Ухвала суду № 139157080, 21.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

21 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про застосування відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

встановив:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 29.07.2026 року оголошено у розшук обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 надано дозвіл на їх затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування відносно кожного з них запобіжного заходу та судове провадження зупинене до розшуку останніх.

Обвинувачений ОСОБА_5 розшуканий, 21.08.2026 затриманий на підставі ухвали суду та доставлений до суду.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із можливістю внесення застави, як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні замаху та тяжкий злочин, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, у зв`язку із чим існує ризик ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, він раніше судимий та може продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, та в разі задоволення клопотання прокурора, просила визначити мінімальний розмір застави як альтернативу триманню під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід та зазначив, що зобов`язується з-являтись на першу вимогу суду.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Питання, які суд повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, вік та стан здоров`я обвинуваченого щодо якого відсутні документально підтверджені відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою, те що він є раніше судимим, дані про сплату штрафу, призначеного попереднім вироком суду відсутні.

Окрім того, судом враховується неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового провадження, зокрема обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово не з`являвся у судові засіданні та жодних підтверджень поважності причин його неявки суду не надано. Більш того, застосований судом привід не дав позитивного результату, оскільки за результатами виконання приводу суд повідомлено, що обвинувачений веде аморальний спосіб життя, систематично зловживає спиртними напоями, рідко буває вдома, частіше ночує на вулиці, його місце знаходження встановити не можливо. Отже, застосований кримінальний процесуальний захід не дав змоги забезпечити участь обвинуваченого у судовому засіданні, у зв`язку із чим він був оголошений у розшук та в подальшому був доставлений примусово до суду на підставі ухвали суду від 29.07.2026 року.

Вищевикладені обставини свідчать про існування в даному кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливе переховування обвинуваченого від суду.

Також, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, офіційно не працевлаштований, тобто джерела його існування невідомі, при цьому обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти власності, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що в даному кримінальному проваджені існують доведені стороною обвинувачення ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливе переховування обвинуваченого від суду; вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти вище вказаним ризикам, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Обвинуваченим та його захисником не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що заявлені прокурором ризики та обставини, визначені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, є неактуальними та недоведеними.

Разом із цим, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.

Вирішуючи у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України питання про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує наступне.

У відповідності до вимог ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, враховуючи особу та майновий стан обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятим з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Керуючись ст. ст. 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 жовтня 2026 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачений ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на обвинуваченого обов`язків, в разі внесення застави, становить до 19 жовтня 2026 року.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/10285/23

Номер провадження № 1-кп/ 522/1330/26

Головуючий суддя ОСОБА_1