Ухвала суду № 139151379, 21.08.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7371/26

2/303/3494/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 серпня 2026 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР»», Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Мукачівського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР»», Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Мукачівського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

У позові позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору так як є особою з інвалідністю.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Позивач на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору до позову додала довідку № 027691 відповідно до якої «Минда-Балецька Олена Мих» має інвалідність II групи.

Разом з тим, відповідно до позовної заяви та доданої до неї копії паспорту громадянина України позивач зазначена як « ОСОБА_1 ».

У зв`язку з цим, позивачу додатково обґрунтувати належність довідки № 027691 та підтвердити наявність встановленої інвалідності II групи на цей час.

Зазначене дасть змогу суду належним чином переконатися у наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому в силу вимог, встановлених п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлене порушене право. Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних з визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 640/7310/19 (провадження 11-905заі19), від 27.10.2021 року у справі № 9901/337/21 (провадження 11-416заі21)).

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позов заявлено до чотирьох відповідачів. Разом з тим, в позовній заяві не конкретизовано зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, не належним чином викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги кожного з відповідачів.

Також, в своєму позові позивач сформувала такі вимоги: «Зняти арешти та заборони відчуження, а також вилучити записи із реєстру боржників внесені щодо спадкодавця ОСОБА_2 , як такі що перешкоджають реалізації прав та обов`язків спадкоємця за законом ОСОБА_1 ».

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння.

Проте, всупереч наведеного позивач, просить зняти арешти та заборони відчуження, а також вилучити записи із реєстру боржників без відповідною конкретизації кожного арешту чи заборони відчуження, підстав їх накладення та ін.

Таким чином, позивачу необхідно викласти позовну заяву в редакції, що відповідатиме вимогам ЦПК України, зокрема, ст. 175 цього Кодексу.

Додатково звертається увага і на те, що в позовній заяві зазначено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеша А.М., Центр надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради, Центр надання адміністративних послуг Чинадіївської селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має приймати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи при відкритті суддею провадження у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2023 року у справі № 990/222/23).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 3 ст. 53 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що необхідною умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є те, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки цих осіб, щодо однієї зі сторін.

Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Разом з тим, позовна заява не містить жодного обґрунтування щодо наявності підстав для залучення до участі у справі цих осіб як третіх осіб.

Таким чином, позивачу необхідно належним чином обґрунтувати наявність підстав для залучення до участі у справі як третіх осіб державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеша А.М., Центр надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради, Центр надання адміністративних послуг Чинадіївської селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом з тим, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідачів Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Мукачівського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а також у зазначених у позові як треті особи державного нотаріуса Першої мукачівської державної нотаріальної контори Плеша А.М., Центру надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради, Центру надання адміністративних послуг Чинадіївської селищної ради, ОСОБА_3 , і ОСОБА_5 . Таким чином, позивачу необхідно зазначити такі відомості.

Також згідно з ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

Так, відповідачем у позові зазначено - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, однак з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що код ЄДРПОУ 00015622, вказаний позивачем в позові, присвоєно іншій юридичній особі.

Так, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зі змісту наведених процесуальних норм випливає, що для визначення правильного найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження юридичних осіб - сторін у справі, суд користується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, судом встановлено, що вказані у позові найменування і код ЄДРПОУ відповідача не співпадають.

Такий недолік також присутній і щодо зазначених у позові як треті особи Центру надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради та Центру надання адміністративних послуг Чинадіївської селищної ради, так як ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України щодо цих осіб позовна заява взагалі не містить.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, суд вважає, що позивачу слід визначитися із вірним найменуванням та/або ідентифікаційним кодом відповідача та зазначених в позові третіх осіб, що в свою чергу мають мати статус юридичної особи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР»», Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Мукачівського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний