Рішення № 139154631, 20.08.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/858/26

РІШЕННЯ

іменем України

"20" серпня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, розглянувши в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №2729214 від 20.06.2020 в розмірі 44250 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у позовній заяві зазначив наступне.

20 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 2729214, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений остаточно 05.07.2020. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму. 29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №58-МЛ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №2729214 від 20.06.2020, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відповідач умови договору не виконує і має вищезазначену заборгованість за кредитним договором в розмірі 44250 грн 00 коп., із них: 10000 грн простроченої заборгованості за кредитом, 32250 грн простроченої заборгованості за нарахованими відсотками та 2000 грн комісії. Позивач просить суд стягнути вказану заборгованість з відповідача.

Ухвалою суду від 25.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що право кредитодавця ТОВ «Мілоан» нараховувати передбачені указаним договором проценти за користування кредитом припинилося 05.07.2020 року. У зв`язку із цим при визначенні заборгованості відповідача по відсоткам слід виходити із визначених у самому Кредитному договорі умов. За умовами договору розмір відсотків за користування кредитними коштами становить 2250 грн. За таких обставин, у кінцевому підрахунку відповідач має заборгованість за кредитним договором: по тілу кредиту в загальній сумі 10000 гривень, 2250 грн за процентами за користування кредитом, 2000 грн комісії за надання кредиту, разом 14250 грн. Таку суму відповідач визнає, оскільки вона нарахована відповідно до умов кредитного договору та в межах строку його дії. Крім того, просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судовий збір у розмірі 887,47 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1000 грн., врахувавши складність справи (є малозначною), ціну позову, обсяг наданих послуг, вимоги співмірності, розумності та справедливості.

Представник позивача відповіді на відзив суду не надіслав, в судове засідання не з`явився, 16.07.2026 року до суду від нього надійшла заява, в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 червня 2020 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2729214 в електронній формі , відповідно до умов якого відповідач отримав кошти в розмірі 10000 грн.

Пунктом 1.1 Кредитного договору, що укладений з відповідачем, передбачено предмет договору - Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі визначеній п.1.2. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

П. 2.4.1. Кредитного договору передбачає зобов`язання Позичальника повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору.

Згідно п.6.1. Кредитного договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства.

У відповідності до п.6.3. Кредитного договору, виказуючи свою згоду на укладання кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що: (1) він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил.

Згідно до умов Кредитного договору п. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 гривень.

1.3. Кредит надається загальним строком на 15 днів з 20.06.2020.

1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 05.07.2020.

1.5. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 4250 грн. в грошовому виразі та 1,034 відсотків у процентному значенні (орієнтовна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 14250 грн.

1.5.1. Комісія за надання кредиту: 2000 грн., яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2250 грн., які нараховують за ставкою 1,50 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Анкета-заява на кредит №2729214 від 19.06.2020 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан».

Відповідно до платіжного доручення 21837457 від 20.06.2020 року ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_1 кошти в сумі 10000 грн. на його картку.

Розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в Графіку розрахунків, який міститься в матеріалах справи.

ТзОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало у повному обсязі. надавши йому, відповідно до п 1.1. Кредитного договору кредитні кошти, в свою чергу Позичальник свої зобов`язання перед Позикодавцем не виконав та відповідно до умов Кредитного договору мав повертати кредитні кошти згідно графіка погашення кредиту, передбаченого у Додатку №1 до кредитного договору.

29 грудня 2020 року між ТОВ Мілоан та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ Мілоан відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за вище вказаним кредитним договором відповідно до акту приймання-передачі Реєстру боржників.

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 29.12.2020 року до договору відступлення прав вимоги від 29.12.2020 року кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 29.12.2020 року, складений за формою згідно із Додатком №1 до договору.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом в загальній сумі 44250 грн, з яких 1000 грн заборгованість по тілу кредиту; 32250 грн - заборгованість по відсоткам; 2000 грн - заборгованість за комісією.

01 квітня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу письмову претензію, у якій повідомило про наявність договору відступлення права вимоги та необхідність сплати заборгованості за кредитом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України про електронну комерцію.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 Закону України про електронну комерцію вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди зусіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір, укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 у електронній формі. Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, комісії, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Також позивачем доведено виконання ТОВ «Мілоан» своїх зобов`язань за договором №2729214 від 20.06.2020 щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, встановленому договором.

Також позивачем доведено набуття права вимоги за договором №2729214 від 20.06.2020 відповідно до копій договору про набуття права вимоги від 29.12.2020, квитанцій про перерахування коштів на виконання договору, витягу з реєстру боржників, де зазначено суму заборгованості ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №2729214 від 20.06.2020, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, відтак з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за основним боргом у розмірі 10000 грн.

Щодо нарахування відсотків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зробила висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1048 ЦК України проценти сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 надано кредит на суму 10000 грн, строк кредитування 15 днів (пільговий період), проценти за користування кредитом нараховують за ставкою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строк користування ним.

При цьому, загальний строк кредитування 15 днів з 20.06.2020 та закінчується 05.07.2020.

Відповідно до умов договору, зокрема п.1.5.2, проценти за користування кредитом складають 2250 грн, які нараховуються за ставкою 1,5 %.

Відповідно до виписки з особового рахунку заборгованість за кредитом становить 44250 грн, з яких 10000 грн заборгованість по тілу кредиту; 32250 грн - заборгованість по відсоткам; 2000 грн - заборгованість за комісією.

Таким чином, розмір відсотків, зазначений у виписці (32250 грн) є більшим за розмір відсотків, визначений у договорі (2250 грн).

При цьому, позивачем не надано суду розрахунку заборгованості з відміткою про суму відсотків, нарахованих за кожен день користування кредитними коштами, з даними про погашення коштів відповідачем на виконання умов договору, що позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування відсотків позивачем, їх відповідність умовам, узгодженим сторонам під час укладання договору, їх нарахування у межах дії договору, тощо.

Тому, суд дійшов висновку, що обгрунтованими є проценти за користування кредитом, які визначені в договорі і погоджені між сторонами, зокрема в розмірі 2250 грн. Тому, саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вимога в частині стягнення комісії в розмірі 2000 грн. підлягає задоволенню в повному розмірі, оскільки визнається відповідачем, та її сплата передбачена умовами договору.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ Фінансова компанія «Кредит Капітал» та стягнення заборгованості за кредитним договором №2729214 від 20.06.2020 коштів в сумі 14250 грн, з яких: 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250 грн - сума заборгованості за відсотками; 2000 грн. сума заборгованості за комісією.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 857,29 грн (32,20%).

Щодо витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 8000 грн, які позивач просив компенсувати за рахунок відповідача, суд дійшов таких висновків.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з правилами пунктів 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Гонорар в розмірі 8000 грн визначений адвокатом за: усну консультацію щодо перспективи судового врегулювання щодо стягнення боргу 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год, погодження правової позиції з клієнтом 30 хв, складення позовної заяви про стягнення заборгованості із боржника за кредитним договором 3 год. 30 хв, подання заяви до суду, загалом 6 год. 30 хв.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, зважаючи на часткове задоволення позову, при цьому керуючись принципами справедливості та верховенства права, зважаючи, що сума заявлених витрат на правничу допомогу є завищеною, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника про стягнення із відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу та стягнути такі витрати в розмірі 2000 грн 00 коп.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №2729214 від 20.06.2020 в розмірі 14250 грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 857 грн 29 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн 00 коп.

В задоволенні витрат на правничу допомогу у сумі 6000 грн відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ 35234236)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 20 серпня 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун