Рішення № 139156351, 21.08.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/541/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" серпня 2026 р. селище Шишаки

Шишацький районний суд Полтавської області в складі: судді Рябченка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами в приміщенні Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Шишацького районного суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (позивач) з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 02.05.2025 року, між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №281985 відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 7600,00 грн., а він зобов`язався повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування кредитними коштами, але скористувавшись кредитними коштами відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов`язання з повернення кредиту не виконав належним чином в зв`язку з чим має заборгованість згідно розрахунків позивача у загальному розмірі 8712,51 грн. Шляхом укладання договору факторингу, права вимоги до відповідача (боржника) перейшло до позивача яким є ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», в зв`язку з чим, посилаючись на норми ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у вищенаведеному розмірі та понесені ним судові витрати у справі які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 500,00 грн. Представник позивача адвокат Пархомчук С.В. просив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, проти винесення заочного рішення у справі не заперечував.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копії вищевказаної ухвали суду було направлено відповідачу на його зареєстроване місце проживання, та відповідно ним отримано 03.06.2026, що підтверджено довідкою Укрпошти Ф.119.

Отже, відповідач в установлений законом порядок був повідомлений про дату та час розгляду справи, відзив на позов, клопотань, заперечень або заяв стосовно розгляду справи не надав, до суду не з`явився.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 02.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 42146903) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в електронній формі з застосуванням електронного підпису було укладено Договір про надання фінансового кредиту №281985 з додатками до нього, що є Кредитним договором. На умовах якого а саме платності, поворотності та строковості ТОВ ««КЛАЙ ІНВЕСТ» надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 7600,00 грн. (шляхом перерахунку їх на рахунок банківської карти ОСОБА_1 ), таким чином ТОВ ««КЛАЙ ІНВЕСТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, тоді як ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти не виконав в повному обсязі умови кредитного договору в частині повернення кредиту та плати за користування ним в зв`язку з чим, у нього утворилася заборгованість за Кредитним договором №281985 в розмірі 8 712,51 грн. яка в свою чергу складається з: тіло кредиту -7568,22 грн., відсотки за користування кредитом -1144,29 грн.(згідно наданого розрахунку).

19 грудня 2025 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та позивач ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» уклали договір факторингу №19122025/1, на умовах якого право грошової вимоги до відповідача (боржника) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №281985 в розмірі 8712,51 грн. перейшло до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» як правонаступника, що також підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/1 від 19 грудня 2025 року який підписали сторони.

Всі нарахування проводились первісним кредитором ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» у свою чергу позивач ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» не здійснював жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінював.

Нормою п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з вимогами ст. ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності з вимогами ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

В зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі суд на підставі ст. 141 ЦПК стягує (документально підтверджений) судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 2662,40 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача витрати на понесену правову допомогу в розмірі 15 500,00 грн. на підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: копію договору №09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026 укладеного між позивачем та Адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем, акт отримання правої допомоги на 15 500,00 грн., платіжна інструкція на 15 500,00 грн., рахунок на 15 500,00 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність,заява про розподіл витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Оскільки відповідачем не заперечується розмір та обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу під час підготовки до розгляду та розгляду даної справи, а суд з власної ініціативи зменшувати суму таких витрат не має права, то виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази про понесення ним судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи є достатніми, допустимими і достовірними, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 15 500,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 261-264, 526, 527, 530, 551, 610-611, 625, 627, 628 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 264-265, 268, 270-274, 279, 353 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561872, юридична адреса: 03115 м. Київ вул. Львівська буд.23 офіс 703) заборгованість за Кредитним договором №281985 від 02.05.2025 року в розмірі 8 712,51 грн. судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн. а всього стягнути 26 874 (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 91 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області В. В. Рябченко