Ухвала суду № 139152893, 21.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/9734/25

6/465/311/26

У Х В А Л А

Іменем України

21.08.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Гулієвої М. І.,

за участі секретаря судових засідань Паньковецької Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові питання про розстрочення виконання судового рішення від 09.07.2026 у цивільній справі №465/9734/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 09.07.2026 у цивільній справі №465/9734/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" заборгованість за кредитним договором №07.03.02.2025-100002602 від 07.03.2025 в сумі 47520 (сорок сім тисяч п"ятсот двадцять) гривень 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 коп., заборгованості по процентах в розмірі 27 900 (двадцять сім тисяч дев"ятсот) гривень 00 коп., заборгованості по комісії в розмірі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) гривень 00 коп., судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1926 гривень 25 коп.

Ухвалою суду від 04.08.2026 виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення Франківського районного суду м. Львова від 09.07.2026 у цивільній справі №465/9734/25, вірно зазначивши загальний розмір заборгованості за кредитним договором №07.03.02.2025-100002602 від 07.03.2025, який підлягає стягненню з відповідача, в сумі 47520 (сорок сім тисяч п"ятсот двадцять) гривень 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 коп., заборгованості по процентах в розмірі 27 900 (двадцять сім тисяч дев"ятсот) гривень 00 коп., заборгованості по комісії в розмірі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) гривень 00 коп.

В подальшому представниця відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про розтермінування виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 09.07.2026 у цивільній справі №465/9734/25 строк на 1 (один) рік та встановити графік щомісячних платежів. Заяву мотивує тим, що відповідач повністю визнає наявність боргових зобов`язань, не ухиляється від їх виконання та має щирий намір погасити заборгованість. Проте, на даний час він перебуває у вкрай важкому матеріальному та життєвому становищі, перебуває за межами України на території Федеративної Республіки Німеччина. Через форс-мажорні обставини, а саме перебування під вартою на території Республіки Хорватія у минулому, відповідач втратив роботу. У Німеччині на його утриманні перебуває непрацююча дружина та двоє неповнолітніх дітей: син (7 років) та донька (3 роки). Донька є особою з інвалідністю з дитинства, і наразі триває процес її лікування. Просить заяву задоволити.

В судове засідання заявниця не прибула, подала заяву про проведення судового засідання без її участі, заяву просить задоволити та розтермінувати виконання рішення суду на один рік.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи та подану заяву, суд приходить до наступного.

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 09.07.2026 у цивільній справі №465/9734/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" заборгованість за кредитним договором №07.03.02.2025-100002602 від 07.03.2025 в сумі 47520 (сорок сім тисяч п"ятсот двадцять) гривень 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 коп., заборгованості по процентах в розмірі 27 900 (двадцять сім тисяч дев"ятсот) гривень 00 коп., заборгованості по комісії в розмірі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) гривень 00 коп., судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1926 гривень 25 коп.

Рішення не оскаржене та набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявниця стверджує, що можливості сплатити одним платежем всю суму заборгованості на даний час у відповідача ОСОБА_1 немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище та перебування на його утриманні двох дітей, а також інвалідність однієї дитини, в підтвердження чого долучила відповідні документи.

Зокрема, з долучених свідоцтв серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є батьком малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З заключення Університетської клінічної лікарні землі Заарланд (Німеччина) від 04 лютого 2026 року, перекладеного з німецької мови на українську мову, вбачається, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявний діагноз - відторгнення рогівкового трансплантата ока.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що є підстави для розстрочення рішення суду терміном на 1 (один) рік.

Стороною позивача не надано будь - яких доказів, які б спростовували обставини, викладені в заяві про розстрочку виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 258 - 260, 263, 435 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 09.07.2026 у цивільній справі №465/9734/25 задоволити.

Розстрочити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) виконання рішення Франківського районного суду м.Львова від від 09.07.2026 у цивільній справі №465/9734/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з дня набрання даної ухвали суду законної сили, шляхом сплати щомісячного платежу:

до 01.10.2026 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.11.2026 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.12.2026 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.01.2027 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.02.2027 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.03.2027 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.04.2027 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.05.2027 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.06.2027 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.07.2027 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.08.2027 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.;

до 01.09.2027 - 3960 (три тисячі дев"ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя М. І. Гулієва