Ухвала суду № 139156819, 17.08.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 504/4208/22

Провадження № 4-с/507/1/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Дюдюна О.О.

за участі секретаря судового засідання- Демовської Д.І.,

представника скаржника -адвоката Хайнака В.Д.,

представника приватного виконавця - адвоката Гросу В.Є.,

представника третьої особи Міністерства юстиції України- Волобуєвої О.А.,

представника іншої особи Артеменко І.В.- адвоката Слободяника О.І.,

розглянувши матеріали цивільної справи №504/4208/22 за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, треті особи: Міністерство юстиції України, Вища рада правосуддя, Національне антикорупційне бюро України, суддя Одеського апеляційного суду Коновалова Вікторія Анатоліївна, суддя Одеського апеляційного суду Кострицький Віталій Володимирович, суддя Одеського апеляційного суду Карташов Олександр Юрійович, суддя Любашівського районного суду Одеської області Дармакука Тетяна Петрівна, голова Одеського апеляційного суду Артеменко Ігор Анатолійович, інші особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2025 року до Любашівського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії /бездіяльність приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, у якій останній в порядку судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах просив: направити приватному виконавцю Парфьонову Георгію Володимировичу копію постанови Одеського апеляційного суду від 17 липня 2023 року, ухваленої у справі №504/4208/22, копію ухвали Одеського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року по справі №504/4208/22 для виконання; визнати дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича про відмову у поновлені виконавчого провадження №71924472 по справі №504/4208/22 неправомірними; скасувати постанову приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича від 27 липня 2023 року винесену в межах виконавчого провадження №71924472 в справі №504/4208/22 та поновити виконавче провадження №71924472 в справі №504/4208/22.

В обґрунтування поданої скарги вказує, що ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 24.07.2025 року відмовлено у задоволенні скарги (справа №504/4208/22, провадження № 4-с/507/1/2025) ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича про визнання дій та бездіяльності неправомірною, визнання постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірною, визнання скасованим дозволу на примусове проникнення до всіх приміщень, закриття виконавчого провадження.

Зі змісту вказаної ухвали скаржнику стало відомо, що в матеріалах виконавчого провадження, яке витребувано у приватного виконавця та досліджене в судовому засіданні, відсутні будь-які відомості про повідомлення приватного виконавця про скасування ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року.

Оскільки, постанова Одеського Апеляційного суду від 17.07.2023 р. по справі №504/4208/22, ухвала Одеського Апеляційного суду від 21.08.2023 р. по справі №504/4208/22 є виконавчим документом та на підставі ст. 129-1 Конституції України підлягає виконанню, тому ОСОБА_1 змушений звернутись зі скаргою про виконання виконавцем постанови Одеського Апеляційного суду від 17.07.2023 р. та ухвали Одеського Апеляційного суду від 21.08.2023 р. по справі №504/4208/22.

Крім того у своїй скарзі вказує, що ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року задоволено заяву позивача про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності задоволено, шляхом опису майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_4 за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, шляхом складання акту державного або приватного виконавця.

Цією ж ухвалою надано дозвіл державним або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень за вищевказаними адресами.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.07.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року задоволено частково.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року в частині надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 в частині надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень відмовлено, а також змінено мотивувальну частину ухвали суду та виключено з резолютивної частини ухвали посилання на забезпечення позову, доповнивши відповідний абзац словами забезпечення доказів, а також уточнено майно що підлягає опису.

Як вказує скаржник у поданій скарзі, приватний виконавець Парфьонов Г.В. достовірно знаючи про існування постанови Одеського Апеляційного суду від 17.07.2023 р. та ухвали Одеського Апеляційного суду від 21.08.2023 р. по справі №.504/4208/22, діючи умисно в порушення п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», винесену ним постанову не скасував та не поновив виконавче провадження № 71924472 в справі №504/4208/22.

Окрім того, скаржник вважає, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині надання дозволу виконавцю на проникнення до приміщень, то дії виконавця є неправомірними в частині примусового проникнення до житла.

З огляду на вказане звернувся зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах, у якій просив направити приватному виконавцю Парфьонову Георгію Володимировичу належним чином завірену копію постанови Одеського Апеляційного суду від 17.07.2023 р. повний текст якої складено 21.07.2023 р. по справі №504/4208/22 та копію ухвали Одеського Апеляційного суду від 21.08.2023 р. по справі №504/4208/22 для виконання; на підставі статті 13 Конвенції, ЄСПЛ, ст.ст. 129-1, 151-2 Конституції України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 листопада 2022 року в рамках справи № 910/7310/20, провадження № 12-23гс22 (ЄДРСРУ № 108086904, п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», постанови Одеського Апеляційного суду від 17.07.2023 р. повний текст якої складено 21.07.2023 р. по справі №504/4208/22, ухвали Одеського Апеляційного суду від 21.08.2023 р. по справі №504/4208/22 визнати дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича про відмову у поновлені виконавчого провадження № 71924472 по справі №504/4208/22 неправомірними; на підставі статті 13 Конвенції, ЄСПЛ, ст.ст. 129-1, 151-2 Конституції України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 листопада 2022 року в рамках справи № 910/7310/20, провадження № 12-23гс22 (ЄДРСРУ № 108086904), п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», постанови Одеського Апеляційного суду від 17.07.2023 р. повний текст якої складено 21.07.2023 р. по справі №504/4208/22, ухвали Одеського Апеляційного суду від 21.08.2023 р. по справі №504/4208/22 скасувати постанову приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича від 27.07.2023 р. про закінчення виконавчого провадження № 71924472 в справі №504/4208/22; на підставі статті 13, Конвенції, ЄСПЛ, ст.ст. 129-1, 151-2 Конституції України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 листопада 2022 року в рамках справи № 910/7310/20, провадження № 12-23гс22 (ЄДРСРУ № 108086904), підпунктів 6.9, 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14), п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», постанови Одеського Апеляційного суду від 17.07.2023 р. повний текст якої складено 21.07.2023 р. по справі №504/4208/22, ухвали Одеського Апеляційного суду від 21.08.2023 р. по справі №504/4208/22 поновити виконавче провадження № 71924472 в справі №504/4208/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи від 27 жовтня 2025 року скарга ОСОБА_1 надійшла у провадження судді Любашівського районного суду Дюдюна О.В. (т.1 а.с.95, справа №504/4208/22, провадження №4-с/507/1/2026).

Ухвалою судді від 29 жовтня 2025 року, скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду (т.1 а.с.97-98, справа №504/4208/22, провадження №4-с/507/1/2026).

Постановою Одеського Апеляційного суду від 12.05.2026 року, ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року про залишення без розгляду скарги, скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.1 а.с.247, справа №504/4208/22, провадження №4-с/507/1/2026).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2026 року, справу передано для продовження розгляду головуючому судді Дюдюну О.В. (т.2 а.с.2-3, справа №504/4208/22, провадження №4-с/507/1/2026).

Ухвалою від 01 липня 2026 року, скаргу прийнято до розгляду (т.2 а.с.4, справа №504/4208/22, провадження №4-с/507/1/2026).

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час та місце розгляду скарги не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Представник скаржника - адвокат Хайнак В.Д., в ході судового розгляду скарги уточнив вимоги по скарзі, та з урахуванням уточнених вимог просив суд визнати дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича про відмову у поновлені виконавчого провадження №71924472 по справі №504/4208/22 неправомірними; поновити виконавче провадження № 71924472 в справі №504/4208/22 та застосувати норму ст.129-1 Конституції України, після того, як Одеський апеляційний суд 17.07.2023 р. по справі №504/4208/22 виніс постанову, повний текст складено 21.07.2023 р., якою ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року скасовано; визнати дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича по закриттю виконавчого провадження № 71924472 по справі №504/4208/22 неправомірними; скасувати постанову приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича від 27.07.2023 р. про закінчення виконавчого провадження № 71924472 в справі №504/4208/22; поновити виконавче провадження № 71924472 в справі №504/4208/22; для звернення до Конституційного Суду України зазначити норму закону, яка дозволяє судді не оглядати справу №504/4208/22 провадження №22- ц/813/6413/23, за клопотанням боржника, в якій ухвалено постанову від 27.07.2023 р. та ухвалу від 21.08.2023 в справі №504/4208/22 якою скасовано дозвіл приватному виконавцю Парфьонову Георгію Володимировичу адреса 65082, Одеська область, місто Одеса, вулиця Гоголя, будинок 19, офіс 1, РНОКПП НОМЕР_1 , про примусове проникнення та проникнення до всіх приміщень і опису всього майна, а не спадкового і т.д. при оскарженні дій приватного виконавця. Та чи відповідає ця норма закону нормам ст.ст. 8, 55, 57, 64, 68, 129-1, 151-2 Конституції України.

Представник приватного виконавця адвокат Гросу В.Є. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що 29 травня 2023 року стягувач ОСОБА_2 через свого представника звернулась до приватного виконавця з приводу виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову шляхом проведення опису майна.

31.05.2023 року та 01.06.2023 року постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В, було відкрито виконавче провадження з приводу виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову шляхом проведення опису майна.

01.06.2023 року та 06.06.2023 року приватним виконавцем на виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову шляхом проведення опису майна було проведено опис майна у всіх приміщеннях за адресами: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168-Б, 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, про що складені відповідні акти.

Постановою приватного виконавця від 27 липня 2023 року виконавче провадження з виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову шляхом проведення опису майна закінчене відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Крім того вказав, що в матеріалах виконавчого провадження представник скаржника ОСОБА_1 - Павлов О.В., який діяв на підставі довіреності, 27.07.2023 року ознайомився з матеріалами справи та отримав усі необхідні матеріали. Будь-яких заперечень не надав. Додав, що вимоги представника скаржника адвоката Хайнака В.Д., щодо незгоди з рішеннями суддів у даній цивільній справі, а також вимоги до суду щодо тлумачення норм діючого законодавства та долучення копій документів з матеріалів кримінального провадження не є предметом розгляду в межах даного провадження.

Вважає, що подана скарга є безпідставною та просив в її задоволені відмовити.

Представник стягувача ОСОБА_2 -адвокат Слободяник О.І. в судовому засіданні в задоволені скарги заперечував, в подальшому надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи Міністерства Юстиції України - Волобуєва О.А., в судовому засіданні пояснила, що вона як представник третьої особи ніякого відношення до вказаної скарги не має, оскільки контроль за діями приватного виконавця Міністерство юстиції України не здійснює. Щодо вирішення скарги по суті покладалася на розсуд суду.

Представник третьої особи Вищої ради правосуддя-Ізвєков К.В. подав до суду заяву в якій вказав, що з матеріалів судової справи не вбачається, що рішення у справі може вплинути на права або обов`язки Вищої ради правосуддя. Просив суд прийняти законне рішення без участі представника (т.2 а.с. 18).

Треті особи: Національне антикорупційне бюро України, суддя Одеського апеляційного суду Коновалова Вікторія Анатоліївна, суддя Одеського апеляційного суду Кострицький Віталій Володимирович, суддя Одеського апеляційного суду Карташов Олександр Юрійович, суддя Любашівського районного суду Одеської області Дармакука Тетяна Петрівна, голова Одеського апеляційного суду Артеменко Ігор Анатолійович, будучи належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв, заперечень та пояснень не надали.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За правилами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За положеннями пунктів 1-3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Так, пунктом 9 частини першої вказаної статті передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга статті 39 цього Закону України «Про виконавче провадження»).

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Вимоги до такої скарги, порядок її подання та зміст наведені у статі 448 ЦПК України.

В ході розгляду скарги встановлено, що 03 квітня 2023 року Комінтернівським районним судом Одеської області задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності задоволено.

Відповідно до резолютивної частини вищевказаної ухвали, судом під час її постановлення визначено порядок вжиття заходів забезпечення позову, шляхом опису майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, АДРЕСА_5 за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, шляхом складання акту державного або приватного виконавця.

Цією ж ухвалою надано дозвіл державним або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень за вищезазначеними адресами.

З метою виконання ухвали суду, ОСОБА_2 29 травня 2023 року через свого представника звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. з приводу виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову.

На підставі поданої заяви, постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В, від 31.05.2023 року та 01.06.2023 року відкрито виконавче провадження з приводу виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову шляхом проведення опису майна (т.2 а.с. 227, 231 справа №504/4208/22 провадження номер 4-с/507/1/2025).

01.06.2023 року та 06.06.2023 року приватним виконавцем з метою виконання ухвали від 03.04.2023 року про забезпечення позову проведено опис майна у всіх приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, 168-в/б, 168-г/в, 168-Г; АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення цокольного поверху та підвального приміщення); АДРЕСА_3 та на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 , 168-В, 168-в, АДРЕСА_5 за кадастровими номерами: 5110137600:31:009:0037, 5110137600:31:009:0035, 5110137600:31:009:0034, 5110137600:31:009:0043, 5110137600:31:009:0040, 5110137600:31:009:0038, 5110137600:31:009:0045, 5110137600:31:009:0044, 5110137600:31:009:0033, 5110137600:31:009:0046, 5110137600:31:009:0048, 5110137600:31:009:0047, 5110137600:31:009:0049, 5110137600:31:009:0039, 5110137600:31:009:0041, 5110137600:31:009:0036, 5122783900:02:001:1624, про що складені відповідні акти (т.2 а.с. 239-т.3 а.с. 178 справа №504/4208/22 провадження номер 4-с/507/1/2025).

Постановою приватного виконавця від 27 липня 2023 року виконавче провадження з виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову закінчене відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду (т.3 а.с.182 справа №504/4208/22 провадження номер 4-с/507/1/2025).

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.07.2023 року, прийнятою за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року в частині надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів шляхом надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень відмовлено.

Цією ж постановою, ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року змінено, шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови та виключення з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова забезпечити позов, і відповідно доповнивши цей абзац словами забезпечити докази, а після слів шляхом опису доповнено спадкового.

За вказаного вбачається, що ухвала Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року була скасована частково.

Разом з тим, за приписами ст. 118 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Положення ст. 153 ЦПК України передбачають, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

З огляду на вказане, вбачається, що дії приватного виконавця з виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року про забезпечення позову шляхом проведення опису майна 01 червня 2023 року та 06 червня 2023 року, вчинено в період коли вказана ухвала підлягала виконанню відповідно до вимог ЦПК України.

Після складення актів опису майна 01 червня 2023 року та 06 червня 2023 року приватним виконавцем жодних виконавчих дій не проводились і 27 липня 2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому матеріали виконавчого провадження, яке витребувано з матеріалів іншої цивільної справи та досліджене в судовому засіданні, не містить відомостей про повідомлення приватного виконавця про скасування ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.04.2023 року.

Згідно відповіді наданої приватним виконавцем Парфьоновим Г.В., від 15.07.2026 року за номером 31435 на запит суду щодо того чи отримувалась приватним виконавцем Постанова Одеського апеляційного суду від 17.07.2023 року та копія Ухвали Одеського апеляційного суду від 21.08.2023 року по справі №504/4208/22, останній повідомив про те, що вказані постанова та ухвала Одеського апеляційного суду прийняті та отримані ним після проведення виконавчих дій, а виконавче провадження ВП 71924472 з примусового виконання Ухвали №504/4208/22 виданої 03.04.2023 Комінтернівським районним судом Одеської області, після проведення 01.06.2023 та 06.06.2023 року опису в усіх приміщеннях, на земельних ділянках, вказаних у виконавчому документі, 27.07.2023 року закінчено на підставі п.9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (т.2 а.с.60-61).

