Рішення № 139150279, 10.08.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1675/26

№ 2/207/2028/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс", м.Київ

до ОСОБА_1 , м.Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 18453,24 грн, яка складається з: суми заборгованості - 14424,00 грн, суми інфляційних втрат - 2824,74 грн, суми 3% річних - 1204,50 грн, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів №1706 ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейменовано на ТОВ "Він Фінанс".

14.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №790829, за умовами якого ТОВ "Авентус Україна" надало відповідачу позику у сумі 4000,00 грн. Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги №1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 14 424,00 грн, а саме: сума основного боргу 4 000,00 грн; сума боргу за процентами - 8 424,00 грн; сума боргу за пенею і штрафами 2 000,00 грн.

12.04.2018 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" укладено договір факторингу №1, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

12.09.2019 укладено додаткову угоду №25 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №25 від 12.09.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №790829 від 14.04.2019 перейшло до нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (ТОВ "Він Фінанс").

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 18.06.2026 на 11:50 годин.

18.06.206 розгляд справи відкладено до 10.08.2026 до 10:30 годин.

10.08.2026 сторони у судове засідання не з`явились.

Позивач у поданому клопотанні просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлена судом, шляхом надіслання їй повідомлення за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до відомостей відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради є зареєстрованим місцем проживання відповідача. Водночас вказані поштові відправлення були повернуті на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній".

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась без поважних причин або без повідомлення причин, відзив на позов не подала, суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу від 10.08.2026.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (далі - товариство) та ОСОБА_2 (далі - клієнт та/або позичальник) укладено договір №790829 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, відповідно до п.1.1 якого, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 4000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору, сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою: знижена процентна ставка становить 0,01% від суми позики за кожен день користування позикою (3,65% річних) у межах строку надання позики, зазначеного у п.1.2 цього договору (п.п.1.3.1); стандартна процентна ставка становить 1,80% від суми позики за кожний день користування позикою (657,00% річних) (п.п.1.3.2).

Згідно з п.1.4 договору, загальна вартість позики за зниженою ставкою складає 100,30% від суми позики (у процентному виразі) або суми позики (у процентному виразі) або 4012,00 грн (у грошовому виразі).

Позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом (п.1.5 договору).

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом.

У додатку №1 до договору №790829 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 14.04.2019 сторони узгодили графік платежів.

Відповідно до розрахунку заборгованості (станом на дату відступлення прав вимоги), здійсненому ТОВ "Авентус Україна", заборгованість відповідача за кредитним договором №790829 становить 14424,00 грн, з яких: сума боргу за тілом кредиту - 4000,00 грн, сума боргу за відсотками - 8424,00 грн, сума боргу за пенею та штрафами - 2000,00 грн.

12.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (надалі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №1, відповідно до п.2.1 якого, згідно умов цього договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п.3.1.1 договору, фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо та складає 35% від основної суми заборгованості (тіло кредиту).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному реєстрі (п.4.1 договору).

31.12.2018 між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" укладено додаткову угоду до договору факторингу №1 від 12.04.2018, якою сторони домовились викласти п.8.2 договору в наступній редакції "викласти п.8.2 договору в наступній редакції, а саме: "Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31.12.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором".

12.09.2019 між сторонами укладена додаткова угода №25 до договору факторингу №1 від 12.04.2018, в якій сторони домовились про наступне, а саме:

1.1. Викласти п.3.1.1 договору в наступній редакції, а саме: "фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо та складає 6,00 % від основної суми заборгованості (тіло кредиту)".

1.2. Викласти п.3.1.2. договору в наступній редакції, а саме: "Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог і складає 608889,47 грн і сплачується 7 платежами".

Відповідно до реєстру вимог кредиторів №25 від 12.09.2019 до договору факторингу №1 від 12.04.2018 ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги ТОВ "Авентус Україна" до ОСОБА_2 за кредитним договором №790829 від 14.04.2019 у загальному розмірі 6160,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість по відсотками - 2160,00 грн.

Відповідно до протоколу №1706 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" від 25.07.2024 прийнято рішення про зміну найменування товариства на товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс".

Відповідно до довідки вих.№84-25-АГ від 03.04.2025, ТОВ "Авентус Україна" підтверджує здійснення ТОВ "Він Фінанс" розрахунків за відступлені права вимоги до позичальників ТОВ "Авентус Україна", відступлення яких відбулось на підставі договору факторингу №1 від 12.04.2018, з усіма додатковими угодами до нього. Розрахунки проведені в повному обсязі, станом на звітну дату заборгованість відсутня.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за спірним договором становить 18453,24 грн, яка складається з: суми заборгованості - 14424,00 грн, суми інфляційних втрат - 2824,74 грн, суми 3% річних - 1204,50 грн.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1,2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суд враховує, що під час укладення кредитного договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов для даного виду договорів, договір підписаний сторонами. Отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання. Підписавши спірний кредитний договір, відповідач надала свою згоду на оплату усіх зазначених у ньому платежів.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Положеннями статей 1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за спірним договором становить 18453,24 грн, з яких: сума заборгованості - 14424,00 грн, сума інфляційних втрат - 2824,74 грн, сума 3% річних - 1204,50 грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до реєстру вимог кредиторів №25 від 12.09.2019 до договору факторингу №1 від 12.04.2018 ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги ТОВ "Авентус Україна" до ОСОБА_1 за кредитним договором №790829 від 14.04.2019 у загальному розмірі 6160,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість по відсотками - 2160,00 грн.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів підтвердження переходу права вимоги за заборгованістю у розмірі 8264,00 грн (14424,00 грн - 6160,00 грн), яка заявлена позивачем до стягнення разом із вказаними вище сумами.

Таким чином, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за спірним договором становить 6160,00 грн.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2824,74 грн за період з 14.05.2019 по 23.02.2022 та 3% річних у розмірі 1204,50 грн за період з 14.05.2019 по 23.02.2022.

Враховуючи, що сума загального боргу була зменшена, також підлягає перерахунку заявлені позивачем у порядку ст.625 ЦПК України 3% річних та інфляційні втрати.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за період з 14.05.2019 по 23.02.2022 у розмірі 1206,35 грн та 3% річних за період з 14.05.2019 по 23.02.2022 у розмірі 514,40 грн.

Враховуючи викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №790829 від 14.04.2019, приймаючи до уваги, що ТОВ "Авентус Україна" на підставі договору факторингу №1 від 12.04.2018 відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов`язань за вказаним кредитним договором, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн позивачем надано: акт про підтвердження факту надання правничої (правової допомоги) адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 03.04.2025; детальний опис робіт (наданих послуг); додаткову угоду від 22.03.2024 до договору №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024; договір №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України, а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, приймаючи до уваги, що у даній категорії справ вже сформувалася стала судова практика, що в свою чергу, не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі; часткове задоволення позовних вимог, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №790829 від 14.04.2019 у загальному розмірі 7880 (сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 (чотири тисячі) грн, заборгованість за відсотками - 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн, інфляційні втрати - 1206 (одна тисяча двісті шість) грн 35 коп та 3% річних у розмірі 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн 40 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1137 (одна тисяча сто тридцять сім) грн 11 коп. В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, ЄДРПОУ 38750239) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. В задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.В.Бушанська