Рішення № 139156161, 18.08.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/854/26

Провадження № 2/542/649/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 серпня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Гринь О.О.,

з участю секретаря судового засідання Коркішко А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Медведєва Наталія Олександрівна, яка діє на підставі довіреності від 06.04.2026, через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просила: стягнути з відповідачки на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 22.08.2025-100001395 від 22.08.2025 у розмірі 32 108,00 грн.

Також просила стягнути понесені судові витрати в розмірі 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.08.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 22.08.2025-100001395. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8 500,00 грн строком на 217 днів, дата повернення кредиту 26.03.2026.

Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періоді наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 765,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 765 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перераховується на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34ХХ-ХХХХ-1091.

30.08.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, у зв`язку з чим внесено наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 9 700,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин сум кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші); за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 1 200,00 грн; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) 30.08.2025; спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34ХХ-ХХХХ-1091; днем надання кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця; строк, на який надається кредит (а саме 2-й транш) 209 днів з дати його надання.

Сторони також домовилися, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту), надалі «комісія за надання», «комісія» 9% від суми 2-го траншу, що дорівнює 108,00 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 873,00 грн, сплачується у 2 та 3 чергові періоди.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредит в розмірі 8 500,00 грн. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 32 108,00 грн, яка складається із: тіла кредиту 8 500,00 грн, процентів 14 939,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 873,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1746,00 грн, відсотків нарахованих відповідно до ст. 625 ЦПК України 4 850,00 грн.

29.06.2026 представником відповідача - адвокатом Хлистун І.М., яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 04.06.2026 № 5-16-2026-000906, подано відзив на позов, у якому представник проти позовних вимог заперечила, просила у його задоволенні відмовити, оскільки надані позивачем листи ТОВ "Універсальні платіжні рішення", в яких зазначено, що: 22.08.2025 о 14:56:15 було здійснено переказ за договором кредиту №22.08.2025-100001395 на картку N НОМЕР_1 в сумі 8500,00 грн; 30.08.2025 13:40:52 було здійснено переказ за договором кредиту №22.08.2025-100001395 на картку N 4323345032191091 в сумі 1200,00 грн, не є належним підтвердженням про перерахування кредитних коштів у розумінні Закону України "Про електронну комерцію" та Закону України "Про платіжні послуги".

Платіжної інструкції, квитанції або іншого документу, що підтверджує факт перерахування коштів відповідачу та отримання їх ОСОБА_1 , який мав бути сформований відповідно умов договору про надання послуг з переказу коштів N ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року, позивачем не надано. Саме по собі підписання кредитного договору не є підтвердженням перерахування коштів за його умовами та не доводить факту видачі (перерахування) позичальнику кредитних коштів.

Посилаючись на правовий висновок у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі N72/223/17, зазначає, що належним та допустимим доказом отримання відповідачкою коштів є банківська виписка про стан рахунку, яку позивач не надав, тому наданий позивачем кредитний договір свідчать лише про наміри сторін здійснювати кредитні операції в майбутньому та не засвідчує факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, як і факт їх отримання останнім.

30.06.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому представник проти доводів представника відповідача заперечила з таких підстав.

Зазначає, що реалізація принципів рівності та змагальності сторін передбачає не лише наявність процесуальних прав, а й обов`язок сторін добросовісно ними користуватися, у тому числі шляхом належного доказового підтвердження своїх вимог і заперечень. Надання відповідачем лише формальних заперечень без будь якого доказового наповнення фактично порушує баланс процесуальних прав сторін та суперечить самій суті змагального процесу.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18), стверджує, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Тобто, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Представник позивача також стверджує, що між сторонами було укладено електронний кредитний договір, на підтвердження доказу видачі кредитних коштів, позивач надав доказ, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону: відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості); суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції; дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення), а відтак є належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Також представник позивача зазначила, що сторона відповідача, зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначила в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача.

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник Медведєва Н.О. належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити без участі представника, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 10, 82, 83).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подала (а.с. 80, 81).

Представник відповідачки адвокат Хлистун І.М. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві, крім того стверджувала, що позивач перекладає обов`язок доказування на відповідача. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 06.05.2026 у справі № 372/223/17 зазначила, що саме позивач повинен надати первинні документи перерахування коштів на підтвердження виконання кредитного договору.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши зібрані в справі докази, дійшов таких висновків.

22.08.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧІИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22.08.2025-100001395 (кредитної лінії) (а.с. 20 23).

ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 22.08.2025-100001395 пройдено ідентифікацію, шляхом використання системи ВankID національного банку (а.с. 21 зворот).

22.08.2025 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Е927 підписала пропозицію ТОВ «СПОЖИВЧІИЙ ЦЕНТР» про укладення кредитного договору (оферта), невід`ємною частиною якої є заявка кредитного договору № 22.08.2025-100001395 (кредитної лінії).

Згідно з умовами заявки сума кредиту: 8 500,00 грн, строк на який надається кредит 217 днів, дата повернення кредиту 26.03.2026.

Реквізити платіжного засобу для перерахування коштів: 4323-34ХХ-ХХХХ-1091.

Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (пункт 6 договору).

Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (пункт 7 договору).

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 765,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (пункт 8 договору).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 765 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (пункт 9 договору).

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,72% (денна процентна ставка) = (13325,39 / 8500) / 217х100% (пункт 12 договору).

Пунктом 14 сторонами узгоджено графік платежів, відповідно до якого повернення кредитних коштів здійснюється 7 платежами. Останній платіж має бут здійснений до 26.03.2026.

Відповідно до п. 17 договору сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії (їй)/ її (їх) частини (якщо комісія (її) встановлена (і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору «проценти річних»). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії (їй)/ її (їх) частини (якщо комісія (її) встановлена (і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 127,5 грн, за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 127,5 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100 грн. Сторони домовились, що кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і щодо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом.

30.08.2025 одноразовим ідентифікатором А232 відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту, у якому визначені основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 23 зворот 24).

Відповідно до листа № 1-1004 від 10.04.2026, наданого ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, на виконання договору № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного із ТОВ «СПОЖИВЧІИЙ ЦЕНТР», 22.08.2025 товариство перерахувало на картку НОМЕР_1 , кошти в сумі 8500,00 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту № 22.08.2025-100001395, номер транзакції в системі iPay.ua. 840577240 (а.с. 29).

30.08.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧІИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору № 22.08.2025-100001395 (кредитної лінії), який відповідачка підписала одноразовим ідентифікатором К 232 (а.с. 24 зворот 25).

Відповідно до пункту 1 додаткового договору, сторони домовилися за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесено зміни до договору.

Сума кредиту з дати укладення додаткової угоди становить 9 700,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші) (пункт 1.1 додаткового договору).

За додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 1 200,00 грн, дата надання 2-го траншу 30.08.2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34хх-хххх-1091 (пункт 1.2 додаткового договору).

Сторони домовились, що позичальник відповідно до додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з надання 2-го траншу 9% від суми 2-го траншу, що дорівнює 108,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го траншу на розмір комісії у відсотковому значенні (пункт 1.3 додаткового договору).

Комісія за обслуговування з дати укладення додаткового договору встановлюється у розмірі 873,00 грн починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюється додатковим договором. Комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди N 2-3. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1), у якому надається транш, встановлено до та з дати укладення додатково договору, становить 108,00 грн, нараховується та обліковується в день укладення додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно з графіком платежів, встановленого додатковим договором (пункт 1.4 додаткового договору).

Пунктом 1.5 додаткового договору, сторонами узгоджено графік платежів, відповідно до якого повернення кредитних коштів здійснюється 7 платежами. Останній платіж має бути здійснений до 26.03.2026.

Відповідно до листа № 1-1004 від 10.04.2026 наданого ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», 30.08.2025 товариство перерахувало на картку НОМЕР_1 , кошти в сумі 1200,00 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту № 22.08.2025-100001395, номер транзакції в системі iPay.ua. 848239703 (а.с. 30).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, судом встановлено, що 22.08.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 22.08.2025-100001395 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, а 30.08.2025 у такий же спосіб було укладено додатковий договір, внаслідок чого у сторін виникли взаємні права та обов`язки, передбачені ними.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями частини першої ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором та додатковим договором виконало, надало кредит в загальному розмірі 9 700,00 грн (а.с. 22).

У порушення умов кредитного договору свої зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором своєчасно не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Заперечення представника відповідачки про те, що докази надані на підтвердження надання кредитних коштів є неналежними, суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ст. 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 12 ЦПК України закріплено принцип змагальності сторін, відповідно до якого цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підтвердження виконання умов кредитного договору, укладеного із відповідачкою, позивачем надано листи ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012), отримало Ліцензію Національного банку України №3 від 11.11.2013 та на виконання договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, здійснило перерахування кредитних коштів на картку НОМЕР_1 , що була зазначена відповідачкою.

