Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер: 378/729/26
Провадження № 2/378/602/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Скороход Т. Н.,
за участю секретаря Соколової О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 з посиланням на те, що з 01.01.2019 ТОВ «Київська обласна ЕК» є постачальником електричної енергії в Київській області, тобто виконує функції постачальника універсальних послуг. Враховуючи факт споживання електричної енергії відповідачем за адресою АДРЕСА_1 , між останньою та ТОВ «Київська обласна ЕК» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400325579 від 01.01.2019, шляхом приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Відповідач, будучи споживачем наданих позивачем послуг з електропостачання, не оплачував їх в результаті чого за період з лютого 2024 по грудень 2024 виникла заборгованість, яка на момент звернення до суду становить 19582,80 грн.. Крім того. На підставі ст. 625 ЦК України, вважають, що відповідач зобов`язана сплатити вказану суму боргу з урахуванням інфляції в розмірі 2328,35 грн. та 3% річних в розмірі 750,05 грн. Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 22661,20 грн..
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Київська обласна ЕК» заборгованість в розмірі 22661,20 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року відкрито провадження, постановлено справу розглядами в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а. с. 45-46).
В судове засідання представник позивача не прибув, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином (а. с. 50-53, 64-67), представник позивача подав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність (а. с. 55).
Відповідач в судове засідання повторно не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки, копії ухвали про відкриття та позовної заяви з додатками за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання (а. с. 49, 61), проте вказане поштове відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 54, 72). Крім того, відповідач про розгляд справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України (а. с. 62).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 10.08.2026 (а.с. 71).
12.12.2011 між ОСОБА_1 та ПАТ «АЕС Київобленерго» укладено договір № 200325579 про користування електричною енергією, відповідно до якого енергопостачальник взяв на себе зобов`язання постачати споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до дозволеної потужності (а.с. 69-70).
ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429 та починаючи з 01.01.2019 (тобто з дня запровадження ринку електричної енергії) виконує функції постачальника універсальних послуг в Київській області, в тому числі і до житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 8-10).
ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» розроблено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (в редакції з 01.01.2019) (а.с. 11-15).
На підставі загального договору про користування електричною енергією позивачем взято на себе зобов`язання постачати відповідачу електричну енергію відповідно до умов договору, а відповідачем взято зобов`язання оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі за умовами цього договору.
Відповідно до умов договору позивач має право отримувати від відповідача плату за доставлену електричну енергію та інші платежі обумовлені цим договором.
Як вбачається з особового рахунку № НОМЕР_1 , станом на 27.05.2026 заборгованість за спожиту електричну енергію складала 19582,80 грн., що підтверджується особовою карткою споживача, довідкою про звірку взаєморозрахунків по вказаному особовому рахунку, копіями розрахунків за електроенергію (а.с. 19-26), листом ДТЕК «Київські регіональні електромережі» про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії від 17.12.2025 (а.с. 27-29).
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За статтею 11 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, із договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК України передбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок оформлений на неї, а також вона частково сплачувала за електроенергію, що свідчить про її приєднання до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а тому має обов`язок по оплаті отриманих послуг.
Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що в період з 01.01.2019 по 01.05.2026 була наявна заборгованість за надані послуги в розмірі 19582,80 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми позивачем на суму боргу в період з 21.01.2025 по 01.05.2026 нараховано інфляційні втрати в сумі 2328,35 грн. та три відсотки річних у сумі 750,05 грн.
Суд бере до уваги, що відповідачем зазначені ТОВ «Київська обласна ЕК» розрахунки 3% річних та інфляційних втрат не спростовано, контррозрахунок не наданий, тому відсутні підстави ставити під сумнів розрахунки, надані позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, з огляду на вищенаведені норми права, оцінивши надані докази, встановивши, що позивачем виконано свої зобов`язання за договором, а відповідач ОСОБА_1 не виконує покладений на неї обов`язок сплачувати за послугу з постачання електроенергії, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 319, 322, 509, 526, 625, 629, 633, 634, 714 ЦК України, ст. 12-13, 76 - 81, 83, 89, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 19582 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) гривні80 копійок, три відсотки річних в розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) гривень 05 копійок, інфляційні втрати в розмірі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) гривень 35 копійок та судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, Київська область, код ЄДРПОУ 42094646);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 ).
Повне рішення складено 21 серпня 2026 року.
Суддя Т. Н. Скороход
Судове рішення № 139155286, Ставищенський районний суд Київської області було прийнято 21.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 378/729/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: