Ухвала суду № 139157845, 21.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 серпня 2026 року Справа 160/13600/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про не визнання судді Захарчук-Борисенко Н.В. легітимним суддею у справі № 160/13600/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа-1: ОСОБА_2 , третя особа-2: Асоціація Власників житлових будинків Золоті ключі, третя особа-3: Громада смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області (орієнтовно 15000 осіб), третя особа-4: Товариство з обмеженою відповідальністю Титан-18, третя особа-5: Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада, третя особа-6: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , третя особа-7: Державна служба статистики України, третя особа-8: Головне управління Державної податкової служби Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа-1: ОСОБА_2 , третя особа-2: Асоціація Власників житлових будинків Золоті ключі, третя особа-3: Громада смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області (орієнтовно 15000 осіб), третя особа-4: Товариство з обмеженою відповідальністю Титан-18, третя особа-5: Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада, третя особа-6: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , третя особа-7: Державна служба статистики України, третя особа-8: Головне управління Державної податкової служби Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ухвали від 22.05.2026 року задоволено заяву про самовідвід судді Єфанової О.В.

У зв`язку з повторним розподілом справу передано судді Захарчук-Борисенко Н.В.

27.05.2026 року ухвалою суду прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа-1: ОСОБА_2 , третя особа-2: Асоціація Власників житлових будинків Золоті ключі, третя особа-3: Громада смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області (орієнтовно 15000 осіб), третя особа-4: Товариство з обмеженою відповідальністю Титан-18, третя особа-5: Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада, третя особа-6: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , третя особа-7: Державна служба статистики України, третя особа-8: Головне управління Державної податкової служби Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

09.06.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про не визнання судді Захарчук-Борисенко Н.В. легітимним суддею у справі № 160/13600/24 в обґрунтування заява позивачем зазначено, що суддя Захарчук-Борисенко Н.В. набула процесуальне повноваження в порушення порядку самовідводів попередніх суддів.

Вирішуючи заявлену заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Питання щодо автоматизованого розподілу справ між суддями визначені у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року № 39 погодженого Наказом Державної судової адміністрації України від 29.11.2024 року № 529 (зі змінами із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 №119, рішенням Ради суддів України від 22.08.2025 № 40, погодженими наказом ДСА України від 28.08.2025 №327, рішенням Ради суддів України від 13.11.2025 № 50, погодженими наказом ДСА України від 27.11.2025 №460 рішенням Ради суддів України від 02.03.2026 № 9, погодженими наказом ДСА України від 17.03.2026 №109 рішенням Ради суддів України від 22.05.2026 № 12, погодженими наказом ДСА України від 29.05.2026 №220) (далі по тексту Положення про автоматизовану систему документообігу суду).

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Згідно з підпунктом 2.3.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ. (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду).

Відповідно до підпункту 2.3.22 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.21 пункту 2.3 цього Положення.

Відповідно до частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

З вищевикладеного вбачається, що суддя не може впливати на автоматизований розподіл судових справи, та позбавлена можливості вирішувати питання щодо розподілу або не розподілу судової справи.

Доводи позивача в означеному клопотання зводяться до незгоди із ухваленням суддям заяв про самовідвід, з приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України заява про відвід (самовідвід). За наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Наслідки відводу (самовідводу) судді. У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу (частина 1 стаття 41 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо посилання позивача на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2024 року у справі № 990/132/23, у справі № 800/521/17, Постанову Касаційного господарського суду від 17.10.2024 року № 918/195/24, у справі 990/162/25 Касаційного адміністративного суду, суд зазначає наступне.

У вказаних справах предметом розгляду не було питання щодо вирішення суддею самовідводу, а тому судом не приймаються до уваги доводи позивача в цій частини, оскільки вони не є релевантними.

Щодо посилання позивача на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.02.2025 року у справі № 990SCGC/25/24, суд зазначає, що в означеній справі розглядалось питання щодо здійснення самовідводу слідчим-суддею.

Суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України однаково регламентують порядок вирішення питання про самовідвід судді.

Статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Натомість частиною першою статті 81 КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

За таких обставин, судом також не враховуються доводи позивача в цій частині, оскільки вони не є релевантними.

Згідно з частинами 1, ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.3 ст.3 КАС України Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, в т.ч.: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про не визнання судді Захарчук-Борисенко Н.В. легітимним суддею у справі № 160/13600/24 відсутні.

Керуючись ст. ст. 44, 47, 241, 248, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про не визнання судді Захарчук-Борисенко Н.В. легітимним суддею у справі № 160/13600/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо від рішення суду не оскаржується, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко