Ухвала суду № 139151538, 21.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6085/26

1-кс/308/4627/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження №12024070000000483, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.305 та ч. 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, згідно з яким просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2026 (справа №308/6186/26, провадження №1-кс/308/3857/26) у рамках кримінального провадження №12024070000000483, у частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Samsung M14» з сім картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 ); ноутбук «Asus» без паролю; 4 стартові пакети Київстар; 7 банківських карток, які були вилучені під час обшуку 18.06.2026 за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог клопотання адвокат посилається на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2026 в рамках кримінального провадження №12024070000000483 було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, вилучене 18.06.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 .

Представник зауважує, що власники майна, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не є стороною кримінального провадження, вони не є підозрюваними в кримінальному провадженні та взагалі до вчинення злочину відношення не мають. Так само, відношення до вказаного злочину не мають грошові кошти та інше майно, яке було вилучено під час обшуку. Майно в частині грошових коштів власникам повернуто. Однак, все інше, а саме мобільний телефон, банківські карточки та ноутбук наразі знаходяться під арештом.

Представник зауважує, що в результаті накладення арешту на банківські карточки, а також мобільний телефон, суд у даному випадку позбавив власників майна права на існування та проживання, оскільки не мають можливості зняти грошові кошти та відповідно купляти їжу та сплачувати комунальні платежі. Щодо мобільного телефону, на який було накладено арешт, то станом на даний час мобільний телефон оглянуто працівниками поліції, відповідно наразі відпала потреба у накладенні арешту. Так як власники майна та майно, на яке накладено арешт, до вказаного кримінального правопорушення відношення не мають, відповідно і відпадає правова підстава накладення арешту на зазначене майно, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України

Власник майна ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, однак останньою подана заява про розгляд клопотання без участі. Клопотання підтримує та просить скасувати арешт на майно.

Слідчий відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Одночасно повідомив, що мобільний телефон «Samsung M14» та ноутбук «Asus» були оглянуті працівниками УБН ГУНП в Закарпатській області.

Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Розглянувши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024070000000483, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.305 та ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2026 (справа №308/6186/26, провадження №1-кс/308/3857/26) задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури, про арешт майна у рамках кримінального провадження №12024070000000483, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.305 та ч. 3 ст. 307 КК України. Постановлено накласти арешт на майно, що вилучено 18.06.2026 під час проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, а саме, серед іншого:

мобільний телефон марки «Samsung M14» з сім картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 );

ноутбук «Asus» без паролю;

4 стартові пакети Київстар;

7 банківських карток.

Накладаючи арешт на зазначене майно слідчий суддя виходив з наявності сукупності розумних підозр вважати, що зазначене майно є доказом кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, а відтак, дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024070000000483 не доведено, що є необхідність у забезпеченні кримінального провадження, як арешт на майно, що накладений згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2026 (справа №308/6186/26, провадження №1-кс/308/3857/26), а саме, на мобільний телефон марки «Samsung M14» з сім картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 ); ноутбук «Asus» без паролю; 4 стартові пакети Київстар; 7 банківських карток, вилучені 18.06.2026 під час проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК слідчий суддя вважає, що відпала потреба у подальшому арешті мобільного телефону марки «Samsung M14» та ноутбука «Asus», оскільки слідчим зазначено, що вищевказані речі були оглянуті працівниками УБН ГУНП в Закарпатській області.

Крім того представник зауважує, що вилучені картки належать особам, які не мають відношення до кримінального провадження.

На підтвердження свої доводів представником власника майна були надані копії довідок про наявність картки: від 30.07.2026, згідно з якою картка НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 ; від 30.07.2026, згідно з якою картка НОМЕР_5 належить ОСОБА_8 ; від 30.07.2026, згідно з якою картка НОМЕР_6 належить ОСОБА_4 ; від 30.07.2026, згідно з якою картка НОМЕР_7 була видана на ім`я ОСОБА_9 .

Слідчим не надано доказів, які б давали розумні підстави вважати, що вилучені банківські картки та стартові пакети Київстар, які були предметом арешту, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, зокрема можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій, або набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя констатує, що положеннями ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2026 (справа №308/6186/26, провадження №1-кс/308/3857/26), підлягає до часткового задоволення, оскільки представником власника майна доведено, що арешт на вилучені картки та стартові пакети Київстар накладено необґрунтовано, а у арешті на мобільний телефон та ноутбук відпала потреба.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК України, підлягають апеляційному оскарженню, про що зазначила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 16 червня 2026 року у справі №757/31639/22.

Керуючись ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати частково арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2026 (справа №308/6186/26, провадження №1-кс/308/3857/26, а саме на:

мобільний телефон марки «Samsung M14» з сім картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (пароль 2418);

ноутбук «Asus» без паролю;

4 стартові пакети Київстар;

банківську картку за номером НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_8 ;

банківську картку за номером НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_8 ;

банківську картку за номером НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_4 ;

банківську картку за номером НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_9 .

У решті вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1