Рішення № 139154476, 21.08.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/595/26

Провадження № 2/162/469/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 серпня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») надійшов до Любешівського районного суду Волинської області 14 липня 2026 року.

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 21 липня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі. Постановлено розглянути справу 21 серпня 2026 року з повідомленням сторін.

На призначену дату судового розгляду сторони не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Ухвалою від 21 серпня 2026 року постановлено провести заочний розгляд цієї справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

2. Стислий виклад позиції позивача.

Позов умотивовано тим, що 05 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» ( далі ТОВ «Алекскредит») та ОСОБА_1 був укладений договір № 5152037. Згідно з умовами Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4650 гривень та кінцевим строком його повернення до 22 лютого 2022 року. Кредит надавався у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, зазначений при укладенні договору. Відповідно до умов договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у базовий період за пільговою (акційною) процентною ставкою 1,01% за кожен день користування кредитом; у спеціальний (або інший передбачений договором) період за стандартною процентною ставкою 3,0 % за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку дії договору.

Між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» 01 квітня 2026 року було укладено договір факторингу № АК 01-04/2026, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги за кредитним договором № 5152037.

Відповідачка не виконує свого зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, станом на день формування позовної заяви загальний розмір заборгованості становить 30696,37 гривень, з яких: 4650 гривень заборгованість за тілом кредиту, 26046,37 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Крім вказаних сум, позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати у розмірі 2662,4 гривні, пов`язані з оплатою судового збору, та 13 тисяч гривень на професійну правничу допомогу.

3. Стислий виклад позиції відповідача.

ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи не подала.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд встановив, що 05 серпня 2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 5152037, який підписаний електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора.

Пунктом 1.2. договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов Договору. Сума кредиту становить 4650 гривень, який надається у безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника. Сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 05 серпня 2021 року до кінцевої дати виконання договору 22 лютого 2022 року. Проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом: у випадку користування кредитом менше ніж 5 календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів, яка складає 5,05 % від визначеної договором суми кредиту. Базовий період протягом 21 календарного дня з 05 серпня 2021 року до 26 серпня 2021 року у розмірі 1,01 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка); у спеціальний період протягом 180 календарних днів з 27 серпня 2021 року до 22 лютого 2022 року включно у розмірів 3,0 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка).

На виконання умов договору, 05 серпня 2021 року відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 4650 гривень шляхом перерахунку на номер платіжної картки № НОМЕР_1 за допомогою учасника платіжної системи ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», що підтверджується копією квитанції № 62780483724661618066788689079303.

Таким чином, ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» 01 квітня 2026 року укладений договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 5152037 від 05 серпня 2021 року.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 01 квітня 2026 року та реєстру прав вимог/реєстром боржників до договору факторингу № АК 01-04/2026 від 01 квітня 2026 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 30696,37 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4650 гривень; заборгованість по процентах 26046,37 гривень.

5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 3 ЦК засадами цивільного судочинства зокрема є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі статтею 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 627 ЦК у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із статтею 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з частиною першою статті 1079 ЦК сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Відповідно до частин першої-восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктами 4, 10, 11 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З наданих позивачем доказів слідує, що ОСОБА_1 у належній формі уклала кредитний договір, користувалася кредитними коштами. Таким чином, вимога позивача у частині стягнення тіла кредиту підлягає до повного задоволення.

Загальний розмір нарахованих позивачем процентів відповідає існуючим між сторонами правовідносинам та в межах строку кредитування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позову.

6. Питання розподілу судових витрат.

Позивач при поданні позову сплатив 2662,40 гривні судового збору, який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК у зв`язку з повним задоволенням позову необхідно стягнути з відповідача.

Крім цього, ТОВ «Факторинг Партнерс» просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 гривень. Вирішуючи це питання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами частини восьмої статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача було надано копію договору № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги №772 від 01 травня 2026 року, копію витягу з акту №36 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року, відповідно до якого на складання позовної заяви затрачено 3 години, вартість послуги 9000,00 гривень, надання усної консультації з вивчення документів 2 години, вартість послуг 4000,00 гривень. Всього витрати на професійну правову допомогу складають 13000,00 гривень.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Зазначене викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Отже, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 гривень.

7. Висновок суду щодо позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись 264, 265, ЦПК, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 30696 (тридцять тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень 37 копійок заборгованості за кредитним договором № 5152037 від 05 серпня 2021 року, що укладений між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», з яких 4650 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят) гривень - заборгованість за кредитом (тіло кредиту) 26046 (двадцять шість тисяч сорок шість) гривень 37 копійок - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 3000 (три тисячі) гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»; місцезнаходження позивача: 03150, місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521; ЄДРПОУ позивача: 42640371.

Ім`я відповідачки: ОСОБА_1 ; місце реєстрації відповідачки: АДРЕСА_1 ; РНОКПП відповідачки: НОМЕР_2 .

Суддя В.Д. Глинянчук