Рішення № 139149605, 17.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2475/26

2/583/1357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа: Охтирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 року позивачка подала до суду позовну заява до ОСОБА_2 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка народилася в м. Тростянець Сумської області; внести зміни до актового запису № 245 від 03.08.2021 р. вчиненого Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким прізвище, ім`я та по батькові дитини залишити без змін, батьком записати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин України, матір залишити без змін, дату народження та місце народження залишити без змін та зобов`язати Охтирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління М юстиції України внести зміни у відповідний актовий запис і видати нове свідоцтво про народження з врахуванням цих змін; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, які стягувати від дня подання даної заяви до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 від спільного проживання з відповідачем у них народилася донька ОСОБА_3 . Запис в свідоцтві про народження в графі «батько» зазначений за вказівкою матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Відповідач ігнорує її (позивачки) прохання офіційно оформити його батьківство відносно доньки та фактично ухиляється від подання відповідної заяви до органів РАГС. На даний час відповідач проживає окремо, приймає епізодичну участь в утриманні дитини, перераховуючи на її (позивачки) картку в середньому близько 2000 грн. на місяць. Відповідач є військовослужбовцем ЗСУ, отримує дохід близько 50000 грн. на місяць, має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини, тому вона звернулася до суду з вказаним позовом.

02.06.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів задовольнити частково, стягнути з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/6 частини від усіх виді його заробітку (доходу) щомісячно. Зазначає, що повністю та беззастережно визнає позовні вимоги в частині визнання його батьківства відносно дитини. Проте, позовні вимоги в частині стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку визнає лише частково з наступних підстав. На даний час він (відповідач) вже сплачує аліменти на утримання своєї першої неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки доходу на користь ОСОБА_4 на підставі чинного судового рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області. На момент винесення того рішення у нього була лише одна дитина, тому такий розмір утримання був обґрунтованим. У разі задоволення позову ОСОБА_1 у розмірі 1/4, загальний розмір утримань на двох дітей складе 1/2 (50%) його грошового забезпечення, як військовослужбовця. Це призведе до грубого порушення рівності прав його першої дитини, оскільки він не матиме фінансової спроможності забезпечувати інші обов`язкові витрати. Крім того, він (відповідач) є військовослужбовцем, і на його утриманні перебуває непрацездатна мати - особа з інвалідністю III групи безстроково, яка потребує фінансової допомоги, що підтверджується регулярними переказами та оплатою мною її комунальних послуг. Твердження позивачки про те, що він (відповідач) ухиляється від утримання другої дитини або сплачує лише 2000 грн., повністю спростовуються доданими банківськими квитанціями, згідно з якими він добровільно надавав фінансову допомогу ОСОБА_1 в середньому розмірі 6 000 грн. на місяць.

02.06.2026 р. від відповідача надійшла зава, в якій він просить при ухваленні рішення у справі № 583/2475/26 про визнання батьківства, вирішити питання про зміну прізвища дитини; зобов`язати відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) внести зміни до актового запису про народження малолітньої дитини ОСОБА_3 № 245 від 03 серпня 2021 року, змінивши її прізвище з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », мотивуючи тим, що він щиро бажає брати участь у вихованні та утриманні своєї доньки, забезпечувати її гармонійний розвиток та реалізовувати свої батьківські права та обов`язки. Відповідно до ч. 5 ст. 145 Сімейного кодексу України, якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі між собою, і батьківство щодо дитини визнано за рішенням суду, прізвище дитини визначається за згодою батьків або, у разі спору, за рішенням суду. При цьому суд враховує інтереси дитини та сталі родинні зв`язки. Вважає, що присвоєння дитині його прізвища - « ІНФОРМАЦІЯ_6 » - відповідає найкращим інтересам дитини, сприятиме формуванню у неї повноцінної ідентичності, усвідомленню кровного зв`язку з батьком та інтеграції в його родину. Наразі дитина вже записана з його по батькові ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), тому зміна прізвища на прізвище батька є логічним та обґрунтованим кроком. Додатково повідомляє, що він є добросовісним батьком та належним чином виконує обов`язки щодо утримання своєї першої дитини.

03.06.2026 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що на даний час дитина носить прізвище ІНФОРМАЦІЯ_6 . Наголошує суду, що це прізвище не є родовим або дівочим прізвищем матері від її народження. Вказане прізвище належить колишньому чоловіку Позивачки - ОСОБА_8 , шлюб з яким на сьогоднішній день офіційно розірвано. В теперішній родині Позивачки жодна інша особа (окрім малолітньої дитини, щодо якої триває спір) дане прізвище не носить. Мати дитини та її представник (адвокат Савочка А. М.) навмисно приховують відомості про розірвання попереднього шлюбу, намагаючись залишити спільній дитині прізвище абсолютно стороннього чоловіка. Залишення дитині прізвища особи, з якою у дитини немає жодного кровного, генетичного, духовного чи законного сімейного зв`язку, грубо суперечить інтересам дитини та заважає її правильній родинній самоідентифікації. Відповідно до ст. 145 Сімейного кодексу України, дитина має повне право на прізвище свого справжнього, кровного батька, який визнав батьківство. Присвоєння дитині прізвища ІНФОРМАЦІЯ_6 повністю відповідатиме принципам справедливості та її найвищим інтересам.

03.06.2026 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він просить врахувати при прийнятті рішення по справі поданий ним відзив на позовну заяву, у якому він повністю визнав батьківство щодо дитини та погодився на сплату аліментів у розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходу (заробітку). Зазначає, що оскільки на його утриманні перебуває неповнолітній син (на якого вже стягується аліменти у розмірі 1/4 частини доходу) та непрацездатна матір з інвалідністю, визначення аліментів на доньку у розмірі 1/4 призведе до порушення рівності прав дітей та встановлених законом пропорцій стягнення. Керуючись принципами розумності та справедливості, на підставі ст. 182, 183 СК України, просить суд встановити розмір аліментів на доньку в розмірі 1/6 частини його доходу.

Представник позивачки - адвокат Савочка А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить судові засідання проводити без його участі, розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів, з урахуванням поданого відзиву та доданих доказових матеріалів.

Представник третьої особи - Охтирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить розглянути справу № 583/2475/26 про визнання батьківства без участі представника відділу та ухвалити рішення на підставі наданих заявником доказів на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тростянець Сумської області народилася ОСОБА_3 , про що 03.08.2021 р. Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено відповідний актовий запис про народження № 245, матір`ю якої записана ОСОБА_1 , а батьком в порядку ст. 135 СК України за вказівкою матері - ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.08.2021 р. серії НОМЕР_2 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 10.06.2026 р. №00058960351 (а.с.10, 82-83).

Той факт, що відповідач бере участь в житті дитини, визнає свої батьківство щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується світлинами, скріншотами з телефону та платіжними інструкціями про перерахування відповідачем грошових коштів позивачці.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст. 7 Конвенції про права дитини).

Згідно з ч.ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У ст. 125 СК України передбачено, що, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати і батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

У ч. 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Отже, відповідно до ст. 128 СК України визнання батьківства за рішенням суду відбувається за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Тобто передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18), зазначено, що «СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Відповідно до ст. 134 CK України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з п. 2.13.1 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Згідно з ч. 4, п.п. 3-5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги визнання відповідачем свого батьківства відносно дитини - ОСОБА_3 , суд вважає позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог відповідача про внесення змін до актового запису про народження малолітньої дитини ОСОБА_3 № 245 від 03 серпня 2021 року, змінивши її прізвище з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », - суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 145 СК України спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч.3 ст. 145 СК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідач з позовними вимогами про зміну прізвища дитини до суду в порядку, передбаченому ЦПК України, не звертався, а тому у суду відсутні підстави для їх розгляду.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі частини від усіх видів робітку відповідача щомісячно, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України - мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до п. 17 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. №3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Доказів про те, що між позивачем та відповідачем досягнуто домовленість про сплату відповідачем аліментів на дитини сторони не надали, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини за рішенням суду.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, яка перебуває на утриманні матері - ОСОБА_1 , яка є фізичною особою-підприємцем, отримує дохід від підприємницької діяльності (а.с. 14-15, 25-30).

Також при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем Збройних Сил України та отримує грошове забезпечення (а.с. 77), сплачує аліменти на утриманні дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частини від усіх видів його доходу щомісячно на підставі судового наказу № 2-н/484/693/25, виданого 30.10.2025 р. Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області (а.с. 80), має непрацездатну матір, яка є інвалідом третьої групи, якій надає матеріальну допомогу (а.с. 50-67).

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини, не суперечитиме законодавчо встановленому мінімальному розміру аліментів на дитину та відповідатиме потребам дитини, при цьому не порушить права відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, ст.ст. 121, 125, 128, 130, 135, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 206, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 245 від 03 серпня 2021 року, складеного Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: зазначити батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття, починаючи стягувати з 19.05.2026 року та аліменти сплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 21.08.2026 р.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова