжки вносяться наступні відомості: про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно з п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (2.4 Інструкції).

Відповідно до п. 5.1 Інструкції, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом «Дублікат» в правому верхньому кутку першої сторінки.

Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень) (п. 5.2 Інструкції).

Вказане кореспондується також з положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162.

Свою відмову зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з відомостями дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 ГУ ПФУ в Кіровоградській області аргументує виключно відсутністю на титульній сторінці такої дата її заповнення.

Оцінюючи правомірність такого рішення відповідача, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що на титульному аркуші дубліката трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 графа «Дата заповнення» дійсно не заповнена роботодавцем.

Однак, на думку суду, незаповнення всіх реквізитів трудової книжки не може бути єдиною та безумовною підставою для виключення зазначених в ній періодів роботи зі страхового стажу позивача.

Так, відповідно до п. 18 постанови Ради міністрів СРСР від 06 вересня 1973 року №656 «Про трудові книжки робочих та службовців», відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням керівника підприємства, установи, організації).

Аналогічний припис міститься в п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з яким відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів уповноваженою особою і, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини уповноваженого органу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а.

За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17.

Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Виявлені відповідачем недоліки в заповненні трудової книжки не є такими, що виключають можливість зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу позивача.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення такої.

Так, в ході розгляду цієї справи суд встановив, що періоди трудової діяльності позивача в дублікаті трудової книжки, починаючи з 01 травня 2000 року, перетинаються з відомостями про трудовий стаж згідно з індивідуальними відомостями про особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Такі періоди роботи ОСОБА_1 були самостійно зараховані до його страхового стажу при розгляді поданих позивачем документів.

Досліджуючи наявну в матеріалах справи копію дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 , суд встановив, що зазначені в ній відомості внесені з дотриманням вимог Інструкції, зокрема, відомості про прийняття та звільнення з роботи зроблені акуратно, кульковою ручкою, завірені підписом уповноваженої особи, з них можна точно встановити про місце, посаду та період роботи, номер та дату розпорядчого документа, на підставі яких зроблені відповідні записи. В оскарженому рішенні ГУ ПФУ в Кіровоградській області жодних зауважень до заповнення дубліката трудової книжки ОСОБА_1 , окрім відсутності дати її заповнення, не зазначає.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу відповідача на те, що він, як уповноважений на призначення пенсії орган, може самостійно звертатися до підприємств з метою здійснення перевірки поданих заявником відомостей, достовірність яких ставиться під сумнів. Однак матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, що спрямовані на отримання будь-яких додаткових документів щодо підтвердження трудового стажу позивача за спірні періоди роботи, як і відсутні докази на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача є хибними.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що зазначені у дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_1 періоди трудової діяльності позивача повинні бути зараховані органом Пенсійного фонду України до його страхового стажу повністю.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання згідно з дипломом про навчання № НОМЕР_2 від 24.07.1984 р. та проходження військової служби згідно з Військового квитка серія НОМЕР_3 від 13.05.1984 р суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. «в», «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 (в редакції, чинній до 01.01.2024), до стажу роботи зараховується, серед іншого, військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з долученими до поданої до органу Пенсійного фонду України документами, ОСОБА_1 з 01 вересня 1983 року був зарахований до Ужгородського професійно-технічного училища Управління торгівлі, яке закінчив 24 липня 1984 року, що підтверджується дипломом № НОМЕР_2 від 24.07.1984.

13 травня 1984 року ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу в лави Радянської армії, з якої звільнений 08 травня 1986 року, що підтверджуєтеся військовим квитком серії НОМЕР_3 .

Відповідно до відомостей відмовної пенсійної справи, ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувало до страхового стажу позивача період проходження військової служби у кількості 1 рік 11 місяців 26 днів. Проте відповідач відмовився зарахувати період навчання з 01.09.1983 по 24.07.1984 згідно з дипломом № НОМЕР_2 , оскільки вважає, що такий перетинається з періодом військової служби.

Однак суд не може в повній мірі погодитися з такою мотивацією відповідача з огляду на те, що період навчання в Ужгородському професійно-технічному училищі Управління торгівлі перетинається з проходженням позивачем строкової військової служби тільки частково, а саме: з 13 травня 1984 року по 24 липня 1984 року.

Відповідно до архівної довідки №35/16-12 від 19.05.2026, ОСОБА_1 був достроково відрахований зі складу учнів училища у зв`язку з призовом до лав Радянської армії. Рішенням кваліфікаційної комісії йому було присвоєно кваліфікацію «молодший продавець непродовольчих товарів» та вручено диплом з відзнакою № 058881 від 24.07.1984.

Отже, з 01 вересня 1983 року по 12 травня 1984 року ОСОБА_1 навчався в зазначеному навчальному закладі, а тому має право на зарахування такого періоду до свого страхового стажу на підставі норм п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 (в редакції, чинній до 01.01.2024).

З огляду на зазначене позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню. Разом з тим не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби згідно з військовим квитком серії НОМЕР_3 від 13.05.1984 р., оскільки такий був врахований відповідачем при прийнятті оскарженого рішення.

Ураховуючи вищенаведене суд вважає оскаржене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим не підлягає задоволенню позовна вимога в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області по відмові ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з огляду на те, що саме оскарженим рішенням відповідача від 15.05.20264 № 071750018712 були в даному випадку порушені права позивача.

Вирішуючи питання належного та ефективного способу захисту прав позивача, суд бере до уваги те, що сукупний страховий стаж позивача є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058. Будь-яких підстав вважати, що уповноважений орган може прийняти інше рішення, аніж призначення пенсії, з урахуванням достатності страхового стажу, суд не вбачає. Тому з метою забезпечення належного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за можливе позов в цій частині задовольнити шляхом зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком. При цьому вирішуючи питання дати, з якої слід призначити пенсію, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії 08 травня 2026 року, тобто у строк, що не перевищує 3 місяці з дня досягнення пенсійного віку. Отже, ГУ ПФУ в Кіровоградській області треба зобов`язати призначити позивачу пенсію з 11 травня 2026 року.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25001, код ЄДРПОУ 20632802), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 15.05.2026 № 071750018712 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 усі періоди трудової діяльності згідно з Дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_1 , з врахуванням періодів, що були зараховані під час первинного розгляду поданої заяви, й період навчання з 01 вересня 1983 року по 12 травня 1984 року в Ужгородському професійно-технічному училищі Управління торгівлі згідно з дипломом про навчання № НОМЕР_2 від 24.07.1984 р.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.05.2026 р.

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25001, код ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 1597,44 грн. (Одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 44 коп.) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін