Ухвала суду № 139155179, 17.08.2026, Миронівський районний суд Київської області

17.08.2026

Єдиний унікальний № 371/1522/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

17 серпня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1522/26

Провадження № 1-кс/371/223/26

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю :

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12026111220000135, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 червня 2026 року за частиною першою статті 307 КК України, частиною другою статті 307 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

Клопотання подано слідчому судді 17 серпня 2026 року.

Підтвердженням вручення копії клопотання та доданих до нього документів підозрюваному є розписка про їх отримання о 13 годині 15 хвилин 16 серпня 2026 року.

Підозрюваного доставлено до суду в супроводі працівників поліції. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 15 серпня 2026 року ОСОБА_4 затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку статті 208 КПК України 15 серпня 2026 року о 17 год 27 хв.

За обставинами кримінального правопорушення, викладеними у клопотанні, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно. Наявні ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, вказав, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваної.

Підозрюваний просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 також просив застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід домашній арешть. Таку позицію обгрунтував тим, що слідчий не наводить жодних даних, які вказують на те, що підозрюваний намагався уникнути слідства, змінював адресу чи відмовлявся з`являтись за викликом. Зазначив, що підозрюваний має постійне місце проживання, відповідно до статті 89 КК України він має зняту та погашену судимість. Ніяким чином дане твердження не може бути підтвердженням того, що він буде вчиняти кримінальні правопорушення. Щодо повторності вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, даний висновок є передчасним, вина його не доведена, а є лише припущенням слідчого. Підозрюваний є особою з інвалідністю другої групи та отримує пенсію по інвалідності, кошти на проживання він отримує на законних підставах. Також просив врахувати стан здоров`я підозрюваного, який страждає на ряд хронічних захворювань, має цукровий діабет, потребує обстеження та лікування.

Слідчому судді захисником подано письмові заперечення на клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До заперечень захисником додано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , видане 09 березня 2017 року Пенсійним фондом України.

Оцінка змісту клопотання, наданих матеріалів та доводи учасників судового провадження вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно з частиною першою статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження, враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у статті 177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

03 червня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111220000135 внесені відомості про кримінальне провадження за фактом збуту наркотичних засобів та психотропних речовин на території Миронівської об`єднаної територіальної громади Обухівського району Київської області.

06 серпня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111220000180 внесені відомості про кримінальні правопорушення за частиною другою статті 307 КК України.

Постановою про обєднання матеріалів досудових розслідувань від 06 серпня 2026 року матеріали досудового розслідування у наведених кримінальних провадженнях обєднано в одне провадження, якому присвоєно № 12026111220000135.

Такі обставини підтверджені даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 06 серпня 2026 року.

Під час досудового розслідування встановлено, що особа, яка проживає в будинку під номером АДРЕСА_1 , ймовірно здійснює збут наркотичних засобів метадону.

Ця особа, будучи наркозалежною, перебуває на державній програмі замісної підтримувальної терапії - медикаментозного лікування людей із психічними та поведінковими розладами внаслідок уживання опіоїдів, по лікуванню хронічного захворювання залежності від опіоїдів за допомогою лікарського препарату метадон.

Відповідно до «Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 200 від 27 березня 2012 року «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», вказана особа у ТОВ «Медичний центр КВГНМЕД», приміщення якого розташоване за адресою: вулиця Куренівська, 21-Є, Оболонський район, місто Київ, отримує призначений препарат «Tab. Methadoni» (Метадон) у лікарській формі таблетки, в кількості 80 (вісімдесят) таблеток вказаного препарату дозуванням кожної таблетки 25 мг, на період замісної підтримувальної терапії терміном 10 діб.

Всупереч вимог законодавства наркозалежна особа вирішила вчинити злочин у сфері обігу наркотичних засобів за наступних обставин.

Після отримання, у невстановлений досудовим розслідуванням час, замісного препарату «Tab. Methadoni» (Метадон) у лікарській формі таблетки, в кількості 80 (вісімдесят) таблеток вказаного препарату дозуванням кожної таблетки 25 мг, у наркозалежного виник умисел на незаконний збут наркотичного засобу - метадону.

З метою реалізації свого злочинного умислу на незаконний збут наркотичного засобу, достовірно знаючи, що замісний препарат - «Tab. Methadoni» (Метадон), наданий для замісної підтримувальної терапії, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, без дозволу для подальшого його використання не за призначенням, діючи умисно, з метою отримання незаконного прибутку, керуючись корисливим мотивом, 04 серпня 2026 року о 20 годині 48 хвилин, перебуваючи в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за відсутності правових підстав, наркозалежний збув громадянину, який діяв під контролем правоохоронних органів, 4 (чотири) таблетки метадону за 400 гривень 00 копійок.

В період часу з 20 години 55 хвилин до 21 години 17 хвилин 04 серпня 20126 року проведено огляд добровільно наданого вказаним громадянином блістерного упакування, в якому виявлено 4 (чотири) таблетки метадону, які він придбав 04 серпня 2026 року у особи, яка проживає в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 за 400 гривень 00 копійок.

За результатами експертного дослідження встановлено, що надані на дослідження чотири таблетки містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон (фенадон). Загальна маса метадону (фенадону) в таблетках складає 0,088 г.

15 серпня 2026 року о 15 годині 37 хвилин, перебуваючи в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за відсутності правових підстав, наркозалежний повторно збув громадянину, який діяв під контролем правоохоронних органів, 1 (одну) таблетку метадону за 150 гривень 00 копійок.

В період часу з 15 години 46 хвилин до 16 години 11 хвилин 15 серпня 2026 року проведено огляд добровільно наданого вказаним громадянином блістерного упакування, в якому виявлено 1 (одну) таблетку метадону, яку він придбав 15 серпня 2026 року у особи, яка проживає у будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

За підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень було затримано громадянина ОСОБА_4 , що підтверджується даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 15 серпня 2026 року. За місцем проживання затриманого проведено обшук.

16 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307 та частиною другою статті 307 КК України.

На підтвердження встановлених обставин кримінального правопорушення, слідчим до клопотання додано копії: рапорту про виявлення ознак кримінального правопорушення від 03 червня 2026 року, протоколів допиту свідків від 05 червня 2026 року, 06 серпня 2026 року, 10 серпня 2026 року, протоколів огляду заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів від 04 серпня 2026 року та 15 серпня 2026 року, додатків до протоколів огляду заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів від 04 серпня 2026 року та 15 серпня 2026 року, протоколів огляду предмету від 04 серпня 2026 року та 15 серпня 2026 року, висновку експерта №СЕ-19/111-26/42210-НЗПРАП від 05 серпня 2026 року, протоколу огляду інформації яка знаходиться на флеш-накопичувачу «Mikro SD Teamgroup об`ємом 32 ГБ», відеозаписів з відеокамери марки «Panasonik HC-V260» негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативнолї закупки від 04 серпня 2026 року, ухвали слідчого судді від 07 серпня 2026 року, протоколу обшуку від 15 серпня 2026 року, протоколу допиту підозрюваного від 15 серпня 2026 року, повідомлення про підозру від 16 серпня 2026 року.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає таке.

За частиною першою статті 307 КК України настає кримінальна відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

За частиною другою статті 307 КК України настає, в тому числі, кримінальна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно.

Оцінивши надані та оцінені в судовому засіданні докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою та частиною другою статті 307 КК України.

Мотиви прокурора та дані наданих матеріалів кримінального провадження свідчать про наявність переконливих фактів, на підставі розумної оцінки яких можливо визнати причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною.

Попередня правова оцінка зібраних на момент подання клопотання про застосування запобіжного заходу доказів сторони обвинувачення вказує на ті обставини, що підозра за частиною першою статті 307 та частиною другою статті 307 КК України є обґрунтованою, в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень.

Мотиви слідчого судді щодо ризиків є наступними.

Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо існування вказаних прокурором ризиків слідчий суддя зазначає таке.

Ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що він набув статусу підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину. Тяжкість покарання сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Поряд з цим небезпеку переховування від органів досудового розслідування та суду не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання. Ризик переховування визначається з урахуванням низки чинників, які можуть підтвердити наявність небезпеки, як-от: моральні якості та репутація підозрюваного, той факт, що він має інвалідність ІІ групи, перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до чинного законодавстава особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Слідчий суддя не виключає можливості виїзду ОСОБА_6 за межі території України, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_4 на час розгляду клопотання є особою, яка всилу статті 89 КК України є раніше не судимою, проте упродовж життя неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності та у сфері обігу наркотичних засобі і психотропних речовин. Він є наркозалежним, заробляв на життя злочинним шляхом, збут наркотичних речовин здійснював безпосередньо за місцем свого проживання Такі дії підозрюваний вчинив двічі в період часу з 04 серпня 2026 року до 15 серпня 2026 року.

Ці обставини дають слідчому судді підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Наведені прокурором ризики є достатньо вірогідними. На підтвердження ризиків до клопотання додано копії письмових документів : вимоги УІП ГУНП в Київській області від 12 серпня 2026 року, характеристики, виданої Миронівською міською радою Обухівського району Київської області №02-14/91 від 17 серпня 2026 року, повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 №3/2130 від 17 серпня 2026 року.

Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваної та інші питання.

З огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307 КК України, та наявність декількох ризиків, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним.

Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_4 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів та вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків і не запобігатиме існуючим ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

На території Миронівської міської ради ради Обухівського району Київської області ОСОБА_4 характеризується як такий, що до якого скарг не надходило, матеріали про адміністративні правопорушення щодо нього не розглядалися, компрометуючими матеріалами Миронівська міська рада Обухівського району Київської області не володіє.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307 КК України. Покарання за частиною другою статті 307 КК України передбачено у виді позбавлення волі на строк до від шести до десяти років.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя відповідно до статті 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує наступні обставини: вагомість наданих прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі його визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк від шести до десяти років; вік підозрюваного 47 років.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

Отже, зважаючи на положення пункту четвертого частини другої статті 183 КПК України, до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При розгляді клопотання встановлено, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам. На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за місцем проживання, більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків.

Тому, наявні підстави для застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини першої другої статті 197 КПК України).

Зважаючи на встановлені судом ризики, строк тримання під вартою має бути визначений у 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваної.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з пунктом другим частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , заставу необхідно визначити у розмірі п`ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ним покладених обов`язків.

За частиною сьомою статті 183 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, доцільним є покласти на нього обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 3 частини п`ятої статті 194 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12026111220000135, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 червня 2026 року за частиною першою статті 307 КК України, частиною другою статті 307 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Миронівка Київської області, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 15 серпня 2026 року.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 13 жовтня 2026 року.

Визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області UA768201720355259001000018661, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 3 частини п`ятої статті 194 КПК України: прибувати на виклики до слідчого Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 з періодичністю не рідше одного разу на тиждень, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживатиме на час внесення застави, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 13 жовтня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обовязків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України, та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1