Рішення № 139148369, 11.08.2026, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/552/25

Провадження № 2/144/539/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Германа О.С.,

за участі секретаря судового засіданні - Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Теплик справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" через представника Мишевську Н.М. звернувся до Теплицького районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 254 250,00 грн. та судових витрат у справі, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 089531-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 14.09.2024 направлено Гарнюку Р. В. пропозицію укласти договір № 089531-КС-004 про надання кредиту. 14.09.2024 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 089531-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5633, на номер телефону НОМЕР_1 . Таким чином, 14.09.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір № 089531-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором. Відповідно договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 75000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 31.03.2024 року утворилась заборгованість за договором № 089531-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 254 250,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 75 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 126 750,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 37 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 15 000,00 грн.

06 травня 2025 року Теплицьким районним судом Вінницької області винесено заочне рішення за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно якого позов задоволено.

Відповідно до ухвали Теплицького районного суду від 29 квітня 2026 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката - Зінченко Анастасії Олександрівни про перегляд заочного рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - заочне рішення скасоване.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат - Зінченко А.О. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що ознайомившись із змістом позовної заяви та доданими до неї документами, заявляють, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі, вважають їх безпідставними, штучно завищеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. Що до нарахування комісій на загальну суму 15 000,00 грн є безпідставним та таким, що не підлягають задоволенню на стягненню. Значну частину позовних вимог складають нарахування неустойки (штрафів та пені) на загальну суму 37 500,00 грн. Кредитний договір (№ 089531-КС-004 від 14.09.2024) був укладений під час дії на території України правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів. Окрім цього, згідно із зазначеною нормою, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Незважаючи на пряму законодавчу заборону, первісні кредитори (а згодом і факторингова компанія) продовжували протиправно нараховувати величезні суми пені та штрафів, що свідчить про штучне та недобросовісне збільшення суми позовних вимог майже вдвічі. Стягнення зазначених 37 500,00 грн є неможливим в силу закону. Надані позивачем роздруківки не містять візуалізації кваліфікованого електронного підпису відповідача (або підпису одноразовим ідентифікатором з розшифровкою часової мітки), що позбавляє ці документи статусу належних доказів укладення правочину. Посилання позивача на те, що «електронний оригінал знаходиться у позивача» є беззмістовним, оскільки суд має досліджувати докази, безпосередньо надані до матеріалів справи.

Отже, представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказав, що загальна сума позову складає 254 250,00 грн. З них щонайменше 52 500,00 грн (15 000,00 грн комісій + 37 500,00 грн неустойки) заявлені до стягнення абсолютно незаконно, всупереч прямим нормам ЦК України та Закону «Про захист прав споживачів». Що стосується решти суми - позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів (первинних бухгалтерських документів) ані факту перерахування відповідачу кредитних коштів, ані факту оплати позивачем права вимоги за двома різними договорами факторингу. На підставі викладеного представник відповідача, адвокат - Молоданова А.О. у заявленому відзиві на позовну заяву, просить відмовити позивачу у задоволення позовних вимог.

Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - Виноградов Ю. Е. подав ло суду відповідб на відзив, в якому вказав, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № 5375-4114- 2000-1781 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів. Наданий позивачем разом з позовною заявою доказ (докази) перерахування кредитних коштів у вигляді довідки з платіжної системи є належним, допустимим та достатнім доказом перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором (та додатковими угодами у випадку їх укладення). Якби позичальник здійснював платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі. Крім того, у випадку встановлення у кредитному договорі зниженої та стандартної процентних ставок, невиконання (неналежне виконання) позичальником графіку платежів також призводить до застосування за кредитним договором до закінчення його строку (терміну) стандартної процентної ставки за кредитним договором, що також призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів. На підставі викладеного у відповіді на відзив представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - Виноградов Ю.Е. підтримує позовні вимоги до відповідачва у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 14.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 089531-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями ( а. с. 43-52).

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 14.09.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію укласти договір № 089531-КС-004 про надання кредиту (а. с. 30).

14.09.2024 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 089531-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а. с. 42).

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5633, на номер телефону НОМЕР_1 .

Таким чином, 14.09.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір № 089531-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором (а. с. 18-27).

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 31.03.2024 року утворилась заборгованість за договором № 089531-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 254 250,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 75 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 126 750,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 37 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 15 000,00 грн. (а. с. 14).

14.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 089531-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями ( а. с. 43-52).

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 14.09.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію укласти договір № 089531-КС-004 про надання кредиту (а. с. 30).

14.09.2024 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 089531-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а. с. 42).

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5633, на номер телефону НОМЕР_1 .

Таким чином, 14.09.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір № 089531-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором (а. с. 18-27).

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 31.03.2024 року утворилась заборгованість за договором № 089531-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 254 250,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 75 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 126 750,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 37 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 15 000,00 грн. (а. с. 14).

Відповідно до витребуваної судом інформації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було ініційовано детальну перевірку, в ході якої повідомлено наступне: На ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банком було іметовано банківську карту № НОМЕР_3 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Із дослідженого судом договору про надання споживчого кредиту заборгованість № 089531-КС-004 від 14.09.2024 року, встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, договір № 089531-КС-004 від 14.09.2024 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою електронного підпису (В604), та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із копії вказаного договору видно, що ОСОБА_1 , як позичальник за кредитним договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши відповідачу свої персональні дані (РНОКПП, серію та номер паспорта, мобільні номера та номер картки).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 525, ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» посилалося на те, що у відповідача наявна заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 089531-КС-004 про надання кредиту від 14.09.2024 року, що становить 254 250,00 грн, що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 75 000,00 грн; - суми прострочених платежів по процентах - 126 750,00 грн; - суми заборгованості по штрафам - 37 500,00 грн; - суми прострочених платежів за комісією - 15 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23).

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 14.09.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час. З огляду на викладене, позовні вимоги в частині нарахованого штрафу за кредитним договором в розмірі 37 500,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією - 15 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

У зв`язку із зазначеним, оскільки позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені та прострочені платежі за комісією) у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 089531-КС-004 про надання кредиту від 14.09.2024 року у розмірі 201 750, 00 грн., з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 75 000,00 грн; - суми прострочених платежів по процентах - 126 750,00 грн;

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3051 грн. 00 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 089531- КС-004 про надання кредиту від 14.09.2024, що становить 201 750, 00 (двісті одну тисячу сімсот п`ятдесят) грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3051, 00 (три тисячі п`ятдесят одну) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя