Ухвала суду № 139147831, 20.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36439/20

Провадження № 2/761/507/2026

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

20 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Гончаренка Ю.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з вказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2020 року справу передано судді Макаренко І.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі розпорядження № 01-08-955 від 17 березня 2026 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 761/36439/20 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2026 року матеріали позову передані на розгляд судді Романишеній І.П.

Ухвалою суду від 23.03.2026р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду за наступних обставин.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

За ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

В даному випадку, слід наголосити, що у п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші законодавцем не застосовані, тому у суду відсутня можливість інших варіантів дій, окрім як залишення позовної заяви без розгляду.

29.04.2026 року, 03.06.2026 року та 20.08.2026 року позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином, шляхом направлення повісток за адресою, яка зазначена у позовній заяві, проте на адресу суду поверталися конверти з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зауважує, що матеріали справи не містять клопотання від позивача щодо розгляду справи за її відсутності.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц зазначив, що системний аналіз норм процесуального права (ст.ст.43, 44, 223, 257 ЦПК) дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 та від 20 червня 2022 року у справі 607/2015/17.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких ЄСПЛ вкотре було підкреслено, що право на суд не є абсолютним та вказано, що "якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити перетворити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним".

За вищевикладених обставин, суд, з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки позивача щодо виконання нею свого обов`язку явки в судове засідання, відсутності заяви про розгляд справи за її відсутності, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з даною заявою.

Керуючись ст.ст. 223, 257, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА