Рішення № 139156108, 20.08.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2061/26

Провадження № 2/553/1625/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.08.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участі секретаря судового засідання Черняєвої Є.М.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Полтава за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» суму заборгованості в розмірі 18 532,00 грн., з яких сума кредиту 5000 грн., сума процентів за користування кредитом 7363 грн., нараховані позивачем проценти за 62 календарних днів - 6 169,00 грн., судовий збір 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.12.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір

№ 6150301 про надання споживчого кредиту.

Відповідач зайшов на Веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, де він мав змогу ознайомитись з текстом примірного кредитного договору, правилами, паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.

Надалі відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна».

Потім для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в Інформаційно-телекомунікаційній системі обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Після прийняття ТОВ «Авентус Україна» позитивного рішення щодо надання кредиту Відповідачу ТОВ «Авентус Україна» зробив йому пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (26.11.2023) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

До ТОВ «Фінансова компанія «Фінстраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі: сума кредиту 5000 грн, сума процентів за користування кредитом 7363 грн, всього 12363 грн.

Враховуючи те, що на момент укладання договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 6150301 про надання споживчого кредиту від 01.12.2022 року не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 62 календарних днів з 26.09.2023 року по 26.11.2023 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 25.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ «Приват Банк» докази належності платіжної картки та підтвердження зарахування коштів.

27.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Говорова А.В., сформований в системі «Електронний суд» 24.07.2026, в якому він зазначає, що погоджується із частиною позовних вимог та вважає що позов може бути задоволено частково з наступних підстав. Згідно з умовами кредитного договору, факт укладення якого не заперечується відповідачем, процентна ставка за користування кредитом становить - 1,99% від суми кредиту за кожен день (стандартна процентна ставка за весь строк користування кредитом становить 57499,79% річних.) користування кредитом, що на переконання представника відповідача є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг.

Відповідно до матеріалів справи стверджується, що позивач просить суд стягнути відсотки у розмірі, що значно (майже у 3 рази) перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Представник відповідача просить суд зменшити розмір процентів по кредиту до розміру тіла кредиту 5000 грн. Враховуючи, що відповідач вже здійснив часткову оплату процентів за цим договором у розмірі 4 353,13 грн., визначити остаточну суму боргу по кредиту у розмірі: 5000 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 646,87 грн (5000 грн - 4353,13 грн) загальна сума заборгованості за відсотками.

Щодо витрат на правничу допомогу вказав наступне. Враховуючи те, що справа є типовою, позивач фактично копіює один позов з іншого, замінюючи при цьому ПІБ боржника, строк надання кредиту, розмір заборгованості, всі інші документи фактично є однаковими для усіх подібних справ, а тому складання такого роду позову є не важким і не затратним по часу.

За таких обставин представник відповідача прийшов до висновку що у разі повного задоволення позовних вимог по цій справі стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., буде розумним, оскільки такі витрати є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. У разі прийняття рішення суду щодо зменшення розміру процентів по кредитному договору зазначену суму необхідно зменшити пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи неможливість спрогнозувати процесуальну поведінку представника позивача, а тому неможливість точного обрахування витрат на правничу допомогу адвоката, користуючись правом, наданим п.8 ст.141 ЦПК України, заявив, що на протязі 5 днів після ухвалення рішення суду представником відповідача буде надано клопотання про прийняття додаткового рішення по справі у зв`язку із вирішенням питання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

27.07.2026 представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» Столітнім М.М. подано відповідь на відзив в системі «Електронний суд» 27.07.2026, в якому він зазначає, що кредитний договір укладений між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві.

Посилання відповідача на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року № 902/417/18, є помилковим.

Розмір заборгованості по щомісячним процентам є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки проценти за користування кредитом

визначено відповідно до ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, умов кредитного договору, Закону України «Про споживче кредитування», що не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Слід зазначити, що статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Однак, дана норма стосується вимог про нарахування неустойки (пені, штрафу), яку позивач до стягнення з Відповідача не заявляв.

Аналіз наведених норм та обставин справи не надають суду право зменшити розмір відсотків встановлених кредитним договором, з урахуванням застосування до них розміру, визначеному Законом України «Про споживче кредитування».

У спірних правовідносинах, з урахуванням вищенаведеного, не можуть бути застосовані вимоги п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

Зазначити, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Просив позов задовольнити у повному обсязі.

03.08.2026 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Говорова А.В., сформовані в системі «Електронний суд» 02.08.2026, в яких він зазначає про помилковість суджень представника позивача, цитуючи п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» не приділяє уваги тому, що несправедливими умовами договору може бути не тільки встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором., а і будь-які інші умови, у тому числі умови про розмір відсотків за користування кредитом, нарахування за яким перевищує в декілька разів тіло кредиту та які відповідно до ч.2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливими, завдяки тому, що всупереч принципу добросовісності наслідком такого нарахування є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, який носить не компенсаторний а каральний характер та направлено не на отримання доходу кредитодавця у загальноприйнятих межах такого доходу на ринку кредитних послуг, а на знищення особи як платника шляхом створення для нього умов для банкрутства та втрати майна.

Представник позивача не згадує чомусь про ч.4 Закону України Про захист прав споживачів, відповідно до якої перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Закон про захист прав споживачів відносить будь-які умови кредитного договору до несправедливих, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Нарахування споживачу відсотків які майже у 3 рази перевищують тіло кредиту і є проявом такого дисбалансу.

Отже посилатися тільки на умови договору, як на несправедливі, які вказані тільки у ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів» є невірним, а тому у суду дійсно є право на визнання будь-яких умов договору несправедливими за своїм рішенням. Таким чином, висновок представника позивача про те, що «Аналіз наведених норм та обставин справи не надають суду право зменшити розмір відсотків встановлених кредитним договором, з урахуванням застосування до них розміру, визначеному Законом України «Про споживче кредитування» спростовується нормами самого Закону Про споживче кредитування та судовою практикою, а тому є помилковим.

Верховний суд відносить споживача кредитних послуг до слабшої сторони договору, підкреслюючи, що пересічний громадянин зважаючи на рівень освіти не завжди може ефективно здійснити свої права щодо інформування про умови кредитного договору, атому його права Суду

від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131св19).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічну правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23.

З огляду на вищевикладене, відповідач обґрунтовано констатує, що зазначена сума процентів за користування кредитом є несправедливою у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг товариства, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Подібні висновки у подібних справах зроблено Постановою ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20.

Отже, представник відповідача просить суд зменшити розмір процентів по кредиту до розміру тіла кредиту 5000 грн. Враховуючи, що відповідач вже здійснив часткову оплату процентів за цим договором у розмірі 4 353,13 грн., що визнається і позивачем, відповідач просить визначити остаточну суму боргу по кредиту у розмірі: 5000 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 646,87 грн (5000 грн - 4353,13 грн) загальна сума заборгованості за відсотками.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві та відповіді на відзив просить розглядати справу без участі позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Говоров А.В. в судове засідання не з`явилися, але у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив просили розглядати справу без участі відповідача та його представника.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 грудня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір № 6150301 про надання споживчого кредиту, який відповідач ОСОБА_1 підписав 01.12.2022 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С743292 (а.с. 30-32).

Також, разом з кредитним договором, відповідачем були підписані електронним підписом таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком до договору та паспорт споживчого кредиту (а.с. 11 зв.стор.- 32).

За умовами вказаного кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується отримати та повернути кошти кредиту, оплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 1.3- 1.4 договору, сума кредиту (загальний розмір) становить 5000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати процентів кожні 15 днів.

Відповідно до п. 1.5-1.5.2 Договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1,692 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 16.12.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших

споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Пунктами 1.6-1.8.2 договору визначено, що мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 57499,79% річних. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 47580,15% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40820,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 40596,13 грн.

За умовами п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 9.6 договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Згідно з п. 9.8 договору, підписуючи цей договорі споживач підтверджує, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), відповідно до п. 9 Закону України «Про споживче кредитування», вказана в ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», що розміщені на Веб-сайті і затверджені наказом № 205-ОД від 10.02.2022, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5000 грн підтверджено листом ТОВ «Універсальні платіжні системи» за вих. №2642 від 28.09.2023 вбачається, що між Товариством та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» було укладено Договір на переказ коштів ФК-20/11/2019 від 28.11.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 01.12.2022 23:31 на суму 5000,00 грн. номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua 183277256 (а.с. 56-57).

Крім того, з листа АТ КБ «ПриватБанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260716/41004-БТ, отриманого судом на виконання ухвали від 25.06.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). По рахунку

№ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 5000 UAH 01.12.2022 (а.с. 101).

Згідно з Карткою обліку Договору (розрахунок заборгованості) ТОВ «Авентус Україна» за укладеним кредитним договором № 6150301 від 01.12.2022, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, внаслідок чого, станом на 24.09.2026 у відповідача виникла заборгованість за договором споживчого кредиту в сумі 12 363,00 грн., з

яких: - 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 7 363,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 14-20).

