Рішення № 139153778, 20.08.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/825/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Подіновської Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснай Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

23.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі ТОВ «ФК «Солвентіс») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 12.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4281561, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у тимчасове, строкове, платне користування, шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та надав відповідачу кредит в сумі 5000 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим має заборгованість.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу № ДФ-31102025.

Згідно вказаних договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4281561 від 12.12.2020.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4281561 від 12.12.2020 в сумі 33725 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28725 грн. - заборгованість за відсотками, та судові витрати.

04.08.2026 представник відповідача Дембіцький О.В. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач заперечує факт укладення ним договору про надання кредиту № 4281561 від 12.12.2020. Відповідач стверджує, що позивач не довів, що договір був укладений саме відповідачем та категорично заперечує факт отримання грошових коштів у сумі 5000 грн. Зазначив, що розрахунок заборгованості, складений позивачем в односторонньому порядку, не є безумовним доказом існування заборгованості та її розміру. Також зазначив, що факт існування договору факторингу між юридичними особами не доводить автоматично, що до позивача перейшло право вимоги саме за договором № 4281561 від 12.12.2020 та саме в заявленому розмірі. Вказує, що відповідач не отримував належного повідомлення про відступлення права вимоги.

Також, відповідач заявляє про застосування позовної давності до вимог позивача, посилаючись на те, що кредитний договір від 12.12.2020, а звернувся позивач з позовом лише у 2026 році. Крім того, заявляє клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлена сума на його думку є неспівмірною зі складністю та характером справи.

Просить застосувати позовну давність до вимог ТОВ «ФК «Солвентіс» та відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Представник позивача позовні вимоги підтримала, представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.

Суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту № 4281561 (далі договір, кредитний договір), що підтверджується копією вказаного договору, паспортом споживчого кредиту (а.с. 18-20, 46-47).

Відповідно до 1.2. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором. Відповідно до п. 1.3. договору, сума кредиту складає 5000 грн. Відповідно до п.п. 1.7.3. при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 12.12.2020 до 11.01.2021 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом; в спеціальний період з 12.01.2021 до 10.07.2021 (включно) 3 % за один день користування кредитом. Відповідно до п. 3.1. договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 12.12.2020 до кінцевої дати виконання договору 10.07.2021.

Позикодавець виконав умови договору та надав позичальнику кошти в сумі 5000 грн., що підтверджується копією довідки від 02.11.2024, виданої ТОВ Фінансова компанія «Елаєнс» (а.с. 41).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 29.10.2025 відповідач має заборгованість в сумі 34550 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 29550 грн. заборгованість за процентами (а.с. 14-16).

29.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит» було укладено договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до умов якого ТОВ «Секвоя Капітал» набуло права вимоги до боржників ТОВ «Алекскредит» за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача за договором № 4281561 від 12.12.2020 в сумі 33725 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 28725 грн. заборгованість за процентами, що підтверджується копією згаданого договору факторингу, копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 29.10.2025, копією платіжної інструкції № 339 від 30.10.2025 (а.с. 21-25, 12, 48).

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» було укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло права вимоги до боржників ТОВ «Секвоя Капітал» за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача за договором № 4281561 від 12.12.2020 в сумі 33725 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 28725 грн. заборгованість за процентами, що підтверджується копією згаданого договору факторингу, копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 31.10.2025, копією платіжної інструкції № 1118 від 05.11.2025 (а.с. 28-32, 13, 49).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст. 12 «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 12.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту № 4281561, відповідно до умов якого відповідачу було надано кошти в сумі 5000 грн. Відповідач належним чином не виконав умови даного договору, у зв`язку з чим має заборгованість.

ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя Капітал» право вимоги до відповідача за договором № 4281561 від 12.12.2020 в сумі 33725 грн. на підставі договору факторингу від 29.10.2025, яке в свою чергу відступило це право позивачу на підставі договору факторингу від 31.10.2025.

Нарахування позикодавцем процентів за кредитним договором здійснювалось відповідно до п.п. 1.7.3 договору, не суперечить чинному на той час законодавству та в межах строку, визначеного п. 3.1 договору.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що договір є неукладеним, оскільки з копії договору № 4281561 від 12.12.2020 вбачається, що він зі сторони позичальника ОСОБА_1 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до п. 7.9 договору, та є належним і допустимим доказом укладення між сторонами кредитного договору.

Факт надання відповідачу кредитних коштів відповідно до умов укладеного договору, підтверджується письмовим доказом, а саме: копією довідки від 02.11.2024 про переказ грошових коштів на картку в сумі 5000 грн., виданою ТОВ Фінансова компанія «Елаєнс», який суд визнає належним, допустимим та достовірним.

Також суд відхиляє доводи представника відповідача, що в матеріалах справи відсутні належні докази переходу права вимоги до позивача за договором № 4281561, оскільки перехід права вимоги від ТОВ «Алекскредит» до ТОВ «ФК «Солвентіс» підтверджується письмовими доказами, а саме: копією договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025, копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 29.10.2025, копією платіжної інструкції № 339 від 30.10.2025, копією договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 31.10.2025, копією платіжної інструкції № 1118 від 05.11.2025, які суд визнає належними, допустимими та достовірними.

Також суд відхиляє заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, 260 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч. 3 ст. 263 ЦК України).

Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин, правовий режим якого діяв до 30.06.2023.

Крім того, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався, та є продовженим до цього часу.

04.09.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення строків позовної давності, яким відновлено обчислення строків позовної давності з 04.09.2025.

Враховуючи, що з 12.03.2020 на території України установлено карантин, правовий режим якого діяв до 30.06.2023 та під час якого строки позовної давності були продовжені, а також те, що з 24.02.2022 на території України введено правовий режим воєнного стану, що продовжений до цього часу та в період дії якого перебіг позовної давності було зупинено до 04.09.2025, судом не встановлено підстав для застосування строків позовної давності.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором про надання кредиту № 4281561 від 12.12.2020 в сумі 33725 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 28725 грн. заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. (а.с. 40) та понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн., що підтверджується копією договору про надання правової допомоги № 43657029/03 від 02.01.2026, копією додаткової угоди № 4281561 від 27.03.2026 до договору про надання правової допомоги, детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 (а.с. 17, 36-39).

Суд вважає, що зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу є належним та співмірним із характером спірних правовідносин, складністю справи, ціною позову та значенням справи для позивача, а тому клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, задоволенню не підлягає.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 530, 625, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за договором про надання кредиту № 4281561 від 12.12.2020 в сумі 33725 (тридцять три тисячі сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судовий збір у сумі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: 07406, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 20 серпня 2026 року.

Суддя: Г.В. Подіновська