Ухвала суду № 139157035, 21.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24175/25-Е

Провадження № 2 ві/522/22/26

У Х В А Л А

21 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Донцова Деніса Юрійовича по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться на розгляді справа за позовом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

До суду 10.06.2026 року надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Донцова Д.Ю.

В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що у провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебуває справа № 522/24175/25-Е за позовною заявою Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. 20.03.2026 справу передано судді Донцову Денису Юрійовичу. 24.03.2026 відкрито провадження, розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. З 27.03.2026 судом не розглянуті заяви та клопотання відповідача. Засідання у справі було призначене на 26.05.2026. Станом на 10.06.2026 справу не розглянуто. У відповідача виникли сумніви у безсторонності суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Донцов Д.Ю.) від 18 серпня 2026 року вирішено заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Донцова Д.Ю. по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати необґрунтованою та передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід. Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв`язку з перебуванням судді Донцова Д.Ю.: у відпустці з 18.11.2025 року по 01.12.2025 року; у відпустці з 12.02.2026 року по 08.03.2026 року; на навчанні з 06.04.2026 року по 10.06.2026 року; на лікарняному з 07.05.2026 року до 31.05.2026 року; у відпустці без збереження заробітної плати з метою лікування з 01.06.2026 року по 15.06.2026 року; на лікарняному з 16.06.2026 року по 01.07.2026 року; на лікарняному з 02.07.2026 року по 14.08.2026 року, датою складення цього судового рішення є 18.08.2026 року.

20.08.2026 за результатами автоматизованого розподілу заява передана на розгляд судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіну Р.Д. та 21.08.2026 отримана головуючим.

Ухвалою суду від 21.08.2026 прийнята до провадження заява та призначена до розгляду.

У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи і відводиться за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У цьому світлі суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано у Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Донцова Д.Ю., суд також бере до уваги те, що перебування судді на лікарняному, навчанні або у відпустці не є підставою для відводу. Ці обставини є офіційними й поважними причинами відсутності на роботі. Вони свідчать про об`єктивну неможливість здійснювати правосуддя, а не про упередженість судді.

Своєю чергою наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відведення судді, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу.

Водночас суд зауважує, що у заяві про відвід не наведені будь-які факти прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їхню упередженість чи небезсторонність у цій справі.

Тому аргументи, якими заявник мотивує своє клопотання про відвід суді Донцова Д.Ю. у справі № 522/24175/25-Е не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності суді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді.

При цьому, згідно до положень ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України, які б свідчили про особисту упередженість судді Донцова Д.Ю. у справі № 522/24175/25-Е або необ`єктивність під час розгляду справи у своїй заяві теж не довів, а суд під час розгляду відповідної заяви таких обставин не встановив.

З огляду на наведене слід відмовити у задоволенні заяви про відвід від участі у розгляді справи № 522/24175/25-Е судді Донцова Д.Ю., а справа підлягає продовженню розгляду тим самим складом суду.

Керуючись ст. ст. 35-40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Донцова Деніса Юрійовича по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Д. Абухін

21.08.2026