Рішення № 139156800, 21.08.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1723/25

Провадження № 2/505/1384/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

Представник ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 840,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2034216 про надання фінансового кредиту, шляхом підписання його позичальником одноразовим ідентифікатором, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, тим самим останній підтвердив, що ознайомився з усіма умовами, повністю їх розуміє, погоджується та зобов`язується дотримуватися. Відповідно до п.1.2 Договору товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки зі ставкою 1,90 % в день за користування кредитом, строк кредиту 30 днів.

Товариство свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику кошти.

24.12.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» укладено Договір факторингу № 02-24122001, за яким ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» отримало право грошової вимоги до боржників вказаних у реєстрі, зокрема і до відповідача за кредитним договором № 2034216 від 16.06.2021.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Кеш Ту Гоу». У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 13.01.2025 загальний розмір заборгованості відповідача становить 9 840 грн, в тому числі 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 6 840 грн заборгованість за процентами, яку просить стягнути з відповідача, а також сплачені судові витрати у справі: судовий збір у сумі 2 422,40 грн, та відповідно до заяви від 05.08.2025 позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 500 грн.

Відповідачем заяви по суті справи не надано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

05.08.2025 представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат.

У визначену дату та час сторони у справі у судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Позивач у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання у справі, не з`явився. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, без відкладення її розгляду.

Ухвалою суду від 21.08.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили.

Інші процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 16.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір № 2034216 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом підписання його позичальником одноразовим ідентифікатором «Р142», що був надісланий на номер його мобільного телефону.

Відповідно до п. 1.2-1.4 Договору товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та відсотки за користування кредитом, строк кредиту - 30 днів до 16.07.2021, фіксована процентна ставка в 1,90 % в день.

Кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 . Підписуючи договір відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами договору, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується їх дотримуватися. Даний договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Розділом 4 передбачено порядок продовження строку кредиту за ініціативою клієнта (пролонгація).

Відповідно до п. 4.1.1. у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Відповідно до п. 4.1.2. пропозиція (оферта) клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «Продовжити кредит» в особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності штрафних санкцій). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою.

Відповідно до п. 4.1.3. Товариство має право, але не обов`язок протягом 24 годин з моменту вчинення клієнтом вказаних в п.4.1.2. договору дій, акцептувати пропозицію (оферту) клієнта про продовження строку користування кредитом шляхом направлення клієнту засобами зв`язку текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені клієнтом Товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі та одноразовий ідентифікатор у вигляді коду д ія підписання Клієнтом Додаткового договору.

Відповідно до п. 4.1.4. додатковий договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством грошових коштів згідно з підпунктом

Відповідно до п. 4.1.5. договору та підписання його клієнтом електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора. Новий строк кредиту розраховується з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з п.4.1.2.- 4.1.3 договору та встановлюється/зазначається в додатковому договорі.

Відповідно до п. 4.1.6. протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартно процентною ставкою або за ставкою, що погоджена сторонами в додатковому договорі, яка не може бути більшою за розмір стандартної процентної ставки.

Довідкою про ідентифікацію наданою ТОВ «Лінеура Україна» підтверджено, що товариство ідентифікувало відповідача, з яким укладено договір, за допомогою електронного підпису - одноразового ідентифікатора «Р142», який надіслано на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_2 .

Сторонами погоджено Графік розрахунків та орієнтовану сукупну вартість кредиту, який містить відомості щодо суми кредиту - 3 000 грн, суми нарахованих процентів 9 грн, строк надання кредиту 30 днів, загальна вартість кредиту - 3 009 грн.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_3 , дата та час проведення - 16.06.2021, о 17:37:11, номер транзакції 93933098, що підтверджується інформаційною довідкою про переказ коштів ТОВ «УПР».

Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» укладено Договір факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», зокрема, і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2034216 від 16.06.2021.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2034216 від 16.06.2021 становить 9 840 грн, в тому числі 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 6 840 грн заборгованість за процентами.

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 2034216 від 16.06.2021, наданого позивачем, заборгованість відповідача перед товариством станом на 13.01.2025 складає 9 840 грн, в тому числі 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 6 840 грн заборгованість за процентами. Впродовж строку дії кредитного договору відповідачем не здійснено платежів на виконання своїх зобов`язань.

Разом з тим, позивачем не надано розрахунок суми процентів, а саме не зазначено впродовж якого періоду вони нараховувались, не зазначено відсоткову ставку і пункт договору на підстав якого здійснено нарахування процентів.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Кеш ту гоу» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням договору кредиту, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини), на підставі права вимоги, що виникає у позивача внаслідок відступлення права вимоги (договору факторингу).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 висловила правову позицію у справі № 910/4518/16, відповідно до якої проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

Тобто твердження про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2034216, відповідно до якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 3 000 грн на строк 30 днів із визначеними процентними ставками.

Право вимоги за вказаними договором відступлено на користь ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» на підставі договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу».