В матеріалах виконавчого провадження наявна заява представника скаржника ОСОБА_1 - Павлова О.В., який діяв на підставі довіреності, згідно якої останній 27.07.2023 року ознайомився з матеріалами справи та отримав усі необхідні матеріали, будь-яких заяв та клопотань не надав.(т.3 а.с.179 справа №504/4208/22, провадження №4-с/507/1/2025).

Таким чином, станом на 27 липня 2023 року у приватного виконавця, який діючи у відповідності до приписів ЦПК України та положень Закону України Про виконавче провадження вчинив всі необхідні дії (склав акти опису майна 01 червня 2023 року та 06 червня 2023 року) були підстави для закінчення виконавчого провадження згідно п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в зв`язку з чим скарга ОСОБА_1 в частині визнання дій приватного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірною є необґрунтованою та безпідставною.

Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання скасованим надання дозволу державному або приватному виконавцю в справі №504/4208/22 на примусове проникнення до всіх приміщень; визнання скасованим дозволу з примусового виконання ухвали №504/4208/22 виданого 03.04.2023 року Комінтернівським районним судом Одеської області про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом вище, постановою Одеського апеляційного суду від 17.07.2023 року ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2023 року в частині надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів шляхом надання дозволу державному або приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень.

Вказаною постановою відмовлено в задоволенні заяви про надання дозволу державному чи приватному виконавцю на примусове проникнення до всіх приміщень.

Тобто судовим рішенням апеляційної інстанції визнано незаконним надання дозволу державному або приватному виконавцю в справі №504/4208/22 на примусове проникнення до приміщень.

Зазначена постанова набрала законної сили, є обов`язковою до виконання, тому вимоги про визнання скасованим дозволу на примусове проникнення до житла не підлягає задоволенню при розгляді скарги на дії приватного виконавця, так як зазначені вимоги задоволенні судовим рішенням 17.07.2023 року.

Щодо вимоги про зазначення норми закону, яка дозволяє судді не оглядати справу №504/4208/22 провадження №22- ц/813/6413/23, за клопотанням боржника, в якій ухвалено постанову від 27.07.2023 р. та ухвалу від 21.08.2023 в справі №504/4208/22 якою скасовано дозвіл приватному виконавцю Парфьонову Георгію Володимировичу адреса 65082, Одеська область, місто Одеса, вулиця Гоголя, будинок 19, офіс 1, РНОКПП НОМЕР_1 , про примусове проникнення та проникнення до всіх приміщень і опису всього майна, а не спадкового і т.д. при оскарженні дій приватного виконавця та чи відповідає ця норма закону, нормам ст.ст. 8, 55, 57, 64, 68, 129-1, 151-2 Конституції України необхідно зазначити, що матеріали вказаної цивільної справи перебувають на розгляду в Одеському апеляційному суді.

В межах цієї скарги суд перевіряє лише законність дій самого виконавця в межах виконавчого провадження, але не має процесуальних повноважень переглядати, скасовувати чи надавати власну оцінку законності судових рішень, ухвал чи виконавчих документів, які прийнятті іншим судом.

Суд оцінює дотримання виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження». Суд не вирішує спори про право і не підміняє собою апеляційну чи касаційну інстанції. Оцінка чи перегляд судового рішення іншого судді можливі виключно за правилами відповідного процесуального кодексу через суд апеляційної чи касаційної інстанції, або в межах розгляду Конституційного подання фізичної особи, щодо тлумачення норм, які особа вважає такими, що суперечать Конституції України.

Предметом розгляду цієї скарги, є дотримання державним виконавцем вимог Закону України Про виконавче провадження під час виконання судового рішення.

Тому вказана вимога задоволенню не підлягає.

Таким чином доводи скарги про невідповідність дій приватного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження», норм Конституції України, є недоведеною та безпідставною. Будь-яких доказів, які б вказували на порушення приватним виконавцем норм законодавства, прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, судом не встановлено.

