Рішення № 139153279, 18.08.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3017/26

Провадження № 2/645/2488/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шевченко Г.С.,

за участю секретаря судових засідань Пастушенко К.Р.,

представника позивача Уманського М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСО» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ПРОДЕКСО» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди, в якому просив розірвати договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ТОВ «ПРОДЕКСО»; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20 000 тисяч гривень 00 копійок, завдану позивачу ОСОБА_1 з боку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСО»; відшкодувати кошти у розмірі 14 000 гривень 00 копійок, що сплачені за надання правової допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги/юридичних послуг №21022607 від 21.02.2026 послуг, який укладений з ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА 24/7».

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 13.02.2026 року на сайті https://flowers.ua було здійснено замовлення квітів (далі - Товар) для близької для позивача людини - нареченої, ОСОБА_2 . Номер замовлення: 428789214. Після заповнення анкетних даних, а саме: дати доставки - 14.02.2026, часу доставки - з 14:00 до 18:00, адреси доставки: АДРЕСА_1 , а також номера телефону отримувача: НОМЕР_1 , які є необхідними для оформлення замовлення, позивачу було надано рахунок для оплати (IBAN: НОМЕР_2 ), який належить ФОП ОСОБА_3 . Сума за Товар склала 1 759 гривень 00 копійок. Оплату за Товар було здійснено Позивачем у день звернення - 13.02.2026 року, що підтверджується відповідною квитанцією. Доставка Товару відбулася у день, визначений під час оформлення замовлення, а саме - 14.02.2026 року. Товар було доставлено за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду Товару наречена позивача звернула увагу на його неналежний стан, а саме: зім`яті пелюстки, а також блідий, ненасичений колір квітів. З огляду на відсутність у ОСОБА_1 можливості постійно перебувати на зв`язку, а також враховуючи, що загроза життю побратимів безпосередньо залежить від його пильності та виконання професійних обов`язків, комунікація здійснювалася через наречену. Одразу після виявлення недоліків наречена звернулася до служби підтримки через застосунок «Telegram». Спочатку комунікація відбувалась через чат-бот, який пропонував обрати відповідні питання. Після неодноразового листування з чат-ботом та іншими працівниками компанії Наречена зв`язалася з оператором на ім`я ОСОБА_4 , яка запросила номер замовлення. Після надання необхідних даних до спілкування долучилася менеджер ОСОБА_5 . Також у листуванні брали участь інші працівники компанії, зокрема ОСОБА_6 . Водночас чіткої та вичерпної відповіді на поставлені питання надано не було. Під час листування наречена неодноразово зазначала, що покупець позивач - проходить військову службу у Збройних Силах України та на момент оформлення замовлення, його оплати й очікування доставки, позивач перебував на бойових позиціях у небезпечній обстановці, яка спричинена збройною агресією проти України з боку Російської Федерації. У відповідь на прохання повернути кошти за неналежно надану послугу та Товар неналежної якості позивач та наречена фактично зіткнулися з ігноруванням звернення, починаючи з 14.02.2026 року. Увесь цей час ОСОБА_1 - військовослужбовець Збройних Сил України, який сумлінно виконує свої посадові обов`язки в умовах підвищеної небезпеки, перебував у стані нервового напруження, переживав та відчував несправедливе ставлення до себе та своєї нареченої як споживачів, громадян, людей у цілому. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСО» та його представники, ввели позивача та наречену в оману спочатку під час купівлі товару, а в подальшому під час спроб повернути кошти за неналежно надану послугу та товар неналежної якості, а також щодо отримання належної інформації стосовно цієї ситуації.

17.02.2026 з позивачем зв`язався представник ТОВ «ПРОДЕКСО» та зазначив, що відбудеться повернення коштів за неналежним чином надану послугу та товар неналежної якості. Після зазначених подій у позивача та нареченої склалося враження, що обіцянка повернення коштів мала формальний характер і була спрямована виключно на уникнення подальшої відповідальності. Наречена неодноразово наголошувала, що питання полягає не лише у поверненні коштів за неналежно надану послугу та товар неналежної якості, а й у витраченому часі, зусиллях та моральних переживаннях, пов`язаних із неодноразовими спробами зв`язатися з відповідальною особою та отримати належну реакцію. Через певний час наречена повторно відвідала сайт https://flowers.ua та виявила, що кошти, сплачені позивачем шляхом переказу з особистого рахунку на рахунок ФОП ОСОБА_3 , були зараховані у вигляді бонусів на обліковий запис користувача (покупця). ОСОБА_1 вказує, що чинним законодавством не передбачено можливості повернення сплачених коштів у формі бонусів без згоди споживача, а своєї згоди на такий спосіб «повернення» коштів він не надавав. У зв`язку з викладеним вважає, що його кошти безпідставно утримуються продавцем. У зв`язку з неможливістю врегулювання даного спору на досудовому рівні 21.02.2026 року наречена звернулася до ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА 24/7» з метою захисту права ОСОБА_1 як споживача та відстоювання честі й гідності військовослужбовця. Після погодження плану дій 21.02.2026 року з юристами юридичної компанії було укладено договір № 21022607 про надання правової допомоги/юридичних послуг. Вартість надання правової допомоги та ведення цієї справи склала 14 000 гривень 00 копійок. 26.02.2026 року фахівці Юридичної компанії підготували до подання претензію №25022617 та подали шляхом направлення на електронну адресу відповідача разом з додатками. А також 10.03.2026 претензія №25022617 разом з додатками була направлена поштовим зв`язком. 28.02.2026 відбулось повернення коштів відповідачем шляхом переказу на рахунок позивача суми, що була сплачена за Товар неналежної якості та послугу, що надана неналежним чином. Але ніяких пояснень стосовно ситуації, що виникла відповідач не надав. Унаслідок протиправних дій та бездіяльності відповідача відносно позивача останній зазнав моральних страждань, які виразилися у переживаннях, нервовому напруженні, відчутті несправедливості та приниження як споживача, а також як військовослужбовця, який виконує обов`язки в умовах підвищеної небезпеки.

Враховуючи те, що позивач безпосередньо приймає участь у активних бойових діях, відволікання на вирішення спору, акцентування уваги на даному спорі у зв`язку повільним вирішенням питання, та посереднє ставлення відповідача до позивача та його нареченої створили не тільки моральну шкоду, а у цілому приниження як клієнтів, тобто споживачів, а як і військовослужбовця, оскільки замість захисту Батьківщини, позивач вимушений звертатись за провоюю допомогою до юридичної компанії, до суду з метою відстоювання свого права відносно послуги, яка надана не якісно та товару неналежної якості, які фактично не є занадто дорогими виходячи з реалій сьогодення. Тобто особливого значення набуває те, що спір виник з приводу надання послуг та реалізації товару неналежної якості, вартість яких не є значною, однак навіть у таких правовідносинах відповідач допустив недобросовісну поведінку, що свідчить про повну зневагу до прав споживача.

Ухвалою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2026 року на сайті https://flowers.ua позивач ОСОБА_1 придбав квіти з послугою про доставку (номер замовлення: 428789214) та оплатив вказане замовлення в сумі 1 759 гривень 00 копійок.

14.02.2026 було здійснено доставку квітів за адресою, зазначеною в замовленні.

У позові ОСОБА_1 вказує на істотний недолік, який виявлено отримувачем квітів ОСОБА_2 під час огляду товару, а саме квіти не відповідали фотографії букету, розміщеному на сайті продавця: були зім`яті пелюстки, а також блідий, ненасичений колір квітів.

Згідно наданих до суду доказів, ОСОБА_2 з ТОВ «Правова допомога 24/7» укладено договір про надання правової допомоги/юридичних послуг №21022607 від 21.02.2026, за які ОСОБА_2 було сплачено 14000,00 грн.

На адресу ТОВ «Продексо» представником Солошенко Ю. 26.02.2026 направлено претензію №25022617.

28.02.2026 ТОВ «Продексо» було повернуто кошти в сумі 1 759 гривень 00 копійок на рахунок позивача.

Згідно відповіді на претензію б/н від 07.04.2026, наданої ТОВ «Продексо» на ім`я позивача ОСОБА_1 , кошти за замовлення № 428789214 повернуто в повному обсязі, інформація про зарахування вказаних коштів бонусами не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 5 ст. 656 ЦК України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Частиною третьою статті 698 ЦК України передбачено, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) товар.

Частиною третьою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб .

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20.

Тобто суди, при вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди мають з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань та їх причинно-наслідковий зв`язок з обставинами, на які позивач вказує як на підставу спричинення йому моральної шкоди, ступень вини заподіювача, яких саме моральних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов`язані з ним витрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору.

Отже, наявність шкоди ще не породжує обов`язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.

З досліджених судом доказів вбачається, що договір про купівлю-продаж товару, укладений між ТОВ «Продексо» з ОСОБА_1 розірвано, оплату за договором (замовленням №428789214) повернуто позивачу в повному обсязі.

Доказів на підтвердження наявності підстав для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 протягом розгляду справи до суду не надано.

Посилання на невиправдані очікування ОСОБА_2 , яка не є учасником по справі та необхідність її звернення за правничою допомогою з метою поновлення прав споживача судом не береться до уваги, з огляду на межі судового розгляду.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Суд бере до уваги ті обставини, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, однак протягом судового розгляду ані позивачем, ані його представником до суду не надано доказів, на підтвердження факту заподіяння моральних страждань, їх причинно-наслідковий зв`язок з обставинами, на які позивач вказує як на підставу спричинення йому моральної шкоди, вину відповідача.

Позивачем протягом розгляду справи не доведено факту спричинення споживачу моральної шкоди на суму 20 000,00 грн, не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для відшкодування йому моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно наданих до суду доказів, ОСОБА_2 з ТОВ «Правова допомога 24/7» укладено договір про надання правової допомоги/юридичних послуг №21022607 від 21.02.2026, за які ОСОБА_2 було сплачено 14000,00 грн. Доказів про надання правничої допомоги за вказаним договором ОСОБА_1 до суду не надано, тому вказані докази не є належними доказами витрат саме ОСОБА_1 на правничу допомогу, що пов`язані із цією справою.

Оскільки суд розглядає справу між учасниками справи в межах заявлених позовних вимог, а ОСОБА_2 не є позивачем у справі, витрати цієї особи щодо написання претензії не підтверджують витрат позивача ОСОБА_1 .

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки позивач, відповідно до Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, витрати понесені із розглядом справи слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСО» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди- відмовити.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСО», ЄДРПОУ 45882601, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 50-Д, корпус 7, офіс 220.

Повний текст рішення складено 21.08.2026 р.

Суддя Г. С. Шевченко