Рішення № 139155402, 21.08.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3895/26

Провадження № 2/524/3925/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши у м Кременчуці в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року до суду звернувся ТОВ «Факторинг Партнерс» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.. Зазначають, що 30.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5283830 відповідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 29 000 грн Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів Підписанням договору кредиту відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з усіма його умовами. 01.03.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2131840 за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів

28.11.2025 укладено договір № 28-11/ 25-Л відповідно до якого ТОВ " Лінеура Україна" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5283830

26.11.2025 укладено договір № 26-11/2025 відповідно до якого ТОВ " Селфі кредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2131840

Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов`язання. Так загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 5283830 від 30.01.2025 року, становить 45504, 03 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 7962, 89 грн. - заборгованість за відсотками 18229, 24 грн., заборгованість за нарахованими відсотками станом на день відступлення прав вимог -4311, 90, заборгованість за пенею 15 000 грн. та за договором № 2131840 від 01.03.2025 у розмірі 72159, 96 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 15 999, 98 грн. - заборгованість за відсотками 33760 грн., заборгованість за нарахованими відсотками станом на день відступлення прав вимог -14399, 98 грн, заборгованість за пенею 8000 грн

Ухвалою суду від 09.04.2026 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками відповідачу направлено засобами рекомендованого поштового зв`язку та повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8ст. 178 ЦПК України зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку

Судом встановлено, що 1) 30.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5283830 відповідно до п.п. 1.2., 1.3. якого на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 29 000 грн, строк кредиту 360 днів Зі п.п.1.4.1.-1.4.2. Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту стандартна процентна ставка становить 0,95% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,0950 % в день та застосовується на умовах, зазначених у п. 1.4.2. договору. Кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору ). Порядок укладення договору та створення і накладання електронних підписів сторін зазначений у п.9.7. Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5283830 від 30.01.2025 року. У розділі 10 договору «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, ідентифікаційний номер, дані паспорта, місце реєстрації, додаткові контактні дані клієнта, електронна адреса, а також зазначено, що договір підписано клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 49881. Підписавши електронним підписом паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування

2) 01.03.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2131840 Договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису С059 Укладенню договору передували авторизація ОСОБА_1 в інформаційно-комунікаційній системі товариства, у тому числі шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису для входу в особистий кабінет, ідентифікація та верифікація особи товариством, надання персональних даних, необхідних для укладення договору, а також погодження умов кредитування. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору № № 2131840 від 01.03.2025 ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язання на умовах, встановлених договором, надати ОСОБА_1 кредит у гривні, а ОСОБА_1 зобов`язався одержати і повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно з положеннями розділу 1, 2, 3 кредитного договору № № 2131840 від 01.03.2025 сторонами погоджено наступні умови кредитування: сума кредиту 10 000 грн строк кредитування - 360 днів; періодичність сплати платежів за процентами - кожні 30 днів; фіксована стандартна процентна ставка - 1% в день від фактичного залишку заборгованості. Положення кредитного договору також містять розрахунок загальної вартості кредиту та витрат за ними, розміру реальної річної процентної ставки. Додатками до кредитного договору № 2131840 від 01.03.2025 є графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту, які підписані ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису та які містять інформацію щодо специфікації кредитного продукту, який їй надається на підставі цього договору, зокрема, відомості щодо щомісячного платежу, порядку його розрахунку тощо.

Додатковою угодою до договору № 2131840 від 01.03.2025 розмір кредиту збільшено на 6000 грн , загальна сума кредиту 16 000 грн., п 1.3 встановлена денна процентна ставка 0, 99%

28.11.2025 укладено договір № 28-11/ 25-Л відповідно до якого ТОВ " Лінеура Україна" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5283830

26.11.2025 укладено договір № 26-11/2025 відповідно до якого ТОВ " Селфі кредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2131840

Зі розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5283830 від 30.01.2025 року, становить 45504, 03 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 7962, 89 грн. - заборгованість за відсотками 18229, 24 грн., заборгованість за нарахованими відсотками станом на день відступлення прав вимог -4311, 90, заборгованість за пенею 15 000 грн. та за договором № 2131840 від 01.03.2025 у розмірі 72159, 96 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 15 999, 98 грн. - заборгованість за відсотками 33760 грн., заборгованість за нарахованими відсотками станом на день відступлення прав вимог -14399, 98, заборгованість за пенею 8000 грн

За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

У іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У свою чергу заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Особливою формою відступлення права вимоги є договір факторингу, правове регулювання якого визначено Главою 73 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги,право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч. 1 ст. 1081 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За приписами ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. 77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови договорів в частині своєчасного повернення грошових коштів, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами, тому позивачем правомірно пред`явлено вимогу до відповідача про стягнення суми боргу за договором № 5283830 від 30.01.2025 року у розмірі 26192,13 грн, а саме заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 7962, 89 грн. - заборгованість за відсотками 18229, 24 грн та за договором № 2131840 від 01.03.2025 у розмірі 49759, 98 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 15 999, 98 грн. - заборгованість за відсотками 33760 грн.,

Відповідач доводів позивача про визначену судом заборгованість не спростував, контррозрахунку заборгованості не надав, докази сплати заборгованості за кредитними договорами відсутні.

Що стосується заборгованості за процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості за договором № 5283830 від 30.01.2025 року у розмірі 18229, 24 грн., та за договором № 2131840 від 01.03.2025 у розмірі 14399, 98 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі заміни сторони зобов`язання до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (пункти 37, 38)).

За приписами ст.ст. 1080,1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

При цьому, з укладених договорів факторингу між ТОВ «Селфі кредит », ТОВ «»Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» не вбачається право позивача нараховувати проценти за спірними кредитними договорами , не визначено порядок такого нарахування, що в свою чергу не дає право позивачу на їх додаткове стягнення, а тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Що стосується нарахування позивачем пені за договором № 5283830 від 30.01.2025 року у розмірі 15 000 грн., та за договором № 2131840 від 01.03.2025 у розмірі 8000 грн.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповненийЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

На підставі ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути у повернення сплаченого судовго збору 2148, 22 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам

Згідно положень ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно д о Постанови Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року обов`язок доведення неспівмірності витрат, який покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Крім цього, щодо принципу змагальності, який знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) від 27.06.2018 року, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 753/15687/15-ц від 14.11.2018 року, № 753/15683/15 від 26.09.2018 року, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 910/3929/18 від 18.06.2019 року.

За частинами 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позову міститься вимога про стягнення з відповідача 25000 грн . витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження надання правничої допомоги у визначеному розмірі, до матеріалів справи долучено: - копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» від 01.11.2023 року, заявку на надання юридичної допомоги № 506 від 02.02.2026 року (на загальну суму 25000 грн , витяг з Акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року

Суд приймає до уваги те, що відповідач своїм правом на подачу письмових пояснень чи заперечень, а також на звернення з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не скористався, хоча положеннями п. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності відповідних витрат покладено саме на нього.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 19.02.2020 року.

Також Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, поведінку сторони під час розгляду справи, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у сумі 5000 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,81,141,263-265,268, 280-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 5283830 від 30.01.2025 року у розмірі 26 192,13 грн, а саме заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 7962, 89 грн. - заборгованість за відсотками 18229, 24 грн та за договором № 2131840 від 01.03.2025 у розмірі 49759, 98 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 15 999, 98 грн. - заборгованість за відсотками 33760 грн., у повернення сплаченого судового збору 2148,22 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»(місце знаходження: 03150 м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521, ЄДРПОУ 42640371).

Відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1

Суддя Олена Предоляк