Постанова № 139156416, 17.08.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4342/25

17 серпня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л. А. розглянувши матеріали, що надійшли відВідділення поліції № 2 Рівненського районного управління поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2025 року о 21:08 год. поліцейським ВП № 2 (м. Костопіль) Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції Нікуліним Н. В. складено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488220. Зі змісту даного протоколу вбачається, що 19.10.2025 о 20:26 год. у місті Костопіль по вулиці Степанській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes Benz ML 400», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом особа відсторонена згідно зі ст. 266 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Захисник ОСОБА_1 адвокат Таргоній А. В. подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що працівниками поліції було порушено процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення, відтак він є неправомірним та складеним безпідставно. На переконання захисника, поліцейські не зазначили належних ознак сп`яніння (зокрема, звужені зіниці, неприродну блідість обличчя) як у самому протоколі, так і в усній формі. Крім того, вказав, що чіткої відмови від проходження тесту на визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 не висловлював та від медичного обстеження не відмовлявся.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що з протоколом категорично не згоден, напередодні поїздки жодних алкогольних напоїв не вживав, ознаки сп`яніння у нього були відсутні.

Адвокат Таргоній А. В. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутності складу адміністративного правопорушення з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, письмові пояснення та додані докази, встановив наступне.

Доводи, викладені в письмових поясненнях адвоката Таргонія А. В. щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, суд вважає необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Суть адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.10.2025; направленням водія до закладу охорони здоров`я від 19.10.2025, у яких зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці); а також долученими до матеріалів справи відеозаписами з бодікамер поліцейських.

Аналізуючи заперечення захисника щодо відсутності в дійсності переліку ознак сп`яніння, суд зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- резке змінення забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Твердження адвоката про необхідність фіксації саме таких ознак, як «звужені зіниці, що не реагують на світло» та «неприродна блідість», є безпідставними, оскільки зазначені симптоми згідно зі згаданою Інструкцією притаманні стану наркотичного сп`яніння або впливу лікарських препаратів, тоді як ОСОБА_1 інкримінується керування з ознаками алкогольного сп`яніння. Виявлені у водія поліцейськими ознаки (запах алкоголю, тремтіння пальців рук, неналежна поведінка) повністю відповідають нормативному переліку ознак алкогольного сп`яніння та зафіксовані в процесуальних документах.

Щодо тверджень захисту про відсутність чіткої відмови від проходження огляду, суд зауважує, що переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з безперервною фіксацією подій повністю спростовуються позиція водія та адвоката. На відеозаписі чітко зафіксовано, що працівники поліції неодноразово в дохідливій формі роз`яснювали ОСОБА_1 порядок та суть проходження огляду за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки, а також пропонували пройти огляд у медичному закладі. На вказані законні вимоги поліцейських ОСОБА_1 ухилявся від прямих відповідей, висловлював категоричну категоричність щодо виконання вказівок працівників поліції, відмовився пройти огляд на місці та поїздки до закладу охорони здоров`я.

Відповідно до сталого судового захисту та правових позицій, пасивна поведінка, ухилення, невиконання вимог поліцейського або умисне затягування процесу проходження огляду розцінюються як фактична відмова від його проходження.

Таким чином, факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України є доведеним поза розумним сумнівом. Оцінюючи сукупність досліджених у справі доказів, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведеною.

Заперечення правопорушника та його захисника суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення встановленої законом відповідальності за вчинене правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку, що підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення не встановлено.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, суд дійшов переконливого висновку про те, що вина ОСОБА_1 в порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.

На підставі ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.40-1, 130 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору на реквізити : отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд Рівненської області.

СуддяЛ. А. Грипіч