Рішення № 139150235, 20.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2815/26

(2/199/3880/26)

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

20.08.2026

м. Дніпро

справа №199/2815/26

провадження № 2/199/3880/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.

учасники справи:

позивач - Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

відповідач ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління-служба у справах дітей Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , треті особи Управління-служба у справах дітей Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, право користування яким має малолітня дитина та усунення перешкод у виконання судових рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Свої вимоги обґрунтував тим, що на виконанні Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває контрольне зведене виконавче провадження №72112091, у складі якого перебувають наступні виконавчі провадження: АСВП№ 715565512 з виконання вимоги Ф-115395-17/61У ГУ ДПС в Дніпропетровській області виданої 04.11.2019 про стягнення з ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 5508,36 грн. на користь Головного управління ДПС в Дніпропетровській області. АСВП№7205275 з виконання виконавчого листа №199/9219/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 авансу у сумі 165 932,10 грн. та відновлене АСВП№59433439 з виконання виконавчого листа № 199/9214/15 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 49600,00 грн., а також понесені витрати по справі у розмірі - 796,00 грн., а всього 50396,00 грн.

Згідно оновлених відповідей з Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону ОСОБА_1 номер від 1422464910 виїхала за кордон та на сьогоднішній день не поверталась.

29.06.2023 згідно ухвали Амур-Нижньодніпровського районного cуду міста Дніпропетровська від 29.06.2023 про вирішення питання щодо примусового проникнення до боржника задоволено, тому державним виконавцем 30.06.2023 здійснено вихід за адресою боржника та складено відповідний акт з фото фіксацією. В квартирі на момент виходу встановлення майнового стану боржника - особистих речей та майна, яке б належало боржнику на праві приватної власності не виявлено, в квартирі павутиння, ніхто давно не мешкає, квартирою не користуються. Єдина пральна машина в неробочому стані, гнила. Також відібрано пояснення від голови правління Зленко В.Г. про те що в квартирі боржник ОСОБА_6 більше 1,5 років не мешкає, борги по будинку не сплачує, малолітні діти або квартиранти не мешкають. Державним виконавцем не встановлено проживання у квартирі малолітньої особи. Крім того, на теперішній час малолітня ОСОБА_7 проживає у свого батька на території російської федерації.

Управлінням службою у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради надано відповідь, що комісією з питань захисту прав дитини Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради вирішено недоцільним реалізацію квартири АДРЕСА_1 , оскільки право користування даною квартирою має малолітня дитина ОСОБА_7 .

Розшук боржника ОСОБА_1 також не дав результатів.

Державним виконавцем неодноразово здійснювався вихід на спірну квартиру, і було встановлено, що ні ОСОБА_5 , ні її дитина там не мешкають.

За викладених обставин, позивач просив суд - надати дозвіл на реалізацію квартири з реєстраційним номером майна: 16249185, розтагшованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею (кв.м.) 38,0, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, ВЕС 510341, реєстр 5-848, 12.10.2006, виданого Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, та визнати таким, що не перешкоджає реалізації майна факт реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 за вказаною адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 24.03.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено її розгляд проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_8 позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити, з підстав викладених у ньому. Крім того, пояснила, що тривалий час не є можливим виконати рішення судів, оскільки ОСОБА_1 перешкоджає їх виконанню. Коли ОСОБА_5 судом було заборонено виїзд за кордон, вона змінила прізвище на ОСОБА_9 і виїхала. Також, зареєструвала малолітню дитину у квартирі, знаючи, що на виконанні АНД ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження, проводяться виконавчі дії.

Відповідач повідомлялася судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, у встановленому законом порядку та через сайт Судова влада України. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Третя особа ОСОБА_4 позов підтримала і пояснила, що тривалий час не виконується рішення суду з боку ОСОБА_5 , вона ухиляється від виконання рішення суду. Крім того, порушено кримінальну справу за шахрайство.

Третя особа ОСОБА_3 позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Зокрема пояснив, що потерпілих від дій ОСОБА_5 четверо, вона умисно не виконує рішення судів. Наразі проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, ОСОБА_5 перебуває у розшуку, проте вона знаходиться за межами України і ймовірно на території російської федерації.

Представник третьої особи Управління-служба у справах дітей Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради Проскуріна Є.К. просила суд ухвалити рішення виходячи з найкращих інтересів дитина, оскільки у разі повернення на територію України малолітня дитина повинна мати право користування житлом, яке є її єдиним місцем проживання в Україні.

Третя особа ОСОБА_2 до суду не з`явилася.

Суд, вислухавши учасниківс судового розгляду, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває контрольне зведене виконавче провадження №72112091, у складі якого перебувають наступні виконавчі провадження: АСВП№ 715565512 з виконання вимоги Ф-115395-17/61У ГУ ДПС в Дніпропетровській області виданої 04.11.2019 про стягнення з ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 5508,36 грн. на користь Головного управління ДПС в Дніпропетровській області. АСВП№7205275 з виконання виконавчого листа №199/9219/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 авансу у сумі 165 932,10 грн. та відновлене АСВП№59433439 з виконання виконавчого листа № 199/9214/15 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 49600,00 грн., а також понесені витрати по справі у розмірі - 796,00 грн., а всього 50396,00 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2020 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта, боржника громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до повного виконання нею зобов`язань, покладених на неї відповідно до зведеного виконавчого провадження АСВП №59585897 щодо стягнення з боржника ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , суми заборгованості, а саме: за виконавчим листом № 2/199/350/15, який виданий 13 листопада 2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення на користь ОСОБА_10 боргу в сумі 259,14 грн., на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 50396,00 грн., а також з виконання виконавчого листа №2/199/503/16, який виданий 12 квітня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 165 932,10 грн.

Водночас, згідно відповідей з Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону ОСОБА_1 номер від 1422464910 виїхала за кордон та на сьогоднішній день не поверталась.

Відповідно до матеріалів зведеного виконавчого провадження державний виконавець неодноразово здійснював вихід за адресою АДРЕСА_2 , проте у квартирі ніхто не проживає.

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 за місцем реєстрації своєї матері ОСОБА_1 і на території України не перебуває і житлом не користується.

ВП №1 ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, а також проводяться заходи щодо встановлення місця перебування боржника ОСОБА_1 .

Розпорядженням голови адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровськоїх міської ради №3-р від 08.01.2026 відмовлено у надані дозволу на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_2 , де зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_7 .

Обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У пункті 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явлені електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (частина п`ята статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

У частині шостій статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Беззаперечним є те, що, враховуючи вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та положення Інструкції № 512/5, державний або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема, додаються до заяви на реалізацію арештованого майна (див. постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 751/15667/15ц (провадження № 61-12151св19), від 15 лютого 2023 року у справі № 2-537/11 (провадження № 61-7501св18), від 22 жовтня 2025 року у справі № 448/778/23 (провадження № 61-3764св25)).

Вимога про отримання державним або приватним виконавцем дозволу органу опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким належить малолітній/неповнолітній дитині, встановлена задля додаткового забезпечення захисту прав цієї дитини, зокрема, передбачених статтями 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», від можливого порушення.

Отже, передача на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду, є неможливою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року в справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) вказано, що «для судових рішень, які передбачають стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування на реалізацію житлової нерухомості є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього учасника виконавчого провадження щодо дій виконавця та/або органу опіки та піклування».

Таким чином, державний чи приватний виконавець спочатку повинен звернутися за дозволом органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування якою мають діти, а в разі відмови органу опіки та піклування, державний чи приватний виконавець з метою виконання судового рішення та забезпечення дотримання прав дітей повинен звернутися до суду (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 2-537/11 (провадження № 61-5415св22), від 04 жовтня 2023 року у справі № 925/362/20, від 13 березня 2025 року у справі № 2-2116/11 (провадження № 61-7800св24)).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначав, що з метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду про стягнення коштів, а саме відсутності дозволу (відмові) органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, виконавець наділений правом звернутися до суду із заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, яка підлягає розгляду судом у порядку, встановленому статтею 435 ЦПК України. Права кредитора у спірних правовідносинах захищені судовим рішенням про стягнення кредитної заборгованості, виконання якого здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Разом з тим звернення кредитора з окремим позовом про визнання малолітньої дитини, місце проживання якої зареєстровано без згоди іпотекодержателя, такою, що втратила право користування і виселення з іпотечного майна, з метою його ефективної реалізації в порядку примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості, дозволяє суду надати оцінку балансу прав та інтересів сторін, найкращих інтересів дитини, добросовісності дій учасників правовідносин тощо (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року у справі № 522/3747/22).

Під час розгляду заяви (подання) суд повинен оцінювати через призму дотримання прав та інтересів дітей добросовісність дій боржника, а саме: з якого часу діти зареєстровані в спірному приміщенні; чи дотримано встановлений чинним законодавством порядок їх реєстрації та вселення у спірне приміщення; чи є спірне приміщення єдиним місцем їх постійного проживання; чи наявне інше приміщення у дітей чи їх батьків або осіб, які їх замінюють, яке може використовуватись як постійне місце проживання; яка ступінь споріднення має місце між дітьми та боржником та інші обставини (постанова Верховного Суду від 15 лютого 2023 року в справі № 2-537/11).

Розглядаючи справу, суд враховує, що зведене виконавче провадження №72112091 перебуває на виконанні майже 10 років, ОСОБА_5 добровільно не виконує рішення суддів, не зявляється до державного виконавця, що підтверджується неодноразовими викликами до державного виконавця, зверненнями державного виконавця до суду з приводу розшуку боржника, проникнення до житла, поданнями про заборону виїзду за кордон. Суд також враховує, що ОСОБА_5 зареєструвала малолітню дитину ОСОБА_7 у 2020 році після наявності рішень суддів і відкритих виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_5 боргів на користь третіх осіб. Крім того, наразі ані дитина, ані ОСОБА_1 , не проживають за адресою своєї реєстрації АДРЕСА_2 , тривалий час. У квартирі за Актами державного виконавця, складеними протягом 2016-2025 років, взагалі відсутнє облаштоване місце для дитини та дитячі речі. Квартира опечатана державним виконавцем. Сама ОСОБА_1 перебуває у розшуку та при наявності ухвал Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська про заборону виїзду за кордон як ОСОБА_5 , так і ОСОБА_6 , виїхала за межі України і до країни не поверталася. Всі ці обставини свідчать про свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання рішень суддів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3328,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , треті особи Управління-служба у справах дітей Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, право користування яким має малолітня дитина та усунення перешкод у виконання судових рішень - задовольнити.

Надати дозвіл на реалізацію квартири з реєстраційним номером майна: 16249185, розтагшованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею (кв.м.) 38,0, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, ВЕС 510341, реєстр 5-848, 12.10.2006, виданого Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, та визнати таким, що не перешкоджає реалізації майна факт реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 за вказаною адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34984493, місцезнаходження пр. Слобожанський, 42, м. Дніпро, 49051.

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_3 .

третя особа Управління-служба у справах дітей Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 43938788, місце знаходження пр. Мануйлівський, 31, м.Дніпро, 49023.

третя особа ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_4 .

третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_4 .

третя особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_5 .

Суддя О.Б.Подорець