Ухвала суду № 139156975, 20.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5270/26

Провадження №1-кп/522/2625/26

УХВАЛА

17 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №72025161010000026 від 19.09.2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, уродженця м. Тартар Азербайджанської Республіки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з ст.89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Республіки Туркменістан, уродженця м. Туркменістан Республіки Туркменістан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

-25.02.2025 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 296 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі, яке ним відбуте на день постановлення вироку,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №72025161010000026 від 19.09.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.199 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.199 КК України.

Ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.02.2026 року відносно ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з альтернативою внесення застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 2662400,00 грн., який в подальшому було продовжено. Станом на теперішній час застава не сплачена, строк запобіжного заходу спливає.

Ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.02.2026 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з альтернативою внесення застави у розмірі 301 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 1001728,00 грн., який в подальшому було продовжено. Станом на теперішній час застава не сплачена, строк запобіжного заходу спливає.

Прокурор у судовому засіданні надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обґрунтування продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених прокурор посилається на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

17.08.2026 року захисником ОСОБА_9 адвокатом ОСОБА_7 було надано письмове клопотання, у якому він просить суд змінити запобіжний захід, обраний ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.02.2026 року обвинуваченому ОСОБА_11 з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_7 просили суд задовольнити зазначене клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що ОСОБА_12 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та ризики, враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час відпали.

Обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_8 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати інший менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 заперечував, посилаючись на те, що ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, просив продовжити відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Щодо клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 та клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 суд зазначає наступне.

Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, до яких пунктом 15 цієї статті віднесена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Суд погоджується з висновком сторони обвинувачення про те, що в зазначеному кримінальному провадженні існують доведені ризики того, що ОСОБА_12 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обумовлений тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачена виключно у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років із конфіскацією майна;

- незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, цей ризик продовжує існувати.

Що стосується висновку прокурора про наявність в даному кримінальному провадженні ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд звертає увагу на те, що таке твердження є припущенням та матеріалами провадження жодним чином не підтверджується, натомість, обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Між тим, на теперішній час виникли нові обставини, які у зв`язку з відсутністю на момент розгляду вищевказаного клопотання даних про їх існування, не були враховані слідчим суддею.

Зокрема, поза увагою слідчого судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 було залишено ті обставини, що ОСОБА_12 є інвалідом ІІ групи, має постійне місце проживання та реєстрації у с. Причорноморське Одеського району Одеської області та позитивну характеристику за місцем проживання, розлучений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не судимий, раніше від органів досудового розслідування та суду не ухилявся.

Згідно частини другої ст. 3 Конституції України забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимоги ч. 1 ст. 183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КК України.

Згідно рішень ЄСПЛ у справі «Кіяшко проти України», суд підкреслив: у ряді випадків, що відсутність належного медичного обслуговування в місцях позбавлення волі може бути зверненням, таким, що суперечить ст. 3 Конвенції; «Барило проти України».

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні у справі «Харченко проти України» (у справах «Третьяков проти України» та «Єлоєв проти України») зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Згідно вимог ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд встановив, що ОСОБА_12 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна, а тому є підстави вважати наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що хоча викладені обставини у сукупності й не спростовують існування ризиків можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_9 від суду та його незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів, проте суттєво зменшують вірогідність настання таких ризиків.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що запобігти вказаним ризикам, з огляду на характер їх існування, можливо шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_12 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, на утриманні якого знаходиться малолітня дитина, суд приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та забезпечить запобігання настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про залишення без задоволення клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 шляхом зміни відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Щодо клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали обвинувального акту в межах заявленого прокурором клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна, є громадянином Республіки Туркменістан, не працевлаштований, раніше судимий, доказів на підтвердження перебування у шлюбі та про перебування будь-яких осіб на його утриманні не надано, що у цілому свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого, а тому є підстави вважати, що при обранні обвинуваченому міри запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_15 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, так як судом ще не досліджувались докази у справі; вчинити інші кримінальні правопорушення.

Разом із тим, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинувачених буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.

Також, суд вбачає за необхідне роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у будь-який момент ним, іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) може бути внесена застава відповідно до ухвали слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.02.2026 року (справа №521/2468/26, провадження № 1-кс/521/936/26), тобто у сумі 301 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1001728,00 (один мільйон одна тисяча сімсот двадцять вісім гривень 00 коп.) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 181, 183, 194, 197, 201, 205, 331, 350, 369-372, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , задовольнити.

Змінити, обраний відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою:АДРЕСА_5 , за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або у разі оголошеної повітряної тривоги з метою перебування в укритті, строком на 2 (два) місяці, тобто до 17.10.2026 року включно.

Відповідно до ст. 202 КПК України обвинувачений ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою:АДРЕСА_5 ;

2) прибувати за кожною вимогою до суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, номеру засобу зв`язку;

4) не відлучатися з міста Одеси та Одеської області без дозволу суду;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд з України;

6) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження, а саме зі ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Строк дії обов`язків визначити до 17.10.2026 року включно.

Виконання ухвали та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на ГУНП в Одеській області, якому відповідно до вимог ч. 4 ст. 181 КПК України необхідно негайно поставити обвинуваченого на облік, про що повідомити суд.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця ув`язнення обвинуваченого та відповідній посадовій особі ГУНП в Одеській області.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України у разі невиконання умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15.10.2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у будь-який момент ним, іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) може бути внесена застава відповідно до ухвали слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.02.2026 року (справа №521/2468/26, провадження № 1-кс/521/936/26), тобто у сумі 301 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1001728,00 (один мільйон одна тисяча сімсот двадцять вісім гривень 00 коп.) гривень, на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого, застава згідно з ухвалою Приморського районного суду м.Одеси (номер справи, дата ухвали)».

Обвинувачений ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відлучати із населеного пункту, у якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками з обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 15.10.2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 17 серпня 2026 року по 15 жовтня 2026 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення лише в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 20.08.2026 року о 12 год. 55 хв.

Суддя ОСОБА_1