Рішення № 139150500, 20.08.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/6245/25

Номер провадження 2/213/375/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Хмельової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

представника позивача Черненко Є.І.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.

В обґрунтування позову зазначає, що Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання. Житловий будинок АДРЕСА_1 технічно під`єднаний до інженерних мереж АТ «Криворізька теплоцентраль» та забезпечується постачанням теплової енергії, яку надає позивач. ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення загальною площею 58,7 кв.м, що вбудоване в 1 поверх житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач отримував теплову енергію, але в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснював. Факт поставки теплової енергії у період з 01 листопада 2023 року по 31 березня 2025 року підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому знаходиться приміщення 72. Відповідно до розрахунку за період з листопада 2023 року по березень 2023 року відповідач має заборгованість з постачання теплової енергії у загальному розмірі 50 695,60 грн та з плати за абонентське обслуговування за період з квітня 2023 року по березень 2025 року у розмірі 547,68 грн. Внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства та наявності заборгованості з оплати за отримані послуги, позивачем нараховані інфляційні втрати 5 526,81 грн, 3% річних 1 685,79 грн та пеню 2 052,76 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 60 508,64 грн.

Відповідач подав відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги не визнає. Зазначає, що він дійсно є власником нежитлового приміщення 1, що знаходиться в буд. АДРЕСА_1 добровольчої армії в АДРЕСА_1 . Однак, дане приміщення ним здається у оренду. Орендарями нежитлового приміщення в спірний період були: в період з 01 серпня 2023 року по 01 серпня 2024 року був ФОП ОСОБА_2 ; в період з 01 вересня 2024 року по 01 вересня 2025 року ФОП ОСОБА_3 . За умовами договорів оренди усі комунальні платежі здійснюють саме орендарі. Також у договорах передбачено, що орендар сам повинен укласти відповідні договори з усіма службами, які надають комунальні послуги. У разі якщо договори не будуть укладені, орендар буде виступати в суді у якості належного відповідача. У зв`язку із цим вважає себе неналежним відповідачем. Крім того, зазначає, що він не отримував від позивача жодного повідомлення про наявність заборгованості та необхідності її сплати. Розрахунок заборгованості позивача вважає некоректним та таким, що не відповідає дійсності. З посиланням на Постанову КМУ від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» не погоджується із нарахуванням штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача надано відповідь на відзив, у якому зазначають, що відповідач, як власник майна, не позбавлений права передавати своє нерухоме майно в оренду. Однак передача майна в оренду не позбавляє власника нести зобов`язання з його утримання. Крім того, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії укладено укладено лише між власником та надавачем послуг. Даний факт підтверджується судовими рішеннями у справах №213/2486/21, №213/5010/23, за якими з ОСОБА_1 , як з власника нежитлового приміщення, вже стягувалась заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії за минулі періоди. Рішення набрали законної сили і є преюдиційними. Вказує, що договори оренди містять два суперечних пункти, зокрема у пункті 2.2.6. договору встановлено обов`язок орендаря сплачувати комунальні послуги, а пунктом 3.1. договору передбачено право орендаря за домовленістю сторін сплачувати орендодавцю суму орендних платежів із врахуванням усіх необхідних комунальних платежів за місяць. За таких обставин складно встановити, яка саме сума була отримана відповідачем та хто був зобов`язаний сплачувати комунальні платежі. Крім того, якщо договір оренди зобов`язує орендаря платити за послуги, але він цього не робить, постачальник послуг може стягнути борг з власника, який потім має право регресної вимоги до орендаря. Контролювати виконання вимог договору має саме відповідач, а не позивач, і нести негативні наслідки від неналежного виконання договірних зобов`язань з третіми особами має також відповідач, а не позивач. З огляду на те, що відповідачем приміщення використовується не для постійного проживання, враховуючи статус нерухомого майна, як нежитлового приміщення, позивач правомірно нараховував відповідачу відповідні санкції та суми за ст. 625 ЦК за прострочення оплати послуг з теплопостачання за тарифом для категорії «інші споживачі», а не для «населення», бо таке приміщення не призначене для проживання, а використовується у інший спосіб. Тому посилання відповідача на Постанову КМУ від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» є безпідставним. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що він приміщення здавав у оренду, і саме орендарі мали укласти договори на постачання теплової енергії та сплачувати за неї.

27 листопада 2025 року позовна заява надійшла до суду.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі в справі в якості співвідповідачів за позовом відмовлено та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Треті особи до судового засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких заяв, клопотань та пояснень суду не надали.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, встановив такі обставини.

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов`язане здійснювати оплату за отриману теплову енергію згідно з особовим рахунком і встановленими тарифами.

Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення загальною площею 58,7 кв.м вбудованого в перший поверх житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію 09 січня 2011 року.

Встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 встановлено вузол обліку теплової енергії, що підтверджується актом технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 04 жовтня 2022 року та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №171/253.

Позивачем регулярно та відповідно до тарифів на теплову енергію надавалися комунальні послуги, що підтверджується актами про надання теплоносія від 19 листопада 2023 року, від 27 жовтня 2024 року, актами про припинення подачі теплоносія від 23 березня 2023 року, від 28 березня 2024 року, від 27 березня 2025 року, а також відповідними рішеннями Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2022/2023, 2023/2024, 2024/2025.

Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2023 року по березень 2025 року склало: листопад 2023 року 5,80 Гкал, грудень 2023 17,38 Гкал, січень 2024 18,53 Гкал, лютий 2024 14,27 Гкал, березень 2024 14,62 Гкал, листопад 2024 14,98 Гкал, грудень 2024 20,32 Гкал, січень 2025 20,68 Гкал, лютий 2025 19,76 Гкал, березень 2025 10,67 Гкал.

Позивачем протягом жовтня 2023 року квітня 2025 року направлялись відповідачу рахунки- фактури щодо вартості послуг з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг).

Згідно з наданим до суду детальним розрахунком суми грошових зобов`язань станом на 26 вересня 2025 року за період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , значиться заборгованість по платі за абонентське обслуговування в розмірі 547,68 грн, заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 50 695,60 грн.

Внаслідок порушення відповідачем вимог законодавства щодо оплати комунальних послуг позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат 5 526,81 грн, 3% річних 1 685,79 грн та пені 2 052,76 грн.

01 серпня 2023 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке перебуває у власності орендодавця.

Згідно п.1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 58,7 кв.м, та літній майданчик площею 79,4 кв.м, у стані, що дозволяє його нормальну експлуатацію.

Пунктом 2.2.6. договору оренди передбачено обов`язок орендаря сплачувати усі необхідні комунальні платежі, а також платежі за газ, електроенергію тощо, та заключити на час оренди усі необхідні договори від свого імені з підприємствами та організаціями, які надають послуги та виконують відповідні роботи.

У п.3.1. договору оренди сторони погодили, що орендар має вчасно робити орендні платежі в сумі 6 000,00 грн в місяць без урахування необхідних комунальних та інших платежів. Сума орендної плати може за домовленістю сторін складатися з суми усіх необхідних комунальних платежів за місяць з урахуванням у тому числі використаних електроенергії, води та інше.

Строк оренди встановлюється один рік починаючи з 01 серпня 2023 року по 01 серпня 2024 року з правом пролонгації (п.4.1. договору оренди).

01 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке перебуває у власності орендодавця.

Пунктом 2.2.6. договору оренди передбачено обов`язок орендаря сплачувати усі необхідні комунальні платежі (тепломережа, вивіз сміття, послуги КЖП та інше), а також платежі за газ, воду, електроенергію тощо, та заключити на час оренди усі необхідні договори від свого імені з підприємствами та організаціями які надають послуги та виконують відповідні роботи. У разі якщо договори не буде заключено то орендар буде виступати в суді у якості належного відповідача.

Строк оренди встановлюється один рік починаючи з 01 вересня 2024 року по 01 вересня 2025 року з правом пролонгації (п.4.1. договору оренди).

Інші умови договору оренди від 01 вересня 2024 року аналогічні умовами договору оренди від 01 серпня 2023 року.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають з неналежного виконання споживачем зобов`язань з оплати наданих послуг.

За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Постачання теплової енергії є комунальною послугою (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із п.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (ст.1 Закону України «Про теплопостачання»).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.

Якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою КМУ «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови КМУ від 08 вересня 2021 року № 1022) (далі Правила № 830).

Положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про надання послуги з постачання теплової енергії. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з постачання теплової енергії може бути у вигляді мовчання.

АТ «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу АТ «Криворізька теплоцентраль» не надійшло документів про рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про обрання моделі договірних відносин, з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно актів, наданих позивачем, до житлового будинку АДРЕСА_1 , відтак і до нежитлового приміщення, власником якого є відповідач, подавалось теплопостачання та відповідно вимикалось по закінченню опалювального сезону.

Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону.

Відповідно до п. 30 Типового договору, визначено, що площа за послугу з постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил №830 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу його споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного КМУ.

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315.

Згідно з приписами п. 19 Правил №830, комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуг у будівлі, її частини (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 24 Правил №830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності пропорційно опалювальній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Згідно п. 10 Методики розподілу, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

В будинку АДРЕСА_1 встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, прилад-розподілювач не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

Згідно з показаннями приладу комерційного обліку та обрахунками позивача, відповідачу за період з листопада 2023 року по березень 2025 року було поставлено 9,89 Гкал теплової енергії на суму 50 695,60 грн.

Відповідно до ст.ст. 19, 19-1 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 34 Типового договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісячно не пізніше останнього дня місяця за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідач не виконував свої грошові зобов`язання перед позивачем, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по березень 2025 року в розмірі 50 695,60 грн, за послугу з абонентського обслуговування за період з квітня 2023 року по березень 2025 року в розмірі 547,68 гривень.

Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ч.1 ст.810 ЦК України).

Статтею 815 ЦК України встановлено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є багатоповерховим, опалення нежитлового приміщення №1 зазначеного будинку здійснюється через внутрішньобудинкову систему опалення, система опалення нежитлового приміщення відповідача є єдиною та невід`ємною частиною внутрішньобудинкових систем будинку, а отже, відповідач фактично отримував теплову енергію для опалення приватного нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна, тому судом не приймаються до уваги пояснення відповідача про те, що він мешкає в іншому місті та не міг контролювати безпосередньо оплату комунальної послуги.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За змістом ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов`язує, тому власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів за комунальні послуги незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи викладене, суд не погоджується з позицією відповідача про те, що саме орендарі мають сплачувати борг за послуги теплопостачання. Як встановлено у судовому засіданні, позивача, як постачальника теплової енергії, про укладені договори оренди повідомлено не було, він не є стороною даних договорів. Тому обов`язку у постачальника направляти рахунки орендарям не було. Саме відповідач, як власник приміщення, зобов`язаний нести тягар по утриманню даного приміщення, в тому числі сплачувати комунальні послуги, оскільки між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 не виникало договірних стосунків з цього приводу. Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти актів, рахунків, протягом періоду, за який утворилася заборгованість, не звертався до постачальника послуги, не оскаржував його дії, не надавав будь-яких заперечень щодо неналежної якості послуги.

Відповідач ставить під сумнів належність розрахунку, що нараховані суми є різними та незрозумілими, проте не надає свого розрахунку. Заперечення відповідача фактично побудовані на небажанні сплачувати комунальні послуги, зокрема за постачання теплової енергії. Висловлені зауваження щодо складання актів, направлення рахунків тощо, не впливають на факт наявності боргу. Відповідач протягом пред`явленого періоду взагалі будь-яку оплату не проводив. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 50695,60 грн та плати за абонентське обслуговування в розмірі 547,68 грн обґрунтовані, законні та такі, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат, 3% річних та пені.

Відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою заборонено нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача та зазначає наступне.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, у тому числі на території Дніпропетровської області, який триває до теперішнього часу.

Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлений обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, відповідно до положень ст.625 ЦК України, здійснено нарахування відповідачу інфляційних втрат у розмірі 5526,81 грн, 3% річних у розмірі 1685,79 грн та пені у відповідності з умовами Договору в розмірі 2052,76 грн.

Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відповідач, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є власником спірного нежитлового приміщення.

Виконкомом Криворізької міської ради у період з 2023 року по 2025 рік приймались рішення про початок та кінець опалювального сезону у місті Кривий Ріг.

Згідно актів, наданих позивачем, в опалювальних сезонах 2023-2025р.р., до житлового будинку по АДРЕСА_3 , відтак і до приміщення 1, з початком опалювального сезону подавалось теплопостачання та відповідно вимикалось по його закінченню.

Отже, враховуючи те, що відповідачем приміщення використовуються не для постійного проживання, суд не застосовує приписи Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Позивач, враховуючи статус нерухомого майна відповідача «нежитлове приміщення», нараховував відповідачу за надання послуг з теплопостачання тариф для категорії «інші споживачі», оскільки вказані тарифи застосовуються до осіб: які постійно проживають у приміщенні, яке не призначене для проживання, які використовують квартиру, інше приміщення не для постійного проживання, а у інший спосіб (офісні приміщення, нотаріальна діяльність, тощо).

Як вбачається з Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», заборона та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, стосується категорії «населення», а не для категорії «інші споживачі».

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1405 абзац 1 пункт 1 ПКМУ № 206 викладено у наступній редакції: установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285). В подальшому також вносились зміни, проте ці зміни не знімають відповідальності саме з відповідача.

Місто Кривий Ріг не відноситься та не відносилося у періоди, за який нараховано заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, до вказаної у постанові території.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5526,81 грн, 3% річних у розмірі 1685,79 грн та пені у відповідності з умовами Договору в розмірі 2052,76 грн, також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги судом задовольняються у повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319, 322, 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 162 ЖК України, ст.ст. 1, 5, 7, 9, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії у розмірі 50 695,60 гривень, заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 547,68 гривень, інфляційні втрати у розмірі 5 526,81 гривень, 3% річних у розмірі 1 685,79 гривень, пеню у розмірі 2 052,76 гривень, а всього 60 508 (шістдесят тисяч п`ятсот вісім) гривень 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа: ФОП ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: ФОП ОСОБА_3 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Дата складення повного судового рішення 20 серпня 2026 року.

Суддя С.М. Хмельова