Постанова № 139154732, 21.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 273/1697/26

провадження № 1-кс/0285/826/26

21 серпня 2026 року м. Звягель

Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 та:

прокурора: ОСОБА_3 ,

слідчого: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Звягелі клопотання старшого слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 62026240020007831 від 26 червня 2026 року

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глибочок Баранівського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 24.02.2022 строком на 30 діб по всій території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, запроваджено воєнний стан, дія якого безперервно продовжувалась, зокрема Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 21.10.2025 № 4643-ІХ, тобто станом на 26.11.2025 його дію не було припинено або скасовано.

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 10.10.2025 ОСОБА_5 призвано по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу до військової частини НОМЕР_1 .

15.09.2025 відповідно до наказу (по стройові частині) № НОМЕР_2 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення.

Так, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , призваним за мобілізацією, курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).

Відповідно до вимог ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, перебуваючи на посаді курсанта 3 навчального взводу 3 навчальної роти 4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 26.11.2025 о 18.00 не з`явився до місяця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 після медичного огляду у військовій частині НОМЕР_3 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків у військовій частині та визначених місцях служби до 19.08.2026, коли останнього було виявлено працівниками поліції та доставлено до відділення поліції № 2 Звягельського районного відділу поліції за адресою: вул. Тищика, 7, м. Баранівка, чим закінчив вчинення злочину.

За час відсутності на службі у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_5 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами місця проходження служби, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез`явлення на службу до військової частини без поважних не повідомив та проводив час на власний розсуд.

19.08.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Підставою для внесення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, досудовим розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення. Посилання захисника на наявність запису лікаря офтальмолога від 18.11.2025 про те, що підозрюваний непридатний до ДШВ не заслуговують на увагу, оскільки військова частина НОМЕР_1 не має у своїй структурі ДШВ, у вказаній військовій частині мобілізовані військовослужбовці проходять навчання та злагодження («курс молодого бійця»). Також, згідно довідки ВЛК від 22.11.2025 підозрюваний визнаний таким, що придатний до військової служби у ЗСУ, вказаний висновок є чинним, і підозрюваним, у встановленому чинним законодавством порядку не оспорювався. Щодо обрання підозрюваному застави, слідчий та прокурор покладаються на розсуд суду.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та зазначив, що стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також звернув увагу, що підозрюваний не переховувався, а перебував за своїм місцем проживання, а тому прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того зазначив, що згідно запису лікаря офтальмолога підозрюваний придатний до військової служби в ЗСУ, але не придатний до ДШВ по ТДВ.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечив щодо задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думки прокурора, підозрюваного, захисника слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.08.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 178, 183, 184 КПК України та надані докази доводять наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Як слідує із наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, моральний аспект інкримінованого йому злочину, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, сам факт того, що ОСОБА_5 вчинив самовільне залишення військової частини та його злочинна діяльність була припинена лише під час затримання працівниками поліції так як ОСОБА_5 не вживав заходи щодо повернення на військову службу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним даного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у їх вчиненні, а також, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються вказані обставини, приймаючи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що в його діях (поведінці) існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, враховуючи доведення прокурором під час розгляду даного клопотання того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даному конкретному випадку не зможе запобігти вказаним існуючим ризикам - слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначає підозрюваному розмір застави, та у разі внесення суми застави також покладає на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 196, 197, 205, 309, 369-372, 395, 615 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 15 год. 10 хв. 19 серпня 2026 року.

Визначити строк дії даної ухвали - до 15 год. 10 хв. 17 жовтня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA 758201720355229001500000277, код 26278626, отримувач ДКС України, м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду на першу вимогу;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Визначити термін дії зазначених обов`язків протягом двох місяців з дня застосування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити Звягельському РВП ВП № 2 ГУНП в Житомирській області.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та передати для виконання Звягельському РВП ВП № 2 ГУНП в Житомирській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним у той же строк з дня вручення йому копії ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1