Рішення № 139148495, 20.08.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/769/26

Провадження № 2/147/818/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-ща Тростянець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1317-5869 від 18.12.2023 у розмірі 85000,00 грн та судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 18.12.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1317-5869. Згідно умов договору, останній отримав кредит у розмірі 17000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Базовий період кредитування становить 14 днів; строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит - 300 календарних днів. Знижена % ставка -2,50% в день, промо-ставка 1,5 % за кожен день користування кредитом протягом перших 14 календарних днів першого базового періоду, стандартна % ставка -3,00% в день. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 06.03.2026 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 166430,00 грн., з яких: 17000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 149430,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Крім того, позивач зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісією загальній сумі 81430,00 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 85000,00 грн.

Враховуючи вище зазначене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1317-5869 від 18.12.2023 у розмірі 85000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді від 03.04.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов.

02.06.2026 Тростянецьким районним судом Вінницької області винесено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №1317-5869 від 18.12.2023.

07.06.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» до Тростянецького районного суду Вінницької області подано заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення від 02.06.2026 у цивільній справі №147/796/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду.

25.06.2026 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було погоджено та направлено 22.06.2026 індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості ОСОБА_1 . Відповідачу у листі було запропоновано сплатити частину суми заборгованості за кредитним договором № 1317-5869 у розмірі 23062,40 грн. до 22.07.2026, після сплати Товариством буде припинено дію кредитного договору у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу. Зазначено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

06.08.2026 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в частині стягнення відсотків понад 34000,00 грн. та відмовити у стягненні судового збору у розмірі 2662,40 грн. або зменшити його пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судове засідання представник позивача не заявися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв, будь яких заперечень проти розгляду справи чи клопотань не заявляв.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв, будь яких заперечень проти розгляду справи чи клопотань не заявляв.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 18.12.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1317-5869 з використанням одноразового ідентифікатора С4209.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: розмір кредиту 17000,00 грн. (п.4.1 договору); строк, на який надається кредит - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту; дата повернення (виплати) кредиту 12.10.2024 (п.4.12), зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,00 % - стандартна процентна ставка за кожен день користування кредитом (п.п.4.10).

Також п.4.14 визначено орієнтовну загальну вартість кредиту, яка складає 170 000, 00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Розділом 5 договору від 18.12.2023 визначено порядок повернення кредиту.

Невід`ємною частиною договору №1317-5869 від 18.12.2023 є правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів); паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором, які підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором C4209.

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту №1317-5869 від 18.12.2023 відповідач отримав 18.12.2023 кредит в сумі 17000,00 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 через платіжку систему LigPay.

Довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підтверджено факт перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему LigPay за платежем від 18.12.2023 в сумі 17000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1317-586903 від 18.12.2023 станом на 06.03.2026 загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 166430.00 грн. з яких: 17000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 149430,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем за вищевказаним договором суду не надано, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаним договором, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з його вини.

Таким чином, судом встановлено порушення відповідачем визначених умов кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернення в повному обсязі кредиту кредитодавцю, а також не виконання в повному обсязі всіх інших своїх грошових зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором.

Наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 96-П від 26.12.2023 були затверджені правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Враховуючи затверджені правила, як вбачається з позовної заяви, позивачем прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності, щодо часткового списання комісії та заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 81430,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості в розмірі 85000,00 грн.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь частково борг в сумі 85000,00 грн., з яких: 17000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 68000,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

У додаткових поясненнях у справі, позивачем зазначено. Що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було погоджено та направлено 22.06.2026 індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості ОСОБА_1 . Також зазначено, що ОСОБА_1 було запропоновано сплатити частину суми заборгованості за кредитним договором №1317-5869 у розмірі 23062,40 грн. до 22.07.2026, після сплати товариством буде припинено дію кредитного договору у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що позовні вимоги не визнає в частині нарахованих відсотків. Вказав, що відсоткова ставка 3% на день = 1095% річних є несправедливою умовою договору. Так, за умовами кредитного договору №1317-5869 на суму кредиту 17000,00 грн. нараховано 149430,00 грн. відсотків у 8.7 разів більше тіла кредиту. Так, навіть після часткового списання позивач вимагає 68000,00 грн. відсотків, що у 4 рази перевищує суму основного боргу. Враховуючи вищевикладене, вважає, що умови договору щодо такого розміру відсотків є несправедливими, та відсоток, який підлягає стягненню, не повинен перевищувати: 17000,00 грн. тіло кредиту; 34000,00 грн. справедливі відсотки (2х17000,00 грн.). Разом не більше 51000,00 грн. замість заявлених 85000,00 грн. Окрім того, просив суд відмовити у стягненні судового збору 2662,40 грн. відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між сторонами виник спір з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Отже, за загальним правилом розмір процентів за користування кредитом є умовою договору, яка визначається сторонами при його укладенні. Водночас свобода договору не є абсолютною та обмежується, зокрема, імперативними приписами законодавства, а у правовідносинах споживчого кредитування також спеціальними гарантіями захисту прав споживача.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, відповідно до якої під час вирішення спорів щодо стягнення кредитної заборгованості суди мають перевіряти не лише факт погодження сторонами відповідних умов кредитного договору та проведений кредитодавцем розрахунок, а й відповідність заявленої до стягнення суми вимогам закону, зокрема засадам справедливості, добросовісності та розумності. Верховний Суд зазначив, що вимога про нарахування та сплату явно завищених процентів не відповідає зазначеним засадам як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

При цьому Верховний Суд у вказаній постанові звернув увагу на положення пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого несправедливою, зокрема, є умова договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Верховний Суд наголосив на необхідності оцінки заявленої до стягнення суми з урахуванням конкретних умов договору, періоду та підстав її нарахування, а також засад справедливості, добросовісності та розумності.

Водночас наведений правовий висновок підлягає застосуванню з урахуванням фактичних обставин справи, у якій його сформульовано. У справі № 679/1103/23 Верховний Суд оцінював, зокрема, вимоги щодо процентів за несвоєчасне виконання зобов`язання, розмір яких становив 23 відсотки за кожен день прострочення, та дійшов висновку про необхідність перевірки судами обґрунтованості відповідних нарахувань і їх відповідності принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Разом із тим у справі, яка наразі розглядається, проценти мають іншу правову природу, оскільки нараховані не за прострочення виконання грошового зобов`язання як міра відповідальності, а як передбачена договором плата за користування наданими відповідачу кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Отже, сама по собі наявність у договорі умови про сплату процентів за користування кредитом не свідчить про її несправедливість. Для такого висновку необхідно встановити сукупність обставин, які свідчать про порушення балансу договірних прав та обов`язків сторін, невідповідність відповідної умови вимогам закону або її застосування у спосіб, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості.

Судом встановлено, що згідно умов договору від 18.12.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: розмір кредиту 17000,00 грн (п.4.1 договору); строк, на який надається кредит - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту; дата повернення (виплати) кредиту 12.10.2024 (п.4.12), зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,00 % - стандартна процентна ставка за кожен день користування кредитом (п.п.4.10).

Також п.4.14 визначено орієнтовну загальну вартість кредиту, яка складає 170 000, 00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідачем не оспорюється факт укладення даного договору та ознайомлення із його вимогами, однак він вказує на несправедливість умов договору в частині нарахування відсотків.

Аналіз вищевказаного свідчить про те, що у даному випадку відповідач не просить визнати недійсним ні сам договір між сторонами, ні його окремі частини, а тому погоджені умови договору підлягають застосуванню до даних правовідносин, а підстав для зменшення розміру відсотків до розміру подвійного розміру кредиту не вбачається.

Щодо розміру самих відсотків та кореспондування їх зі змістом Закону України «Про споживче кредитування», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.17 розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності 24.12.2023, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Заборгованість за відсотками згідно з розрахунком заборгованості за період з 18.12.2023 по 31.12.2023 розрахована згідно встановленої п. 10.1 договору №1317-5869 від 18.12.2023 ставки у розмірі 1,5 %, що не суперечить вимогам означеного закону.

Отже, законом визначено, що до 22.04.2024 включно денна процентна ставка не може перевищувати 2,5%, з 23.04.2024 по 20.08.2024 1,5%, з 21.08.2024 по 27.11.2024 -1%.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зазначення в Договорі №1317-5869 від 18.12.2023 розміру процентної ставки 1,5% та розрахунку заборгованості за користування кредитними коштами в період з 21.08.2024 по 09.08.2025 не відповідає приписам Закону України «Про споживче кредитування».

Суд зазначає, що нарахування процентів за користуванням кредитом в період з 01.01.2024 до 12.10.2024 в заявленому позивачем розмірі, суперечить Закону України «Про споживче кредитування» так як вони нараховані за процентною ставкою, при застосуванні якої денна процентна ставка виходить за межі максимальної ставки передбаченої пунктом 17 Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023року та ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Разом з тим, суд ураховує, що наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 96-П від 26.12.2023 були затверджені правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Враховуючи затверджені правила, як вбачається з позовної заяви, позивачем прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності, щодо часткового списання комісії та заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 81430,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості в розмірі 85000,00 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь частково борг в сумі 85000,00 грн, з яких: 17000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 68000,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Сума відсотків 68000,00 грн. відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та є меншою у розрахунку із відсотками, обрахованими за ставками означеного закону.

Суд приймає до уваги роздруківку військово-облікового документу ОСОБА_1 із системи Резерв + , однак не вбачає підстав для застосування до даних правовідносин вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки заборгованість за кредитом нараховувалась у період з 18.12.2023 по 12.10.2024, а даний документ містить відомості про перебування відповідача на військовій службі станом на 06.06.2026 та остання дата уточнення даних 03.10.2025, що вказує на те, що позивачем не надано відомостей про перебування на військовій службі в період дії кредитного договору.

Аналіз вищеозначених норм свідчить про те, що підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків судом не встановлено, а отже і відсутні підстави для зменшення розміру судового збору, що підлягає стягненню із відповідача.

Отже, Згідно ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1, ч. 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Варто зазначити, що позивач у своєму відзиві від 06.08.2026 визнає позовні вимоги на суму заборгованості за кредитом та відсотками на загальну суму 51000,00 грн. При цьому не надає обгрунтування гарантійному листу від 22.06.2026, відповідно до якого позивач пропонував ОСОБА_1 у місячний строк сплатити 23062,40 грн. на виконання умов договору №1317-5869 від 18.12.2023 та припинити дію договору у зв`язку із його частковим виконанням.

Суд зазначає, що означена сума є значно меншою від розміру заявлених позовних вимог, однак самі позовні вимоги позивачем не зменшено та не надано суду відомостей про врегулювання спору у позасудовому порядку.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1317-5869 від 18.12.2023 в сумі 85000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 13, 141, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1317-5869 від 18.12.2023 в сумі 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок витрат по сплаті судового збору.

Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк.

Повне ім`я сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 20.08.2026.

Суддя Олена Натальчук