При цьому, суд бере до уваги ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 24.07.2025 року по справі №504/4208/22 (провадження №4-с/507/1/2025), на яку вказує у своїй скарзі скаржник, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності приватного виконавця неправомірною, визнання постанови про закінчення виконавчого провадження за п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірною, визнання скасованим дозволу на примусове проникнення до всіх приміщень, закриття виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено. Вказана ухвала набрала законної сили з дня її ухвалення.

Долучені до матеріалів даної справи копії заяви про скоєння злочину приватним виконавцем від 12.08.2026 року, фотокартки майна, яке не увійшло в опис та протоколу одночасного допиту осіб від 06 серпня 2026 року в межах кримінального провадження №12025162490001061 від 06.04.2026 року, доказами по даній цивільній справи в межах розгляду скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця не являються, у зв`язку з чим суд їх до уваги не приймає.

Згідно ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 , на дії/бездіяльність приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича не підлягає задоволенню.

Крім того, за змістом скарги ОСОБА_1 вбачається, що звертаючись до суду із вказаною скаргою, ним у якості третіх осіб залучено низку сторонніх осіб, які не були та не є учасниками справи, як власне не були і учасниками виконавчого провадження.

Так, склад учасників справи позовного провадження визначено частиною першою статті 42 ЦПК України, серед яких у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

За змістом матеріалів скарги встановлено, що сторонами у справі є ОСОБА_1 (представник скаржника, адвокат Хайнак Валерій Данилович) та Артеменко Ірина Володимирівна між якими виник спір щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 .

Разом з тим, у поданій скарзі, ОСОБА_1 визначив як третіми особами низку сторонніх осіб, які не були та не є учасниками справи №504/4208/22 в межах якої подано скаргу, а саме Міністерство юстиції України; Вища рада правосуддя; Національне антикорупційне бюро України; суддя Одеського апеляційного суду Коновалова Вікторія Анатоліївна; суддя Одеського апеляційного суду Кострицький Віталій Володимирович; суддя Одеського апеляційного суду Карташов Олександр Юрійович; суддя Любашівського районного суду Одеської області Дармакука Тетяна Петрівна; голова Одеського апеляційного суду Артеменко Ігор Анатолійович.

Зазначені особи, сторонами справи в розумінні статті 48 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» не були, а скаржником у поданій скарзі не зазначено якими діями чи бездіяльністю вищевказані особи порушили його права під час виконання судового рішення у справі №504/4208/22.

З огляду на викладене, суд вважає, що в задоволенні скарги до Міністерства юстиції України; Вищої ради правосуддя; Національного антикорупційного бюро України; судді Одеського апеляційного суду Коновалової Вікторії Анатоліївни; судді Одеського апеляційного суду Кострицького Віталія Володимировича; судді Одеського апеляційного суду Карташова Олександра Юрійовича; судді Любашівського районного суду Одеської області Дармакуки Тетяни Петрівни; голови Одеського апеляційного суду Артеменка Ігора Анатолійовича слід відмовити через безпідставність, оскільки участь таких осіб не передбачена ч.1 ст. 450 ЦПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року№63566/00, §23, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, №4909/04, §58, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників справи не прийняті судом до уваги, як такі, що не спростовують висновків суду щодо достатніх підстав для відмови у задоволенні скарги, а з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 447-451 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, треті особи: Міністерство юстиції України, Вища рада правосуддя, Національне антикорупційне бюро України, суддя Одеського апеляційного суду Коновалова Вікторія Анатоліївна, суддя Одеського апеляційного суду Кострицький Віталій Володимирович, суддя Одеського апеляційного суду Карташов Олександр Юрійович, суддя Любашівського районного суду Одеської області Дармакука Тетяна Петрівна, голова Одеського апеляційного суду Артеменко Ігор Анатолійович, інші особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку визначеному ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 21.08.2026 року.

Суддя: О.В. Дюдюн