Ухвала суду № 139157745, 21.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 серпня 2026 року Справа №160/25117/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Прокопця Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокопця Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни в реєстраційні дані ОСОБА_1 , які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині визначення відношення до військової служби та виправити відповідні дані на «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку», визначити категорію обліку «невійськовозобов`язаний», підставу зняття/виключення - «непридатний»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити запис з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити Національну поліцію в порядку, передбаченому Постановою № 1487, про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача для складання протоколу про порушення військового обліку.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд зазначає, що в порушення вимог вказаної норми, у позовній заяві зазначено неповну адресу місця проживання позивача, а саме не зазначено поштовий індекс, область та населений пункт, де проживає позивач. а вказано лише вулицю.

Також, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко викласти позовні вимоги, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Суд вказує, що зміст позову - це його частина, яка відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування, а також матеріально-правові вимоги позивача до відповідача щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

При цьому, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач визначає відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого звернуті вимоги в цій справі.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач наразі перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , на який законодавством покладено повноваження щодо ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно осіб, які перебувають в цьому органі на військовому обліку, а тому ІНФОРМАЦІЯ_5 є уповноваженим органом, зокрема, щодо вирішення питання про виключення позивача з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі, що стосуються порушення правил військового обліку.

У позовній заяві позивач не обґрунтовує, яким саме чином його права порушуються з боку ІНФОРМАЦІЯ_6 , зважаючи на наведені вище обставини та те, що позивач не перебуває на обліку у вказаному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно визначитись з належним колом відповідачів за даним позовом або вказати обставини порушення прав позивача саме з боку ІНФОРМАЦІЯ_6 з урахуванням наведених судом обставин.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно з частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

В позовній заяві зазначено як третю особу - ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Проте, в позові не викладено жодних обґрунтувань щодо підстав у зв`язку з якими слід залучити вказану особу до участі у справі як третю особу та не заявлено в прохальній частині позову відповідного клопотання про її залучення.

До позовної заяви також не додано клопотання про залучення вказаної особи до участі у справі як третьої особи з обґрунтуванням необхідності такого залучення.

Суд зазначає, що у клопотаннях учасників справи про залучення третіх осіб та/або у клопотаннях третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Саме лише зазначення в позовній заяві особи як третьої особи, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі за наслідками розгляду відповідного клопотання, не надає їй відповідного процесуального статусу.

До того ж, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328,00 грн.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, а саме вимоги, що стосуються виключення позивача з військового обліку та вимоги щодо внесення відомостей (виключення запису) про порушення позивачем правил військового обліку та повідомлення про це органи Національної поліції.

Тобто розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу, - 2662,40 грн.

Разом з тим, позовну заяву подано в електронній формі через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему «Електронний суд».

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням наведеного, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2129,92 грн.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем додано до позовної заяви документ про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн.

Отже, позивачем сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.

Тож, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн та надати до суду відповідні докази.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160, 161 КАС України, в якій зазначити повну адресу місця проживання (перебування) позивача, а також визначити належного відповідача за даним позовом з викладенням змісту позовних вимог та обставин позову щодо такого відповідача або обґрунтувати належним чином обставини порушення прав позивача саме з боку ІНФОРМАЦІЯ_6 з наданням відповідних доказів, з урахуванням недоліків, що вказані в цій ухвалі;

- обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням правових підстав для залучення такої, з урахуванням недоліків, вказаних у цій ухвалі;

- документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн, сплаченого за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 241, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Прокопця Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Качанок