25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф відповідно до умов якого ОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» зобов`язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Авентус Україна» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суми основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пенею за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна», в тому числі до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6150301 про надання споживчого кредиту від 01.12.2023. Вказане підтверджується: витягом з Реєстру боржників від 25.09.2023 згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6150301 на загальну суму 12 363,00 грн.; платіжними інструкціями в національній валюті № 1083 від 29.09.2023 на суму 200 000,00 грн., № 1082 від 29.09.2023 на суму 400 000,00 грн., № 1081 від 29.09.2023 на суму 400 000,00 грн., № 1080 від 29.09.2023 на суму 373 409,78 грн., № 1079 від 29.09.2023 на суму 400 000,00 грн., відповідно до яких ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» сплатило ТОВ «Авентус Україна» за договором факторингу № 25-09/23Ф від 25.09.2023.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» за договором № 6150301 про надання споживчого кредиту від 01.12.2022 позивачем здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 62 календарних дні в період з 26.09.2023 по 26.11.2023, тобто в межах строку дії договору 6169,00 грн. (а.с. 21).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана

шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим

Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з положеннями ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачем не оспорено факт отримання кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн., а тому, з огляду на загальні правила доказування негативних фактів, враховуючи неспростування відповідачем твердження позивача про неповернення кредиту, суд вважає встановленою обставину неповернення 5000,00 грн кредиту за Договором № 6150301 про надання споживчого кредиту від 01.12.2022.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 000,00 грн. основного боргу.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом 13 532,00 грн., суд враховує наступне.

Представник відповідача у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив просив зменшити розмір процентів по кредиту до розміру тіла кредиту 5000 грн. Враховуючи, що відповідач вже здійснив часткову оплату процентів за цим договором у розмірі 4 353,13 грн., визначити загальну суму заборгованості за відсотками 646,87 грн. (5000-4353,13), посилаючись на те, розмір відсотків значно (майже у 3 рази) перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно

непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із частиною першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Процентна ставка за кредитним договором, як його істотна умова, може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частини перша-третя статті 1056-1 ЦК України).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає у тому, що позичальник одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 від 05.04.2023.

У даній справі, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним із умовами кредитування, серед іншого, погодився із типом процентної ставки фіксована та стандартною процентною ставкою, яка становить 1,99% в день, та застосовується у межах строку кредиту. Строк кредитування 360 днів до 26.11.2023. Також було погоджено орієнтовну загальну вартість наданого Кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 40820,00 грн., та за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 40 596,13 грн.

Погодивши таку фіксовану відсоткову ставку, позичальник взяв на себе відповідні зобов`язання, звільнення від виконання яких не може бути виправданим помилковою оцінкою ним певних обставин чи норм права, за відсутності належного правового підґрунтя.

Отже, з аналізу умов договору, а також таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та погоджених умов нарахування процентів, слідує, що розрахована сума заборгованості за кредитним договором, наведена у наданому первісним кредитором та позивачем розрахунках, відповідає умовам кредитного договору, які були погоджені відповідачем.

Доводи представника відповідача про необхідність зменшення розміру відсотків до розміру заборгованості за тілом кредиту відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), не заслуговують на увагу, так як у вказаній справі суд передбачив можливість зменшення розміру неустойки, штрафу і процентів річних за час затримки виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

У даній справі позивачем заявлена вимога про стягнення процентів за користування кредитом у межах строку дії договору, а не процентів за прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру заборгованості за нарахованими процентами.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № 6150301 від 01.12.2022 про надання споживчого кредиту, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 18 532,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 13 532,00 грн заборгованість за відсотками.

Позивачем також заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на

правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження цих витрат позивачем надано копії: договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» та адвокатом Столітнім М.М.; заяви № 19134 на виконання доручення до Договору

№ 10/12-2024 від 10.12.2024, складена 17.04.2026; акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.05.2026 на суму 10 000,00 грн, яка відповідно до акту підлягає оплаті протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду першої інстанції у справі законної сили; рахунку на оплату № 19134-18/05-2026 від 18.05.2026 на суму 10 000,00 грн; ордера на надання правничої допомоги від 18.05.2026; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії АІ № 2205191 від 18.05.2026.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018 суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 922/3812/19, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд

враховує складність справи та об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та (або) значення справи для сторони, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними у Постанові КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд приходить до обґрунтованого висновку про зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 4000 грн., оскільки вони є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за договором № 6150301 про надання споживчого кредиту від 01.12.2022 у розмірі 18 532 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять дві) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко