Ухвала суду № 139154899, 19.08.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9690/26

Провадження № 1-кс/359/1400/2026

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2026 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду з технічної фіксацією, в режимі відеоконференції, клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62023100130001360, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, громадянина України, із вищою освітою, не інваліда, неодруженого, військовослужбовця військової служби, призваного за мобілізацією, який проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

У С Т А Н О В И В:

19.08.2026 старший слідчий СВ Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернулася до суду з вищевказаним клопотанням. Останнє обґрунтовано тим, що з 18.03.2022 солдат ОСОБА_4 почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 159 від 24.06.2022, солдат ОСОБА_4 , призначений на посаду старшого стрільця 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону ШПК «старший солдат», з 24.06.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №20 від 18.01.2023, старший солдат по мобілізації ОСОБА_4 вважається таким, що знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації старший солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття. Однак, під час дії воєнного стану, на передодні 23.06.2023 у військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації у старшого солдата ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на самовільне залишення військової частини з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання покладених на нього обов`язків військової служби. Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу, старший солдат ОСОБА_4 , у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 23.06.2023, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 08 год. 00 хв. самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка на той час дислокувалась у АДРЕСА_2 , має чіткі межі (периметр, огорожу, КПП), після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної можливості та по даний час до військової частини НОМЕР_1 не повернувся. У подальшому, 18.08.2026 ОСОБА_4 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, працівниками Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: АДРЕСА_1 . 18.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Посилаючись на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 гривень.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та навів підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , зважаючи на те, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_4 і його захисник адвокат ОСОБА_5 , заперечували проти застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки ризики прокурором не доведені, та просили обрати підозрюваному більм м`який запобіжний захід.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши докази, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за обставин викладених у клопотанні, а саме:

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 147 від 12.06.2022, про призначення ОСОБА_4 на посаду;

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 159 від 24.06.2022, про призначення ОСОБА_4 на посаду;

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 178 від 23.06.2023, про самовільне залишення військової частини ОСОБА_4 ;

- довідка-доповідь №5748, про факт самовільного залишення місця служби старшим солдатом ОСОБА_4 ;

- рапорти про самовільне залишення місця служби старшим солдатом ОСОБА_4 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що 23.06.2023 виявлено факт відсутності у військовій частині НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 , який на службу станом на 26.09.2023 так і не повернувся;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що 23.06.2023 виявлено факт відсутності у військовій частині НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 , під час шикування, який на службу станом на 26.09.2023 так і не повернувся;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що 23.06.2023 виявлено факт відсутності у військовій частині НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 , який на службу станом на 26.09.2023 так і не повернувся, його місце знаходження не відомо.

Отже, стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра у причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану. Вищезазначене кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і за останнє передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Разом із цим, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Щодо ризиків слідчий суддя зазначає наступне.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового слідства та суду, відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у самовільному залишенні військової частини ще з 23.06.2023, і останній понад три роки ухилявся від несення служби.

Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, свідчить те, що підозрюваний може вплинути на свідків, які зокрема разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Необхідно зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні, відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного продовжити правопорушення, у якому він підозрюється, свідчить те, що кримінально-протиправна діяльність ОСОБА_4 має триваючий характер і фактично продовжувалась близько трьох років.

Окрім існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності інші обставини, а саме вік і стан здоров`я ОСОБА_4 , його сімейний та матеріальний стан, його репутацію та міцність соціальних зв`язків. Так ОСОБА_4 має постійне місце проживання, на даний час отримав письмову згоду командира військової частини про можливість продовжити проходження військової служби. Відомості про те, що останній не може утримуватися у СІЗО за станом здоров`я та потребує стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора, слідчому судді не надані.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив і спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також з огляду на характеризуючи данні підозрюваного та тяжкість покарання, яке загрожує останньому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що особисте зобов`язання, особиста порука, чи домашній арешт, є у даному випадку надзвичайно м`якими запобіжними заходами. На думку суду, єдиним достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків є тримання під вартою. Тому враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 60 днів.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 176-198, 205, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62023100130001360, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів та утримувати його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , обчислювати 60 днів з моменту затримання, тобто з 07 год. 46 хв. 18 серпня 2026 року по 07 год. 46 хв. 16 жовтня 2026 року.

Дана ухвала діє до 07 год. 46 хв. 16 жовтня 2026 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача: 26268119; рахунок: UA768201720355259001000018661; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172).

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Строк дії покладених обов`язків рахувати два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України, у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 20 серпня 2026 року о 08 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_10