Рішення № 139154706, 04.08.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/136/26

Провадження №2/283/551/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Левченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , який до реєстрації шлюбу мав прізвище ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 684573990 від 19.07.2021 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 , в розмірі 26517 гривень 00 копійок, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 7499 гривень 90 копійок;

- заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 19017 гривні 10 копійок.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.07.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 684573990 шляхом підписання його відповідачем електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV5NG47, а ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківську карту відповідача грошові кошти в сумі 4000 гривень 00 копійок. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 7500,00 грн.

Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі укладеного між сторонами договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та додаткових угод. Після цього право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року та додаткових угод, а в подальшому право вимоги перейшло до позивача на підставі укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 року.

Посилаючись на те, що за умовами вказаних договорів факторингу позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 684573990 від 19.07.2021 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, у розмірі 26517 гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 7499 гривень 90 копійок та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 19017 гривні 10 копійок, а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за кредитним договором непогашена, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Представник відповідача в відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позову ТОВ «ФК «ЕЙС», вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими та недоведеними належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами. Зазначає, що відповідач не отримував повідомлень про відступлення права вимоги та дізнався про вимоги нового кредитора лише з позовної заяви, тоді як позивач має довести належний перехід права вимоги на кожному етапі його передачі. Крім того, надані позивачем платіжні документи та довідка про перерахування коштів, на думку представника відповідача, не є належними первинними бухгалтерськими документами та не підтверджують фактичного зарахування кредитних коштів саме на рахунок відповідача, а матеріали справи не містять доказів належності відповідного електронного платіжного засобу відповідачу.

Також представник наголошує, що позивач не довів належним чином розмір заборгованості, зокрема не зазначив, яка саме процентна ставка застосовувалася при її розрахунку, при тому що передбачена договором ставка, за твердженням відповідача, перевищує встановлений законом максимальний розмір денної процентної ставки, у зв`язку з чим нараховані проценти не підлягають стягненню; заявлені витрати на правничу допомогу також є завищеними та несправедливими, оскільки перевищують суму тіла кредиту. З огляду на відсутність належного доказового підтвердження як факту надання кредитних коштів саме відповідачу, так і обґрунтованості розміру заявленої до стягнення заборгованості, сторона відповідача просить відмовити ТОВ «ФК «ЕЙС» у задоволенні позову в повному обсязі

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 , який змінив прізвище при державній реєстрації шлюбу на ОСОБА_4 , було укладено кредитний договір № 684573990 (а.с. 13-17). Відповідно до умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» зобов?язувалось надати відповідачу кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7500 грн. 00 коп. (сім тисяч п`ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно п. 1.2. Договору Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника

Відповідно п. 1.3. Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 18.08.2021 р.

В пунктах 1.4. - 1.15. зазначено:

1.4. Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається припиненим шляхом його повного виконання.

1.5. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору.

1.6. Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.

1.7. Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»), а саме до 18.08.2021 р.. У випадку надання першого Траншу не в

день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

1.8. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження

Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою:

Z = 30 - (Х Y), де:

Z кількість днів, на які продовжується Дисконтний період;

Х поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх

продовжень Дисконтного періоду;

Y дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок

Кредитодавця).

При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.

1.9. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 (шістсот п`ять цілих дев`ять десятих) процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 (шістсот чотири цілих дев`яносто дев`ять сотих) процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Сторінка 5 із 9 Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

1.10. Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

1.11. Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

1.12. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

1.13. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.

1.14. Враховуючи, що на момент укладення Договору не можливо визначити модель поведінки Позичальника, щодо отримання додаткових Траншів за Договором в рамках Кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по Кредитній лінії, Загальні витрати за кредитом / Орієнтовна загальна вартість кредиту / Реальна річна процентна ставка розраховані для умовного характеру використання Коштів в рамках Кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче

кредитування" графік платежів по Договору не надається. Припущення використані при розрахунку орієнтовної реальної процентної ставки, ґрунтуються на середніх арифметичних значеннях розміру процентної ставки для клієнтів продукту "СМАРТ" в минулих звітних періодах.

1.14.1. Орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п.1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 5992 грн 00 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві грн. нуль коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1992 грн 00 коп. та

суму Кредиту у розмірі 4000 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 13558,21 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 149,80 % від суми першого Траншу.

1.14.2 У разі настання передбаченої п. 1.9.3. Договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів, за встановлений в п. 1.2. Договору строк, у розмірі що розрахований за Базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 6040 грн 00 коп. (шість тисяч сорок грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2040 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 4000 грн 00 коп.

1.15. Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання Кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV5NG47, відправленим 19.07.2021 року на номер мобільного телефону, який вказаний позичальником у заявці на отримання грошових коштів (а.с. 17). При цьому, без отримання повідомлення із відповідним ідентифікатором і без здійснення входу на сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» такий договір не був би укладений.

В подальшому 20.07.2021 року Відповідач збільшив суму кредиту та отримав 3500 гривень 00 копійок на карту 4149-49ХХ-ХХХХ-8117, у зв`язку з чим загальна сума становить 7 500,00 грн.

