Ухвала суду № 139154638, 17.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8880/26

2/296/4639/26

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову в задоволенні клопотання

про звільнення від сплати судового збору.

17 серпня 2026 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шкиря В.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Піски, Житомирського району, Житомирської області.

Разом з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обгрунтовано скрутним матеріальним становищем та відсутністю доходів для сплати судового збору. Також вказано, що по досягненню 60 років позивачу відмовлено в призначенні пенсії.

Розглянувши клопотання приходжу до наступного.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Відповідно до положень ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати якщо:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

При цьому ч.2,3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

З даних норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

З матеріалів справи вбачається, що підстави, наведені позивачем для звільнення його від сплати судового зборуне є поважними.

Рішення про відмову в призначенні пенсії від 04.06.2026 не є підтвердженням того, що позивач є малозабезпеченою особою, чи що йо майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір по справі в сумі 1331,20 грн, воно свідчить лише про те, що в позивача недостатньо страхового стажу для призначення пенсії та що він не отримує пенсію.

Суд не має права безпідставно на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору.

Враховуючи наведене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову відсутні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Роз`яснити позивачу, що відмова в задоволенні клопотання не позбавляє права повторно звернутися до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочнення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.

Керуючись ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст. 136, 260, 261 ЦПК України, -

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №296/8880/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.

Відмова в задоволенні клопотання не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочнення або розстрочення сплату судового збору на певний строк.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 17.08.2026

Суддя В. М. Шкиря