Щодо стягнення процентів

Оцінюючи заявлені позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з того, що відповідно до умов договору про споживчий кредит № 2034216 від 16.06.2021 строк кредитування становив 30 днів - з 16.06.2021 по 16.07.2021. Саме в межах цього строку позичальник мав можливість правомірно користуватися наданими кредитними коштами, що відповідає правовій природі процентів як плати за користування кредитом.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували продовження строку дії кредитного договору, зокрема шляхом пролонгації, що відповідно до умов договору вимагало вчинення позичальником активних дій. Посилання на обставину нарахування процентів після 16.07.2021 не підтверджує існування правових підстав для такого нарахування, оскільки лише здійснення кредитодавцем розрахунку не свідчить про зміну строку дії зобов`язання.

Разом з тим, з умов укладеного сторонами кредитного договору судом установлено, що фіксована процентна ставка за користування кредитом становить 1,90 % за кожний день користування кредитними коштами. Вказана умова договору є погодженою сторонами та підписаною відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора, а доказів її зміни або укладення сторонами додаткової угоди, якою б установлювався інший розмір процентної ставки протягом первісного строку кредитування, матеріали справи не містять.

Зазначення у графіку розрахунків суми нарахованих процентів у розмірі 9 грн не змінює погоджену сторонами фіксовану процентну ставку, визначену умовами кредитного договору, оскільки графік містить відомості про орієнтовану сукупну вартість кредиту та не містить положень про зміну встановленої договором процентної ставки. Відтак, при визначенні належної до стягнення суми процентів суд враховує погоджену сторонами процентну ставку та встановлений договором строк кредитування.

Позивач не обґрунтував нарахування процентів після спливу строку кредитування та не заявив вимог про застосування наслідків прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України.

Таким чином, суд доходить висновку, що підлягають стягненню проценти за користування кредитом лише за період з 16.06.2021 по 16.07.2021, тобто за 30 днів, у розмірі, визначеному умовами договору, зі ставкою 1,90 % в день, та становлять 1 710 грн (3 000 грн х 0,019 х 30 днів)

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги на загальну суму 4 710 грн, в частині стягнення 3 000 грн - заборгованості за тілом кредиту та 1 710 грн - проценти за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих поза межами строку дії договору, суд відмовляє через їх безпідставність. Судом встановлено, що позивач не надав доказів пролонгації кредиту, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за статтею 1048 ЦК України припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування, оскільки після цього моменту позичальник уже не має права на правомірне користування коштами.

Розподіл судових витрат у справі

Судовий збір

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Оскільки позов ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» задоволено частково, то з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі пропорційній до розміру задоволених позовних 1 159,50 грн (2 422,40 х (4 710 грн / 9 840 грн))

Витрати на надання професійної правничої допомоги

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що представником позивача ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 500 грн. На підтвердження цього позивачем до матеріалів справи долучено: довіреність від 30.12.2024 надану позивачем представнику - адвокату Пархомчуку С.В., договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, додаткову угоду № 1 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, акт про отримання правової допомоги від 04.08.2025, платіжну інструкцію № 39495 від 04.08.2025 АТ КБ «Приватбанк» про здійснення платежу позивачем на користь Пархомчука С.В. в сумі 10 500 грн, рахунок № 04.08.2025-33 від 04.08.2025.

Відповідно до акта про отримання правової допомоги, послуга включає зустріч та консультацію щодо перспективи врегулювання кредитної заборгованості тривалістю 1 година - вартість 2 000 грн, складення та подання до суду позовної заяви 2,5 години вартістю 5 000 грн, інші заяви та клопотання до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» 1,5 год вартістю 3 000 грн, канцелярські витрати та відправка кореспонденції вартістю 500 грн.

Дана категорія справ є поширеною, а сама по собі позовна заява є не складною та не потребує особливих витрат часу на її складання, а сама справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи конкретні обставини справи, що розглядалась в спрощеному провадженні з викликом сторін, сторони у судове засідання не з`являлись, беручи до уваги відсутність заяв по суті справи відповідача, суд робить висновок, що витрати на правничу допомогу мають бути зменшені та складати 4 500 грн. Це відповідає критерію їх розумності і є співмірними із складністю справи та виконаними роботами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути частину судових витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 2 153,96 грн (4 500 грн х (4 710 грн / 9 840 грн))

Отже, на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати у розмірі 3 313,46 грн (1 159,50 грн + 2 153,96 грн).

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 207, 526, 625, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» заборгованість за кредитним договором № 2034216 від 16.06.2021 в сумі 4 710 (чотири тисячі сімсот десять) гривень 00 копійок, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 3 000 грн, заборгованість зі сплати процентів в розмірі 1 710 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» судові витрати в розмірі 3 313 (три тисячі триста тринадцять) гривень46 копійок, в тому числі судовий збір у сумі 1 159,50 грн та 2 153,96 грн витрати на надання професійної правничої допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 21.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42228158, місцезнаходження: України, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, тел. НОМЕР_5

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