Вказаний доказ суд вважає належним, оскільки він містить інформацію щодо предмета доказування, та підтверджує обставини, на які посилається представник позивача. Підстави для визнання вказаного доказу недостовірним відсутні. У той же час відповідачка, стверджуючи, що позивач доказів перерахування коштів на виконання кредитного договору не надав, тобто стверджуючи, що кредитний договір є невиконаним кредитодавцем, маючи доступ до своїх банківських рахунків, перерахування кредитодавцем коштів на її банківську картку не спростувала, доказів на підтвердження обставин, на які посилається у відзиві, суду не надала.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 22.08.2025-100001395 від 22.08.2025, згідно з якими заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.04.2026 становить 32 108,00 грн, та складається з: 9 700,00 грн основного боргу, 14 939,00 грн залишку відсотків, 4 850,00 грн залишку відсотків, нарахованих на підставі за ст. 625 ЦК України, 2 619,00 грн залишку комісії (а.с. 31 33).

Із вказаним розрахунком суд повною мірою погодитись не може з огляду на таке.

Щодо нарахованих відсотків на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно по пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, а також те, що проценти за порушення виконання грошового зобов`язання зобов`язанні в розмірі 4 850,00 грн за кредитним договором нараховані під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відтак, в силу зазначеної норми стягненню з відповідачки не підлягають.

Щодо нарахованої позивачем комісії за обслуговуванням кредитної заборгованості в розмірі 1746,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правлінням НБУ від 08.06.2017 № 49 банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до пункту 9 заявки кредитного договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 873,00 грн нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2024 року у справі №308/628/16-ц вказав на те, що виходячи із принципів справедливості, добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Ураховуючи, що банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження надання позичальнику будь-яких додаткових послуг, за які умовами кредитного договору передбачено сплату комісії, а саме по собі включення до договору умови про сплату комісії не є достатнім доказом надання відповідної послуги споживачу, суд доходить висновку, що за відсутності доказів надання таких послуг підстави для стягнення комісії за обслуговування відсутні.

Відтак, нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1 746,00 грн здійснювалося всупереч нормам законодавства, а тому вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до ч. 15 ст. 14 «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», згідно із яким для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

На підтвердження обставин поширення на відповідача положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачем надано:

копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , зареєстрованого 10.07.2020 між ОСОБА_2 а ОСОБА_3 Подільським районним у місті Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Після укладення шлюбу прізвище дружини ОСОБА_4 (а.с. 92);

копію військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , з якого вбачається, його було призвано до Збройних Сил України 23.03.2022 на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 (85-87);

копію довідки військової частини НОМЕР_4 НГ України від 23.08.2023 № 441 про те, що старший солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 (а.с. 88);

копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 22.06.2023, виданого на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 89);

копію довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_6 15.06.2026 № 2124/16859 про те, що старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військові частині НОМЕР_7 19.11.2025 (а.с. 90);

копію довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_4 НГУ України старшому солдату ОСОБА_2 про те, що про те, що він в період з 09.12.2022 по 02.03.2023. безпосередньо брав участь здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їx здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів ОТУ «Донецьк» Донецької області (а.с.91).

Наданими суду доказами, відповідачкою доведено поширення на неї положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», отже нараховані позивачем проценти в сумі 14 939,00 грн, відсотки - відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 4 850,00 грн, стягненню з відповідачки не підлягають.

Враховуючи наведені вище норми та встановлені судом обставини, позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» суму заборгованості в розмірі 10 573,00 грн, яка складається з: 9 700,00 грн тіла кредиту та 873,00 грн комісії за надання кредиту.

У іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00095668 від 13.04.2026 (а.с. 11).

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід сягнути 876,71 грн (10 573,00 / 32108,00 х 2 662,40) понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, p/p НОМЕР_9 ) заборгованість за кредитним договором № 22.08.2025-100001395 від 22.08.2025 у розмірі 10 573,00 грн (десять тисяч п`ятсот сімдесят три гривні 00 коп.), яка складається з: 9 700,00 грн тіла кредиту та 873,00 грн комісії за надання кредиту.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, p/p НОМЕР_9 ) судовий збір у розмірі 876,72 грн (вісімсот сімдесят шість гривень 72 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, , м. Київ, 01132.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 21.08.2026.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області О.О. Гринь