Ухвала суду № 139154795, 19.08.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1393/24

Провадження № 1-кп/355/55/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4

ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024116070000008 від 31 січня 2024 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.296 КК України, ч.1 ст.122 КК України та ОСОБА_5 ,

у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

ВСТАНОВИВ:

До суду 14 серпня 2026 року з клопотанням звернувся захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 у якому просить змінити запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 із застави у розмірі 60560 гривень на особисте зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк визначений судом у межах ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки: прибувати за кожним викликом до суду, повідомляти суд про зміну місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками щодо обставин кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024116070000008 від 31 січня 2024 року, крім участі у процесуальних діях і судових засіданнях. Грошові кошти внесені у якості застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва для внесення застави повернути заставодавцю ОСОБА_8 ..

Своє клопотання обґрунтовує тим, що обвинуваченому ОСОБА_4 на досудовому слідстві був визначений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 червня 2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у сумі 151400 гривень. За обвинуваченого ОСОБА_4 була внесена застава у визначеному судом розмірі і обвинувачений перебуває на свободі із запобіжним заходом у вигляді застави. Обов`язки обвинуваченому не продовжувались.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 21 січня 2026 року було зменшено заставу обвинуваченому ОСОБА_4 зі 151400 гривень до 60560 гривень Судом прямо було встановлено, що раніше визначені ризики істотно зменшилися, а сторона обвинувачення не навела жодного зауваження щодо процесуальної поведінки обвинуваченого. Станом на день подання клопотання залишок заставим у розмірі 60560 гривень не звертався в дохід держави та продовжує обліковуватися як застава за обвинуваченого ОСОБА_4 .. Від постановлення ухвали минуло понад шість місяців, а від первісного застосування запобіжного заходу 06 червня 2024 року понад два роки і два місяці. За весь цей час не зафіксовано жодного порушення, яке могло б бути підставою для завершення застави в дохід держави або посилення запобіжного заходу.

08 квітня 2026 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області було змінено співобвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід із заставим у такому самому залишковому розмірі 60 560 гривень на особисте зобов`язання та постановив повернути всю заставу заставодавцеві. Судом було визнано особисте зобов`язання з обов`язками прибувати за викликом, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та утримуватися від спілкування з визначеними учасниками є достатнім для нейтралізації наявних ризиків. Ухвала постановлена після ухвали щодо ОСОБА_4 від 21 січня 2026 року тому об`єктивно не могла бути оцінена під час попереднього розгляду. Вона стосується того самого кримінального провадження, того самого фактичного епізоду, первісно однакового розміру застави та фактично однакового набору, заявлених процесуальних ризиків. Захист усвідомлює, що рішення щодо іншого обвинуваченого не має преюдиційної сили при визначенні запобіжного заходу ОСОБА_4 і що в обвинувальному акті йому додатково інкримінується ч.1 ст.122 КК України. Проте сама правова кваліфікація або суворість можливого покарання не є самостійним доказом ризику. За відсутності будь-яких індивідуалізованих фактів, які б свідчили про неналежну поведінку ОСОБА_4 така відмінність не виправдовує подальше безстрокове утримання коштів заставодавця. Послідовність судових рішень в одному провадженні вимагає, щоб підхід спирався на конкретні відмінності у ризиках, а не лише на формальне посилання на обсяг обвинувачення. Друга нова обставина, це характеристики з Дніпровського УП ГУНП в місті Києві від 09 грудня 2025 року та військової частини НОМЕР_1 від 03 серпня 2026 року командування підтверджує не просто позитивну репутацію ОСОБА_4 , а тривалу та актуальну службу та рівень довіри до нього. З перших днів повномасштабного вторгнення він був одним з ініціаторів створення ДФТГ №30, «ДВРЗ» а з 03 листопада 2022 року є добровольцем ДФТГ №24 «Лівий Берег». Він характеризується як дисциплінований, сумлінний і наполегливий боєць, відповідально та своєчасно виконує доручення, бере участь у гуманітарній допомозі військовим і цивільному населенню, зараз залучений до роботи мобільних вогневих груп протиповітряної оборони міста Києва. З характеристики слід, що ОСОБА_4 має організаторські та комунікативні здібності, високий професійний рівень підготовки членів добровольчого формування, дотримання наказів і статутів Збройних сил України та позитивне реагування, на критику. З урахуванням ділових і моральних якостей він виконує обов`язки заступника командира підрозділу «ДВРЗ». Надання особі такого рівня відповідальності державою та військовим командуванням є вагомим актуальним показником його дисциплінованості, законослухняності й міцності зв`язків з Україною. Третя нова обставина це подальший тривалий період бездоганної поведінки. Після 21 січня 2026 року коли суд обрав проміжне рішення у вигляді зменшення застави, ОСОБА_4 понад 6 місяців підтверджував належну поведінку без будь-якого фінансового чи іншого інциденту. Після ухвали щодо ОСОБА_5 від 08 квітня 2026 року минуло понад 4 місяців, протягом яких також не виникло жодного факту, що індивідуально відрізняв би ризики ОСОБА_4 у гірший бік.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала клопотання просили його задовольнити послались на вище викладені обставини.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не підтримав клопотання захисника та пояснив, що суттєвих будь яких змін з боку обвинуваченого не вбачається і підстав скасовувати запобіжний захід як заставу немає потреби.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 пояснив, що маються підстави змінити запобіжний захід як заставу на більш м`який.

Вислухав сторони, дослідив надані матеріали стороною захисту а саме: клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання та повернення заставодавцю залишку застави, характеристику заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Дніпровського УП ГУНП в місті Києві підполковника поліції ОСОБА_9 , характеристику тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_10 , суд приходить до висновку про можливе задоволення заявленого клопотання.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України слід, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати, зокрема, клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно частини 5 даної статті суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Отже, з сукупного аналізу вищевказаних приписів законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

З наявних матеріалів слід, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвалою слідчого судді Світошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наданням можливості як йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва кошти для внесення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151400 гривень та покладено низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. У подальшому покладені на ОСОБА_4 обов`язки не продовжувалися.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 21 січня 2026 року було зменшено заставу з 151400 гривень до 60560 гривень. Обов`язки покладені на ОСОБА_4 не продовжувались.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною 2 ст.182 КПК України встановлено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України).

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу на більш м`який як особисте зобов`язання ОСОБА_4 , захисник посилається на обставини бездоганної поведінки обвинуваченого протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду справи. Понад двох років перебування на свободі, не має міцних зв`язків за кордоном, має постійне місце проживання в Україні, належно з`являється до суду та не вчиняв спроб уникнути провадження. Його щоденна служба, участь у протиповітряної обороні міста Києва та виконання обов`язків заступника командира створюють винятково міцний професійний, моральний і фактичний зв`язок з Україною. Ризик незаконного впливу не підтверджується жодним фактом, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення відсутній ризик перешкоджання кримінальному провадженню не заявлений конкретно. Отже, надає можливість Суду переглянути застосований до останнього запобіжний захід.

Під час розгляду справи у судових засіданнях стороною обвинувачення не заявлено та не подано жодного зауваження з приводу процесуальної поведінки обвинуваченого. Судом констатовано, що продовження ризику переховування ОСОБА_4 від суду ґрунтується виключно на сукупності обставин, як то: тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини у суді, незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Однак, обвинувачений ОСОБА_4 є особою, яка раніше не засуджувалась, має постійне місце проживання на території України, до початку повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України був офіційно працевлаштований з початком такого вторгнення відразу ж став на захист держави та наразі виконує бойові завдання ДФТГ «Лівий Берег» міста Києва. Родичів, близьких осіб, нерухомості за кордоном не має, як і не має і рахунків в банківських установах іноземних держав. Має численні документи (подяки, грамоти, нагороди ). Після закінчення строку дії ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року в частині покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обов`язків у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави упродовж тривалого періоду часу до моменту проведення судових засідання він не вчинив жодних спроб виїхати за межі

України або ж на тимчасово окуповану російською федерацією територію України. За першим викликом з`являвся до слідчого, прокурора для проведення процесуальних дій та до суду. Обвинувачений ОСОБА_4 на виконання правових приписів Закону України «Про основи національного спротиву» проходячи службу ДФТГ «Лівий Берег» міста Києва тривалий час на постійній основі якісно і належно виконує бойові завдання із захисту держави від російських агресорів.

Спосіб незаконного впливу обвинуваченим на свідків, потерпілих стороною обвинувачення не вказано у якій спосіб він міг це зробити. Стороною обвинувачення не зафіксовано фактів звернення до осіб щодо спілкування з обвинуваченим ОСОБА_4 та намаганням обвинуваченим у будь-який спосіб вплинути на них з метою зміни раніше наданих показань органу досудового розслідування. Ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні мінімізований. Стосовно ризику про можливість вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення з дослідженого клопотання та ухвали слідчого судді слід, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київської області від 31 травня 2024 року погодженого прокурором-процесуальним керівником про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як відповідний ризик стороною обвинувачення не заявлявся і в судовому засідання не доводився.

Отже, відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини зі збігом певного проміжок часу встановлені на початку досудового розслідування ризики-зменшуються.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд вважає, що стороною захисту були надані матеріали, які достатньо обґрунтовують клопотання.

Як вбачається з доданих матеріалів обвинуваченому ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні було обрано слідчим суддею запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Одночасно обвинуваченому було визначено заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151400 гривень з покладанням обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні і суду за першою вимогою; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон; утримуватись від спілкування з свідками та потерпілими. Знайома обвинуваченого ОСОБА_8 внесла за нього заставу у визначеній судом сумі.

На думку суду встановлені раніше ризики, які в свою чергу давали підстави для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави в розмірі 151400 грн., на даний час поза розумним сумнівом зменшилися і для їх запобігання можливо змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Отже, суд вважає, що є всі правові підстави клопотання сторони захисту задовольнити.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Суд враховує, що після зміни запобіжного заходу обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладеними судом обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.

Змінюючи запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання, суд важає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме -прибувати до суду за першою вимогою, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. З урахуванням наведених ризиків, суд уважає за доцільне установити строк дії обов`язків - два місяці.

З огляду на зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання, застава у повному обсязі, тобто у розмірі 60560 грн, унесена за обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_8 ..

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 11.01.2012, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).

Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 194,201 369-372, 376,616 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у виді застави обраної як запобіжний захід ОСОБА_4 в розмірі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з застави на особисте зобов`язання, поклавши на нього зобов`язання прибувати за кожним викликом до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілими у кримінальному провадженні №12024116070000008 від 31 січня 2024 року ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та свідками у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 .

Строк дії покладених обов`язків визначити на два місяці до 17 жовтня 2026 року включно.

Грошові кошти у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят ) гривень внесені у якості застави стосовно ОСОБА_4 на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва для внесення застави (отримувач: код за ЄДРПОУ 26268059, банк отримувача ДКСУ місто Київ, код банку отримувача МФО-820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089) повернути заставодавцю ОСОБА_8 . (код платника податків НОМЕР_2 ).

Обвинуваченому ОСОБА_4 повідомити про покладений на нього обов`язок та роз`яснити, що в разі його невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали у частині запобіжного заходу покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали оголошено 20 серпня 2026 року о 15 годині.

Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1