Ухвала суду № 139153840, 21.08.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/519/26

Провадження № 2-п/675/11/2026

У Х В А Л А

21 серпня 2026 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Король О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29.06.2026 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

23.07.2026, вже під час перебування головуючого судді по справі у відпустці (до 19.08.2026 включно) відповідач ОСОБА_2 через свого представника звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області із письмовою заявою про перегляд заочного рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29.06.2026 у справі №675/519/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Перевіривши надані матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України «Про судовий збір».

Так, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір з розрахунку 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.

Таким чином, заявником - відповідачем не сплачено судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення в розмірі 605 грн 60 коп. та не долучено до заяви доказів про сплату судового збору.

Також необхідно врахувати і наступне.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Системне тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав у поєднанні зі статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою учасники бойових дій звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань, свідчить про те, що законодавець не пов`язує сплату / звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій у разі захисту ними питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, від того мають вони статус позивача чи відповідача у справі.

Такий висновок узгоджується із текстуальним викладенням інших норм Закону України «Про судовий збір». Так, у статті 2 цього закону передбачено, що судовий збір не справляється саме за подання до суду певних заяв, позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарги тощо. У статті 5 цього Закону, яка врегульовує питання пільг щодо сплати судового збору, чітко розмежовується статус учасника справи. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів і так далі.

Натомість, у пункті 13 цієї норми права законодавець не визначав статус учасника справи, а зазначає категорію справ й узагальнено - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Після цього у пункті 14 цієї норми права законодавець знову унормовує статус учасника справи, а саме: позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» і так далі.

Законодавець, формулюючи у пункті 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» правову норму - правило поведінки для суду, використав розмежування статусу учасників справи, не вказавши в ній слово «позивач», як в інших нормах цього Закону. Саме таким чином визначається прийом законодавчої техніки з метою з`ясування дійсного змісту сформульованої правової норми.

Зміст пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» достатньо чітко та ясно викладено, що дозволяє встановити його зміст за допомогою мовного та логічного способів тлумачення.

За загальним правилом, якщо правова норма надає якесь право або гарантію особам приватного права, то зміст такої норми повинен тлумачитись або буквально або розширено, проте не може тлумачитись звужено. Правозастосовний орган не може шляхом звуженого тлумачення зменшувати обсяг наданих законодавцем прав або гарантій.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору або звільнення від його сплати з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018року у справі №490/8128/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, провадження № 14-730цс19 та інших.

Відповідний висновок викладений у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду 22 червня 2026 року по справі № 752/3051/25.

Разом з цим, предметом спору у правовідносинах між позивачем та відповідачем є стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за кредитним договором, а отже, судовим рішенням, яке відповідач просить суд переглянути, судом не вирішувались питання, які стосувались соціальних прав відповідача, або могли на них вплинути, тому відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору.

Згідно з ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити заяву про перегляд заочного рішення без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 285 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29.06.2026 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху.

Надати заявнику (представнику заявника) для усунення недоліків заяви строк, що складає 7 (сім) днів з дня отримання копії ухвали.

Реквізитами для сплати судового збору є:

Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Ізяслав. мтг/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37971775; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA568999980313191206000022761; Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за заявою про перегляд заочного рішення №675/519/26 за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ізяславський районний суд Хмельницької області (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити заявнику (представнику заявника), що в разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 21.08.2026.

Суддя Олександр Король