Ухвала суду № 139150383, 20.08.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/8291/25

Провадження № 2-п/209/43/26

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Донця Віталія Валерійовича про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 16.03.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 16.03.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами №100645676 від 19.09.2021 року, № 2756393 від 17.07.2021 року, № 1502152 від 08.12.2021 року у загальному розмірі 58157,53 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) складає 11959,22 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 44965,44 грн., заборгованість за комісіями 1160,00 грн., інфляційні збитки 64,00 грн., нараховані 3% у розмірі 8,87 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн..

16.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Донця В.В. через підсистему «Електронний суд» за вх. 17287 до суду скерована заява про перегляд вищезазначеного заочного рішення від 16.03.2026 року, мотивуючи свою позицію тим, що відповідач ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Жодних судових документів, у тому числі ухвали про відкриття провадження від 21.11.2025 року, судових повісток та копії оскаржуваного заочного рішення на її адресу не надходило, що підтверджується матеріалами справи. Про існування зазначеного рішення ОСОБА_1 дізналася лише у червні 2026 року після блокування її карткових рахунків, а її представник вперше ознайомився з матеріалами справи та отримав копію рішення через підсистему ЄСІТС 24.06.2026 року, у зв`язку з чим строк на подання заяви про перегляд заочного рішення просить поновити як пропущений з поважних причин. По суті позовних вимог представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 не укладала жодного із зазначених позивачем договорів та не проходила процедур електронної ідентифікації й верифікації. Матеріали справи не містять копій паспорта та РНОКПП відповідача, а номери телефонів та електронна пошта, вказані в договорах, їй ніколи не належали. Сама по собі наявність персональних даних у роздрукованих текстах договорів без прив`язки до волевиявлення особи не доводить факт виникнення зобов`язань. На спростування доводів позивача відповідачка надає виписку з усіх своїх банківських рахунків, яка підтверджує повну відсутність надходження будь-яких кредитних коштів у періоди нібито укладення правочинів. Окрім цього, заявник наголошує, що надані ТОВ «Факторинг Партнерс» розрахунки заборгованості на суму 58 157,53 грн є односторонніми арифметичними документами, виготовленими самим позивачем, і не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому не можуть бути належними доказами заборгованості. Також вказує на незаконність нарахування процентів поза межами строку кредитування (15 та 20 днів), оскільки після спливу погодженого строку позики право кредитора нараховувати передбачені договором відсотки за щоденною ставкою припиняється. Натомість позивач бездоказово визначив відсотки у розмірах 27600,00 грн. та 14790,84 грн., які майже в 7 та 2 рази перевищують тіло кредитів, що грубо порушує права споживача. Надані позивачем електронні документи містять суперечності та ознаки технічних маніпуляцій, оскільки у договорі № 1502152 використано один і той самий одноразовий ідентифікатор В-401478 для двох різних документів із різними строками (Заявки на 15 днів та Договору на 28 днів), що є неможливим. Нарахування та стягнення судом комісії у розмірі 1160,00 грн. за управління кредитом також є протиправним, оскільки такі дії вчиняються банком на власну користь, що підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2026 року вказана заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О..

31.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 18598 представником позивача Ушаковою М.І. скеровано заперечення на заяву про скасування заочного рішення, відповідно до якого просить відмовити в поновленні строків на подачу заяви про перегляд заочного рішення та відмовити в задоволенні заяви, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Свою позицію мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк для подання заяви про перегляд заочного рішення без поважних причин. Зазначає, що копії позовної заяви, ухвали про відкриття провадження та судові повістки неодноразово надсилалися судом із дотриманням процесуальних норм за офіційно зареєстрованою адресою місця проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ), яка є ідентичною адресі, вказаній нею в заяві про перегляд рішення. Факт неотримання поштової кореспонденції зумовлений виключно суб`єктивною поведінкою самої відповідачки, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 910/9836/18 не може вважатися поважною причиною пропуску строку. Крім того, оскаржуване судове рішення було офіційно оприлюднене в ЄДРСР ще 18.03.2026 року, а в межах примусового виконання приватним виконавцем Русецькою О.О. 10.06.2026 року було відкрито виконавчі провадження № 81224397 та № 81224326. Інформація про ці провадження та судову справу автоматично відобразилася у мобільному застосунку "Дія", доступ до якого є цілодобовим та безкоштовним. Таким чином, відповідачка була достеменно обізнана про наявність рішення суду щонайменше з 10.06.2026 року, а тому подання заяви лише 16.07.2026 року відбулося зі значним пропуском 20-денного процесуального строку. Спираючись на висновки Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 року у справі № 756/11081/20, наголошує, що оцінка поважності причин пропуску строку належить до компетенції місцевого суду, а наслідком його пропуску за відсутності поважних причин є залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не відмова в її задоволенні. По суті позовних вимог представник позивача вказує, що кредитні договори № 100645676 від 19.09.2021 року (первісний кредитор ТОВ "МІЛОАН"), № 2756393 від 17.07.2021 (ТОВ "МАНІФОЮ") та № 1502152 від 08.12.2021 (ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС") укладені в належній електронній формі з повним дотриманням вимог статей 205, 207 ЦК України та статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка добровільно пройшла реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційних системах кредитодавців, створила особисті кабінети, заповнила заявки із зазначенням своїх коректних паспортних даних та РНОКПП і підписала проекти угод шляхом введення одноразових СМС-ідентифікаторів, що за правовими наслідками прирівнюється до власноручного підпису. Розбіжність у строках за договором № 1502152 (15 днів у заявці та 28 днів у договорі) та використання ідентичного коду підтвердження В-401478 не свідчать про відсутність волевиявлення, оскільки закон не вимагає генерації різних кодів для взаємопов`язаних документів у межах єдиної процедури. Факт надання кредитних коштів повністю підтверджується довідками та квитанціями сертифікованих платіжних систем: за договором № 1502152 кошти в розмірі 4000,00 грн. були перераховані 08.12.2021 року через систему «Fondy» (ТОВ «ФК «Елаєнс») на картку № НОМЕР_1 ; за договором № 100645676 кошти в сумі 4000,00 грн. перераховані 19.09.2021 року через систему «ЛікПей» (АТ КБ «ПриватБанк») на картку НОМЕР_2 ; за договором № 2756393 кошти в розмірі 8000,00 грн. перераховані 17.07.2021 року через систему «Вей Фор Пей» на картку НОМЕР_3 . Позивач об`єктивно позбавлений можливості надати розгорнуті виписки по рахунках позичальника, оскільки є фінансовою установою, а не банком, тоді як надана відповідачкою виписка за сторонньою карткою № НОМЕР_4 є неналежним доказом у розумінні постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17. Нарахування заборгованості у загальному розмірі 58 157,53 грн. виконано відповідно до умов договорів та норм матеріального права. Нарахування щоденних процентів (5% та 1,99% відповідно) після спливу первісного строку кредитування відбувалося на підставі домовленостей сторін про автоматичну щоденну пролонгацію, а також у якості процентів за неправомірне користування грошовими коштами в охоронних правовідносинах за ч. 2 ст. 625 ЦК України, що повністю узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12. Правомірність стягнення одноразової комісії у розмірі 1160,00 грн. (29% від суми кредиту) прямо передбачена ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та Постановами Правління НБУ № 16 від 11.02.2021 й № 113 від 03.11.2021, які мають пріоритет над загальними нормами ЦК та колишньою практикою. ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» самостійно борг не нараховувало, а стягує суму, передану за договорами цесії (зокрема, за договором № 17/12-2021-62 від 17.12.2021). На підставі презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) договори є чинними, а дії відповідачки позивач розцінює як намагання уникнути виконання зобов`язань та зловживання процесуальними правами.

Представником позивача Фоменко А.В. через підсистему «Електронний суд» 20.08.2026 року за вх. 20701 скерована заява щодо розгляду питання без участі представника. Вказує, що заперечує на заяву про перегляд заочного рішення, відмовити відповідачу в поновленні строку.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Донцом В.В. через підсистему «Електронний суд» 19.08.2026 року за вх. 20574 скерована заява щодо розгляду питання без його участі. Вказує, що вимоги викладені в заяві про скасування заочного рішення підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і змагальність сторін (частина третя статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

В силу ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (частина п`ята статті 124 ЦПК України).

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних стоків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущений строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Із положень стаття 284 ЦПК України слідує, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як передбачено статтею 272 ЦПК України , копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету-рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Аналіз вказаних процесуальних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є ефективний захист прав та інтересів особи.

Для реалізації цієї мети суд забезпечує дотримання основних засад (принципів) цивільного судочинства, до яких, зокрема, відносяться рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і змагальність сторін.

Сутність принципу процесуальної рівності сторін полягає у тому, що сторони у цивільному процесі наділяються рівними процесуальними правами та несуть рівні процесуальні обов`язки незалежно від свого процесуального статусу. У поєднанні з принципом змагальності сторін досягається реальна рівність сторін у процесі.

Сторони зобов`язані реалізувати свої права та виконати свої обов`язки в межах установлених законом або судом процесуальних строків.

Закінчення строку тягне за собою втрату стороною права на вчинення процесуальної дії, для якої цей строк було встановлено, водночас, якщо суд визнає причини пропуску процесуального строку поважними, то такий строк підлягає поновленню.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для учасника судового процесу на вчинення процесуальної дії.

Процесуальний закон встановлює порядок перегляду судом першої інстанції заочного рішення. Такий перегляд здійснюється судом, який ухвалив заочне рішення, за належно оформленою заявою відповідача.

Відповідач вправі подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому суд зобов`язаний поновити строк на подання такої заяви, якщо вона подана протягом двадцяти днів з дня вручення відповідачу повного заочного рішення суду, або в разі пропуску відповідачем строку з інших поважних причин.

Серед іншого, днем вручення фізичній особі судового рішення є день проставлення відділенням поштового зв`язку у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за зареєстрованим у встановленому законом порядку місці проживання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року (справа №756/11081/20) сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.

Поновлення строку на перегляд заочного рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зазначена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 2-971/10, провадження № 61-20ск22.

Із матеріалів справи слідує, що 27.10.2025 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Адреса реєстрації відповідача ОСОБА_1 у позовній заяві зазначена: АДРЕСА_2 .

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України судом 27.10.2025 року направлено запит до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 ..

Згідно одержаної відповіді вищевказаного відділу, яка надійшла до суду 21.11.2025 року, місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: АДРЕСА_1 , з 21.04.2011 року по теперішній час.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 21.11.2025 року було відкрито провадження у справі та вирішено питання про її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію вказаної ухвалу суду разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів було направлено рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), проте вказані документи повернуті до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за зазначеною адресою".

Оскільки ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, суд розглянув справу за її відсутності та ухвалив 16.03.2026 року заочне рішення по суті спору, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами №100645676 від 19.09.2021 року, № 2756393 від 17.07.2021 року, № 1502152 від 08.12.2021 року у загальному розмірі 58157,53 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) складає 11959,22 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 44965,44 грн., заборгованість за комісіями 1160,00 грн., інфляційні збитки 64,00 грн., нараховані 3% у розмірі 8,87 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн..

Крім того, інформація щодо судового розгляду справи є загальнодоступною, оскільки розміщена на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 була обізнана про існування судового провадження у справі та висунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до неї вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

16.03.2026 року судом було надіслано на адресу останнього відомого місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію заочного рішення. Це поштове відправлення було повернуте до суду з відміткою відділення зв`язку 20.04.2026 року про його невручення через відсутність адресата.

Із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/94606151 суд встановив, що копія повного вищевказаного заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського надіслана судом до реєстру 16.03.2026 року, зареєстрована 17.03.2026 року, загальний доступ до рішення суду надано 18.03.2026 року.

Заяв чи клопотань про ознайомлення з матеріалами справи до подання заяви про перегляд заочного рішення від 16.07.2026 року відповідач ОСОБА_1 не подавала та з матеріалами справи не ознайомлювалася.

14.05.2026 року за вих. 209/8291/25/8825/26 Дніпровським районним судом міста Кам`янське, Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було надіслано виконавчі листи та копію заочного рішення у справі № 209/8291/26.

З огляду на приписи процесуального закону, ОСОБА_1 отримала повне заочне рішення у червні 2026 року та мала можливість подати заяву про його перегляд до визначеного законом граничного терміну.

Проте, як вказує позивач у своїх запереченнях, 10.06.2026 року є датою відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Русецькою О.О. з примусового виконання виконавчих листів у даній справі, про що відомості в автоматичному режимі відобразилися у мобільному застосунку «Дія» відповідача ОСОБА_1 ..

Спираючись на висновки Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 року у справі № 756/11081/20, представник позивача ОСОБА_2 наголошує, що оцінка поважності причин пропуску строку належить до виключної компетенції місцевого суду, а необґрунтоване поновлення строків порушує принцип res judicata (правової визначеності) та статтю 6 Конвенції. Позивач зазначає, що за наявності цілодобового доступу до застосунку «Дія» та публікації тексту рішення в ЄДРСР, відповідач була достеменно поінформована про наявність судового стягнення щонайменше з 10.06.2026 року, а тому мала можливість подати заяву про перегляд заочного рішення протягом двадцяти днів тобто до 30.06.2026 року включно.

Суд погоджується з даними доводами представника позивача та зазначає, що навіть за умови обчислення процесуального строку з моменту отримання відповідачкою відомостей про виконавче провадження в цифрових реєстрах держави (10.06.2026 року), встановлені законом часові межі для оскарження були грубо порушені стороною захисту. Натомість заяву про перегляд заочного рішення та клопотання про поновлення строку представником відповідача - адвокатом Донцом В.В. було сформовано та скеровано через підсистему «Електронний суд» лише 14.07.2026 року (з реєстрацією канцелярією 16.07.2026 року), тобто зі значним пропуском строку.

Будь-яких об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які б заважали стороні захисту звернутися до суду у період з 10.06.2026 року по 30.06.2026 року, заявником суду надано не було. Сама по собі посилання на ознайомлення з матеріалами в системі ЄСІТС лише 24.06.2026 року свідчить про пасивну процесуальну поведінку та суб`єктивне зволікання у реалізації своїх прав, що згідно з ухвалою Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 2-971/10 не є поважною причиною пропуску строку.

Керуючись статями 126, 127, 287, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Донцю Віталію Валерійовичу у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 16.03.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвокату Донцю Віталію Валерійовичу про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 16.03.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Я.О.Юрченко