Ухвала суду № 139151799, 21.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5159/26

провадження №: 2-с/398/32/26

УХВАЛА

Іменем України

"21" серпня 2026 р. м.Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Петренко С.Ю. розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Гулий Андрій Васильович, про скасування судового наказу,

ПОСТАНОВИВ:

20.08.2026 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник, адвокат Гулий А.В., про скасування судового наказу від 10.08.2026 року по справі № 398/5159/26, в якій зазначено, що із судовим наказом боржник не згоден, вважає, що цей наказ підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що існує спір про право. Зокрема, зазначено, що Боржник не погоджуються із зазначеним судовим наказом та вважає його таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. ОСОБА_1 отримав ордер на заселення в службове жиле приміщення (квартиру), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується ордером на службове жиле приміщення № 7 від 17 жовтня 2023 року, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 617 від 12 жовтня 2023 року. Відповідно до акту прийняття-передачі службової житлової площі від 14.02.2024 р. ОСОБА_1 повністю звільнив вищевказане службове житлове приміщення. Починаючи з 14 лютого 2024 року ОСОБА_1 за вказаною адресою: АДРЕСА_1 не проживає та не користується зазначеним житловим приміщенням. Відповідно до довідки № 903 про відсутність заборгованості за послуги розподілу природного газу від 30.01.2024 р. та довідки про відсутність заборгованості № 124527 від 30.01.2024 р. заборгованість за послуги розподілу природного газу відсутні. Таким чином, станом на момент звільнення ОСОБА_1 службового житлового приміщення будь-яка заборгованість за спожитий природний газ була відсутня, що підтверджується вищезазначеними документами. Разом із тим, як зазначено у судовому наказі, заборгованість у розмірі 16 264 грн. 10 коп. нарахована за період з жовтня 2024 року по травень 2026 року, тобто за період, коли ОСОБА_1 вже не проживав у зазначеному житловому приміщенні. Таким чином, боржник заперечує проти наявності у нього заборгованості за спожитий природний газ, оскільки зазначена заборгованість нарахована за період після звільнення ним службового житлового приміщення та припинення фактичного користування ним. Представником заявника також заявлено вимогу про стягнення із заявника на користь ОСОБА_1 понесених ним витрат на оплату судового збору.

Дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу та матеріали цивільної справи № 398/5159/26, приходжу до таких висновків.

10.08.2026 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2024 року по травень 2026 року в розмірі 16264 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 10 копійок та судових витрат.

Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 зазначено, що із судовим наказом від 10.08.2026 року ознайомився 12.08.2026 року, що підтверджується матеріалами справи, а саме повідомленням про вручення судового наказу, а тому боржник дотримався всіх строків звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснив заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Подана заява за формою та змістом відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 ЦПК України, а отже відсутні підстави для повернення заяви про скасування судового наказу.

Суддею встановлено, що судовий наказ було винесено 10.08.2026 року, боржник не згоден із сумою нарахованої заборгованості, а тому, відповідно до норм ЦПК заборгованість за послуги не є безспірною сумою, та не може бути розглянуто у наказному провадженні.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.

За таких обставин, суддя вважає необхідним заяву про скасування судового наказу задовольнити та скасувати вищевказаний судовий наказ, оскільки вимога боржника та висловлені в заяві доводи щодо скасування вказаного судового наказу свідчать про наявність спору про право, можливість боржника більш повно реалізувати свої права як відповідача в позовному провадженні.

Таким чином, після надходження заяви про скасування наказу суддя, за результатами її розгляду, наділений повноваженнями лише на скасування судового наказу, оскільки подання такої заяви свідчить про наявність спору між сторонами. Тому суддя вважає за необхідне цей судовий наказ скасувати.

Щодо вимоги боржника про відшкодування витрат на сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Процедура скасування судового наказу регулюється статтею 171 ЦПК України. Згідно з ч. 2 цієї статті, в ухвалі про скасування судового наказу суд роз`яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Проте дана стаття, яка є спеціальною нормою, не містить положень щодо покладення на стягувача обов`язку з відшкодування боржнику судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Згідно зі ст. 160 ЦПК України, наказне провадження є особливою спрощеною формою цивільного судочинства для стягнення безспірної заборгованості. Скасування судового наказу свідчить лише про наявність спору про право, який має вирішуватися у позовному провадженні, а не про неправомірність дій стягувача на момент звернення із заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат (ст. 141 ЦПК України), за яким витрати покладаються на сторону, проти якої ухвалено рішення, застосовується лише за результатами розгляду справи у позовному провадженні. Оскільки при скасуванні судового наказу суд не вирішує спір по суті, правові підстави для застосування ст. 141 ЦПК України на цій стадії відсутні.

Окрім цього, стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору з державного бюджету. Така підстава, як скасування судового наказу, у цьому переліку відсутня.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що чинним законодавством не передбачено механізму відшкодування боржнику витрат на сплату судового збору при скасуванні судового наказу. Питання про остаточний розподіл цих витрат може бути вирішене лише у разі звернення стягувача з позовом у загальному порядку, залежно від результатів розгляду такого позову.

На підставі викладеного, вимога боржника про стягнення зі стягувача або повернення з бюджету судового збору за подання заяви про скасування судового наказу задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 260, 261 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Гулий Андрій Васильович, про скасування судового наказу - задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 10.08.2026 року про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (адреса місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 1, код за ЄДРПОУ 40121452, рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 300465) заборгованість за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2024 року по травень 2026 року в розмірі 16264 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 10 копійок та судовій збір у розмірі 332,80 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» право на звернення з тією самою вимогою до суду у порядку спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО