Рішення № 139149592, 20.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2986/26

2/583/1573/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП», представник позивача Гаврилюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» через свого представника Гаврилюка О.С. звернулося до суду з позовом до відповідача, згідно з яким просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 60200392277 від 24.05.2025 у розмірі 25872,50 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару 13993,07 грн; заборгованість за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно з тарифом «знижений» 12,00 грн, заборгованість за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно з тарифом «стандартний (базовий)» 4197,92 грн, штрафні санкції 7669,51 грн, а також просить стягнути понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 24.05.2025 між ТОВ «НРП» та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200392277 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™. Згідно з умовами договору клієнт отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП»). Порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™, що є невід`ємною частиною договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua.

Згідно з умовами договору відповідачу передано в оренду на умовах лізингу "Телефон мобільний Apple iPhone 13 Pro 128Gb Graphite Refurbished" встановленою вартістю 35427,14 грн. Передача товару відповідачу засвідчена підписом відповідача на договорі. Адреса експлуатації товару визначена у договорі: 04071, м. Київ, вулиця Оболонська, буд. 25-А, кв. 19. Умовами пакету фінансування визначеними в договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 25872,50 грн, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30.04.2015 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» (Процесинг-центр) та ТОВ «НРП» (Постачальник) уклали Договір про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ № 20150403001, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає Процесинг-центру права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за Договорами з Клієнтами, а Процесинг-центр здійснює факторингове фінансування відступлених Постачальником Процесинг-центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, за яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг.

Згідно з п. 1.3. Договору № 20150403001 від 30.04.2015 права вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів (послуг) та право власності на поставлені клієнтам товари відступаються Постачальником на користь Процесінг-центру в момент підписання відповідного договору з клієнтом.

24.05.2025 між ТОВ «НРП» (Постачальником) та ОСОБА_2 (Клієнтом) укладено Договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ № 60200392277 від 24.05.2025, за умовами якого Клієнт отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування, а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (п. 8.1 Договору).

Товар/послуги - "Телефон мобільний Apple iPhone 13 Pro 128Gb Graphite Refurbished" (п. 1 Договору).

Розрахункова загальна сума платежів 35427,14 грн (п. 2 Договору).

У п. 4 Договору визначено умови пакету фінансування: вид договору прямий лізинг, для послуг надання послуг з розстрочення платежів; кількість місячних платежів (крім першого): 9.

Згідно з п.п. 5, 6, 7 Договору Постачальником є ТОВ «НРП», Клієнтом - ОСОБА_1 , Процесинг-центром - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП».

Надання Клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього Договору Клієнтом та Постачальником. Момент підписання цього Договору може не співпадати у часі з моментом отримання товару (послуги) у випадку оформлення заявки на отримання товару онлайн та/або отримання товару поштою, кур`єрською доставкою тощо. Клієнт отримує товари (послуги) в належній якості, кількості, стані та в комплектності згідно умов цього Договору, та без зовнішніх дефектів і інших недоліків (п. 9.1 Договору).

Відповідно до п. 10.4.2 Договору Клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені Пакетом фінансування та цим договором.

Згідно з п. 13.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонам і діє протягом строку визначеного періодом та кількістю періодичних платежів. Якщо інше не вказано в Пакеті фінансування, цей договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо зобов`язання сторін за цим Договором на кінець строку його дії не є погашеними.

Цей договір припиняє свою дію в момент повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 13.2 Договору).

У п. 14 Договору сторони погодили Графік сплати щомісячних платежів, відповідно до якого щомісячні платежі за 1-9 місяці складають по 3542,71 грн,

Відповідно до п. 8.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р., що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 13.8 Договору Клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р., зміст Правил є зрозумілим для Клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.

Відповідно до п. 9.2.4. Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р. (далі Правила) клієнт зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати платежі, встановлені графіком платежів згідно Договору та Пакету фінансування, комісію за управління дебіторською заборгованістю відповідно до умов цих Правил, а також неустойку (штраф) у випадку прострочення Клієнтом оплати періодичних платежів за Договором.

Згідно з п. 1.1.13 Правил комісія за управління дебіторською заборгованістю (Комісія) плата за надання комплексу послуг, пов`язаних із супроводженням, адмініструванням та управлінням дебіторською заборгованістю Клієнта, яка може нараховуватись Процесинг-центром відповідно до умов цих Правил, Договору або Пакету фінансування. До послуг з управління дебіторською заборгованістю входить, зокрема, але не виключно: - ведення та актуалізація обліку заборгованості Клієнта; - формування та надання розрахунків заборгованості (якщо надання таких розрахунків здійснюється за вимогою Клієнта частіше, ніж 1 раз на місяць); - інформаційне супроводження Клієнта щодо стану виконання зобов`язань (у тому числі через електронні канали зв`язку) шляхом нагадування, повідомлення, консультації, тощо; - адміністрування платежів та контроль їх зарахування; - підготовка документів, пов`язаних із виконанням Клієнтом зобов`язань за Договором; - моніторинг стану виконання зобов`язань; - додаткові послуги (дії) Процесинг-центра з врегулювання простроченої заборгованості, пов`язані з із аналізом майнового стану Клієнта, розробкою та наданням Клієнту пропозицій із реструктуризації заборгованості, пошуку альтернативних варіантів погашення заборгованості, та інші види досудового врегулювання заборгованості, що здійснюються на користь Клієнта; - підготовка матеріалів для судового захисту прав Процесинг-центру; - інші дії, спрямовані на належне супроводження виконання грошових зобов`язань Клієнта.

Відповідно до п. 6.9 Правил розмір Комісії розраховується за наступними тарифами: знижений тариф у розмірі 1,00 грн. (одна гривня 00 копійок) за кожен розрахунковий період (період між черговими платежами, встановленими графіком платежів) може нараховуватись з дня укладення Договору до дня звернення Процесинг-центу до суду з позовом про стягнення заборгованості з Клієнта (далі Позов); стандартний (базовий) тариф у розмірі 0,3 (30%) від непогашеної основної суми заборгованості Клієнта, що обліковується Процесинг-центром на дату звернення до суду з Позовом. При зверненні до суду з Позовом загальний розрахунок Комісії здійснюється таким чином: Комісія = комісія, нарахована за зниженим тарифом за весь час дії Договору + комісія, нарахована за стандартним (базовим) тарифом.

У п. 14.12 Правил сторони погодили, що Комісія за обслуговування дебіторською заборгованістю, передбачена цими Правилами, не є заходом відповідальності Клієнта, штрафом чи пенею, а є платою за фактично надані послуги на користь Клієнта.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 60200392277 від 24.05.2025 складає 25872,50 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару 13993,07 грн; заборгованість за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно з тарифом «знижений» 12,00 грн, заборгованість за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно з тарифом «стандартний (базовий)» 4197,92 грн, штрафні санкції 7669,51 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦПК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до принципу свободи договору, закріпленого в ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із ст. 3 Закону України "Про фінансовий лізинг", відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", а також прийнятими відповідно до закону актами Національного банку України. Відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв`язку з набуттям лізингодавцем у власність об`єкта фінансового лізингу для подальшої передачі цього об`єкта лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Положення інших нормативно-правових актів регулюють відносини у сфері фінансового лізингу в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", об`єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень.

Згідно із ст. 12 Закону України "Про фінансовий лізинг", визначення лізингодавцем можливості укладення договору фінансового лізингу здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) лізингоодержувача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку. Лізингодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору фінансового лізингу. До укладення договору фінансового лізингу лізингодавець має право, а якщо лізингоодержувачем є фізична особа зобов`язаний, використовуючи свої професійні можливості, оцінити фінансову спроможність лізингоодержувача, враховуючи, зокрема, строк фінансового лізингу, вартість об`єкта фінансового лізингу, доходи лізингоодержувача та мету отримання у володіння та користування об`єкта фінансового лізингу. Оцінка фінансової спроможності лізингоодержувача здійснюється на підставі достатньої інформації, отриманої від лізингоодержувача, та (за необхідності) на підставі інформації, отриманої з інших джерел відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» заборгованості за основним зобов`язанням та комісіями, нарахування яких передбачено в договорі.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

На час розгляду справи в суді положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин з штрафних санкцій підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 7669,51 грн задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи вищевикладене, заборгованість відповідача за кредитним договором № 60200392277 від 24.05.2025, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 18202,99 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару 13993,07 грн; заборгованість за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно з тарифом «знижений» 12,00 грн, заборгованість за комісією за управління дебіторською заборгованістю згідно з тарифом «стандартний (базовий)» 4197,92 грн.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення часткового позовних вимог.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову (70,36%), відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 1873,26 грн (2662,40 грн (сплачений судовий збір) х 70,36%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП», представник позивача Гаврилюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 60200392277 від 24 травня 2025 року в розмірі 18202,99 грн(вісімнадцять тисяч двісті дві гривні 99 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП»судові витрати в розмірі 1873,26 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят три гривні 26 копій ок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАНГАРАНТ ГРУП», код ЄДРПОУ 38922870, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр.-т Степана Бандери, буд. 12 (корпус В).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.І.Савєльєва