Рішення № 139153303, 21.08.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3160/26

Провадження № 2-а/635/76/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Березовської І.В.,

секретар судового засідання Гончарова К.Д.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Головне управління Національної поліції в Харківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6834564 від 14 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 1190,00 грн; закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121-3 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 14 березня 2026 року о 18:42 інспектором ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Рябухою О.О. у м. Златопіль по вул. Ринкова, 38 стосовно нього було винесено постанову серії ЕНА №6834564 про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. за ч.1 ст. 121-3 КУпАП. Згідно з постановою, 14 березня 2026 року о 18:39 він, керуючи автомобілем FORD C-MAХ, д.н.з. НОМЕР_1 , нібито у темну пору доби рухався з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п. 2.9.в ПДР України. Водночас, перед початком руху він особисто переконався у справності всіх зовнішніх освітлювальних приладів свого автомобіля, зокрема, й підсвітки номерного знаку, які на момент виїзду перебували в робочому стані. Під час зупинки та подальшого оформлення матеріалів інспектор поліції в порушення вимог ст. 279 КУпАП не ознайомив його з правами та обов`язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, а також не надав можливості усунути ймовірну несправність на місці, хоча він виявив таку готовність. Крім того, викладена у постанові фабула про неосвітлений знак прямо суперечить інкримінованому йому п. 2.9.в ПДР України, який забороняє керування без номерного знаку, що свідчить про неправильну кваліфікацію його дій. Також у постанові серії ЕНА №6834564 від 14 березня 2026 року у пункті 7 «До постанови додаються» відсутнє посилання на серійний номер технічного засобу за допомогою якого здійснювалася фіксація. Інспектором лише зазначено загальну фразу «відеозапис зі службової бодікамери» без будь-яких ідентифікаційних даних приладу.Враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів того, що номерний знак був нечитабельним з відстані 20 метрів, а також грубі порушення процедури розгляду справи, позивач вважав дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського районного суд Харківської області від 06 квітня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

01 травня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому відповідач просить в позові відмовити, посилаючись на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6834564 від 14 березня 2026 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є законною, а дії поліцейських такими, що в повному обсязі відповідають нормам законодавства. При цьому, відповідач зазначив, що підставою винесення оскаржуваної постанови стало те, що 14 березня 2026 року позивач керував транспортним засобом FORD C-MAХ, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого був неосвітлений задній номерний знак в темну пору доби. Вказані обставини підтверджуються відеозаписами зі службового відеореєстратора поліцейського. У позовній заяві позивач і сам не заперечує факту, що освітлення заднього номерного знаку не працювало, оскільки зазначає, що поліцейський не надав йому можливості усунути цю несправність на місці зупинки. Відповідач не погоджується з твердженнями позивач, що освітлення вийшло з ладу саме в дорозі, у зв`язку з чим відсутній умисел чи необережність, оскільки саме на водія покладений обов`язок стежити за технічним станом транспортного засобу у дорозі. Те, що позивач після його зупинки вказав працівникам поліції, що не знав про несправність автомобіля через яку номерний знак був неосвітлений, не свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до п. 2.9.в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знаку або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, то відповідач вказав, що поліцейський в порядку, передбаченому ст.276, 278 КУпАП розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз`яснив строк оскарження постанови відповідно до ст. 289 КУпАП.

18 травня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що відповідачем не доведено, що справу було розглянуто з дотриманням процедури розгляду справи та не спростовано твердження позивача, що йому не було роз`яснено його права та обов`язки. Наданий відеозапис не може вважатися належним, допустимим та достатнім доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не дозволяє достовірно зафіксувати стан підсвітки номерного знаку автомобіля.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від позивача надійшла заява, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області Тищенко В.В. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що сторони в судове засідання не з`явилися, суд, керуючись положеннями ст. 205 КАС України, приходить до висновку щодо наявності підстав для розгляду справи по суті за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини у справі, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 березня 2026 року інспектор ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції Рябуха О.О. виніс постанову серії ЕНА № 6834564 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 1190 грн 00 коп. за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 14 березня 2026 року о 18:39 керував транспортним засобом FORD C-MAХ, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Златопіль, вул. Ринкова, 38, у темну пору доби (в умовах недостатньої видимості) з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п.п. 2.9.в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.9.в ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідальність за частиною 1 статті 121-3 КУпАП настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з приписами частини 1 статті 72 та статті 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стосовно наявних у матеріалах справи відеозаписів, наданих відповідачем, суд наголошує, що в порушення вимог частини 3 статті 283 КУпАП в оскаржуваній постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, за якими можливо ідентифікувати вказаний засіб.

Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №524/1113/17, від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Суд зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, а тому факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП, є недоведеним.

Крім того, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення йому не було роз`яснено права та обов`язки під час розгляду справи.

Суд зазначає, що згідно до частини 4 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами КУПАП встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З аналізу наведених норм КУпАП слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова серії ЕНА №6834564 від 14 березня 2026 року містить пункт 8, де зазначено, що права за статтю 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП позивачу роз`яснені, проте у вказаному пункті позивач зазначив, що права йому не роз`яснювались.

Таким чином, доказів, які б підтверджували факт роз`яснення позивачу прав та обов`язків під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем не доведено, що справу було розглянуто з дотриманням процедури розгляду справи та не спростовано твердження позивача, що йому не було роз`яснено його права та обов`язки.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За вказаних обставин, постанова серії ЕНА №6834564 від 14 березня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1190,00 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 121-3 ч.1, 251, 280, 288 і 293 КУпАП, ст.ст. 8-9, 72-77, 139,241, 242-246, 250, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху задовольнити.

Постанову інспектора ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Рябухи Олега Олексійовича серії ЕНА №6834564 від 14 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 665,60 грн. на користь ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Харківській області, ЄДРПОУ 40108599, адреса:м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5.

Суддя І.В. Березовська