Згідно платіжних доручень (а.с. 18) та виписки з рахунку АК КБ «ПриватБанк» (а.с. 94-95) відповідачу було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 кошти в сумі 7500 гривень, а саме:

-19.07.2021 року 4000 гривень,

-20.07.2021 року 3500 гривень.

Беручи до уваги розрахунок заборгованості первісного кредитора, відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості 3926 гривень 00 копійок. (а.с. 33-34).

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша ст. 519 ЦК України).

Із системного аналізу можливо дійти висновку, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі №752/8842/14-ц.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу процентів, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 року між Фактором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Клієнтом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 65-74).

В п. 4.1. даного договору визначено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.

В укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»: додатковій угоді № 19 від 28.11.2019 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, визначено, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року; додатковій угоді № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, викладено текст договору факторингу № 28/1118-01 у новій редакції та визначено, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2021 року; додатковій угоді № 27 від 21.12.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, визначено, що строк дії цього договору продовжено до 31 грудня 2022 року включно; додатковій угоді № 31 від 21.12.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, визначено, що строк дії цього договору продовжено до 31 грудня 2023 року включно; додатковій угоді № 32 від 21.12.2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, визначено, що строк дії цього договору продовжено до 31 грудня 2024 року включно.

Згідно реєстру прав вимоги № 156 від 19.10.2021 року, ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 року, підписали реєстр прав вимоги в якому під № 1175 вказано ОСОБА_5 , кредитний договір № 684573990 від 19.07.2021 року.

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Тобто, предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, сторони договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року неодноразово укладали додаткові угоди про продовження дії вказаного договору факторингу до 31.12.2024 року.

Відповідно до п. 1.4. договору факторингу №2 8/1118-01 від 28.11.2018 року, «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року фактор ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п.п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Надана копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора, ТОВ «Таліон Плюс».

У подальшому, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 59-64). Даний договір факторингу діяв до 04.08.2021 року.

Додатковою угодою № 2 від 03.08.2021 року строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року продовжено до 31.12.2022 року.

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 року строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року продовжено до 30.12.2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 26517 гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 7499 гривень 90 копійок та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 19017 гривні 10 копійок.

У подальшому, 10.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 684573990 від 19.07.2021 року (а.с. 53-58).

Відповідно до реєстру боржників від 10.07.2025 року до договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 26517 гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 7499 гривень 90 копійок та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 19017 гривні 10 копійок.

У постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року в справі №727/2790/25 відображений правовий висновок згідно з яким, «за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (частина друга статті 1078 ЦК України).

Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:

- допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;

- наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;

- майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;

- у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);

- майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за кредитним договором № 684573990 від 19.07.2021 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 , який змінив прізвище на ОСОБА_4 , перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «Ейс».

Крім того, матеріали справи не містять доказів визнання судом договорів факторингу недійсними. За таких обставин, діє презумпція правомірності правочину, оскільки його недійсність прямо законом також не встановлена.

Отже, копії договорів факторингу, реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Відтак, позивач набув право вимоги до відповідача на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством.

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність кредитного договору № 684573990 від 19.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 , який змінив прізвище на ОСОБА_4 .

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Із розрахунку заборгованості вбачається (а.с. 32-34), що станом на час подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором № 684573990 від 19.07.2021 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 , який змінив прізвище на ОСОБА_4 , становить 26517 гривень 00 копійок, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 7499 гривень 90 копійок;

- заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 19017 гривні 10 копійок.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору, оскільки позивачем продовжено нарахування процентів за користування кредитом після закінчення встановленого договором строку кредитування.

Оскільки в матеріалах справи міститься кредитний договір № 684573990 від 19.07.2021 року, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто відповідачем погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, суд враховує, що відповідно до умов договору строк кредитування становив 30 днів, тобто до 18.08.2021 року.

Аналогічного висновку щодо строку кредитування за вказаним договором дійшов Житомирський апеляційний суд у постанові від 13 серпня 2026 року у справі № 288/110/26.

Таким чином, нарахування процентів за користування кредитом має здійснюватися лише в межах визначеного договором строку кредитування, тобто за період з 20.07.2021 року по 18.08.2021 року. За цей період розмір процентів за користування кредитом становить 3676 гривень 90 копійок, при цьому сума кредиту становить 7500 гривень 00 копійок.

Водночас відповідачем здійснено платежі на загальну суму 3926 гривень 00 копійок.

Таким чином відповідач сплатив проценти за користування кредитом в розмірі 3676 гривень 90 копійок та частково заборгованість по кредиту в розмірі 249 гривень 10 копійок (3926 грн. 3676,90 грн.).

Отже, заборгованість відповідача по кредиту становить 7250 гривень 90 копійок (7500 грн. 249,10 грн.).

За таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в розмірі 7250 гривень 90 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, понесені ним витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 209-265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. 1054 Цивільного кодексу України,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 684573990 від 19.07.2021 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 , в розмірі 7250 гривень 90 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, витрати на сплату судового збору в розмірі 726 гривень 84 копійки та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 1911 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: Україна, 02094, місто Київ, вулиця Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13).

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А. О. Тимошенко