Рішення № 139153071, 10.08.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1139/26

Провадження № 2/601/750/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,

при секретарі судового засідання Мельничук Т.В.,

провівши судове засідання по цивільній справі за позовом Кременецької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Бюджетний (комунальний) заклад «Центр надання соціальних послуг» Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Булави О.П.

свідка ОСОБА_5

встановив:

Позивач Кременецька міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що неповнолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 07 листопада 2025 року перебувають на обліку служби у справах дітей Кременецької міської ради, як діти, що опинилися у складних життєвих обставинах. Неповнолітній ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_7 протягом 6-ти місяців проживають в сім`ях патронатних вихователів, їх батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю самоусунулися від виконання батьківських обов`язків: не опікуються дітьми, не цікавляться їх здоров`ям, навчанням, емоційним станом, матеріально не забезпечують, не намагаються створити умови для проживання дітей, адже всі ці обов`язки перебрали на себе патронатні вихователі та їх помічники. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 буде відповідати найкращим інтересам дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з вироку Кременецького районного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 601/3549/23, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначено узгоджене сторонами угоди по примирення від 19 грудня 2023 року покарання у вигляді обмеження волі строком на 1(один) рік. Згідно вироку Кременецького районного суду від 15 грудня 2025 року у справі № 601/3811/25, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік. Вищезазначені юридичні факти негативно характеризують громадянина ОСОБА_1 , як батька дітей.

11 квітня 2026 року до органу опіки та піклування надійшла заява громадянки ОСОБА_2 , про те, що вона дає свою згоду на позбавлення її батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. 16 квітня 2026 року виконавчим комітетом Кременецької міської ради прийнято рішення № 3112 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав» громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на викладене, позивач просить позбавити батьківських прав громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх неповнолітніх дітей та стягнути аліменти на їх утримання.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

28 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Булава О.П. надіслав відзив на позовну заяву. Згідно з яким, просив відмовити в задоволені позову. Оскільки, позовні вимоги позивача про негайне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо неповнолітніх дітей не вiдповiдають принципу найкращих інтересів дитини, який є ключовим у цих категорiях спорiв. У данiй ситyацiї Вiдповідач прямо демонструє бажання бути присутнiм у життi синів та готовий до реальних позитивних змiн. При цьому Позивач не надає жодної можливостi для перевiрки такої змiни поведiнки, а одразу вимагає найжорсткiшого заходу - позбавлення батьківських прав. Збереження правового зв`язку з батьком відповідає потребі дітей в спілкуванні з батьком, їхній емоційній стабільності. Тому, задоволення позову про позбавлення батьківських прав не може бути визнано таким, що відповідає найкращим інтересам неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, клопотання представників сторін задоволено, викликано в судове засідання свідків.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Булава О.П. заперечив щодо позовних вимог позивача.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 , зазначила що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебувають в неї на вихованні біля п`яти місяців, тато ОСОБА_1 більше спілкується по телефону з ОСОБА_9 , мама телефонує до ОСОБА_11 . Батьки між собою посварені і складається враження, що дітей між собою поділили. Між дітьми є конфлікти. Діти вчились в школі, ОСОБА_9 зривав уроки, бився з іншими дітьми, приніс до школи ножа, хотів вистрибнути з вікна, говорить, що життя немає сенсу. ОСОБА_11 спокійний, не превертає до себе уваги. Діти хочуть бути з татом. Батьки кошти не передають. За тата ОСОБА_10 розповідав, як він виготовляв наркотики та алкоголь. ОСОБА_10 розповідає, що коли вони були з мамою в Польщі, ОСОБА_9 приходив додому в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_7 за ОСОБА_12 розповідав, що він вчиняв крадіжки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 , зазначив, що є патронатним вихователем, діти перебували в нього на вихованні протягом трьох місяців, діти є не прості, з ними мав багато клопотів. Їх не можна було одних відпускати в магазин, вони потребували постійний догляд та нагляд. Коли були в Польщі мали проблем із поліцією, на Україні це продовжилось. ОСОБА_11 трудолюбивий, але може здійснювати крадіжки. ОСОБА_9 має хорошу пам`ять, але розмовляє не адекватно. Діти перебуваючи в нього на вихованні відвідували школу, мали одяг та взуття. З батьками контактували, батько брав їх до себе. Конфлікт між батьками негативно впливає на дітей. Раніше вихованням дітей займалась бабуся. Про маму розповідали, що неспроможна виховувати дітей.

Допитана в якості свідка ОСОБА_14 , зазначила, що працює в секторі ювенальної превенції Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області. З ініціативи Служби у справах дітей проводила бесіду з дітьми, роз`яснювала правила поведінки. Однак не на одне прохання вони не реагують. ОСОБА_7 проявляє агресію, не хоче слухати інших людей. Татова поведінка погано впливає на ОСОБА_9 . Пів року тому діти були спокійніші. Діти говорять, що батько забере їх до себе, мама з ними не могла справитись. ОСОБА_7 говорить речі несумісні з реальністю. Діти хочуть проживати з татом.

Допитана в якості свідка ОСОБА_15 , зазначила, що працює психотерапевтом КНП «Кременецька опорна лікарня». Вказала, що в ОСОБА_9 є проблеми із поведінкою, він гіперактивний, вчителі скаржаться, один раз в тиждень приводять його на огляд. Батько на контакт не йшов. Діти розповідали, що коли жили з батьком то школу не відвідували, у них не було холодильника, мама з Польщі замовляла їм продукти і вони їх забирали в АТБ. Батько зловживав наркотиками та алкоголем. ОСОБА_10 хоче жити з батьком, оскільки переконаний, що в гуртожитку йому буде жити погано. ОСОБА_6 здійснював крадіжки. В ОСОБА_7 жахлива поведінка, приносив до школи ножа. Раніше діти не хотіли проживати з батьком, на даний час вже хочуть. Патронатний вихователь ОСОБА_16 гарно за ними доглядає, діти задоволені.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 , зазначила, що є бабусею ОСОБА_9 та ОСОБА_17 . З невісткою не спілкуються. З внуками спілкується по телефону. Знає, що вони хочуть проживати з батьком, а не в патронатній сімї. Вважає, що попередні патронатні вихователі не забезпечували дітей одягом та взуттям, залучали їх до важкої фізичної праці, такої як складати гіпсоблоки та рубати дрова. В ОСОБА_8 на даний час їм добре, вона заплатила за них сніданки в школі. Вказала, що ОСОБА_9 діти в школі ображають. Вказала, що знає, що ОСОБА_9 був в психлікарні, в палаті був один і вони з ним спілкувались по телефону. Коли діти перебували в Польщі вона з ними не спілкувалась. Оскільки ОСОБА_10 вчиняв крадіжки вони могли потрапити в Польщі в інтернат закритого типу, тому мама їх повернула в Україну. Батько дітям допомагає. Вважає, що матір необхідно позбавити батьківських прав. Повідомила суд, що при необхідності може взяти дітей на виховання терміном до одного місяця поки батько демобілізується.

Неповнолітній ОСОБА_6 зазначив, що хоче проживати з батьком, бо це краще ніж в гуртожитку. Зазначив, що коли проживав з батьком він сам готував борщ. Вказав, що до 11 років жив з бабусею. В 2023 по 2025 рік були з братом в Польщі, там їм було жити найкраще, мати купляла одяг. Оскільки з мамою на даний час не можуть жити, то хочуть жити з батьком. Батько цікавиться його життям. З ОСОБА_9 в нього погані відносини, в школі в брата погана поведінка. Коли проживали з батьком в школу не ходили, грали вдома ігри. Жити в патронатній сім`ї не хоче.

Малолітній ОСОБА_7 зазначив, що любить своїх батьків. З татом спілкується кожного дня, а з мамою рідко. З татом жити було не дуже добре, до школи не ходили, грали ігри та готовили їсти самі. Саме краще жити було в Польщі з мамою. З бабусею теж добре. На даний час хотів би жити з батьком.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача КУ «Центр надання соціальних послуг» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася судом належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, свідків, враховуючи подані учасниками справи заяви по суті справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких в інтересах малолітньої дитини звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що неповнолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 07 листопада 2025 року перебувають на обліку служби у справах дітей Кременецької міської ради, як діти, що опинилися у складних життєвих обставинах відповідно до наказів служби № 183-од, № 184-од від 07.11.2025 року «Про постановку на облік та реєстрацію в Єдиному електронному банку дітей, які опинились в складних життєвих обставинах».

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області 06 вересня 2011 року серія НОМЕР_1 , батьком записаний ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого держаної реєстрації актів цивільного стану Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області 28 травня 2013 року серія НОМЕР_2 , батьком записаний ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_2 .

Рішенням (заочним) Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 березня 2019 року у справі № 601/2321/18 громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було позбавлено батьківських відносно дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради від 08 травня 2019 року № 1552 «Про надання статусу дітям, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 » - було надано відповідний соціально-правовий статус.

Рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради від 08 травня 2019 року № 1553 «Про призначення опікуном ОСОБА_5 » - бабусю дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було призначено опікуном малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 травня 2023 року у справі №601/2321/18, скасовано заочне рішення Кременецького районного суду від 27 березня 2019 у справі №601/2321/18 про позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та призначено справу до нового розгляду.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 червня 2023 року у справі № 601/2321/18, відмовлено у позові про позбавлення батьківських громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

15 жовтня 2025 року до служби у справах дітей Кременецької міської ради надійшла заява від громадянки ОСОБА_2 , про те, що її сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з вересня 2025 року повернулися в Україну та проживають зі своїм батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який неналежно виконує свої батьківські обов`язки. Заявниця ОСОБА_2 залишилась проживати у Республіці Польща та не має можливості приїхати до України.

Працівниками служби у справах дітей було здійснено виїзд за даною адресою та складено відповідний акт обстеження умов проживання від 24.10.2025 № 115/0212.Згідно акту обстеження було встановлено, що умови проживання задовільні, гігієна підтримується, продукти харчування у невеликій кількості, холодильник відсутній. Діти мають окрему кімнату з роздільними місцями для сну, постільна білизна відсутня, одяг та взуття наявні. Батько не працює, діти протягом місяця не влаштовані до школи, на вулицю виходять рідко, продукти харчування їм купує тітка за кошти, які надсилає мама.

Згідно акту оцінки потреб сім`ї від 30.10.2025 року наданого БКЗ «Центр надання соціальних послуг» Кременецької міської ради встановлено, що діти перебувають у складних життєвих обставинах. Основними чинниками, що спричинили СЖО є невиконання батьком ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків (не забезпечував дітям нормального харчування, не влаштував дітей до закладу освіти, для здобуття обов`язкової повної загальної середньої освіти, діти мали пригнічений стан, були заляканими).

На підставі заяви матері ОСОБА_2 та беручи до уваги акт обстеження умов проживання і оцінку потреб сім`ї, дітей ОСОБА_18 та ОСОБА_19 було влаштовано до сім`ї патронатного вихователя (наказ від 11.11.2025 №187-од «Про влаштування малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_13 »; рішення виконавчого комітету Кременецької міської ради від 19.11.2025 року № 2838 «Про влаштування дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_13 »).

Рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради від 10.02.2026 № 2980 «Про влаштування дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_8 », дітей влаштовано в патронатну сім`ю ОСОБА_8 , що функціонує за адресою : АДРЕСА_2 .

Згідно листа БКЗ «Центр надання соціальних послуг» від 11.03.2026 року № 107 встановлено, що ОСОБА_1 відмовляється від зустрічі з фахівцями центру надання соціальних послуг, не допускає працівників в квартиру. Візити здійснювались 25.02.2026 року, 26.02.2026 року, 05.03.2026 року, однак ОСОБА_1 не допустив фахівців із соціальної роботи до квартири. 02.03.2026 року відбулась телефонна розмова фахівця центру з ОСОБА_1 , в ході якої він повідомив, що не буде співпрацювати з центром надання соціальних послуг.

Згідно психолого-педагогічної характеристики від 13 березня 2026 року № 47 виданої НВК «Кременецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5-ДНЗ», встановлено, що ОСОБА_7 навчався у даному закладі освіти з першого класу, з 02.09.2017 року до 12.02.2026 року. У період навчання у 5-6 класах перебував за кордоном з мамою, навчався за сімейною формою. Протягом навчання 2025-2026 н. р. у 7-му класі ОСОБА_7 пізнавальних інтересів не виявляв, мотивація до навчання у нього була недостатньо сформована. В період проживання у патронатній сім`ї, систематично відвідував школу, вчасно приходив на заняття, але не виявляв бажання бути на уроці: мав звичку під час уроків ходити по школі. Домашні завдання виконував. Був забезпечений сезонним одягом, мав все необхідне шкільне приладдя. Батько, ОСОБА_1 , протягом навчання у школі з 1-го класу на батьківські збори не приходив, шкільним життям не цікавився. У 2025-2026 роках двічі цікавився станом відвідування школи дітьми. Коли батько двічі приходив до школи з синами порозмовляти, діти бажання спілкуватися з ним не виявили, його слів не сприймали через манеру висловлювання (крики, погрози, претензії). Мама, ОСОБА_2 , протягом навчання дитини у школі на очній формі на батьківські збори не приходила, шкільним життям дитини не цікавилась, контактів з вчителями не підтримувала

Згідно психолого-педагогічної характеристики від 13 березня 2026 року № 46 виданої НВК «Кременецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5-ДНЗ», встановлено, що ОСОБА_6 навчався у даному закладі освіти з першого класу, з 02.09.2017 року до 12.02.2026 року. У період навчання у 7-8 класах перебував за кордоном з мамою, навчався за сімейною формою. Протягом навчання 2025-2026 н. р. у 9-му класі поводився замкнуто, відсторонено від інших учнів, не проявляв активності у встановленні дружніх стосунків. В період проживання у патронатній сім`ї, систематично відвідував школу, вчасно приходив на заняття, але був схильним до прогулів. Домашні завдання виконував. Був забезпечений сезонним одягом, мав все необхідне шкільне приладдя. Батько, ОСОБА_1 , протягом навчання у школі з 1-го класу на батьківські збори не приходив, шкільним життям не цікавився. У 2025-2026 роках двічі цікавився станом відвідування школи дітьми. Коли батько двічі приходив до школи з синами порозмовляти, діти бажання спілкуватися з ним не виявили, його слів не сприймали через манеру висловлювання (крики, погрози, претензії). Мама, ОСОБА_2 , протягом навчання дитини у школі на очній формі на батьківські збори не приходила, шкільним життям дитини не цікавилась, контактів з вчителями не підтримувала

Згідно психолого-педагогічної характеристики від 23 березня 2026 року № 0311/31, виданої Попівецькою гімназією ОСОБА_6 проживає в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_8 , навчається в даному закладі освіти з 13 лютого 2026 року. Зовнішній вигляд у ОСОБА_20 завжди охайний, доглянутий. Завжди забезпечений усім необхідним для навчання. За час навчання зарекомендував себе, як веселий, товариський учень. На уроках безініціативний, навчається не в повну міру своїх сил. ОСОБА_20 вразливий та чутливий до критики, що може проявлятися у раптових емоційних реакціях. Має високий рівень потреби у спілкуванні з ровесниками. Він підтримує дружні стосунки з однокласниками. З повагою ставиться до вчителів та дуже позитивно відгукується про патронатних вихователів. Батьки не підтримують зв`язок з навчальним закладом та не цікавляться досягненнями сина.

Згідно психолого-педагогічної характеристики від 23 березня 2026 року № 0311/30 виданої Попівецькою гімназією ОСОБА_7 проживає в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_8 , навчається в даному закладі освіти з 13 лютого 2026 року. Зовнішній вигляд у ОСОБА_9 завжди охайний. Одяг відповідає віку, погоді на вулиці та сезону, забезпечений усіма канцелярським приладдям для навчання. Батьки не цікавляться навчальними досягненнями ОСОБА_9 , не підтримують зв`язок з навчальним закладом. Хлопець рухливий та гіперактивний. Має низький рівень навчальної мотивації. Навчається не в повну міру своїх сил. До виконання громадських доручень ставиться байдуже. Систематично порушує норми та правила поведінки. Емоційні прояви спонтанні, буває дратівливий та збуджений, часто демонструє швидку зміну емоцій та агресивно реагує на обставини, що склалися. ОСОБА_9 потребує постійної уваги, розуміння, підтримки та корекції емоційно-вольової сфери.

Згідно характеристики, підготовленої психотерапевтом ОСОБА_15 , після проведення бесіди з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що дитина перебуває під патронатним вихованням у сім`ї ОСОБА_8 , де забезпечений належними умовами проживання, догляду та виховання. На момент первинного влаштування дитина проявляла ознаки емоційної напруженості, недовіри до дорослих, був замкнутим, у відповідях - коротким, інколи демонстративною та підвищено гучною. Спостерігалася соціальна дезадаптація, зокрема відсутність систематичного відвідування школи. ОСОБА_20 демонструє позитивне емоційне ставлення до матері, зберігає прив`язаність, однак відзначається внутрішня амбівалентність. Не розуміє причин тривалого невиконання матір`ю батьківських обов`язків. Висловлює почуття провини за власну поведінку (вчинення крадіжок під час перебування за кордоном) що, за його словами, стало причиною повернення в Україну. Контакт з матір`ю підтримується епізодично (телефонні дзвінки рідкісні). Матеріальне забезпечення з її боку відсутнє - одяг та інші потреби забезпечуються патронатною сім`єю. До батька сформоване негативнее ставлення. За словами дитини, батько систематично перебував у стані алкогольного сп`яніння, проявляв агресивну поведінку (підвищення голосу, крики). Дитина також висловлює припущення щодо можливого вживання батьком наркотичних речовин. На момент проживання дітей з батьком не були забезпеченні базові потреби (випадки відсутності харчування, неналежний догляд).

Згідно характеристики, підготовленої психотерапевтом ОСОБА_15 , після проведеної бесіди з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що дитина перебуває під патронатним вихованням у сім`ї ОСОБА_8 , де забезпечений належними умовами проживання, догляду та виховання. Під час первинного влаштування дитина перебувала у стані вираженого емоційного напруження: був збудженим, рухливим, схильним до плачу. Спостерігалося відчуття образи, внутрішній протест та негативнее сприйняття навколишнього середовища. Ставлення до матері без вираженого негативізму. Водночас, ОСОБА_9 уникає обговорення теми матері, відчуває труднощі у вербалізації власних переживань та не може повністю прийняти ситуацію її фактичної відсутності у процесі виховання. Переважає негативне ставлення. ОСОБА_7 відмічає численні випадки невиконання батьком обіцянок («влаштуюся на роботу», «завтра все зробимо»), що сформувало недовіру до нього. Також зазначає, що батько не забезпечував базових потреб (харчування, одяг), що вплинуло на відчуття безпеки та стабільності. ОСОБА_7 перебуває у процесі психологічної адаптації після пережитого несприятливого життєвого досвіду.

На засідання комісії із захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кременецької міської ради, яке відбулось 27 березня 2026 року, матір ОСОБА_2 не з`явилась та не вийшла на зв`язок в телефонному режимі, хоча була належним чином повідомлена про питання яке розглядалось та час проведення засідання.

Згідно вироку Кременецького районного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 601/3549/23, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначено узгоджене сторонами угоди по примирення від 19 грудня 2023 року покарання у вигляді обмеження волі строком на 1(один) рік.

А, згідно вироку Кременецького районного суду від 15 грудня 2025 року у справі №601/3811/25, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

11 квітня 2026 року до органу опіки та піклування надійшла заява громадянки ОСОБА_2 , про те, що вона дає свою згоду на позбавлення її батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

16 квітня 2026 року виконавчим комітетом Кременецької міської ради прийнято рішення № 3112 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав» громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Норми статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці; позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 6 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дітей на їх виховання, захист їх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дітьми, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин саме цієї справи не доведено.

На думку суду, лише самого встановлення факту неналежного виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, згідно із положеннями діючого в Україні сімейного законодавства, є недостатнім для позбавлення особи батьківських прав.

За таких умов, враховуючи те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Разом з тим, як зазначає Пленум Верховного суду України у постанові від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька та матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Сукупність зібраних у справі доказів свідчить, що відповідачі не в повній мірі належно виконують батьківські обов`язки щодо виховання синів.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачів слід попередити про необхідність зміни їх ставлення до виховання дітей.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 258, 259, 264, 265, 273, 282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

В позові відмовити.

Попередити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність зміни ставлення до виховання своїх дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2026 року.

Головуючий: